Бандера не курив. Моніторинг тютюнової тематики в українських онлайн-ЗМІ за 1 січня — 31 березня 2022 року

«Детектор медіа» у співпраці з Центром демократії та верховенства права розпочав дослідження, як в українських медіа висвітлюється тютюнова тематика. Ми фіксуємо тенденції та порушення журналістських стандартів, пов’язані з лобізмом тютюнових компаній та рекламою електронних сигарет та інших тютюнових виробів в обхід законодавчої заборони. Цей звіт охоплює публікації українських онлайн-медіа (в тому числі онлайн-версій друкованих видань, сайтів телеканалів і радіостанцій) із 1 січня до 31 березня 2022 року. Результати попередніх моніторингів за весну, літо та осінь 2021 року. 

Загальна ситуація

За січень, лютий і березень 2022 року ми зафіксували понад 340 матеріалів онлайн-джерел, присвячених тютюновій тематиці. Суттєво зменшилася кількість маркованої реклами тютюнових виробів та партнерських публікацій, натомість кількість матеріалів, де згадували про шкоду куріння, була суттєва. Моніторинг зафіксував і матеріали з ознаками прихованої реклами. 

В основному згадки про тютюнові компанії стосувалися їхньої роботи в Росії, особливо після 24 лютого, коли перед виробниками постав вибір, чи йти з російського ринку. Чимало писали і про контрабанду тютюнових виробів, зокрема що вилучені безакцизні цигарки віддадуть військовим.  

Електронні сигарети, а також системи для нагрівання тютюну IQOS, почали асоціюватися з персоною Віталія Кіма, голови Миколаївської обласної державної адміністрації, який став одним із улюбленців інтернет-користувачів. На Nv.ua розповідали, як голова Миколаївської ОДА підкорює українок та українців; матеріал, чому Кім став таким популярним, має заголовок «Во ім'я ЗСУ, айкоса та Віталія Кіма». Про керівника Миколаївщини розповідали і Bigkyiv.com.ua в матеріалі «Кинджал, айкос і класні шкарпетки: губернатор Миколаєва Віталій Кім став героєм мемів». Невдалий жарт про знищення запасу айкосів медіа згадали й тоді, коли розповідали про ракетний удар по будівлі Миколаївської ОДА 29 березня («Фокус», 24 канал, «Телеграф», «Новости N», mk.news, «Корабелов.инфо», «МИГ», АСС, «кп.ua», «Leopolis.news», «Еспресо»). Також медіа цитували слова Руслана Стефанчука, спікера парламенту, який заявив, що сигарети — це зло, у відповідь на скаргу Ірини Геращенко, що її колеги курять IQOS прямо в залі Верховної Ради (УНІАН). 

Торкалися й теми подорожчання сигарет («Фокус», delo.ua, «Апостроф», «Перший діловий», «Главком», «Слово і діло», «Деньги.ua»). Що у 2021 році найбільший приріст компаній (+29%) був у тютюновій галузі, повідомили «Економічна правда» і mind.ua. Лише поодинокі матеріали зверталися до культурного чи історичного аспекту, зокрема черкаський ресурс «Дзвін» розповів історію виробництва сигарет «Черкаси». 

Прихована реклама тютюнових виробів 

Протягом трьох місяців ми зафіксували тринадцять матеріалів, які можна вважати прихованою рекламою тютюнових виробів. Це набагато менше, ніж за три місяці осені (31).

УНІАН позиціонував IQOS як альтернативу традиційним сигаретам, яка знижує ризики для організму. «Такі електричні системи унеможливлюють процес горіння і при їхньому використанні виділяється на 95% менше шкідливих речовин у порівнянні з сигаретами*», — йдеться в тексті. Внизу матеріалу під зірочкою (*) повідомляють, що «це не означає, що ризик для здоров'я знижується на 95%. IQOS не виключає всі ризики. Аерозоль містить нікотин і викликає звикання. "На 95% менше" означає зниження рівня шкідливих речовин (крім нікотину) порівняно з димом сигарети (3R4F)». Жодного маркування матеріал не містить. 

