Шотландія — Україна. Наші оцінки

Шотландія — Україна.

Наші оцінки.

ua разом з VBET — преміум-спонсором збірної України з футболу, оцінив дії футболістів збірної України у плей-офф кваліфікації чемпіонату світу-2022.Українські вболівальники мали змогу лише частку емоцій, якщо вони взагалі залишилися на тлі чергового витку агресії проти нашої країни, приділити надзвичайно відповідальній грі команди Петракова на її шляху до чемпіонату світу в Катарі.

При цьому слідкувати за підготовкою "синьо-жовтих" узагалі мала змогу ще менша кількість людей, тому в вирішальний момент ми немов знову знайомилися зі, здавалося б, добре відомими виконавцями.

Збірній України вдалося в цей вечір поєднати одразу кілька стратегій ведення бою, до чого наші суперники зрештою виявилися неспроможними.

У підсумку, "тартановій армії" відсутність гнучкості в побудові коштувала заповітної перемоги, а наша команда вразила захист суперників саме в потрібних фрагментах ігрового часу.

Разом із VBET — преміум-спонсором збірної України з футболу, спробуємо тепер звести до купи загальні враження від дій кожного з гравців у переможній для нас грі.

ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Гемпден Парк (за 10-бальною шкалою).

Георгій Бущан — 7,0.

Голкіпер збірної України працював на лінії дещо менше, аніж візаві за позицією на протилежній половині поля, проте його вклад до нашої перемоги теж не варто применшувати.

Напевно, Георгій усе ж таки трохи забігався наприкінці гри, коли зробив одразу дві поспіль помилки під час спроб перехопити м’яча руками у власному штрафному.

Однак, окрім цих прикрих невдач, фактично не було ситуацій, коли Бущана можна було за щось дорікнути.

Олександр Караваєв — 7,5.

Нашому правому флангу захисту в цей вечір випала нагода протистояти не бозна-кому, а одному з найкращих крайніх захисників англійської Прем’єр-ліги.

За відсутності повноцінного ігрового тонусу, ця сутичка на особистому рівні була фактично смертельною для Караваєва, проте зрештою компактності в обороні, яку вдалося створити "синьо-жовтим", було достатньо для стримування потужних опонентів.

Окрім цього, Олександр ще й користався з того, що суперники грали високим фронтом атаки, що зрештою й утілилося у відмінний гольовий пас на початку другого тайму.

Могла результативна дія прийти й раніше, проте з передач Караваєва до перерви партнери вирішили не забивати.

Ілля Забарний — 8,0.

Як пригадується, лише одного разу Забарного зуміли обіграти суперники перед нашим штрафним, хоча спроб для цього було зроблено достатньо.

Більша частина навантаження на плечі Іллі припадала через другий поверх, проте в звітній грі його вибір позиції був настільки вдалим, що тому ж таки Георгію Бущану доводилося значно менше вступати до гри, чим на те можна було очікувати.

Микола Матвієнко — 7,5.

Компактність нашого захисту безпосередньо мала вплив, і в одно час походила від них, на вдалі дії представника Шахтаря під час підраховування партнерів.

Матвієнка, якщо не складе труднощів пригадати, обіграли лише одного разу, у той час як він добряче виносив м’яча з власного штрафного та вчасно робив перехоплення чисельних флангових передач.

Віталій Миколенко — 7,0.

На тлі ще більш молодого Хікі в якості візаві на фланзі, можливо, дії нашого лівого захисника в атаці були недостатньо агресивними.

Проте Миколенко не тільки не припускався помилок у очних протистояннях проти суперників, а ще й інколи встигав підчистити другий поверх у власному штрафному.

Досвід гри в Евертоні потрохи дається взнаки.

Тарас Степаненко — 7,0.

Опорний півзахисник занадто рано отримав попередження, через що його подальше перебування на полі було схожим на порохову діжку.

Але зрештою Шотландія грала так, як було зручно, у тому числі, і самому Тарасу, тож зайва картка не стала для нього фатальною.

Були випадки, коли Степаненка вдавалося відіграти суперникам, тай у потрібний момент він не врятував ворота за дуже складних обставин.

Але зрештою в своїй зоні він за рідким виключенням пропускав опонентів повз себе.

Андрій Ярмоленко — 8,5.

