Битва за Азовсталь: все що відомо про ситуацію із штурмом заводу

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю TIME назвав Маріуполь та Азовсталь своєрідним символом, що підсилює бажання росіян таким чином “зламати одну з кісток у нашій спині”.

Завод Азовсталь, й справді, останній осередок українського опору у Маріуполі. Там менше тисячі цивільних та військових осіб. Росіяни щоденно його бомбардують, а 2 травня приступили до штурму.

Від ранку 3 травня окупанти продовжили штурмувати завод Азовсталь із залученням бронетанкової техніки.

4 травня зв’язок з українськими військовими втратили. Видання Українська правда повідомила, що окупанти прорвалися на завод і там йдуть важкі бої. Пізніше цю інформацію підтвердив голова фракції Слуги народу Давид Арахамія, зазначивши, що зв’язок із українськими захисниками є.

Факти ICTV розповідають, як металургійний завод портового міста став де-факто останнім форпостом опору російським загарбникам у Маріуполі.

З перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну захоплення Маріуполя було серед пріоритетних цілей загарбників. Адже це місто з майже півмільйонним населенням не лише важливий порт в Азовському морі, а й має два металургійних гіганти та один машинобудівний.

Відтоді як у травні-червні 2014 року під час АТО, військові ЗСУ та добровольчі батальйони відбили місто від зазіхань терористів, Маріуполь жив мирним життям та швидко розвивався, навіть попри обстріли житлових кварталів у січні 2015 року.

Росіянам вдалося оточити Маріуполь та заблокувати з моря ще на початку березня. Оборону міста тримали сили полку Азов, 36-ї бригади морської піхоти, прикордонники, поліцейські та співробітники СБУ. Росіянам та бойовикам “ДНР” вдалося відтіснити українські сили опору з морського порту та заводу імені Ілліча. При цьому рашисти ведуть свої наступальні дії з максимально руйнівним ефектом. За даними української влади, від обстрілів і бомбардувань знищено близько 90% міста, а також загинули близько 20 тис. осіб.

У середині квітня стало відомо, що частина українських морпіхів змогла прорватися з оточення на заводі Ілліча на півночі міста та з’єднатися з бійцями Азова на Азовсталі на півдні. Тоді російське Міноборони заявляло, що більшість українських морпіхів здалися у полон, а командир бригади Володимир Баранюк був убитий. В ОП визнали факт полону, але Арестович заявив, що кількість полонених “набагато менша”.

Відтоді росіяни зосередили усі свої сили на знищенні останньої фортеці українців у Маріуполі, щоденно бомбардуючи Азовсталь.

— Вони (росіяни, – Ред.) використовують бомби вільного падіння, ракети, бункерні бомби, усі різновиди артилерії, як наземної, так і морської, для невибіркових атак, – заявив командир Азову Денис Прокопенко.

Окрім українських військових на Азовсталі від бомб та обстрілів армії РФ ховаються й цивільні люди.

Maxar Technologies опублікував нові супутникові знімки території Азовсталі, шо свідчать про злочини росіян у Маріуполі.

На них видно, як російські війська повільно знищують завод з кінця березня. Так завод виглядав 22 березня, з кількома дірками у дахах будівлі та розкиданими уламками.

Наступний знімок демонструє, як виглядав комплекс два тижні тому – 9 квітня.

На знімку від 29 квітня майже всі будівлі заводу зруйновані. Деякі дахи повністю обрушилися, інші будівлі перетворилися на руїни.

Географічно Азовсталь оточена водою із трьох сторін. З одного боку – рікою, з обох боків – морем. Це робить комбінат з військового погляду ретельно укріпленим пунктом. Працівники комбінату знають, що на Азовсталі є тунелі, якими можна пройти з однієї точки заводу в іншу, не виходячи на поверхню.

В інтерв’ю ВВC гендиректор підприємства Азовсталь Енвер Цкітішвілі розповів, що українським захисникам безпечно залишити територію буде складно, але утримуватися вони ще можуть.

— Вони стоятимуть до останнього. Таких людей не можна зламати. Вони не здадуться й утримуватимуть Маріуполь до останнього солдата Азова.