5 січня в рубриці «Позиція» на сайті nv.ua компанія «Тедіс Україна» розповіла, як вони працюють попри виклики. Текст без інформаційного приводу, однобокий — лише з позицією компанії. 26 січня Денис Ткаченко з компанії «Тедіс» розповідав про роботу компанії, зокрема що держава не любить, коли до неї приходять лише з проблемами (delo.ua). 31 січня видання розповіло, що компанія інвестувала 40 мільйонів гривень в оновлення комерційного автопарку (про це інформувало і eba.com.ua). Logist.fm повідомили, що у «Тедіс Україна» повністю вакцинували від коронавірусу понад 70% персоналу — більше 1600 людей. Кілька видань («Укрінформ», delo.ua, eba.com.ua) розповіли про корпоративний чатбот для працівників компанії. 

«Правда.ТУТ» у відверто джинсовому матеріалі розповіла, де купити вугілля до кальяну. А «Ліга» в матеріалі 21 березня повідомила про законопроєкт, опублікований ще 11 січня, в якому визначено перелік місць, де заборонено курити як звичайні, так і електронні сигарети. «Тож радимо уважно ознайомитися зі статтею, якщо ви плануєте vape купити в Києві або в іншому місті України», — написали в тексті й залінкували магазин Dymok, де можна придбати електронні сигарети. 

Неналежно маркованою є історія, що IQOS випустив лімітований девайс «із надзвичайною історією» (Cosmopolitan, рубрика promo). А «Вголос» у матеріалі з маркуванням «партнерська публікація» пропонував купити чаші для кальяну. 

Марковані матеріали 

Восени моніторинг зафіксував сім таких матеріалів, за три місяці 2022 року — лише один. Mind «на правах реклами» розповів, як glo працює над ініціативою, спрямованою на зменшення кількості відходів.

Партнерські матеріали 

Таких матеріалів за три місяці зафіксовано чотири (восени — одинадцять).

14 січня вийшов спецпроєкт «Ліги» про зміни, які чекають галузь, і наукову обґрунтованість того, що бездимна продукція завдає менше шкоди тим, хто її споживає. Щоправда, наприкінці лонгріду зазначили, що її використання не виключає ризиків: аерозоль містить нікотин, що викликає залежність, а використовувати продукцію можуть лише повнолітні. 

За підтримки IQOS видання The Village розповіли 19 січня про рух EMIT.POSITIVITY для боротьби з тривожністю. Ще у грудні на вулицях кількох міст України з'явилися білборди з текстом, що мав змусити зупинитися і менше тривожитися. Наприклад, «Новий рік настане і без підсумків року» або «Видихай. Ніхто не встигає». 17 грудня про кампанію з позитивними меседжами розповіли The Village, 30 грудня — Bit.ua, mmr.ua, «Состав», Bazilik, nv.ua тощо.

Втім, ще раніше зв'язок між кампанією і IQOS помітила низка видань (зокрема «Рубрика», «Вектор»). «Якщо раніше прихованою рекламою користувалися виробники звичайних сигарет, тепер, схоже, це починає практикувати і IQOS», — зазначили в публікації «Рубрики» 31 грудня 2021 року. Там цитують блогерів, які повідомили, що торгівельна марка EMIT.POSITIVITY зареєстрована на компанію «Філіп Морріс», яка й займається виробництвом IQOS і фактично створює позитивний імідж цій продукції. «Непрямо, але законно», — зазначили у «Векторі». 

Що у «Філіп Морріс» визнали, що мотиваційні борди «Видихай. Ніхто не встигає» — це реклама IQOS, але не класична, 19 січня повідомив «Бабель». «Ми свідомо залишили її без імені, щоб інші бренди могли приєднатися», — пояснив Дмитро Зінченко, директор із продукту IQOS. 1 лютого про цю кампанію написав «Детектор медіа». 

20 січня за підтримки компанії JTI в межах спецпроєкту «Ні контрабанді» «Економічна правда» розповіла, який шлях може обрати Україна в боротьбі з товарною контрабандою. Йшлося про криміналізацію порушення митних правил при ввезенні товарів, тобто контрабанди — такий законопроєкт із квітня 2021 року зареєстрований у Верховній Раді, його підтримують у парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. 

В межах партнерського проєкту, як це було зазначено на плашці на початку матеріалу, Максим Барабаш, новий керівник «Філіп Моріс Україна», 23 лютого розповів nv.ua про свій кар'єрний шлях, нові виклики, нелегальний ринок тютюнових виробів та інвестиційні ризики. Улесливе інтерв'ю про все хороше проти всього поганого та перспективи бездимної продукції. 

