Полк «Азов» та російські фейки

На початку повномасштабного вторгнення в Україну російська пропаганда заочно обрала у якості своїх головних противників українських націоналістів, персоналізуючи їх в образі полку Національної Гвардії "‎Азов".

Подібний крок зіграв з країною-агресором злий жарт – в ході активних бойових дій у Маріуполі саме бійці "‎Азову" відіграють ключову роль в організації українського спротиву російським військам на цій ділянці фронту.

Не здатні перемогти "‎Азов" на полі бою, росіяни вдаються до грубих маніпуляцій щодо сутності цього українського військового добровольчого формування. В мережі створені десятки та сотні фейків різними мовами, в яких "‎Азов" безпідставно звинувачується в "‎неонацизмі", "‎антисемітизмі", "‎расизмі" та інших речах, неприйнятних у 21 сторіччі.

Подібна брудна дискредитуюча кампанія розпочалась росіянами не сьогодні.

Ще у 2014 році, коли новостворений "‎Азов" в ході військової операції вибив російські сили з Маріуполя та розгромив війська країни-агресора на Широкинському напрямку, режим Путіна почав навʼязувати, насамперед серед представників іноземної преси, думку щодо "‎неонацистської" сутності "‎Азову". 

Використовуючи фейкові твердження та мережу своїх політичних агентів за кордоном, Росія в інформаційному середовищі фактично сконструювала альтернативний "‎Azov Battalion", який немає нічого спільного з реальною діяльністю українського полку "‎Азов".

В інтерпретації росіян в Україні нібито діє некерований неонацистський рух, котрий активно просуває на державному рівні ксенофобію. Ключові тези, які при цьому використовує російська дезінформація:

1 – Символіка

На шевронах добровольчого батальйону Міністерства Внутрішніх Справ (МВС) України, а згодом Окремого загону спеціального призначення (ОЗСП) Національної Гвардії України (НГУ) "Азов" присутня монограма у вигляді двох літер ("‎І" та "‎N"). Росіяни безпідставно ототожнюють цей символ з так званою руною "‎Wolfsangel", що була притаманна деяким формуванням нацистської Німеччини під час Другої світової війни. 

Насправді ж, як на старих шевронах та прапорах "‎Азову" у 2014 році, так і на нинішніх у 2022 році, розміщений знак під назвою "‎Ідея Нації", добре відомий в Україні з часів Середньовіччя. Це монограма, утворена з двох літер "‎І" та "‎N" в тому вигляді, які вони мали ще в період вживання староукраїнського алфавіту (до XVIII ст.). 

Українські аристократичні родини використовували цей знак як елемент своїх гербів. Вони наведені у  гербовій збірці Альберта Віюка-Кояловича "Herbarz rycerstwa Wielkiego Księstwa Litewskiego" 1650 р. – такі герби використовували роди Ольшевських, Гурків, Войнів-Ясеницьких та Біликовичів. Ці сімʼї мешкали на території Волині та Київщини. Але відомі і більш ранні приклади уживання цього гербу – наприклад з гербовим символом, що повністю відповідає символу Ідея Нації, була печатка земського судді Андрія Біликовича 1601 р.

Після відновлення незалежності України в 1991 році різні українські націоналістичні та консервативні сили почали використовувати знак "‎Ідея Нації" як неформальну емблему українського націоналізму загалом. В їхній інтерпретації він означає обіцянку бути вірним власному народу до самої смерті та захищати його від будь-яких ворогів. 

Саме завдяки активним зусиллям цього середовища "‎Ідея Нації" отримала своє поширення в Україні, а пізніше й потрапила в офіційну символіку полку "‎Азов".   

Читайте також: Нам не потрібні слова, а потрібні дії. Що кажуть матері й дружини захисників з "Азовсталі"

2 – Ідеологія

Росіяни навʼязують думку, що бійці "‎Азову" дотримуються якихось постулатів, створених з мішанини расизму, неонацизму, антисемітизму та іншої ксенофобії. При чому російська пропаганда сама час від часу плутається у твердженнях, чи є у їхнього фейкового "‎Azov Battalion" якийсь цілісний світогляд.

За роки дезінформації жодних методичних матеріалів, які б документально підтверджували нетерпимість "‎Азову" до інших рас та націй, інформаційними агентами Путіна опубліковано не було.

Натомість при аналізі публічних соцмереж як дійсних, так і колишніх бійців полку "‎Азов" швидко стає зрозуміло, що єдина ідеологія, поширена в підрозділі – це український націоналізм. При чому не в етнічному сенсі, а в сучасній європейській інтерпретації, тобто більше подібній до громадянського американського патріотизму.

Українські націоналісти як загалом, так і окремі бійці полку "‎Азов", позиціонують себе правонаступниками Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії (визвольний мілітарно-політичний рух, заснований в ХХ сторіччі для боротьби за відновлення незалежності України, аналогічний за своєю сутністю до Шинн Фейн та Ірландської Республіканської Армії), але є більш відкритими до співробітництва з іншими народами.

Від своїх попередників сучасні націоналісти взяли перш за все теоретичний базис, викладений в публіцистичних творах "‎Самостійна Україна" (автор Микола Міхновський, що перший проголосив ідею повної державної незалежності українців в ХХ сторіччі) та "‎Ідея та Чин України" (автор Дмитро Мирон-Орлик, вбитий гестапо під час нацистської окупації Києва у 1942 році).

