Леонід Кравчук - біографія першого президента України

Біографія Леоніда Кравчука

Народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин (нині Рівненська область) в сім'ї селянина. Його батько, Макар Олексійович, служив в польській кавалерії в 1930-х роках, а під час Другої світової війни загинув на фронті (1944 рік) та був похований в Білорусі в братській могилі. Виховувався матір'ю та вітчимом.

Помер Леонід Макарович Кравчук після тривалої хвороби 10 травня 2022 року на 88-му році життя.

Освіта

Леонід Кравчук від 1950 до 1953 року вчився в Рівненському кооперативному економічно-правовому технікумі (нині Рівненський кооперативний економічно-правовий коледж) на спеціальності "Бухгалтерський облік". Потім здобув спеціальність викладача суспільних наук в Київському державному університеті (1958 рік). Вчився в Академії суспільних наук при ЦК КПРС та закінчив її 1970 року. Отримав ступінь кандидата економічних наук.

Кар'єра

Від 1958 року був членом КПРС. В період від 1958 до 1960 року викладав в Чернівецькому фінансовому технікумі політекономію. Потім протягом семи років (1960-1967 роки) працював консультантом-методистом Будинку політпросвіти, був лектором, помічником секретаря та завідувачем відділу пропаганди і агітації Чернівецького обласного комітету КПУ.

Від 1967 до 1970 року був аспірантом у Академії суспільних наук при ЦК КПРС в Москві. В період між 1970 та 1980 роком Леонід Кравчук був завідувачем сектору перепідготовки кадрів відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПУ, а також інспектором, помічником секретаря ЦК, першим заступником завідувача відділу. Після цього 8 років (до 1988 року) був завідувачем відділу агітації і пропаганди ЦК КПУ.

Від 1981 до 1991 року Леонід Кравчук був членом ЦК КПУ. Також за цей період в різні роки він займав такі посади: секретар ЦК КПУ, другий секретар ЦК КПУ, кандидат у члени Політбюро, член Політбюро ЦК КПУ.

Від липня 1990 до листопада 1991 року - Голова Верховної ради України.

Роки президентства

8 грудня 1991 року від імені України підписав із президентом Російської Федерації (РРФСР) Б. М. Єльциним та очільник Верховної Ради Республіки Білорусь С. С. Шушкевичем "Біловезьку угоду" про припинення існування СРСР.

У серпні 1991 року Леонід Макарович Кравчук балотувався на посаду президента України як безпартійний, перед цим покинувши лави КПУ. Він отримав підтримку не лише активісти забороненої в ті роки комуністичної партії (зокрема і Олександр Ткаченко, який був їхнім висуванцем та зняв свою кандидатуру на користь Леоніда Кравчука), але й деяка частина націонал-демократів. Вже після першого туру виборів, отримавши 60% голосів виборців, Леонід Кравчук стає першим президентом незалежної України.

Був президентом України від 1991 до 1994 року. В липні 1994 року погодився на дострокові вибори глави держави. В першому турі набрав найбільшу кількість голосів виборців, але в другому програв Леоніду Кучмі.

14 січня 1994 року Леонід Кравчук прийняв рішення підписати "Тристоронню заяву" президентів США, України та РФ про негайне вивезення всієї ядерної зброї, яка перебувала на території України, до Росії.

Політична і наукова діяльність після 1994 року

1994 року Леоніда Кравчука обрали народним депутатом у довиборах в Теребовлянському мажоритарному окрузі (Тернопільщина). 1998 року, будучи безпартійним, він очолив списки Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Саме він і привів її до Верховної ради. А від 2002 до 2006 року очолював цю партію.

Від 1999 року був почесним доктором НаУКМА, а також співголовою Всеукраїнського об'єднання демократичних сил "Злагода". 25 листопада 2004 року Леоніда Кравчука позбавили звання почесного доктора Києво-Могилянскої академії Рішенням Вченої ради. Сталося це через "негромадянську позицію під час Помаранчевої революції".

2006 року очолив список опозиційного блоку "Не Так". Однак не зміг подолати 3-відсотковий бар'єр та набрав усього 1,1%. 2009 року вийшов з партії Соціал-демократична партія України (об'єднана). Отримав звання Почесного Президента Міжнародного громадського об'єднання "Рівненське земляцтво".

Від 1994 року був також Почесним Головою Всеукраїнського фонду сприяння міжнародному спілкуванню "Українське народне посольство". А від 2011 року - Почесний президент Фонду "Перспективна Україна".

29 серпня 2011 року отримав звання почесного професора Рішенням Вченої ради Київського Університету ім. Бориса Гринченка. А 22 липня 2018 року Вчена рада Міжнародного інституту бізнесу надала Леоніду Кравчуку звання почесного професора Міжнародного інституту бізнесу. Від липня 2020 року був очільником української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Сході України.

Сімейні стосунки

Леонід Кравчук був одружений з Антоніною Михайлівною Кравчук (Мішура), яка народилася 2 листопада 1935 року в селі Вири, Білопільського району, Харківської області. У пари 21 липня 1959 року народився син - Олександр Леонідович Кравчук. Також у першого президента України залишилася онучка Марія та онук Андрій, правнучка Олена.