Матеріали про шкоду сигарет 

Зафіксовано двадцять таких матеріалів (восени їх було вдвічі більше). 

13 січня «Урядовий кур'єр» розповідав про розширення інструментарію боротьби з тютюнопалінням і наголошував, що дим від ТВЕНів також небезпечний. У матеріалі викладена позиція представників ГО «Життя», які підтримують закон про заборону рекламування та куріння в громадських місцях і електронних сигарет. 

9 березня 5 канал розповів, чи справді електронні сигарети менш шкідливі за звичайні (насправді ні). Матеріал ґрунтується на інформації від онколога, який наголосив, що останнім часом онкологія помолодшала, а електронні сигарети також можуть спровокувати рак. Ще в одному матеріалі 5 каналу йшлося про негативний вплив електронних сигарет на ротову порожнину. «Громадське» переповіло інформацію, що, за даними вчених, жінки, чиї діди або прадіди почали курити в ранньому віці, зазвичай мають більше жиру в організмі. Радіо «Трек» називає куріння однією з причин атеросклерозу. Там же розповіли, що курці втричі частіше хворіють на коронавірусну хворобу. На 0372.ua повідомили, що паління погіршує пам’ять не менше, як діабет. «Високий замок» розповів, що рівень залежності від нікотину відповідає симптомам депресії — мовляв, що сильніша залежність від нікотину, то більше симптомів депресії та пригніченого стану в людини. Про зв'язок сигарет і депресії писав і «Главком». «Країна здоров'я» говорила про негативний вплив куріння на репродуктивне здоров'я. Пов’язали куріння з 25 хворобами, що становлять загрозу життю, і в публікаціях про життя токмачан («Токмак.ua», «Акцент»). Що відмова від куріння може допомогти вберегтися від онкологічних захворювань, розповіла «УП. Життя». 

24 канал розповів, як кинути курити, зокрема за допомогою ліків і нікотинозамісної терапії. Видання повідомило також, що навіть пасивне куріння вейпу шкодить здоров'ю. Сайт проаналізував, чи справді куріння допомагає знайомитися з людьми та комунікувати. Як з'ясувалося, вчені не виявили суттєвого зв'язку між курінням та будь-якими потенційними змінами у статусі спільного проживання, тобто самотні люди залишалися самотніми й надалі.

«Рубрика» розкритикувала антитютюнову соціальну рекламу: на думку авторів матеріалу, антитютюнова кампанія в Україні не досить дієва. У публікації Mind розповіли, як тютюнові компанії намагаються повернути рекламу тютюнових виробів. В тексті Любові Величко йдеться, що «колаборанти та лобісти в мирний час заробляли на просуванні маніпулятивного наративу, який відповідає певним інтересам, але аж ніяк не здоровому глузду чи інтересам нації». Реклама електронних цигарок має зникнути з українських вулиць в липні 2023 року, коли набуде чинності комплексний антитютюновий закон, однак лобісти і деякі парламентарі намагаються послабити або відтермінувати закон. 

Та ж «Рубрика» 28 січня розповіла, що Малайзія планує заборонити продавати сигарети людям, народженим після 2005 року. Якщо законопроєкт затвердять, усі громадяни цієї держави, які досягли 17 років, більше ніколи у своєму житті не зможуть купувати тютюнові вироби. А все тому, що кожен п’ятий малазієць є курцем, а куріння призводить до смертей, пов'язаних із вживанням тютюну через хвороби серця, рак легенів та інсульти. 

Наталя Соколенко у блозі на «Українській правді» задалася питанням, чому Бандера не курив. Мовляв, був пластуном, а тому дотримувався пластового закону, а друга причина була економічною — не хотів збагачувати польську державу, яка тоді мала монополію на виробництво тютюну. Вона розкритикувала тютюнові кампанії за те, що вони не планують виходити з російського ринку, тим самим продовжуючи та підтримуючи державу-агресорку. «Тютюнова індустрія завжди спиралася на продаж майбутньої смерті своїх споживачів. А тепер ще й опосередковано підтримує війну. А Бандера не курив!» — резюмувала журналістка. 

