Чи буде нова пандемія? Все, що відомо про віспу мавп

У травні 2022 року відразу в кількох країнах Європи та Америки, а також в Австралії виявили випадки віспи мавп – вірусного захворювання, спорідненого з натуральною віспою. Перші новини прийшли з Великобританії, потім стало відомо про випадки у Португалії, США, Швеції, Канаді та інших країнах. Всесвітня організація охорони здоров'я називає таку ситуацію атиповою: переважна більшість пацієнтів не їздили до країн, де це захворювання поширене, а здебільшого саме такі випадки ставали причиною спалахів у попередні роки.

Зараз йдеться про десятки хворих. Двадцятого травня Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) скликала екстрену нараду, щоб обговорити ситуацію.

Що ще за віспа мавп? Це небезпечно?

Віспа мавп – це вірусне захворювання, яке зазвичай протікає набагато м'якше, ніж натуральна віспа, офіційно переможена людством в 1980 завдяки вакцинації. Звичайні симптоми віспи мавп – жар, сильний головний біль, запалені лімфовузли (одна з головних відмінностей від багатьох інших схожих захворювань), біль у спині та м'язах, сильна слабкість.

Через день-три після того, як піднялася температура, у людини починають з'являтися висипання – здебільшого на обличчі, долонях та стопах, але можуть з'явитися і на слизових, геніталіях та очах. Згодом висипка змінюється, перетворюючись на бульбашки з рідиною. Зазвичай люди одужують через два-чотири тижні, але бувають і летальні випадки.

Ще одна хороша новина: існують два різновиди вірусу віспи мавп, і нові випадки пов'язані з більш «м'яким». У країнах Африки смертність від нього становить 3,6% (від тяжчого варіанту інфекції помирає 10% хворих). У групі підвищеного ризику – діти і люди з імунною системою, що погано працює. Але треба враховувати, що далеко не у всіх пацієнтів у Африці був доступ до якісної медичної допомоги. Тобто в нинішній ситуації, коли інфекція прийшла до Європи та Америки, смертність може бути нижчою. Наразі ніхто з «травневих» пацієнтів із віспою мавп не помер.

Чому це все відбувається?

Відомо, що один із пацієнтів у Великій Британії повернувся з Нігерії, в якій поширена віспа мавп, але після відвідування Африки він не спілкувався з іншими людьми, яким пізніше діагностували інфекцію. За межі країни ці люди також не виїжджали. При цьому, як відомо з попередніх спостережень за спалахами віспи мавп, для передачі вірусу від людини людині потрібен тісний контакт. Наприклад, тривала розмова (більше трьох годин) або дотик до її біологічних рідин (наприклад, якщо доторкнутися до рани або брудного одягу).

Основний спосіб зараження у країнах Африки – контакт із хворими гризунами та м'ясом диких тварин. У тих країнах, де зараз спостерігаються спалахи, цей шлях передачі малоймовірний.

Значна частина «травневих» хворих – чоловіки, які займаються сексом із чоловіками. Але зараз немає жодних підстав для того, щоб говорити про них як про основну групу ризику та стверджувати, що тепер вірус передається статевим шляхом. Звичайно, він може передаватися і під час сексу, але справа, цілком імовірно, у тісному контакті, і вірус так само поширюється повітряно-краплинним шляхом.

В останні десятиліття випадків віспи мавп побільшало і в Африці, і за її межами (у тому числі в США та Великій Британії). Це пов'язують у тому числі з тим, що менший відсоток людей щеплений від віспи (вакцинацію зупинили в 1970–1980-х, бо в ній уже не було потреби: віспа у людей більше не зустрічалася), а вакцина може захищати людину досить довго – Можливо, навіть десятиліття. Принаймні під час спалахів віспи мавп в Африці щеплені люди хворіли рідше.

А як зрозуміти, що у людини саме віспа мавп?

Для цього є тести. ВООЗ вважає найнадійнішим ПЛР-тест виділень із шкірних висипань. ПЛР-тести крові не рекомендуються.

Чи є ризик нової пандемії?

Наразі існують ліки та вакцини, які допоможуть не допустити пандемії. Зокрема, у світі зареєстровано кілька вакцин від віспи, і вони також повинні захищати від віспи мавп – або хоча б робити перебіг захворювання легшим.

І поки, наскільки відомо, віспа досить тяжко передається від людини до людини.