Коли червона армія йшла з міста, вона здала Маріуполь за один день. Бійці Азова без підкріплення утримують його 67-му добу (на 4 травня – 70-ту добу). Це героїзм, якого не було навіть у Сталінграді.

Евакуація із Азовсталі

На початку квітня заступник командира полку Азов Калина у відеозверненні закликав не забувати про Маріуполь та просити увесь світ про допомогу, аби деблокада міста стала можливою. Зокрема, він просив евакуювати з Азовсталі дітей.

Опинившись у безвиході, захисники Маріуполя закликали світ домовитися про процедуру extraction, яку було застосовано в Дюнкерку за часів Другої світової війни. Зокрема, морпіхи просили президента Туреччини Реджепа Ердогана застосувати до них процедуру extraction та вивезти на територію Туреччини.

— Застосуйте до нас процедуру extraction. Зараз не 1940 рік, зараз 2022 рік. Люди тут просто загинуть. Поранені помруть, а живі – загинуть в бою, цивільні гинуть тут разом з нами в бункерах, приватних будинках та багатоповерхівках, де їх просто розстрілюють, звернувся 27 квітня командир 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Сергій Волинський.

Питання евакуації цивільних осіб та поранених із Азовсталі обговорювалися весь квітень. Зокрема Папа Римський тричі звертався до Володимира Путіна з проханням організувати гуманітарний коридор для мирних жителів, які ховаються у катакомбах заводу Азовсталь, але щоразу отримував відмову.

Під час візиту до Києва та Москви генсек ООН Антоніу Гутерріш пропонував, щоб ООН координувала зусилля щодо евакуації з Маріуполя. 28 квітня до Запоріжжя для підготовки до евакуації виїхала координаторка ООН із гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані.

3 травня 156 цивільних осіб, яких евакуювали 1 травня з території заводу Азовсталь, прибули до Запоріжжя. На заводі залишаються ще частина цивільних та військові, багато з них поранені.

Евакуйовані жінки та діти, які два місяці вони жили в глибинах сталеливарного заводу, розповіли, що єдиною їхньою їжею були пайки, які передавали українські солдати.

— Наші діти не могли спати, плакали, боялися. І ми також. Було кілька разів, коли ми втрачали надію, що колись виберемося. Ми надзвичайно раді бути в Україні, – розповіла евакуйована жінка.

За словами оперативного керівника групи ООН Родса Стампа, жінки, діти та літні люди, які перебували на Азовсталі, не бачили світла протягом двох місяців.

Що відбувається зараз?

Російські окупанти 2 травня розпочали штурм заводу Азовсталь. Командир полку Азов Святослав Паламар 3 травня повідомив, що завод обстрілювала всю ніч російська корабельна та ствольна артилерія, авіація скидала надважкі авіаційні бомби.

За інформацією Української правди, 4 травня після масових ударів по заводу Азовсталі російським військам вдалося прорватися на його території. За їхніми даними, там тривають важкі бої, зв’язку з українськими бійцями немає.

Бал на кістках та крові

Попри тотальну розруху, спричинену росіянами у Маріуполі, окупанти намітили там провести “парад” 9 травня. Українська розвідка повідомляє, що саме з цією метою у місті проводиться термінове прибирання центральних вулиць від завалів, тіл вбитих та нерозірваних російських боєприпасів.

До зруйнованого Маріуполя прибув перший заступник глави адміністрації президента Росії Сергій Кириленко, який відповідальний за питання внутрішньої політики РФ. Відомо, що віднедавна його призначили новим кремлівським куратором щодо ОРДЛО.

За планами росіян, Маріуполь має стати центром “урочистостей” на 9 травня. А для підготовки відповідних матеріалів для голодних на російські фейки глядачів, вони притягнули до розбомбленого Маріуполя відомого російського пропагандиста Володимира Соловйова.

Знімок для потрібної картинки Соловйова із ватажком бойовиків “ДНР” Денисом Пушиліним зробили біля заводу Ілліча.

Цілком ймовірно, що для оголошення “перемоги” у Маріуполі до 9 травня, саме взяття заводу Азовсталь росіяни поставили наразі як ціль №1.