З доларом у Росії, як в СРСР: коштує 60 копійок, але його нема

Російський рубль демонструє чудеса еквілібристики. На початку повномасштабного вторгнення в Україну валюта країни-агресорки почала стрімко зміцнюватися на готівковому ринку. 9 березня рубль продемонстрував історичний показник падіння – майже 190 дерев'яних за долар. І ось 20 травня на Московській біржі долар вже дешевше за 60 рублів.

Що стоїть за такими перепадами і скільки насправді має коштувати долар у Росії, з'ясував «Главком».

Як падав і підіймався рубль з 24 лютого

Напередодні війни, у середині лютого, долар у Росії коштував плюс-мінус 75 рублів. Вранці 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення, Центральний банк РФ установив офіційний курс долара – 80,42 рубля.

О 10 годині, після того, як Путін виступив із зверненням до нації, у якому оголосив про початок «спеціальної військової операції», на торгах Московської міжбанківської валютної біржі курс виріс до позначки 84,07.

Увечері до кінця торгів за долар давали вже 87,92 рубля.

І це був лише початок. Біля обмінних пунктів шикувалися черги: народ, розуміючи, що далі може бути лише гірше, кинувся скуповувати валюту, аби хоч якось убезпечити свої заощадження. Доларів в обмінниках не вистачало. Курс швидко зростав і вже на ранок 9 березня у деяких обмінних пунктах він досяг небачених раніше висот – 187 рублів за долар. При цьому курсова різниця між купівлею та продажем становила 80 рублів.

Російська влада почала вдаватися до аварійних заходів. 9 березня у країні запровадили тимчасовий порядок операцій із готівковою валютою, який мав діяти до 9 вересня 2022 року. Банкам заборонили продавати населенню готівкові долари та євро (втім, євро у Росії і так не дуже популярні), а вкладники могли зняти зі свого валютного рахунку не більше $10 тис., решта – лише рублями та за офіційним курсом. Якщо на рахунку були євро, їх все одно конвертували у долари. Продавати валюту громадянам дозволили без обмежень. Але за комерційним курсом.

Водночас російські компанії, які досі торгують із цивілізованим світом (наприклад, нафтою чи газом), зобов'язали продавати державі 80% своєї валютної виручки. За офіційним курсом. Таким чином, російський рубль перестав бути вільно конвертованою валютою (такою вважається грошова одиниця, яку можна обміняти на іншу без спеціального дозволу будь-яких державних органів).

Почав розквітати давно начебто зів'ялий валютний чорний ринок. На вулицях стали з'являтися машини із затонованими вікнами та табличками «Куплю/продам долари» (привіт 90-м рокам). Але це – справа підсудна. За купівлю-продаж іноземних грошових одиниць «з рук» у Росії відповідальність передбачена і для продавця, і для покупця. Як мінімум – штраф 75-100% від суми «скоєної» операції.

Якщо ж продавець отримав дохід понад 2,25 млн рублів, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконну банківську діяльність. Покарання – позбавлення волі терміном до чотирьох років зі штрафом у вигляді до 80 тис. рублів. А якщо дохід перевищив 9 млн рублів (це вже завдання особливо великої шкоди державі), то до семи років і штраф до 1 млн рублів.

8 квітня жорсткий валютний контроль трохи ослабили – Центробанк, скасувавши піврічний мораторій, дозволив із 18 квітня продавати готівкову валюту населенню. Щоправда, із застереженнями – лише ту, яка надійшла до кас банків, починаючи з 9 квітня (касовий залишок передавався в обмінні пункти банку).

З цього моменту рубль почав зміцнюватися – вже ввечері 8 квітня долар на Московській біржі впав нижче за 72 рублі, до мінімуму листопада 2021 року. А у п'ятницю, 13 травня, американська грошова одиниця опустилася до позначки 62,63 – подібні цифри спостерігалися востаннє у лютому 2020 року, до початку епідемії коронавірусу.

Держава збирає долари на чорний день

У Росії заговорили про нове економічне диво – мовляв, світ нас санкціонує, а ми міцнішаємо. Російські аналітики та експерти навперебій почали називати причини такого дивовижного зміцнення рубля і пояснювати, чи є це свідченням відродження економіки РФ в умовах ворожого оточення.

Головне пояснення – Росія просто пухне від доларів, бо у країні створився профіцит (перевищення доходів над витратами) торговельного балансу. Мовляв, через санкції імпорт практично припинено і долари, що накопичилися до початку війни, витрачати нема куди. А продаж нафти та газу продовжується і експортний виторг навіть трохи збільшується – через підвищення цін на енергоносії.

Втім, описати ситуацію з імпортом та експортом точними цифрами зараз неможливо – з початку війни російська влада засекретила економічну статистику.

Але тоді виникає резонне питання: якщо валюти і так багато, навіщо змушувати бізнес продавати 80% валютної виручки та обмежувати продаж населенню? Можливо тому, що державі самій потрібна валюта? Логіка така ж, як і у пересічних громадян: – куплю побільше і заховаю на чорний день.

«На жаль, не всі країни однаково дотримуються антиросійських санкцій. Росія продовжує торгувати з Індією, Китаєм, ще якимись державами, тому валюта потрібна. І її запас у ситуації, що склалася, не завадить. Враховуючи, тим більше, що близько $300 млрд російських резервів виявилися замороженими», – пояснює «Главкому» головний експерт департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Олександр Жолудь.

