Ставлення до російськомовних, демонтажу пам'ятників та ностальгія за СРСР: в Україні провели велике опитування

Ностальгія за розпадом СРСР

Так, згідно з оприлюднених даних, в Україні зафіксовано найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР - 11%. Не жалкують за ним – абсолютна більшість – 87%. 

Сприйняття радянського

Відбувся різкий перелом в поглядах українського суспільства щодо будь-яких маркерів пов’язаних із Росією. Відбулася "декомунізація" та "дерусифікація" суспільної думки. Усе "радянське" часто тепер сприймається як російське, а відповідне – вороже. 

Ставлення до російськомовних українців

Згідно з опитування, найкраще українці ставляться до україномовних - 95% позитивно, та російськомовних українців - 57% позитивно, 30% – нейтрально. Позитивне ставлення переважає також і щодо євреїв - 60% та угорців - 49%, що проживають на території України. 

Перейменування вулиць, демонтаж пам'ятників та вилучення творів російської літератури 

Понад 65% підтримують перейменування вулиць в Україні, що містять російські, або ж радянські назви. 

71% – за демонтаж пам’ятників, які пов’язані з Росією. 

62% – за заборону на радіо та телебаченні музичної продукції з Росії. 

Водночас суперечливо сприймається ініціатива щодо вилучення зі шкільної програми творів російської літератури. Підтримують – 35%, не підтримують – 30%, нейтрально ставляться – 31%.

А щодо демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни відносна більшість виступає проти - 40%. Підтримують цю ініціативу – 19%, нейтрально ставляться до неї – 36%. 

Ставлення до мешканців окупованих територій та росіян в Україні

Вже під час війнипогіршилося ставлення до росіян, які проживають в Україні, мешканців окупованого Криму та мешканців так званих "ДНР/ЛНР".

До мешканців окупованого Криму позитивно ставляться 41%, негативно – 14%, нейтрально – 40%. До росіян, які проживають в Україні позитивно ставляться 30%, негативно – 27%, нейтрально – 39%. До мешканців "ДНР/ЛНР" позитивно ставляться 27%, негативно – 31%, нейтрально – 37%. 

До жителів Білорусі українців ставляться значно краще, ніж до жителів Росії, хоча обидві категорії значно втратили в довірі за час війни.  Так, до жителів Білорусі позитивно ставляться лише 22%. За рік цей показник погіршився втричі. Негативно ставляться – 33%, нейтрально – 42%.

Ставлення до Дня перемоги - 9 травня

Однією із ключових змін в історичній пам’яті стала переоцінка ставлення до Дня Перемоги, 9 травня. Якщо до 2022 року це свято абсолютною більшістю дорослого населення, а саме 80%, сприймалося як таке, що має значимий особистий символізм, то у 2022 році для значної частини опитаних воно перейшло у розряд пережитків минулого - 36%, або ж буденності - 23%.  

Для 80% опитаних – це День пам’яті, і лише для 15% – День перемоги. Варто зазначити, що у 2018 таких було 58%. 

Попри зміну ставлення до символізму Дня Перемоги, українці високо оцінюють внесок українського народу у перемогу над фашизмом, а 67% переконані, що саме Україна внесла найбільший вклад в перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні. 

Ленін та Сталін

Ставлення до радянських керівників в останнє десятиліття було переважно негативним, і особливо різко погіршало у 2022 році. За останні 5-8 років ставлення до Леніна погіршилося вдвічі, до Сталіна – втричі. Сьогодні лише 13% позитивно ставляться до Леніна та 7% – до Сталіна. 

Зменшення російськомовного сегменту українців

Можна констатувати стале зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012 таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 – 26%, на початку війни – 18%, станом на кінець квітня – 15%. Натомість, "перетік" російськомовних відбувається у сегмент "двомовних" - з 15 до 33%. Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома зросла незначно з 44% до 51%. 

Українську рідною мовою вважають 80% опитаних, російську – 16%, іншу мову – 3%.

Зазначимо, що було опитано населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. 

Нагадаємо, завершився перший етап збору пропозицій для перейменування п’яти станцій київського метрополітену. Загалом свої ідеї подало 18 812 охочих.  Для наступного етапу рейтингування відібрано по 5 найпопулярніших варіантів для кожної станції. Другий етап онлайн-голосування триватиме до 9 травня.

Читайте також:

• Тезу "росіяни та українці - один народ" не підтримує 91% українців, однак багато хто вірить у відновлення "дружби"
• Куди українці їдуть від війни: скільки наших виїхало, куди та що їм пропонують
• Маніпуляції у західному інформаційному просторі: з'явилося соціологічне дослідження щодо Путіна