Бренди в Росії

Про шкоду тютюнових виробів писали не лише в контексті того, що сигарети, байдуже — традиційні чи електронні, шкідливі для здоров'я. Що «тютюн вбиває», нагадували і у зв'язку з тим, що чимало тютюнових компаній не виходили з російського ринку, а отже податки від цієї діяльності можуть іти на фінансове забезпечення бойових дій в Україні. 

5 березня Forbes.ua розповів, чому в Україні майже зупинилася тютюнова галузь. Зокрема, дистриб’ютор тютюнових виробів, частка якого на ринку становить 6070%, компанія «Тедіс», зупинила роботу регіональних підрозділів у перший день війни. Потім роботу відновили, але постачають сигарети не всюди. Також джерело видання припустило, що «Тедісу» бракує персоналу — частина пішла воювати, частина евакуювалась. Вагомим фактором стало те, що «Філіп Моріс» зупинив фабрику в Харкові, а JTI — у Кременчуці.  

9 березня тютюнова компанія Imperial Brands зупинила виробництво та продаж продукції в Росії (nv.ua, «Економічна правда», УНІАН, zaxid.net, «Обозреватель», liga.net, «Бізнес Цензор», 24 канал). 15 березня в компанії заявили, що передають активи та операції в Росії місцевій юрособі («Економічна правда», finance.ua). 

9 березня компанія «Філіп Моріс» розповіла про зупинку інвестицій в Росії та початок згортання виробництва (nv.ua, «РБК-Україна», my.ua, mind.ua, «Економічна правда», zaxid.net, «Інтерфакс-Україна», forbes.ua, «Главком»). «Куріть листя», — «закликали» в іншому повідомленні nv.ua. Наприкінці березня у «Філіп Моріс» розповіли про виклики, перед якими постала українська філія компанії з початком війни, і зокрема зазначили, що шукають варіанти «належного виходу з російського ринку» («Інтерфакс-Україна», «Економічна правда», «АгроПерспектива», allretail.ua, «Апостроф», online.ua, chas.news). «Главред», nv.ua, «ТСН», Mind.ua, «Ліга», «Vesti.ua», «Vgorode.Львів», 24 канал, «Цензор», «Еспресо», expert.com.ua, ua.news, sud.ua із посиланням на пресреліз компанії розповіли, що вона вже зробила для виходу з Росії станом на 24 березня. Зокрема, скоротила портфель марок на ринку, скасувала запуск нової продукції, зупинила маркетингові активності. «Тепер буде скрєпний "Беломорканал"», — пожартували в newsua.one. Однак на «Бізнес Цензорі» в заголовку наголосили, що компанія продовжить роботу своїх фабрик у Росії. 

Mind.ua повідомили, що компанії Philip Morris та Imperial Brands приєдналися до переліку транснаціональних корпорацій, які відмовляються від бізнесу в Росії, оскільки споживачі на Заході посилюють тиск на компанії, вимагаючи виступити проти вторгнення Росії в Україну.  Разом із тим, «Рубрика» зазначила: тютюнові гіганти заявили, що не вийдуть із Росії, а лише скоротять виробництво. Подібний акцент поставили і в публікаціях «Фокуса» («компанії призупиняють інвестиції та капіталовкладення до, але продовжать виплачувати зарплати своїм співробітникам») та businessua. 

Ще 1 березня медіа розповіли, що компанія «Філіп Моріс» передала 500 тисяч пачок сигарет українським військовим («Інтерфакс-Україна», «Телеграф»). 30 березня медіа ще раз розповіли про досвід компанії. «Інтерфакс-Україна» опублікував розмову з гендиректором «Філіп Моріс», де той похвалився, що компанії знадобилося два тижні, щоб відновити постачання у 12 регіонів. У цій розмові також ішлося про допомогу армії: «Із самого початку війни ми почали забезпечувати військових сигаретами, та за перший місяць передали на потреби військових більш ніж 4,5 мільйони пачок сигарет загальною вартістю понад 250 мільйонів гривень». У розмові торкалися питання допомоги співробітникам та загального стану компанії. У матеріалі nv.ua це інтервю лаконічно переказали, однак посилання на «Інтерфакс» немає. 

Ресурс із Дніпра 49000.com.ua спрогнозував тютюнові бунти в Росії, провівши паралель із 1990-ми і пояснивши, що «помимо того, что за год бюджет России недополучит свыше 210 млрд рублей и без работы останутся 4000 человек, дефицит сигарет составит 128 миллиардов штук». 

