Війську – бюджет, Кирилу – санкції, омбудсмену – недовіра. Аналіз свіжих рішень Верховної Ради

В останній день весни у парламенті особисто виступала президентка Словаччини Зузана Чапутова, нардепи збільшили видатки на армію та підтримку внутрішньо переміщених осіб, схвалили рекомендацію ввести санкції для керівництва РПЦ і патріарха Кирила, висловили недовіру омбудсмену Людмилі Денісовій та провалили ідею дистанційного голосування у Верховній Раді. Крім того, відтепер в Україні буде ще одне свято – День української державності та Національне військове меморіальне кладовище.

Під час одинадцятого засідання парламенту із трьох десятків запланованих питань депутати встигли розглянути трохи більше половини. Сім законопроєктів нардепи ухвалили за принципом консенсусу з конституційною більшістю у понад 300 голосів, а три законопроєкти провалили.

Рух «Чесно» у рамках спецпроєкту для читачів «Главкома» зробив стислий аналіз одинадцятого засідання Верховної Ради від початку повномасштабної війни Росії проти України.

Наразі майже кожне засідання Верховної Ради в умовах воєнного стану проходить за участі лідерів європейських країн – хтось із них особисто присутній у сесійній залі, а дехто виступає по відеозв’язку. З кожним візитом до України європейські політики демонструють знання історії та слів національного гімну краще, ніж деякі українські депутати. Адже свої виступи європейці, як правило, розпочинають та закінчують рядками української поезії, наводять історичні аналогії нашої спільного минулого та боротьби. А окремі європейські парламентарі навіть виступають у Верховній Раді українською мовою, як, наприклад, маршалок Сенату Польщі Томаш Гродський.

Останнє пленарне засідання Верховної Ради цієї весни розпочалося з виступу президентки Словаччини Зузани Чапутової. Окрім слів підтримки та захоплення українцями, вона підтвердила низку конкретних та важливих кроків допомоги Україні з боку Словаччини. Зокрема, запевнила, що словаки передадуть Україні САУ Zuzana-2, Словаччина підтримає вступ України до ЄС та допомагатиме українським жінкам і дітям, які втекли з України, рятуючись від агресії РФ. На тлі непевності та повільності дій деяких великих країн Європи Словаччина демонструє рішучість і дієвість, адже крім перерахованого вище словаки нещодавно передали Україні системи оборони С-300, розмінувальну техніку та боєприпаси.

У виступі президентка Словаччини була відвертою і уникала дипломатичних узагальнень, вона порівняла дії президента Росії Володимира Путіна із політикою Адольфа Гітлера. Зузана Чапутова заявила, що зараз українці захищають не лише себе, але і європейців: «Сьогодні ви захищаєте свою країну, своє життя, своє майбутнє та своє право ухвалювати рішення самостійно. Ви захищаєте право та правила, які гарантували нашому континенту десятиліття миру, правила, які сьогодні зримо топче російська федерація. Своєю боротьбою ви захищаєте й нас, і ми дякуємо вам за це, ваша війна справедлива й оборонна. У цій війні весь демократичний світ на вашому боці, й не лише риторикою, яку ви вже давно слухаєте, зараз настав час дій».

Під час виступу Чапутової в сесійній залі депутати тримали національні прапори Словаччини та України, всі присутні в парламенті неодноразово вставали і оплесками вітали слова лідерки Словацької Республіки.

Символічно, що президентка Словаччини нагадала українським депутатам про вторгнення радянських військ до Чехословаччини у 1968 році, коли танки, за її словами, приїхали для того, аби задушити зусилля словаків на демократизацію тоталітарного режиму. Ще одним важливим пасажем Чапутової були слова про спільні сторінки історії, коли Київ став місцем формування чехословацького руху опору: «Понад сто років тому, на початку Першої світової війни, неподалік – на Софійській площі – перша чеська дружина склала урочисту присягу, до якої згодом долучилися словаки. Проживали вони у Михайлівському монастирі, навчання проходили на Володимирській гірці, ваша столиця була підвалинами нашого чехословацького руху опору, хоча тодішні можновладці не сприймали це серйозно. І знаєте, що сталося? З невеликої дружини під правильним командуванням зродилась армія легіонерів – із 1918 по 1919 рік вона контролювала всю Транссибірську магістраль, тримала під контролем всю радянську Росію та здобула міжнародний «респект». Сьогодні нашу велику шану заслуговують ваші захисники та ви всі».

