Ерлінг Голанд у Манчестер Сіті: нетиповий трансфер для Пепа Гвардіоли, який може принести "городянам" багато користі

Ерлінг Голанд у Манчестер Сіті: нетиповий трансфер для Пепа Гвардіоли, який може принести "городянам" багато користіFootball.

ua проаналізував перехід нападаючого дортмундської Боруссії в Манчестер Сіті.Ерлінг Голанд офіційно перейшов до Манчестер Сіті.

Контракт із юною зірочкою підписаний на п'ять років із зарплатнею приблизно 375 тис.

фунтів щотижня.

"Городяни" активували опцію викупу норвежця у Боруссії Дортмунд за 75 млн.

євро (точна сума трансферу уточнюється).

Декілька місяців тому ми вже робили матеріал, в якому міркували про подальші перспективи Голанда, тому спробуємо у цій статті зосередитися на виступах гравця саме у лавах команди Хосепа Гвардіоли.

Брюне, Мольде, Зальцбург, Боруссія Дортмунд, Манчестер Сіті – трансферну історію Голанда можна заносити до футбольних підручників та демонструвати юним гравцям, як потрібно правильно та раціонально підходити до своєї кар'єри.

Поступовий прогрес форварда призводив до абсолютно логічних підвищень до головного пункту призначення, тобто гранда світового футболу, котрим безперечно є команда з Манчестера.

Яким є контекст цього трансферу? По-перше, чисто ігрова складова.

Ерлінг демонстрував "хай-клас" у Австрії, зокрема у Лізі чемпіонів, де помітно пошумів із Зальцбургом.

Про Боруссію годі й казати.

У стані "джмелів" він відмічається результативними діями частіше, ніж проводить матчів, тож тут усе теж зрозуміло.

По-друге, сентиментальна точка зору.

Його батько Альф-Інге Голанд, знаний з відомого конфлікту між ним та гравцем МЮ Роєм Кіном, в період с 2000 по 2003 роки виступав саме у "блакитній" частині Манчестера.

Тоді "городяни" були аутсайдером АПЛ, який у 2001 році навіть встиг вилетіти до другого дивізіону! Зараз ситуація є кардинально іншою.

По-третє, принаймні на папері Манчестер Сіті є найбільш очевидним варіантом для гравця.

Те саме стосується й клубу.

Їх синергія може принести обом сторонам багато користі.

Дивіться самі.

Для мадридського Реалу Голанд був очевидно другим вибором на випадок, якщо не вдасться підписати Кіліана Мбаппе.

Чемпіон світу-2018 завжди мріяв грати на Сантьяго Барнабеу, його зв'язка із Карімом Бензема довела свою ефективність на Євро-2020, до того ж він усі 5,5 років у дорослому футболі демонструє стабільно високий рівень без очевидних спадів, мало травмується.

Словом, ідеальний трансфер для "вершкових".

Тобто француз завжди був у пріоритеті Флорентіно Переса та Мадрида.

Та й позиція "дев'ятки" в Реала міцно укомплектована самі розумієте ким.

Баварії Ерлінг відмовив (хоча й мав довгу розмову із спортивним директором "ротен" Хасаном Саліхаміджичем) з огляду на вірність та вдячність чорно-жовтим фанатам та чисто практичним рішенням – грати у Бундеслідзі на жаль означає перебувати у тіні гравців з інших ліг Європи.

Англія зараз – це ласий шматочок та мрія майже для кожного топового футболіста у світі.

Барселона навряд чи потягнула б цей трансфер фінансово, отже було майже одразу зрозуміло, що коло потенційних роботодавців зменшується до найбільш логічного варіанту.

Манчестер Сіті Хосепа Гвардіоли є справжньою машиною, котра знищує усі живе на своєму шляху у внутрішніх турнірах.

У Лізі чемпіонів все поки що йде так собі, але фінал й півфінал в останніх сезонах натякає на те, що рано чи пізно "городяни" таки можуть нарешті забрати собі "вухастика".