Але російські ЗМІ все одно наполегливо пишуть: мовляв, долар тепер такий дешевий, бо став нікому не потрібен, от банки і позбавляються неліквідного товару. Існують, звичайно, і розумніші пояснення. «Штучне зміцнення рубля дозволяє збити інфляційний шок, який за сучасними мірками зараз безпрецедентний», – розповідає в інтерв'ю «Медузі» директор з інвестицій компанії «Локо-Інвест» Дмитро Польовий.

При цьому, як розповів російському Telegram-каналу «Кровавая барыня» директор з аналізу фінансових ринків та макроекономіки інвестиційної компанії «Альфа-Капітал» Володимир Брагін, нинішній курс може бути небезпечним для російської економіки, адже зміцнення рубля призводить до зменшення нафтогазових доходів держбюджету (що нижчий курс долара та євро, то менше отримує бюджет при конвертації валютних доходів). Утім поки, заспокоює росіян експерт, такої небезпеки начебто немає.

«Раніше більша частина цих валютних доходів все одно не витрачалася, а прямувала до резервів – зараз їх поповнення тимчасово призупинено. Тобто, бюджет втрачає не так багато – порівняно з тим, що було раніше. При цьому якщо говорити про перебудову економіки до нових умов, то міцний курс навіть корисний, тому що тоді можна дешевше імпортувати обладнання або комплектуючі для виробництва», – зазначає Брагін.

Долар можна продати, але не можна купити

Реальність же у Росії така: за три місяці війни ціни виросли буквально на все – і на імпортні ліки, і на місцеві продукти харчування. При цьому парадокс: якщо ліки виросли на 5-10%, то деякі харчі – на 100%. У середньому у магазинах все подорожчало на 30%.

Наразі долар трохи пішов угору (адже занадто міцний рубль невигідний експортерам), його середній курс в обмінниках коливається у межах 75 рублів. Але це нікого не повинно обманювати – на цінниках можна написати будь-які цифри, валюти все одно нема у продажу.

«З доларом зараз як у СРСР – можна хоч 60 копійок написати, але його не можна купити. Був вранці на «Трьох вокзалах» (площа у Москві, на якій розташовані одразу три залізничні вокзали – Ленінградський, Ярославський та Казанський), не знайшов жодного обмінника, – розповідає «Главкому» москвич, системний адміністратор Владислав. – Знайшов в інших місцях. В обмінному пункті банку ВТБ висить курс, але не продають. У «Юнікредит» навіть таблички з курсом нема, але якщо в тебе долари – можеш легко продати їх за курсом 68 рублів. От тільки, судячи з цін у магазинах, реальний курс долара зараз має бути 150 рублів мінімум…».

Ситуація – як в Союзі перед розпадом

На Заході фейковий російський курс валют нікого не вводить в оману. «Нинішнє зміцнення рубля є штучним, без урахування вжитих російською владою заходів курс американського долара був би на рівні 180 рублів», – коментує агентству Bloomberg валютний стратег Wells Fargo Securities Брендан МакКенна.

На думку Олександра Жолудя, рубль пішов у вільне від реальності плавання, і за підсумками чергових «торгів» коштує стільки, скільки вирішили у Центробанку Росії. «Ринок закрили, курс абсолютно штучний, він взятий з найближчої стелі і нічого не означає», – запевняє експерт.

Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло у коментарі «Главкому» також переконує: цей штучний курс використовується як економічний інструмент для додаткового вилучення валютних ресурсів у населення.

«Після того, як Центробанк ліквідував ринкове ціноутворення на валютному ринку та ввів жорстке регулювання, який курс захочуть – такий і поставлять», – пояснює Жаліло.

На думку експерта, зараз у Росії спостерігається типова «трикурсія» – фінансова політика, яка свідчить про неприродність утримуваного курсу національної валюти. Яскравий приклад трикурсії – ситуація, що склалася у Радянському Союзі незадовго до його розпаду.

Слід зазначити, що 20 травня у Росії відбулася чергова «лібералізація» валютного ринку – тепер обмінні пункти можуть без обмежень продавати будь-яку іноземну валюту. За винятком доларів та євро. «Діючі обмеження на продаж готівкових доларів США та євро зберігаються – до 9 вересня громадяни можуть купити тільки ту валюту, яка надійшла до кас банків», – йдеться у повідомленні Банку Росії.

Нова ініціатива Центробанку має досить глумливий вигляд. Росіян і раніше євро мало цікавило (хіба що хтось збирався їхати на відпочинок до Греції чи Іспанії), а тут пропонують купувати, що душі завгодно, тільки не омріяні долари.

«В обмінних пунктах перебуває готівкова валюта країн, із якими існують якісь торгові відносини. А з ким ще торгує Росія у великих масштабах? Індія, Китай... Не думаю, що простому росіянину знадобиться рупія чи юань. Вони що, поїдуть туди відпочивати?», – ставить риторичне запитання Ярослав Жаліло.

Втім, готівковий юань може бути затребуваний у жителів Далекого Сходу, які човникують у Китай вже понад 30 років. Відразу як Радянський Союз розвалився.

Андрій Кузьмін, «Главком»