Росія за три місяці скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні – ІМІ

Росія за три місяці повномасштабної війни скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Станом на 24 травня росіяни вбили 29 журналістів, з них семеро журналістів було вбито під час виконання професійних обов'язків. Дев'ятеро журналістів були поранені, і щонайменше 15 журналістів зникли безвісти. Зокрема, журналіст Дмитро Хилюк зник на Київщині під час російської окупації. Хоча ця територія з березня вже звільнена, ІМІ досі не вдалося його знайти.

Вбито семеро журналістів під час виконання ними професійних обов’язків. З них – троє українських та чотири іноземних. Дві жінки та пять чоловіків.

• Євген Сакун, оператор телеканалу LIVE (загинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві);
• Брент Рено, колишній кореспондент The New York Times (розстріляний росіянами 13 березня в Ірпені на блокпосту);
• П'єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії (загинула 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області).
• Олександра Кувшинова, українська фіксерка, журналістка (загинула 14 березня разом з П'єром Закжевскі під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області);
• Оксана Бауліна, журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального (загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві під час виконання редакційного завдання).  
• Максим Левін, фоторепортер, воєнний кореспондент, працював із багатьма міжнародними агенціями та українськими виданнями, зник 13 березня, 1 квітня знайдений вбитим.
• Мантас Кведаравічюс, литовський режисер та документаліст, вбитий у Маріуполі.

22 медійників загинули як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів, не під час виконання ними журналістських обов’язків:

• Олександр Литкін, журналіст “КNК Медіа”, загинув 13 лютого в с. Романівка внаслідок обстрілу військовослужбовцями збройних сил рф.
• Ділєрбек Шакіров, цивільний журналіст інформаційного тижневика "Навколо тебе" (був розстріляний 26 лютого в передмісті Херсона з автоматичної зброї); 
• Сергій Пущенко, графік і живописець, культуролог, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, лауреат журналістських премій, волонтер і ветеран АТО,  загинув 2 березня у Василькові разом із побратимами з тероборони.
• Віктор Дудар, військовий журналіст (загинув 6 березня під час боїв з російськими загарбниками під Миколаєвом);
• Павло Лі, актор, ведучий телеканалу “Дом”, вступив на початку війни до лав територіальної оборони,  загинув 6 березня під Ірпенем під час евакуації людей.
• Віктор Дєдов, оператор  телеканалу "Сігма" (загинув 11 березня в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку).
• Олег Якунін, редактор запорізького сайту misto.zp.ua (загинув 18 березня, захищаючи Україну від російських окупантів). 
• Лілія Гумянова, викладачка журналістики та завідувачка художнього відділу Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості загинула 19 березня унаслідок російських обстрілів Маріуполя.
• Юрій Олійник, оператор 24 каналу (загинув 23 березня у боях біля Попасної Луганської області).
• публіцист, історик, перекладач Сергій Заїковський,  загинув 24 березня у бою з російськими окупантами під Києвом.
• Денис Котенко, співробітник пресслужби Міністерства ветеранів загинув 24 березня у бою з російськими окупантами під Києвом.
• Євген Баль, журналіст, письменник, волонтер, 2 квітня  помер унаслідок катувань російських військових у Маріуполі.
• Роман Нежиборець, відеоінженер чернігівського каналу “Дитинець”, якого в селі Ягідне біля Чернігова вбили у квітні російські військові.
• Зореслав Замойський, його тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня в Бучі.
• Віра Гирич, журналістка Радіо Свобода  загинула внаслідок російського обстрілу Києва 28 квітня.
• Олександр Махов, журналіст каналів “Україна”, “Україна24”, “Дом”,  загинув 4 травня через обстріли. Ветеран війни на Донбасі. З початком повномасштабної російської агресії 2022 року знову пішов на фронт.
• Наталя Харакоз, загинула у заблокованому росіянами Маріуполі, журналістка, письменниця, членкиня НСЖУ та Національної спілки письменників України, керівниця літературного клубу “Азов'є” Наталю Харакоз.
• Євген Старинець, ексменеджер філії Суспільне Черкаси, військовослужбовець,  загинув 30 квітня у боях за Попасну (Луганщина).
• Максим Мединський, комунікаційник, військовослужбовець, трагічно загинув під час оборони країни.
• Оксана Гайдар (псевдонім Руда Пані), загинула під час обстрілу російською артилерією села Шевченкове Броварського району на Київщині між 11 і 12 березня.
• Костянтин Кіц, оператор луцького каналу “Аверс”, загинув захищаючи на фронті Україну.
• Ігор Гуденко, фотограф, відеоблогер, було знайдено 27 лютого у Харкові, лікарі констатували його біологічну смерть. Відповідно до висновків лікарів, його смерть не є насильницькою. Ігор Гуденко був похований 7 квітня ритуальною службою.

Окупанти продовжують викрадати та брати у полон представників медіа. Зафіксовано дев’ять випадків захоплення та викрадення журналістів росіянами. Останній випадок стався в тимчасово окупованому Херсоні у травні – російські військові викрали з помешкання інженера "Суспільне Херсон" Олексія Воронцова, а через шість днів його відпустили. Він живий і перебуває вдома, в тимчасово окупованому Херсоні.

Крім того, російські окупанти продовжують знищувати українське мовлення на тимчасово захоплених територіях. Так, у Маріуполі окупанти поширюють пропаганду, використовуючи назву та логотип газети “Приазовский рабочий”. Ця газета через окупацію припинили свою діяльність.

Також серед злочинів росіян обстріли журналістів, телевеж, офісів медіа, блокування доступу до сайтів українських медіа в РФ та окупованому Криму тощо.  

Продовжують закриватися медіа внаслідок російської агресії на території України. Так, щонайменше 113 регіональних медіа змушені були припинити роботу через погрози з боку російських окупантів, захоплення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації та друкувати газети тощо. Медіа припинили виходити на Донеччині, Закарпатті, Луганщині, Львівщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Херсонщині, Харківщині, Хмельниччині, Чернігівщині, у Чернівцях, Запорізькій області, Кропивницькому.

Також зростає кількість погроз та кібератак, вчинених проти журналістів та медіа.  За три місяці повномасштабної війни ІМІ зафіксував 50 випадків погроз та переслідувань журналістів і медіа. 

Щонайменше 108 медіа, які припинили свою діяльність у низці регіонів через напад Росії на Україну та окупацію. Це медіа з окупованих російською армією міст Херсонщини та Запорізької області, медіа з міст Чернігова та Маріуполя, які були розбомблені унаслідок російських авіаударів. Низка газет в Чернігівській області не виходять, оскільки не мають можливості друкуватися і відсутня доставки, деякі працюють онлайн або/та у соцмережах.

Фото: Роман Балук/Львівська міська рада