Нацрада хоче позбавляти мовників ліцензії за співпрацю з ворогом. Хто і як визначатиме колаборантів?

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення попросила Верховну Раду дати їй право анульовувати ліцензії компаній-колаборантів за власним рішенням із проведенням спрощеної процедури перевірки.  Також цього тижня регулятор заявив про співпрацю кількох регіональних каналів з окупантами.

Зокрема, росіян підтримав мелітопольський телеканал «МТВ плюс», який почав ретранслювати російський телеканал. Інтернет-провайдер SmartNET із Каховки, за даними Нацради, надає доступ до заблокованих в Україні російських сайтів і телеканалів. В ефірі херсонського телеканалу «ВТВ Плюс» вийшло кілька інтерв’ю Володимира Сальда, колишнього мера Херсона і нардепа, який перейшов на бік росіян і проголосив себе «очільником Херсонської області» від окупаційної влади. Йому оголосили підозру в державній зраді.

Нацрада поінформувала про це Службу безпеки України та Раду національної безпеки і оборони, а також закликала мешканців Херсонщини зважати на контент каналу, оскільки, на її думку, він може бути використаний для поширення маніпуляцій.

«ВТВ Плюс» входить до Національної  асоціації медіа. За словами виконавчої директорки НАМ Катерини М’ясникової, канал припинив мовлення 2 травня після того, як окупанти намагалися нав’язати йому свою редакційну політику, а до того намагався висвітлювати події нейтрально. На ютуб-каналі «ВТВ плюс» свіжі відео виходили 4 травня, проте останні новини датовані 30 квітня. Натомість Нацрада вважає демонстрацію інтерв’ю із Сальдом актом співпраці з окупантами. Є в регулятора питання і щодо відновлення мовлення каналу в мультиплексі, який адмініструється російськими окупантами.

«Детектор медіа» запитав Катерину М’ясникову про ініціативу регулятора, а також про ситуацію з  мовниками на окупованих територіях. А Нацраду — про доцільність анулювання ліцензій мовників під час війни, алгоритм дій для медіа у випадку окупації, а також ознаки співпраці медіа з ворогом.

— Катерино, прокоментуйте, будь ласка, ініціативу Нацради анульовувати ліцензії мовників-колаборантів за спрощеною процедурою.

Катерина М’ясникова: Колабораціонізм — це злочин. У нас є окремий закон про це. Я вважаю, що будь-який злочин має бути доведено. Спрощена процедура не означає, що Нацрада не повинна доводити факт колабораціонізму. Як на мене, така процедура не дає почути другу сторону. Нині, коли війна в гострій фазі, ми не зможемо зібрати інформацію про те, що відбувається на окупованій території, і поговорити з мовниками, адже дехто з них виходить на зв’язок, як наші учасники, а деякі бояться говорити, щоб не наразитись на небезпеку: їх можуть прослуховувати. Як на мене, ліцензія має анульовуватись у судовому порядку згідно із законом.

Головне — встановити, чи був факт колаборації з боку медіа, а також чи були ці дії вчинені за власним бажанням, чи з примусу. Зараз у багатьох окупованих містах місцева влада або евакуювалася, або на межі виживання. Люди дуже обережні у своїх оцінках і коментарях, бо не знають, чим це може для них закінчитися. Ми бачимо, що в ефірі компаній з’явилися представники самопроголошеної влади; можемо побачити, які запитання цим людям ставлять, як їх подають, але ми не можемо отримати повну та достовірну інформацію, чому це сталося. Чи через погрози, чи за власним бажанням, чи через страх.

«ВТВ плюс» вирішив залишитися в ефірі і транслювати новини, адже вважає себе єдиним джерелом інформації в місті. Допоки вони могли видавати новини українською максимально нейтрально, вони це робили. Проте 2 травня окупанти почали на них тиснути, і керівництво телеканалу вирішило припинити мовлення.

Має бути проведено розслідування. І головне, що можуть зробити зараз або Нацрада, або інші державні органи, які відповідають за комунікацію, — чітко окреслити, чи вважається колаборацією з боку медіа залишитися в ефірі чи надавати слово представникам окупаційної влади. І що я маю робити як директорка телерадіокомпанії, якщо моя територія окупована. Що мені рекомендує держава: відключатися і знищувати обладнання, знаючи, що держава мені його компенсує, чи до останнього мовити, але знати, що є стандарти, яких я маю дотримуватися. А поки що директори приймають рішення з огляду на своє розуміння потреб громади та ситуації.

— У суперечливих ситуаціях на які фактори слід зважати і враховувати для оцінки, чи є мовник колаборантом?