Тобто амбіції й цілі в клуба космічні та найвищі.

Це ідеально підходить для его Голанда.

"Блу Мун" і так забиває дуже багато голів на любий смак, система працює наче годинник, проте не вистачає елементу, який зробить колектив Пепа позбавленим слабких місць – наявність форварда.

Не можна сказати, що останні невдачі Сіті у ЛЧ є виключно відсутністю "дев'ятки", але це теж одна з причин.

Травматичність Серхіо Агуеро та нестабільність Габі Жезуса змусила Гвардіолу шукати нові методи розв'язування проблем.

Каталонець традиційно для себе почав перетворювати атакувальних гравців, як-то Бернарду Сілву, Кевіна де Брюйне чи Філа Фодена у хибних нападників.

Так, це працює, проте у деяких важливих іграх та вирішальних стадіях ми можемо бачити наявність цієї проблеми.

Ерлінг молодий (у липні йому виповниться лише 22 роки), має відмінні габарити, часто використовує силовий дриблінг, вміє чудово вибирати позицію та орієнтуватися корпусом, підтягнув гру головою.

У нього є всі данні, щоб закрити позицію "дев'ятки" у суперклубі на багато-багато років вперед.

Проте є два нюанси.

Першим є Хосеп Гвардіола.

Форвард у його командах має виконувати не зовсім типові для себе функції.

Клуби каталонця є сильні за рахунок чіткої та гнучкої системи, де кожен має працювати у пресингу та допомагати іншим у володінні м'ячем.

В Боруссії Голанд діяв у відриві від команди, що особливо простежувалося у матчах, де суперники відрізали норвежця від партнерів.

Звісно навряд чи Ман Сіті буде підлаштовуватися під вертикальні передачі за спини захисникам на Ерлінга.

В командах Пепа саме гравці мають підлаштовуватися під стиль, а не навпаки.

Якщо брати до уваги нападників, то комусь із них вдається адоптуватися (наприклад, той же Анрі), а хтось починає конфліктувати з тренером та доволі швидко йде з клубу (Ібрагімовіч, Манджукіч, Ето'о).

Левандовські теж зізнавався в одному з інтерв'ю, що часто був не задоволений з експериментів Гвардіоли, котрий казав поляку ситуативно зміщуватися на фланг.

Проте є приклади того ж Агуеро або Жезуса, Давіда Вільї у Барселоні.

Голанд має великий плюс порівняно із тим же Іброю – він вміє працювати на команду та жертвувати власними інтересами задля загального результату.

У Дортмунді в нього були прецеденти із його его, але не було жодного серйозного конфлікту, що є великим плюсом.

До того ж він готовий працювати над собою та вдосконалюватись.

Після переїзду на Сігнал Ідуна Парк Ерлінг поганенько грав на другому поверсі, але за два останні сезони помітно підтягнув цей показник (далі статистика у чемпіонаті та єврокубках*) – 2019/20 (1 гол), 2020/21 (1 гол), 2021/22 (5 голів).

Єдиний мінус – травми, яких за останні два сезони в нього було достатньо.

До того ж свіжа у пам'яті історія із нещодавнім замовченням пошкодження та грою на "уколах", що потенційно може призвести до хронічних проблем зі здоров'ям.

Співпраця норвежця та каталонця буде викликом для них обох.

Для Голанда – це можливість остаточно перетворитися в ідеального футбольного монстра без слабких місць, для Пепа ж шанс попрацювати із молодим діамантом та підлаштувати його під власний стиль.

Читай, сформувати гравця, бо молодий вік вже екс-форварда дортмундської Боруссії натякає на те, що є куди рости та рухатися.

Якщо усі ці фактори ідеально зійдуться воєдино, то ми отримаємо міцний та плідний союз на який буде неймовірно цікаво подивитися.