В ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV український шеф-кухар колумбійського походження Ектор Хіменес-Браво розповів про початок війни, майбутній ресторан у Криму та допомогу Україні.
– Як ви дізнались про наступ Росії 24 лютого?.
– 24 лютого я був у Колумбії.
Це була п’ята ранку.
У мене був шок.
Я думав, це неправда.
Я відкрив BBC, міжнародні новини і побачив, що вже трапилось на той момент.
Я знову відкрив очі, бо це був ніби сон, жахливий сон.
І я почав плакати.
Моя дівчина була поруч, вона саме спала о п’ятій ранку.
Вона почула, що я почав плакати, як у панічній атаці.
Я панікував, а вона прокинулась і запитала, що сталося.
Я нічого не міг сказати, тільки дав їй телефон, і вона все дізналась.
Я був шокований, думав, що це неправда і це неможливо в час, коли вся планета хоче миру.
– Через деякий час ви таки зібрались і повернулись в Україну?.
– Я не зміг бути на іншому континенті, у Колумбії.
Спочатку я планував побути з дівчиною півтора місяці разом з родиною, відпочивати.
Але я сказав, що ми не можемо відпочивати, нам потрібно одразу повернутись.
Мама моєї дівчини була разом з нашими двома собаками в Ірпені, а орки з самого першого дня вже були в Гостомелі, поблизу Ірпеня.
Тому треба було одразу планувати, як евакуювати маму дівчини, двох собак, і як можна повернутися і бути в Україні.
Ну як можна відпочивати в такий момент? Це неможливо.
Моя мама почала плакати, бо вона переживала за наші життя, і сказала: слава Богу ти тут, у Колумбії, не їдь.
Я сказав, що це не про мене і не про наші життя, це про Україну.
Я на той момент не думав про себе.
Я думав, що маю повернутися, бо… Україна.
І все.
– Коли ви вирішили готувати їжу у своїх ресторанах для всіх, хто її потребував?Зараз дивляться.
– Я одразу зробив відеодзвінок зі своєю командою ресторанів.
Я розумів, що зараз ми не можемо відкрити ресторани для гостей, але у нас було багато їжі в холодильниках і коморі.
І я вирішив, що потрібно робити обіди для допомоги нашій армії, поліції, територіальній обороні і пенсіонерам.
Треба було одразу починати готувати.
Звичайно, вся команда дуже переживала, бо ніхто не знав, як можна добиратися до ресторанів, якщо це було дуже небезпечно для життя.
Я вирішив знайти місце, де вони можуть жити поруч з рестораном.
Наша команда працювала 24 години на добу, і щодня ми готували.
Коли ми починали, чесно, було дуже важко.
У нас не було достатньо контейнерів, і в перший день ми робили 500 порцій кожного дня.
Але я сказав, нам потрібно ще більше їжі, і назначив 1 500 порцій кожного дня, потім 2 тис.
порцій, і зараз ми готуємо 3 тис.
порцій щодня.
– І зараз ви також готуєте для військових і стареньких?.
– Є багато пенсіонерів, які не можуть купити собі продукти.
У нас є 10 автівок, що роблять доставку.
Ми готуємо для нашої армії.
Щодня велика машина робить доставку.
І є машина, яка доправляє їжу поліцейським.
Також є машина, яка доправляє їжу в Ірпінь, Гостомель, Бучу, Бородянку і на Київський вокзал.
Чому ця ідея не прийшла мені раніше? Бо вокзал був епіцентром для усіх людей, що хотіли евакуюватися, і багато людей було без грошей, лише з футболкою у пакеті, і все.
– Ще один ваш благодійний проєкт – це благодійні вечері.
Одна така вже відбулася у Варшаві.
Скільки там вдалось зібрати грошей?.
– Перше місце, куди я приїхав після повернення з Колумбії, була Варшава.
Там я вирішив зробити спеціальну вечерю, бо знав, що нашій країні потрібна не тільки їжа, але і гроші.
Я знав, що дуже багато людей хочуть допомагати.
Я планував цю вечерю разом з рестораном Belvedere.
У перший же день ми продали усі квитки на цю вечерю.
Зараз у нас є €42 тис.
для України.
Кілька днів тому ми зібрали лише 40, але люди продовжили допомагати.
Ці гроші для Бучанського району.
Але це не одноразова вечеря.
Такі вечері ми будемо робити у кожній столиці Європи і в містах Америки та Канади.
ЧитайтеЗібрав €40 тис.
для українців з Бучі: Ектор організував благодійну вечерю у Варшаві.
Чим там будуть годувати?.
– Чому саме Крим? Бо Крим – це Україна.
А по-друге, я хочу відкрити там ресторан, бо я дуже люблю Крим.
Через три тижні я відкриватиму ресторан у Львові, вся команда працює для цього.
А Крим я дуже люблю і дуже хочу, щоб мій талант побачили і там.
Я думаю, що зараз я хочу готувати там нову українську кухню.
– Рішення відкрити ресторан у Львові ви ухвалили вже після початку повномасштабного вторгнення Росії?.
– Так, після початку війни.
Бо нашій країні потрібні гроші.
Як наша країна може їх отримати? З податків! Якщо моя компанія не працюватиме, ми не будемо сплачувати податки, а країна не отримає гроші.
Я після Майдану вирішив інвестувати в Україну, бо хотів допомагати країні, щоб у моїй команді були українці, бо я патріот.
І зараз я роблю те ж саме, нам потрібно робити бізнес.
Тому всім моїм колегам я хочу сказати, що зараз непоганий час для того, щоб інвестувати в Україну.
Нашій країні потрібні гроші, нашим шефам, кондитерським, офіціантам.
Читайте3 тис.
порцій за день: Ектор Хіменес-Браво розповів, що готує для захисників.
?>.