В лавах "‎Азову" служили і служать представники багатьох національностей крім українців, в тому числі грузинів, хорватів, греків, росіян, білорусів, молдаван, вірмен, албанців, німців, шведів, англійців, французів й багатьох інших, що на рівні спільноти виключає будь-які речі, повʼязані з ксенофобією та міжнаціональною ворожнечею. 

Читайте також: Поки "суркіси" рятують свої "годинники", наші воїни рятують країну

3 – Організація

Російські ЗМІ позиціонують "‎Азов" як ніким неконтрольоване збройне утворення, яке при цьому має великий вплив на формування державної політики в Україні.

Задля своїх маніпуляцій російська пропаганда свідомо приховує той факт, що "‎Азов" має офіційний статус підрозділу Національної Гвардії України та підпорядковується Президенту України та виконує його накази, як Верховного Головнокомандувача.

"‎Азов" було створено у 2014 році як батальйон патрульної служби міліції особливого призначення Міністерства внутрішніх справ (МВС) України. Пізніше він був розширений до полку МВС і наприкінці 2014 р. перейшов до складу Національної Гвардії України, як Окремий загін спеціального призначення "Азов" військової частини 3057 НГУ.

За весь час свого існування "‎Азов" не мав якихось особливих привілеїв чи окремої ієрархії. Численні перевірки ОЗСП НГУ "Азов" інспекціями Генерального штабу ЗСУ, командувача НГУ і навіть послів і військових аташе Вишеградської четвірки – Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія, які у 2016 р. не виявили в ОЗСП "Азов" жодних ознак неконтрольованості чи анархії.

Натомість полк "‎Азов" навпаки відрізнявся високою організованістю та вмотивованістю особового складу. Це пояснюється перш за все тим, що він складається з добровольців та має високі критерії до вступу, розроблені на основі стандартів НАТО. В цьому твердженні легко переконатись, якщо подивитись на характер бойових дій у Маріуполі, де вже понад два місяці полк "‎Азов" успішно воює проти переважаючої кількості російських військ.

Як офіційне збройне формування "‎Азов" не має окремої ідеології, проте на неформальному рівні в підрозділі широко розповсюджені ідеї українського націоналізму. Це зумовлено, як історією самого "‎Азову" (у 2014 році батальйон був сформований під командуванням Андрія Білецького, громадського діяча націоналістичного спрямування та політвʼязня режиму Віктора Януковича), так і історичним контекстом України загалом.

Підпорядкованість вищому військовому командуванню виключає будь-яку політичну діяльність полку "‎Азов".

Натомість Росія використовує інформацію щодо активності вихідців з цього підрозділу, які після демобілізації заснували партію "‎Національний Корпус" та ще ряд громадських формувань, з метою позиціювання "‎Азову" саме як саме політичного руху. Це твердження не має під собою ніякого підґрунтя.

Політична партія "‎Національний Корпус", як свого часу батальйон "‎Азов", дійсно заснована однією й тією самою людиною – Андрієм Білецьким. Проте з моменту заснування партійної структури Білецький вже не був військовим. Він разом зі своїми побратимами, більшість з яких також служили в "‎Азові", мав повне право займатись окремою громадською діяльністю. Спільні цінності та спільні імена серед засновників – ось єдиний звʼязок між партією "‎Національний Корпус" та полком "‎Азов".

В будь-якому разі на сьогоднішній момент в Україні населення зайнято не політикою, а захистом власної землі від окупації.

Партійні функціонери "‎Національного Корпусу" або воюють на фронті проти Росії, або організовують роботу численних волонтерських центрів.

Андрій Білецький разом з іншими ветеранами "‎Азову" також взяв до рук зброю і став на захист держави. В Україні наразі існують різні військові підрозділи, які умовно можна називати "‎силами Азов", бо вони засновані ветеранами полку "‎Азов".

Ці підрозділи мають окрему структуру організації, як то полк Сил Спеціальних Операцій (ССО) "‎Азов-Київ" чи 98 батальйон територіальної оборони "‎Азов", проте всі без виключення підпорядковуються Генеральному штабу Збройних Сил України та виконують визначені ним бойові завдання на передовій. 

***

Для виправдання агресивного вторгнення в Україну Росії вигідно представляти війну як "‎хрестовий похід проти нацизму". З цією метою росіяни не гребують тотальною дезінформацією на всіх рівнях.

Полк "‎Азов", який героїчно боронить Маріуполь та захищає цивільне населення від геноциду, організованого режимом Путіна проти українців, на сьогоднішній момент є ключовою ціллю для маніпуляцій російської пропаганди.

Важливо розуміти – російська дезінформація стосовно "‎Азову" має багато вимірів. Це не лише фейкові статті та коментарі від ботів у соцмережах, а й дискредитуюча робота з боку окремих громадсько-політичних діячів у партіях та навіть правозахисницьких організаціях.

Росія в різних країнах щедро фінансує політиків з маргінальним баченням світу лише з однією метою – бути провідниками інтересів Кремля, в список котрих зокрема входить завдання безпідставно звинувачувати українських військових у "‎нацизмі" та культивувати образ полку "‎Азов" як ксенофобів.

В нинішніх умовах саме на журналістах лежить відповідальність за обʼєктивне висвітлення сутності полку "‎Азов". Не сліпо передруковувати російські фейки про "‎Azov Battalion", які у великій кількості різними мовами створені з 2014 року, а контактувати напряму з бійцями підрозділу та послуговуватись фактами – ось що повинні робити досліджувачі. 

Як світ перемагає темряву, так і правда завжди перемагає брехню, і завдання журналістської спільноти зробити максимум, щоб це сталось якнайшвидше. 

Аліна Стара, "Українська правда"