Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що одеські імперські пам’ятники, такі як пам’ятник російській цариці Катерині II, що не підпадають під декомунізацію, можна перемістити у якийсь простір.
За його словами, подібне можна реалізувати із Музеєм полтавської битви.
— Там на вході стоїть пам’ятник Петру І, і сам музей з місцевими кураторами придумав ідею зробити підлогу під цим пам’ятником у вигляді шахівниці, а поряд поставити фігури Карла ХІІ і гетьмана Мазепи. Це один із зразкових прикладів переосмислення пам’ятників. Коли сам монумент не ламається, не зноситься, не переноситься, але створюється контекст, який відкриває більше правди про події, і робить те, чого росіяни так бояться, – розказує правдиву історію, – стверджує він.
Дробич наголошує, що сьогоднішня війна демонструє, що росіянам продовжує бути властива імперська оптика. Зокрема імперські амбіції Росії призвело до того, що на півдні і сході країни 2/3 географічних назв пов’язані не з Україною, а з Росією і колишніми радянськими республіками, або територіями Російської імперії.
У зв’язку з хвилею дерусифікації, Дробович пропонує створити один великий національний меморіал війни, та у ньому зібрати, зокрема, пам’ятники як інсталяцію, яка показує, що війна супроводжувалася змінами в символічному просторі. Можна створити музей осмислення нашого минулого у складі імперій.
— Хто з регіонів швидше зрозуміє, що це корисна історія, що такий музей створить туристичний потік, робочі місця і новий імідж території. Я думаю, що міста і регіони можуть навіть змагатися за те, хто очолить цей мейнстрім.
На його думку, меморіалізація пам’яті про сьогоднішню війну буде “точно живою, а не за розпорядженням згори”, як в радянський час.
— Ми як суспільство отримаємо можливість створити затишний публічний простір, в якому самі будемо жити і осмислено його формувати. Не під тиском політичної кон’юнктури, а від сили своїх переживань, міркувань й емоцій.
Дробович також вважає, що у Києві треба продовжувати відмовлятися від радянської символіки. Йдеться про серп і молот на мосту Патона та щит скульптури Батьківщина-мати. Також державний діяч вважає, що треба перенести могилу радянського воєначальника Ватутіна на Лук’янівський цвинтар. Послання Арки дружби народів теж можна змінити.