Ще 1 березня український офіс японської компанії JTA попросив застосувати жорсткі обмеження на ведення бізнесу в Росії («Інтерфакс-Україна», nv.ua). 5 березня Forbes.ua, УНІАН, Mind повідомили, що компанія не зупиняє роботу в Росії. У компанії наголосили, що вони є політично нейтральними і не втручаються в геополітичні питання. Втім 10 березня в JTA заявили про призупинення інвестицій та реклами і не виключили, що будуть припинені і виробничі операції (nv.ua, «Економічна правда», «Інтерфакс-Україна», hubs.ua). «Куритимуть самокрутки», — так окреслили перспективи росіян у зв’язку з цією заявою на 24 каналі.  

Тим часом British American Tabacco спочатку призупинила бізнес в Україні, але продовжила працювати в Росії (delo.ua, «Бізнес Цензор», «Інтерфакс-Україна»). А 11 березня змінила думку й оголосила про рішення вийти з російського ринку (nv.ua, «РБК-Україна», myc.news, delo.ua, «Економічна правда», zaxid.net, «Високий замок», «Гордон», 5 канал, «Фокус», «Інтерфакс-Україна», «Бізнес Цензор», «ТСН», «Главком», «Лівий берег», «Еспресо», 24 канал та інші). Попри ці заяви, українські медіа не раз наголошували, що тютюнові компанії не виходять із російського ринку, а отже прямо фінансують війну. 

8 березня «Економічна правда», а 12 березня «Рубрика» поширили заяву центру громадського представництва «Життя», де тютюнові представництва звинувачують у фінансуванні агресора. «Чотири транснаціональні тютюнові компанії (Japan Tobacco International, Philip Morris International, British American Tobacco, Imperial Tobacco) утримують близько 12500 працівників в Росії, звільнення яких завдало би суттєвих економічних збитків російській економіці. Станом на зараз жодна з компаній не повідомила і не вжила заходів щодо призупинення чи повної ліквідації діяльності жодної з фабрик на території Росії. Водночас, частина згаданих тютюнових компаній в Україні припинили роботу своїх фабрик. Ми однозначно вітаємо припинення виготовлення продукції, вживання якої щороку призводить до передчасної смерті 130 тисяч жителів нашої країни», — йдеться в заяві. 

13 березня «Рубрика» наголосила, що для цих компаній «прибуток понад усе». Сайт републікував заяву Метью Майєрса, президента міжнародної організації «Кампанія за майбутнє дітей без куріння», де йдеться, що «Philip Morris International, British American Tobacco і Japan Tobacco продовжують вести свій бізнес в Росії, ще раз наочно демонструючи, що їм бракує морального компаса і вони завжди ставлять прибуток вище людське життя». Мовляв, вони оприлюднили пресрелізи, де слизькою мовою висловилися, що скорочують роботу в Росії, але це порожні піар-жести й вони насправді продовжують вести там бізнес. Цю ж заяву згадали chas.news. 

16 березня «Економічна правда» розповіла про бізнес на крові і які міжнародні компанії фінансують російську армію. В тексті Богдана Мірошниченка і Дмитра Дєнкова йшлося про кампанії, які сплачують найбільше податків до російського бюджету. Станом на час написання матеріалу двоє основних тютюнових виробників (Philip Morris і Japan Tobacco International) залишалися на російському ринку і сплачували найбільше податків: «На ці дві тютюнові компанії припадає 40% усіх податкових надходжень до російського бюджету серед іноземних компаній, які залишилися в Росії, – $8,3 млрд». Матеріал републікували «Волинські новини». 

19 березня ukraine-inform.com виклав позицію ГО «Життя», яка повторила звинувачення тютюнових гігантів у тому, що ті ведуть бізнес на території Росії та наповнюють податками бюджет агресора, коштом якого фінансуються обстріли українських міст та виплачується зарплата окупантам, що вбивають українців. «Це ще раз говорить про те, що для міжнародних тютюнових компаній отримання надприбутків завжди було важливіше за людське життя».

«Заборона» зазначила, що станом на 23 березня з російського ринку не вийшли Phillip Morris та JTI. 