Дійсно видатний матч збоку нашого гравця правого флангу, який від самого початку зустрічі віддавався на повну в кожній ігровій ситуації.

Звісно, що на всі 90 хвилин Андрія в такому темпі точно не вистачило б, але ще в першому таймі він зробив усе від себе залежне в плані результату, а одразу після перерви побічно долучився до другого забитого м’яча.

Руслан Маліновський — 7,5.

Представник бергамаської Аталанти на початку гри назбирав певну кількість невдалих дій, через що зрештою навіть почало здаватися, що повернутися до справ йому буде вкрай важко.

Але після геніальної гольової передачі на Ярмоленка з власної половини, усі якось забули про критику на адресу Маліновського, та й сам він заграв геть на іншому рівні впевненості.

Олександр Зінченко — 8,0.

Півзахисник мав певні труднощі, як і вся команда, на початку зустрічі, коли суперники чинили потужний тиск фактично на кожній ділянці поля, але поступово впевненість у власних діях сповнювала й Зінченка.

Зрештою, лише його пас наприкінці зустрічі став гольовим для Довбика, що також мало певний символізм.

Віктор Циганков — 8,0.

Дуже великий обсяг роботи збоку номінального нападника, наочним прикладом якої слугував епізод ще на початку гри, коли Циганков страхував протилежний від своєї власної позиції бік штрафного від завершального пострілу збоку Робертсона.

Можливо, від діапазону використання зусиль Віктора постраждала його спроможність постійно підтримувати атаки, але він усе одно намагався щось вигадати в чому штрафному так само, тому пару загострюючих пасів на власний рахунок усе ж таки записав.

Роман Яремчук — 7,5.

Основний нападник "синьо-жовтих" отримав жовту картку через велике бажання відшукати зіткнення з суперниками ще на початку гри, через що в майбутньому був вимушений діяти більш обачно.

Під час протистояння на Гемпдені особливої боротьби за м’яч перед чужими володіннями збоку наших форвардів не було потрібно, тому в подальшому Роману вдалося приборкати власні емоції, але м’яч уперто не хотів йти до воріт від нього в першому таймі.

Надолужити цей недолік удалося вже поперерві, тож зрештою гру в виконанні Яремчука можна вважати вдалою.

Михайло Мудрик — 6,5.

Дуже обнадійливий виступ під час травневих товариських поєдинків мав лише два варіанти розвитку подій для Мудрика.

У грі проти Шотландії він не отримав місця на полі з перших хвилин, однак його вихід на заміну за ходом зустрічі був вирішеною справою.

Зрештою, коли Петраков нарешті наважився на заміну, то певним чином юний виконавець не зміг відповісти очікуванням збоку тренерського штабу, що було помітно за реакцією його представників ще під час трансляції.

Однак, саме одну з передач Мудрика зрештою зіпсував Довбик, тому вихід Михайла на поле не можна оцінювати виключно з негативного боку.

Микола Шапаренко — 7,0.

Півзахисник завівся майже одразу після своєї появи на полі, тому не зіграв і чверті години, як уже встиг отримати попередження за суперечку з суперником.

Окрім цього, Шапаренко також мав кілька нагод для розгону атак нашої команду, а один із своїх гольових моментів Довбик зіпсував саме після передачі Миколи.

Артем Довбик — 6,5.

Отримати стільки потенційних гольових нагод у вирішальному відтинку офіційної гри може далеко не кожен нападник, проте Довбик учергове підтвердив теорію про те, що йому потрібно до трьох використаних спроб для забитого м’яча.

Добре, що зрештою вдалося вразити чужі ворота, бо інакше хвилю критики після фінального свистку було б уже не спинити.

Олександр Зубков — 6,0.

Ще один виконавець ізбоку команди Олександра Петракова, який долучився до партнерів наприкінці гри, мав лише одну гарну нагоду для голу, у той час як інші його дії на загальному тлі були ледь помітними.

Фактично, на рахунку Зубкова лише невдалий постріл та три з трьох точних передач — не надто великий доробок, хоча й за м’яч ми фактично не трималися на завершення гри.

Сергій Сидорчук — півзахисник був використаний тренерським штабом наприкінці компенсованого часу для тактичної паузи перед фінальним свистком, тому не мав жодної змоги щось встигнути показати на футбольному полі.