Квадроцикли і дрони допомогли українцям відстояти Київ, - Sky News

Нетрадиційна тактика допомогла українським силам не допустити завдання армією росії блискавичного удару по Києву на початковому етапі наступу.

Про це пише Sky News.

Перша битва за столицю України, що розпочалася 24 лютого, стала запеклою п'ятитижневою боротьбою, «у якій українські війська, прикордонники та добровольці зіткнулися з однією з наймогутніших армій світу». Західні експерти передбачали, що Київ впаде протягом кількох днів.

Проте, як пише редактор відділу безпеки та оборони Sky News Дебора Хейнс, все склалося інакше завдяки потоку західної зброї та чіткому плану української оборони — від нічних засідок на квадроциклах та атак із використанням дронів до умисного саботажу на автомобільних та залізничних мостах.

Однією з перших цілей росії о 4:30 ранку першого дня вторгнення став прикордонний пост у лісовій місцевості поблизу кордону України на півночі з Білоруссю.

41-річний майор Артем Лазутін повідомив, що безпілотник скинув вибухівку на групу наметів, де спали прикордонники, семеро з яких поранено.

«Почувши ці вибухи, я зрозумів, що війна почалася», — сказав він.

Офіцер та інші прикордонники зайняли оборонні позиції біля великого автомобільного та залізничного мостів, які ведуть до Білорусі через Дніпро.

«Того дня, працюючи з військовими, ми підірвали мости на мінах, щоб не допустити проїзду будь-якої російської техніки», - сказав він.
Українські війська підірвали автомагістраль

Навмисне руйнування мостів було тактикою, яку неодноразово використовували українські захисники, щоб зірвати просування росіян.

Але кількість танків, бронетехніки, артилерії, вантажівок та інших елементів російської військової машини була надто великою для українських захисників.

Російські командири націлювали на Київ і північ країни наземним шляхом з кількох точок входу - рухаючись з Білорусі, вниз через регіони Чорнобиля та Чернігівщини на півночі та в'їжджаючи з росії, через північно-східну Сумську область України.

Вони також розпочали повітряний штурм, щоб спробувати захопити те, що мало бути головною метою першого дня – аеропорт у районі під назвою Гостомель, приблизно в 12 милях на північний захід від Києва.

Деякі з найелітніших російських десантників приземлилися на вертольотах у великій сільській місцевості за межами авіабази, інші намагалися приземлитися безпосередньо на об’єкті.

Їм потрібно було захопити цивільний аеропорт, де знаходиться найбільший у світі транспортний літак, тому що росія хотіла висадити власні транспортні літаки на злітно-посадкову смугу, щоб сотнями військових, які потім брали участь у штурмі Києва.

Але українські війська мали інші плани.

Один командир, який попросив не називати своє ім'я, у перший день допоміг захистити аеропорт. Близько 11 ранку він побачив, як налетіли російські вертольоти.

Українські захисники відкрили вогонь, збив щонайменше три гелікоптери з неба. Їм також довелося протистояти десантникам, які приземлилися.

«Ми стріляли по них, доки були патрони, — сказав командир, закривши обличчя чорною балаклавою. - Тоді ми направили нашу власну артилерію на злітно-посадкову смугу, щоб пошкодити її. Це не дало противнику можливості посадити свій транспортний літак».

Відстрілявши боєприпаси, командир відвів свої сили назад.

Аеропорт та околиці на околицях столиці стали критичною лінією фронту протягом наступних п’яти тижнів, коли точилася битва за Київ.

Зрештою, російські війська були відбиті, але не раніше, ніж завдали величезної шкоди.

Місто Буча, що неподалік Гостомеля, було одним із найбільш постраждалих.

Виявлення братської могили на території церкви, тіл на вулиці та доказів катувань, вбивств і зґвалтування викликало глобальний жах. Міжнародні слідчі співпрацюють з українською владою, щоб звинуватити Росію у військових злочинах.

Наслідки вторгнення могли бути ще гіршими.

На початку 60-кілометрова колона російської бронетехніки йшла на Київ на тлі попереджень, що столиця може впасти.

Але колона, здавалося, зупинилася на кілька днів, а потім розсіялась під нападами українських загонів, які використали дистанційно керовані міни для обстрілу транспортних засобів.

У той же час невеликі групи бійців, деякі з яких використовували квадроцикли, окуляри нічного бачення, безпілотники та снайперські гвинтівки, наважувалися підійти до російських позицій, завдати їм ударів, а потім швидко втекти.

«Не уявляйте, що ми схожі на хлопців із фільму «Скажений Макс», але так, ми їздили на квадроциклах… тому що вони дуже мобільні, – сказав підполковник Ярослав Гончар. - Ви можете наблизитися до деяких позицій і швидко повернутися назад».

Метою для нападів були логістичні лінії та лінії постачання росії, такі як продовольчі та паливні склади. Без доступу до життєво важливих запасів навіть наймогутніша армія зазнає краху.

Підполковник Гончар є співзасновником цивільної неурядової організації (НУО) «Аеророзвідка», яка підтримує військових своїми знаннями з повітряної розвідки.

Він був створений після першого вторгнення росії в Україну в 2014 році і використовує технічні навички цивільних, які мають досвід у таких галузях, як інженерія та ІТ, для зміцнення оборони України шляхом розробки розумних безпілотників і технологій спостереження, які використовуються військами.

«Аеророзвідка» є прикладом того, як цивільні добровольці відіграють життєво важливу роль у військових зусиллях України поряд із професійними, штатними військовими.

Безпілотники, оснащені камерами та озброєні вибухівкою, були важливою зброєю для протидії вищій вогневій потужності росії.

Дешеві та прості у будівництві, вони вилучають набагато складніші та дорожчі системи зброї, такі як танки та радари.

На величезній кількості відео, в тому числі опублікованих «Аеророзвідкою» на YouTube, видно, як українські безпілотники знищують російські цілі.

Вадим, який просто попросив назвати своє ім’я, входить до складу розвідки.

Він відомий як «батько дрона» після того, як розробив модель з вісьмома лопатями вертольота, яка використовується українськими військами.

За його словами, безпілотна авіація відіграла важливу роль у перемозі в битві за Київ.

«Дрони можуть визначити місцезнаходження ворожої бронетехніки, – сказав Вадим. - Це дуже важлива інформація, тому що наша артилерія може швидко на це відреагувати».

росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.