Сергій Миткалик, голова ГО «Антикорупційний штаб», у блозі теж написав, що тютюнові компанії вбивають українців під час війни з Росією, сплачуючи податки. «В умовах війни не варто пояснювати, що бізнес, який платить до російського бюджету гроші, автоматично “виробляє” бомби та зброю, якими вже майже місяць в Україні знищуються міста та вбиваються тисячі українців. А український бізнес, який через бомбардування змушений призупинити виробництво, не створює можливості забезпечувати належну оборону України», — йдеться в тексті, який опублікувала 24 березня на «Ліга.Блоги», а пізніше републікували «Громадський простір», shtab.net. «Навіть у мирний час 85 тисяч українців вмирають від хвороб, пов’язаних із тютюнопалінням. А зараз — ще й від зброї, купленої за гроші міжнародних тютюнових корпорацій», — пише Миткалик. Про бізнес на крові і компанії, що продовжують фінансувати війну в Україні, 31 березня писали і на сайті NTA. В переліку згадали японську тютюнову компанію JTI (Winston, Mevius, Camel, Sobranie, Glamour та LD).  

Не лише медіа закликали бойкотувати тютюнові компанії, що продовжили роботу в Росії. 14 березня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав аморальною роботу на російському ринку західних компаній і заявив про потребу спонукати їх до рішення піти звідти («Європейська правда», «Українська правда», «Факти», «Новинарня», 24 канал, Newskorr, «Цензор»). Міністр зауважив, що не хвалить виробників тютюнової продукції, однак хоче похвалити бізнес, адже Philip Morris оголосив про суттєве скорочення роботи в Росії та згортання інвестицій: «Ми вдячні за це рішення, але ми продовжуватимемо наполягати на тому, щоб повністю вони вийшли з російського ринку. Виробники тютюнової продукції є одними з найбільших платників податків в Російській Федерації. Коротко кажучи, залишаться росіяни без IQOS, без крутих IQOS компанії Philip Morris. Це для початку, а потім залишаться і без всього іншого» («Факти»). 

До керівництва найбільших тютюнових компаній звертався і міністр фінансів Сергій Марченко («Економічна правда», «Конкурент», «Львівський портал», «Варта1», «Новини Львова»). 

Запровадити податкові санкції проти «Філіп Моріс» закликав Польщу нардеп від «Європейської солідарності» Микола Княжицький. Щоправда, розповіли про це лише на каналі, пов’язаному з ним, — «Еспресо». 

28 березня у парламенті зареєстрували законопроєкт, за яким пропонується стягувати військовий збір з іноземних компаній, акредитованих в Україні, філії або представництва яких досі працюють на території Росії («Главком»). У законопроєкті згадуються тютюнові компанії Philip Morris, JTI та British American. 

Матеріали про роботу тютюнових компаній в Україні та Росії 

В цілому ж про роботу тютюнових компаній згадували і в період до активної фази війни. Зокрема медіа розповідали про зміну в структурі керівництва «Філіп Моріс» і призначення Максима Барабаша генеральним директором (nv.ua, «Інтерфакс-Україна», «РБК-Україна», rau.ua). Кілька видань (nv.ua, «РБК-Україна», УНІАН, «Еспресо») повідомили, що в 2021 році «Філіп Моріс» скоротив відвантаження в Україні через зростання акцизів та тіньового ринку.

27 січня на УНІАН опублікували результати дослідження Інституту Growford про те, що щорічне підвищення акцизу на тютюнові вироби на 20% розширює тіньовий ринок, а це поліпшує доступність тютюнових виробів, що негативно позначається на громадському здоров’ї.

20 грудня президент підписав закон №5600, який запровадив нові правила оподаткування тютюнових виробів («Фокус»). На думку експертів, вони призведуть до того, що збільшиться навантаження на виробників та гуртових продавців тютюнових виробів, а ціни на сигарети зростуть.  14 лютого у блозі на «Лізі» Борис Кушнірук зазначив, що в цьому законопроєкті забули про перехідні положення — мовляв, це поширена проблема для українського законодавства. Він стверджує, що «місцеві бюджети не отримають жодних коштів від продажу тютюнових виробів за трьохмісячний обсяг продукції. Тобто, місцеві громади втрать 25% надходжень у розрахунку на рік або більше одного мільярда гривень». І це проблема, яку спричинить відсутність однієї простої поправки. 