— Головне — це воля. Якщо компанія за власним бажанням співпрацює із самопроголошеною окупаційною владою, ми бачимо це, аналізуючи контент. Але ми не завжди можемо перевірити, чи цей контент не  створюється примусово. Колаборація – це добровільний акт. Якщо люди бояться за життя своїх рідних та своїх співробітників, і ухвалюють це рішення, то єдине питання, яке ми повинні їм ставити: чи була реальна можливість уникнути цієї загрози? Чи була можливість виїхати, відмовитися? Але це питання ми не можемо поставити зараз, бо часом навіть не можемо поговорити з цими медійниками чи свідками.

Ми даємо поради з приводу фізичної безпеки, організації колективу, зв’язуємо наших учасників зі спеціалістами, які можуть надати психологічну допомогу. Найважливіше для наших учасників — мати можливість порадитися. Але ми не можемо давати поради з приводу мовлення чи припинення мовлення, адже ми не маємо інформації про ситуацію в обороні, про плани військових. Ми не можемо радити припинити мовлення, адже для багатьох це медіа може бути єдиним джерелом інформації на цій території. Люди панікують, коли не розуміють, що відбувається. Тому я розумію компанії, які намагалися до останнього бути в ефірі.

Також на запитання «Детектора медіа» відповіли у пресслужбі Нацради. Зокрема, регулятор запевняє, що його представники радили всім мовникам у випадку, коли немає можливості працювати і є загроза безпеці працівників, припиняти мовлення й писати листа до Національної ради про призупинення дії ліцензії.

— Які факти можуть свідчити про співпрацю українських мовників з окупантами? І чи маєте ви такі критерії?

— Національна рада повідомила про всі відомі й доступні факти СБУ та РНБО, оскільки не вповноважена розслідувати такі дії. Зі свого боку регулятор звернувся до депутатів, щоб мати змогу оперативно реагувати на ситуацію, бо наразі повноважень анульовувати ліцензії регулятор не має.

Щодо фактів, які свідчать про ознаки співпраці з окупантами, є кілька показових кейсів. Коли бердянські телерадіокомпанія і провайдер, а також комунальне підприємство з Мелітополя опинились у такій ситуації, вони написали листи до Національної ради, повідомили про тиск і попросили призупинити дію ліцензій, оскільки не мають намірів співпрацювати з окупантами.

Натомість комерційна мелітопольська компанія «МТВ-Плюс» цього не зробила. І саме на частоті цієї компанії розпочалось мовлення «России 24».

Херсонський канал «ВТВ Плюс» припинив мовлення тоді, коли місто було окуповане. Після цього запустився рашистський мультиплекс, і згодом вони відновили мовлення. Лише вони, тоді як інші ліцензіати цього не зробили. Це теж може бути визначене як домовленість і співпраця з окупантами. Також Національній раді став доступний запис ефіру, де компанія надала слово Володимиру Сальду, представнику окупаційної влади. Його підозрюють у державній зраді. В цих інтерв’ю йшлося про постачання продуктів і палива з Росії, що в місто заходить потужний міжнародний російський банк. До того ж, ситуація загрозлива ще й тим, що канал веде мовлення українською, ставить програми та фільми зі своєї бібліотеки, а поміж тим дає інтерв’ю з колаборантом, титрує колаборанта головою  військово-цивільної адміністрації (хоча він таким не є) і вводить в оману людей, які довіряють цьому медіа.

— Чи зв’язувались із членами чи представниками Нацради керівники «ВТВ Плюс»?

— Зв’язувалися з представником Національної ради перед відновленням мовлення. Однак потім було інтерв’ю колаборанта. І поки що в регулятора немає розуміння мотивів дій мовника та загальної ситуації. Але є факти, які свідчать про співпрацю з ворогом. Ситуація може бути неоднозначною, але є кейси, коли за однакових умов компанії приймають різні рішення.

— Чи давав регулятор мовникам алгоритм дій у разі окупації?

— У Національної ради по всій країні є представники, які були у тісному контакті з мовниками. Коли немає можливості працювати і є загроза безпеці співробітників, ми радили припиняти мовлення і писати листа до Національної ради про призупинення дії ліцензії. Але немає універсальних порад чи рекомендацій: у кожній ситуації треба виходити з тих обставин, у яких перебуває мовник. Наприклад, у Бердянську в редакцію прийшли озброєні загарбники і змушували колектив до співпраці. Але мовник відмовився, попередив регулятора, всі працівники написали заяви про звільнення та залишили офіс. Якщо окупанти змушують поставити щось в ефір, то, коли ситуація дозволяє, можна пояснити Національній раді ситуацію і припинити роботу.