Війна Росії проти України стала сигналом для пробудження оборони Європи – Боррель

Агресія російської федерації проти України стала сигналом до пробудження для всієї Європи в сфері безпеки та оборони та примусила шукати скоординовані та ефективні шляхи до зміцнення власної обороноздатності.

Про це висловився високий представник ЄС Жозеп Боррель.

– Російське вторгнення в Україну стало сигналом до пробудження для (політики) безпеки та оборони ЄС.

Спільна комунікація щодо недоліків в оборонних інвестиціях, що була прийнята цього тижня, чітко пояснює, що через недофінансування ті обороні спроможності, які в нас є, не відповідають нашим потребам перед наявною загрозою, – зауважив Боррель.

Він нагадав, що доповіді Європейського оборонного агентства (EDA) вже неодноразово пригортали увагу до цього факту.

При цьому до війни, здавалося, не було сенсу у терміновому збільшенні оборонних витрат.

Зараз йдеться вже не лише про те, щоб витрачати на оборону більше, але й витрачати ці європейські кошти разом – і це єдиний шлях використовувати їх найкращим чином.

Зараз дивляться.

– Російський безумний наступ на Україну повернув війну на європейську землю.

За кількістю військових спроможностей, що залучені д цієї війни, за її людською ціною та за глобальними наслідками вона представляє собою глобальний зсув у Європейському середовищі з безпеки.

У протидії цьому конфлікту ЄС реагував швидко та потужно, пропонуючи політичну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу Україні.

Зараз вже очевидно, що Європа в небезпеці, як ми й говорили ще на початку війни, коли представили Стратегічний компас, – наголосив високий представник ЄС.

Він наголосив, що ЄС має брати на себе більше відповідальності за власну безпеку.

Це передбачає наявність сучасних та взаємосумісних збройних сил з достатньою кількістю сил та засобів.

– Спустошення складів, яке відбулося після військової допомоги, яку ми надали Україні, є найбільш очевидним прикладом наших недоліків.

Але саме це стало найбільшим недоліком з тим, що ми успадкували від минулих бюджетних скорочень та недофінансування, – підкреслив Боррель.

Він нагадав, що згадані провали торкаються багатьох сфер – загальних військових спроможностей, оборонних інвестицій, досліджень та розвитку, і вони стають очевидними у порівнянні з військовим будівництвом в інших країнах.

Зокрема, з 1991 по 2021 рік спільні оборонні витрати ЄС зросли лише на 20%, – в той час, як в США цей показник склав 66%, в Росії – 292%, в Китаї – 592%.

Лише з 2009 по 2018 рік внаслідок бюджетних скорочень країни ЄС недодали на оборону близько 160 мільярдів євро.

Високий представник ЄС визначив три головні напрямки вирішення існуючих проблем ЄС в обороні, що знайшли відображення в доповідях EDA.

Перший напрямок – це підвищення бойової готовності військ, включаючи поповнення складських запасів.

Другий напрямок зусиль – розвиток оборонних спроможностей як в кількісному, так і в якісному вимірі.

Протягом наступних п’яти років ці зусилля будуть спрямовані на стратегічні напрямки, такі як повітряна оборона, кібернетичні засоби та засоби космічного базування, та інші.

Третій напрямок, що розрахований на більш віддалену перспективу, – це спільна розробка майбутніх ключових оборонних спроможностей, таких як основний бойовий танк, сучасні засоби територіального захисту або засоби космічного спостереження.

Україна запроваджує спільний митний контроль з Польщею - Зеленський.

?>.