16 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4358 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну», яким передбачено збільшення розміру площі попередження про шкоду куріння на пачках, заборона продажу електронних сигарет та рідин людям, які не досягли 18 років, впровадили вимоги до маркування упаковок електронних сигарет, рідин, заправних контейнерів та бездимних тютюнових виробів, заборонили використовувати смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах тютюнових виробів та електронних сигарет, заборонила рекламу таких виробів, у тому числі і в соцмережах, розширили перелік місць, де не можна курити (ligazakon.net, «Цензор»).

Цей закон опублікували 11 січня 2022 року. Частина положень вступає в силу з 1 червня 2022 року та 11 липня 2022-го (зокрема, заборона куріння в громадських місцях), а частина — за 18 і 24 місяців із дня офіційного опублікування (зокрема, медичні попередження на сигаретах розміром 65%) (delo.ua, «Вінниця.info», «20 хвилин. Вінниця», «20 хвилин. Житомир», 0629.ua, «Твоє місто», «Високий замок», «Главком»). «Правда.ТУТ» зробила окремий акцент на місцях, де буде заборонено курити навіть електронні сигарети. 

27 січня Верховна Рада не підтримала законопроєкт №5719, яким мала змінити механізм стягнення 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. Законопроєкт скерували на повторне друге читання («Економічна правда», «Рубрика», «Укрінформ»). Під час повторного голосування 15 лютого парламент підтримав законопроєкт 278 голосами. Суть закону в тому, що держказначейство автоматично зараховуватиме відповідний акцизний податок до бюджетів місцевого самоврядування (nv.ua, pravo.ua, Перший діловий, УНІАН, «Деньги.ua», «Обозреватель», «Mukachevo.net», «Гордон», «Бізнес Цензор»). 

10 березня президент підписав закон про націоналізацію російського майна (№7122). В ньому, зокрема, йшлося і про Ігоря Кесаєва, який у Росії володіє компанією «Мегаполіс», в Україні ж дочірня компанія називається  «Тедіс-Україна». За офіційною інформацією, з 2014 року її основний власник – Борис Кауфман, проте співвласником також називають Ігоря Кесаєва, який перебуває під санкціями в Україні («Обозреватель», agronews.ua). 

З 1 січня 2022 року звільнили від оподаткування ПДВ та акцизом роздрібний продаж тютюнових виробів («Західний кур'єр»). 

Delo.ua опублікували результати опитування, поведеного 12–17 січня компанією Info Sapiens, про їх ставлення до нелегальних сигарет — 78% зізналися, що якби легальні і контрабандні коштували однаково, вони би обирали легальні, а 7% розповіли, що купують лише легальні сигарети. 87% тих, хто курить, вважають, що люди купують нелегальні сигарети тому, що вони дешевші. 77% курців думають, що держава має краще боротися з нелегальним ринком сигарет, серед тих, хто не курить, таких 91%. 

Значна частка новин, у яких згадували про тютюнову галузь, була присвячена контрабанді тютюнових виробів. З 2020 року контрабанда тютюну зросла на 31% (delo.ua). Зокрема, в листопаді 2021 року незаконна торгівля встановила рекорд — 24% («Цензор»). В тіні — кожна п'ята пачка — також інформацією поділилися в компанії JTI («Інтефракс-Україна», «Цензор», «Гордон»). Як влаштований чорний ринок цигарок в Україні розповіли на ресурсах 49000.com.ua і «Дніпро оперативний». Кожна шоста пачка цигарок — лівак, стверджують автори розслідування. 

За підсумками результатів боротьби з нелегальним ринком тютюну в січні голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев анонсував «кадрові рішення» в Державній податковій службі та Нацполіції («Інтерфакс-Україна», «Економічна правда»). 