Свою промову президентка Словаччини закінчила словами Тараса Шевченка та запевнила, що «коли закінчиться цей жах, Україна знову процвітатиме так, як сьогодні поміж зруйнованих будинків у Бородянці чи Бучі цвітуть квіти».

У свою чергу голова Верховної Ради Руслан Стефанчук від імені українців подякував Словаччині за підтримку та допомогу. За його словами, словаки прийняли понад 400 тисяч українців, які у зв’язку з війною були змушені покинути рідні домівки. З них майже 80 тисяч подали заявки для отримання у Словаччині тимчасового захисту.

З кожним черговим засіданням Верховної Ради бачимо, що парламент зменшує темп роботи за принципом загального консенсусу, який тримав у перші дні повномасштабної агресії Росії.

Якщо під час перших засідань депутати намагались діяти в «турборежимі» й розглядали оперативно весь порядок денний, більшість законопроєктів ухвалювали конституційною більшістю, а «провалених» законопроєктів не було, то зараз ця тенденція помітно змінилась. У сесійній залі вже не згадують про «оборонну коаліцію», натомість нардепи плавно перейшли в режим business as usual: стало більше політиканства та популізму, поправкового спаму від опозиції та продавлення рішень від владної більшості. Водночас незначним, на перший погляд, але важливим моментом оперативності законодавчої роботи парламенту є те, що ухвалені законопроєкти, як правило, голова Верховної Ради підписує та передає на розгляд президенту в той самий день.

Одним із важливих голосувань стало внесення змін до бюджету (№ 7413), яким збільшили видатки на 287 млрд грн, а саме: на національну безпеку та оборону (247,8 млрд), поповнення резервного фонду (1,5 млрд), надання допомоги в рамках програми «єПідтримка» (5,8 млрд), виплата пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду (20,1 млрд), щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (12,5 млрд).

Також Верховна Рада проголосувала за законопроєкт президента Володимира Зеленського про запровадження Дня української Державності (№ 5864), який відзначатимуть 28 липня, у День хрещення Київської Русі. «Це рішення сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення. Воно стане чинником опору ворожим наративам Росії про Україну як «фейкову державу». Ми повинні відвойовувати кожен сантиметр своєї історії, розчищати наше історичне коріння. Адже ми – самодостатня нація», – заявив після голосування спікер Руслан Стефанчук.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт Кабміну № 4225, яким передбачається створення Національного військового меморіального кладовища, що включатиме музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші споруди для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

У пояснювальній записці законопроєкту йдеться, що замовником будівництва меморіального кладовища, яке здійснюватиметься коштом держбюджету, буде Міністерство у справах ветеранів України. Уряд затвердить зразок намогильних споруд і меморіальних табличок та визначить порядок організації поховань та перепоховань на території Національного військового меморіального кладовища. Витрати на поховання на території кладовища також здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету.

Парламент також звернувся до РНБО з вимогою застосування персональних санкцій проти церковного керівництва РПЦ та патріарха Кирила, які системно та активно підтримують війну проти України (загалом вісім осіб). За це рішення (№ 7332) проголосували 292 нардепи, в тому числі колишні члени ОПЗЖ – по сім голосів за дали група ПЗЖМ разом із Юрієм Бойком та «Відновлення України».

Крім того, депутати проголосували за звернення до ЮНЕСКО (№ 7394) щодо позбавлення Росії статусу держави-члена ЮНЕСКО. Українські парламентарі переконані, що країна, яка вже знищила понад 300 культурних пам’яток в Україні, зокрема і музей Сковороди, не має права бути в організації, яка займається захистом культурної спадщини. Це рішення підтримали 311 нардепів.

Найбільш дискусійним питанням порядку денного одинадцятого засідання парламенту стало голосування за висловлення недовіри уповноваженій з прав людини Людмилі Денісовій.

