Розгляд заявки України на вступ до ЄС: які подальші кроки

Україна до кінця цього тижня завершить заповнення другої частини опитувальника щодо її заявки на членство у ЄС. Про це 2 травня повідомила віцепрем'єрка з євроінтеграції України Ольга Стефанішина. Для чого потрібні ці анкети та як далі розглядатимуть заявку України на вступ до ЄС, пояснює DW.

Перший опитувальник щодо статусу кандидата на вступ до ЄС

Перший опитувальник складається з політичної та економічної частини. У першій з них питання стосуються політичної системи України з великою увагою до незалежності судової системи, боротьби з корупцією та дотримання прав людини. Тобто йдеться про те, як саме в Україні функціонує демократія та правова держава.

Друга частина першого опитувальника суттєво коротша, вона намагається з'ясувати стан економіки та фінансів, зокрема бізнес-клімат, стан приватизації та які є можливості державного втручання в економіку. Головна ідея – дізнатися, чи здатна українська економіка витримувати конкурентний тиск, котрий існує в Євросоюзі.

У першому опитувальнику загалом майже 370 запитань на близько 40 сторінках. Не дивно, що відповіді України на нього зібрані у двох грубих томах. Їх президент України Володимир Зеленський передав керівнику представництва ЄС в Україні Матті Маасікасу 18 квітня – за рекордних 10 днів після отримання першого опитувальника.

Другий опитувальник: право ЄС в Україні

На другий опитувальник, переданий 13 квітня, потрібно більше часу. Адже він набагато більший: майже 240 сторінок з приблизно двома тисячами запитань. Ця частина присвячена праву ЄС, яке називається acquis. Таким чином Єврокомісія прагне з'ясувати, які норми та правила діють в Україні та наскільки впроваджене у ній європейське законодавство.

Запитання розбиті на 33 глави. Це такі саме глави, за якими згодом мають вестися переговори про вступ до ЄС, наприклад, свобода руху товарів, система оподаткування чи довкілля та зміна клімату.

Питання законодавства Євросоюзу не є новим для України, бо вона вже не один рік впроваджує його у рамках угоди про асоціацію. Наприклад, в Україні вже діють незалежні оператори систем передачі електроенергії та газу. А у зовнішній та безпековій політиці Київ регулярно долучається до санкцій Євросоюзу, причому не лише проти Росії, але також, наприклад, щодо Ірану чи М'янми.

Звісно, на відповіді матиме свій вплив і війна. Адже є запитання про рівень нафтових резервів у відповідності до норм ЄС або про стан автодоріг і залізниці. Як відомо, російські війська активно атакують і знищують як нафтові сховища в Україні, так і її транспортну інфраструктуру.

Єврокомісія готує висновок щодо заявки України на вступ до ЄС

На основі наданих Україною відповідей Єврокомісія готує свій висновок – аби, як заявила її президентка Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), отримати «чітку картину ситуації в країні та чи вона виконує, наприклад, Копенгагенські критерії».

Примітно, що в Брюсселі вже опрацьовують відповіді України. Коли фон дер Ляєн привезла до Києва першу частину опитувальника, вона пообіцяла: «Ми прискоримо цей процес настільки, наскільки це можливо, дбаючи водночас, що всі умови будуть дотримані». Речниця Єврокомісії з питань сусідства та розширення Ана Пісонеро підтвердила у коментарі DW обіцянку фон дер Ляєн «завершити підготовку висновку протягом тижнів, а не років». «Ми не працюємо за нормальних обставин», – додала вона.

Насправді весь процес іде паралельно: українська влада почала готувати свої відповіді ще до того, як отримала опитувальник. І під час його заповнення чиновники в Києві та Брюсселі перебувають у постійному контакті та можуть коригувати цей процес, аби відповіді надавали саме ту інформацію, якої потребує Єврокомісія.

Яким може бути висновок щодо заявки України?

Опитувальники та відповіді на них є конфіденційними документами. Натомість свій висновок Єврокомісія публікує – після того, як його затвердить колегія єврокомісарів. Над своїми відповідями на аналогічні опитувальники працюють і Грузія та Молдова.

Яким може бути висновок Єврокомісії? Імовірними є два варіанти. Перший – рекомендувати надання статусу кандидата. Другий – дати низку рекомендацій, якщо брюссельські чиновники вирішать, що країна не готова. Саме так сталося, наприклад, з Боснією і Герцеговиною. Висновок Єврокомісії визнав Боснію і Герцеговину недостатньо готовою та надав 14 рекомендацій. Ця країна досі вважається лише потенційним кандидатом.

Саміт ЄС у червні може розглянути питання членства України

Перебуваючи в Києві 20 квітня, президент Європейської Ради Шарль Мішель заявив: «Єврокомісія має опублікувати висновок щодо цієї заявки (України на членство у ЄС. – Ред.) до кінця червня. Ми візьмемо до уваги момент, коли Єврокомісія опублікує цей висновок, і я вирішу, коли буде доречно поставити цю тему на порядок денний».

У Єврокомісії нема чітких строків, за які вона зобов'язана підготувати висновок. Але кінець червня справді є важливим орієнтиром, бо 23-24 числа у Брюсселі відбудеться саміт ЄС, який формально називається Європейською Радою. Це найбільш ранній термін, коли питання статусу кандидата для України можуть розглянути. Якщо ж на червень не встигнуть, то справа перейде на осінь. З середини липня по кінець серпня в Брюсселі – час літньої перерви, а наступний черговий саміт ЄС відбудеться у кінці жовтня. Аби встигнути на літній саміт, Єврокомісії треба опублікувати свій висновок у першій половині – в середині червня. З огляду на заяви фон дер Ляєн, цей строк є реалістичним.

«Ми цілковито здатні, і Єврокомісія повністю здатна забезпечити, щоб усі процедури були зроблені перед самітом у червні», – зазначила Стефанішина в інтерв'ю виданню Euractiv.

Чи є у ЄС згода на надання Україні статусу кандидата на членство

Позитивний висновок Єврокомісії ще не означатиме надання статусу кандидата. Бо далі справа перейде на розгляд держав ЄС, які й ухвалюють остаточне рішення, чи надавати статус кандидата. Для цього потрібна одностайна згода – консенсус необхідний на всіх етапах руху до членства у Євросоюзі. «Не секрет, що є різні думки та чутливі питання за столом Європейської Ради щодо принципу розширення», – зазначив Мішель.

Він обіцяє діяти якомога швидше, але лише тоді, коли у ЄС до цього будуть готові. Своїми обережними заявами Мішель натякає, що на червневому саміті питання статусу кандидата можуть і не розглядати, адже все залежить від позиції держав Євросоюзу. Досі ж серед них не було єдності.

Формально вирішує, чи надавати Україні статус кандидата, Рада ЄС. Але свою згоду має обов'язково дати й саміт. За даними джерел DW, поки що неясно, чи піде питання спершу на розгляд Ради Євросоюзу, а чи одразу лідерів 27 країн.

Якщо ж Україна отримає у червні статус кандидата, то важливо розуміти, що після цього робота зі вступу до ЄС лише почнеться по-справжньому. І навіть за найшвидших темпів вона триватиме багато років.

Джерело: Deutsche Welle