Митники конфісковували контрабандний тютюн з США у Львові (nv.ua); людей, які торгували сурогатними цигарками, затримали в Луцьку (rayon.in.ua), на Закарпатті («Закарпаття. онлайн», «Закарпаття. онлайн», 0312.ua, 0312.ua), в Чернівцях (0372.ua, 0372.ua, «Чернівецький промінь», АСС), Тернопільщині («20 хвилин. Тернопіль», «20 хвилин. Тернопіль», «Терміново»), на Київщині («Погляд»). Спроби перевезти через кордон тютюнові вироби були на Волині (rayon.in.ua, «Конкурент», «Конкурент»), Буковині (0372.ua, 0372.ua, «Соцпортал»), на Закарпатті («Закарпаття. онлайн», «Закарпаття. онлайн», «Закарпаття. онлайн», «Закарпаття. онлайн», «Закарпаття. онлайн», «Обрій», «Варта1», 0312.ua, ProZak, «Ужгород», mukachevo.net) і Львівщині (novyny.live). Безакцизні сигарети вилучили на Рівненщині (rayon.in.ua, «Рівне1»), Житомирщині (rio-berdychiv.info), на Волині (Конкурент, Конкурент, Волинь post), Вінничині (20 хвилин. Вінниця), Хмельниччині («Депо.Хмельницький», «Поділля news») на Буковині (0372.ua, 0372.ua, «БукІнфо», «БукІнфо», ТВА), Закарпатті (УНІАН, «Ужгород», Перший.com.ua, ZakInsider, «Голос Карпат», Суспільне, 0312.ua, 0312.ua ), Тернопіллі («Файне місто», «Терміново», «Файне місто», golos.te.ua, «Область», «Рівне Вечірнє»), Прикарпатті (Zaxid.net, «Главком»), на Одещині («ТСН», «Лівий берег») тощо.

В Державній митній службі 10 березня повідомили, що контрабанду, яку ввозитимуть під виглядом гумвантажів, конфісковуватимуть на користь армії (УНІАН). За перші два дні повномасштабної війни митниця передала армії майже мільйон пачок сигарет на суму понад п’ять мільйонів гривень («Інтерфакс-Україна», «Громадське», «Гордон», 032.ua, «ТСН», «Деньги.ua», dsnews.ua, «Фокус»). За місяць ця кількість зросла — 1,4 мільйона пачок сигарет вартістю 32,2 мільйони гривень («Громадське», dsnews.ua, «Конкурент»). На потреби армії передавали товар, вилучений на регіональних митницях, зокрема на Волині (Суспільне), Буковині («Магнолія-ТВ») тощо. Анонсували, що в армію передадуть і безакцизні сигарети, вилучені в Запорізькій області («Форпост», Перший Запорізький, «МИГ», «Індустріалка», press-center.news). Втім ця історія мала подовження: суд відмовив в арешті сигарет попри аргументи про передачу їх в армію (061.ua). 

Розповідали медіа і про труднощі, які спіткають споживачів тютюну внаслідок бойових дій і знищення складів із товаром. Наприклад те, що російські війська розбомбили склади з хітсами для IQOS, а залишки сигарет власники тютюнових кіосків продають на 40–50% дорожче («Полтавщина», «Новини Полтави»).

Критика активістів

Наприкінці січня активізувалися критики антитютюнових активістів ГО «Життя». Критику на їхню адресу публікували 5 канал, УНІАН, «Коментарі», «Апостроф», «Гордон», 24 канал). «Громадські організації, які займаються реалізацією антитютюнових кампаній, перетворили "боротьбу з курінням" на бізнес із тиску на легальних виробників тютюну, а також можуть отримувати фінансування від контрабандистів та виробників контрафактної продукції. Про це розповіли експерти, опитані журналістами програми "Особливий погляд", яка вийшла в ефір на "5 каналі" 22 січня», — йдеться на сайті 5 каналу. «Антитютюнові активісти зя ГО "Життя" маніпулюють європейськими нормами та вимогами, вимагаючи включити до законопроектів норми, які не передбачені ЄС та ВООЗ», — пишуть в «Апострофі». Мовляв, антитютюнові активісти найчастіше ігнорують експертну думку учасників ринку, тому запропоновані новації не приймають на законодавчому рівні. 

Була і інша критика активістів. Зокрема, що замість боротьби проти куріння активісти намагалися зарегулювати легальний бізнес («Гордон», 24 канал). Експерти, на яких послалися в цьому матеріалі, — «Центр прикладних досліджень». У грудні з критикою виступав Вадим Денисенко (УНІАН, «Гордон»), який стверджував, що замість запровадження європейського регулювання чимало громадських організацій намагаються провести через парламент ініціативи, спрямовані на знищення галузі. 

Фото: J.P. C./Flickr