У результаті рішення ухвалили 234 голосами, не голосували за це фракції ЄС та «Батьківщини». Сама Людмила Денісова була присутня на засіданні та мала виступ.

Напередодні голосування депутати від «Слуги народу» ініціювали збір підписів за відставку омбудсмена, після цього відбулось засідання профільного Комітету парламенту з прав людини, який рекомендував винести питання про її звільнення до сесійної зали парламенту.

Зазначимо, нещодавно до Людмили Денісової звернулися медійники, правозахисники та громадські активісти (звернення підписали понад 150 осіб), які закликали скоригувати комунікацію уповноваженої з прав людини про статеві злочини в час війни. Вони переконані, що це трагедії сімей, важка і травматична тема, а не тема для публікацій у дусі «скандальної хроніки».

Сама Людмила Денісова заявила про порушення законної процедури звільнення та статей Конституції й оскарження свого звільнення в суді. Вона підкреслила, що 20 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану», за яким звільнення уповноваженого Верховної Ради з прав людини, голови Рахункової палати, голови НБУ та інших може відбуватися без застосування процедур, встановлених спеціальними законами України. Питання про висловлення недовіри таким посадовцям може бути ініційовано головою Верховної Ради або не менш як однією чвертю народних депутатів від конституційного складу парламенту.

Нагадаємо, Людмилу Денісову призначили на посаду уповноваженої з прав людини ще за каденції Ради 8-го скликання від фракції «Народного фронту». Тоді Рух «Чесно» повідомляв про факт масового кнопкодавства під час цього призначення. Під час поіменного голосування на пленарному засіданні 15 березня про призначення на посаду уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової депутати від партії «Відродження» (Віталій Хомутиннік, Євгеній Гєллєр, Антон Яценко, Антон Кіссе і Василь Гуляєв) кнопкодавили.

Крім того, українські правозахисники зазначають, що у 2018 році, щоб протягнути Людмилу Денісову на посаду уповноваженої та проконтролювати, хто і як у парламенті голосує, процедуру змінили з таємного голосування на відкрите, були внесені зміни в закон про регламент Верховної Ради. Наразі десятки громадських організацій, зокрема Zmina та рух «Чесно», підписали заяву з вимогою проводити незалежний конкурс на посаду омбудсмена.

Призначення нового уповноваженого з прав людини на засіданні 31 травня не було, але курсують розмови про три можливі кандидатури на цю посаду від «Слуги народу» — Мар’яна Безугла (не підходить за віком), Олександр Качура та Микола Тищенко. Водночас правозахисники вимагають припинити політизацію і спроби знищення незалежності інституту омбудсмена та створити умови для проведення відкритого і незалежного конкурсу на посаду уповноваженого Верховної Ради з прав людини з дотриманням міжнародно визнаних стандартів прозорості, неупередженості та залучення громадянського суспільства.

Попри те, що питання щодо Денісової знайшло потрібну кількість голосів, було три голосування, які на цьому засіданні стали провальними. Зокрема мова йде про включення до порядку денного законопроєкту № 7129 про дистанційне голосування у парламенті, за який проголосувало лише 178. Також до порядку денного не включили законопроєкт № 7345 про особливості діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення під час воєнного стану (222 голоси). Крім того, під час голосування за основу не набрав голосів законопроєкт № 7402 про спрощення в умовах воєнного стану набуття контролю державою над підприємствами, що належать до сфери управління держави (194 голосів).

Раніше Рух «Чесно» писав, що майже два десятки народних депутатів регулярно пропускають засідання Верховної Ради під час повномасштабної війни Росії проти України. Здебільшого йдеться про представників колишньої фракції ОПЗЖ, позафракційних та екснардепів від «Слуги народу». Частина цих депутатів має підозри у державній зраді.

А ще в парламенті є депутати, які переважно відсутні та не беруть участі в голосуваннях: інколи їхні картки вставлені у слоти, але фактично вони не голосують. Можемо припустити, що картки для голосування розставляють їхні колеги з фракції чи групи, щоб імітувати присутність депутатів на засіданні.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик руху «Чесно»