Жителі Центру та Заходу України в абсолютній більшості не сприймають тези роспропаганди – опитування

Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва показало, що жителі Центру та Заходу України в абсолютній більшості не сприймають наративи російської пропаганди. Результати дослідження були представлені 2 червня під час онлайн-пресконференції.

Зокрема, обираючи з-поміж двох протилежних пояснень причин російського вторгнення, абсолютна більшість респондентів (близько 88%) погодилися, що війна є наслідком агресивної зовнішньої політики РФ.

Лише близько 7% підтримали пропагандистську тезу про те, що «справжньою» причиною російського вторгнення було прагнення України вступити до НАТО. При цьому немає вікових відмінностей у підтримці цієї пропагандистської тези. Тобто і серед наймолодшого, і серед старших поколінь є певна, хоч і дуже невелика, частка людей, які підтримують цю тезу російської пропаганди, яка виправдовує воєнне вторгнення на територію України.

Мешканці Центру та Заходу України, як і у попередні роки, у абсолютній більшості (78%) сприймають події Майдану 2013-2014 років як Революцію Гідності, справедливе повстання народу проти авторитарної влади. Російська пропаганда, яка намагалася затаврувати Революцію Гідності як незаконний державний переворот, не була переконливою для мешканців досліджуваних регіонів. Зміни відбулися в сприйнятті російського пропагандистського меседжу про те, що співпраця з західними країнами та міжнародними організаціями ставить Україну під зовнішнє управління.

Розуміння того, що така співпраця дає Україні потрібну економічну допомогу, не зросло, та залишається на рівні близько 55%. Однак знизилася підтримка меседжу, що така співпраця ставить Україну в залежність від партнерів – від майже 30% ще у грудні 2021 року до близько 10% нині. Натомість зросла частка тих, хто не має визначеної думки щодо цього питання (майже 36%).

На тлі російського вторгнення певною мірою знизився скепсис громадян до інформації у медіа: якщо раніше близько 30% часто сумнівалися щодо правдивості повідомлень у ЗМІ або соцмережах, то зараз таких близько 11%. З одного боку, це стимулює довіру до повідомлень офіційних органів влади, які транслюються на єдиному телемарафоні, але з іншого боку, це може сприяти вразливості до дезінформації у соцмережах. 

Коментуючи результати опитування шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова зазначила, що реальність війни поступово руйнує вплив пропаганди.

«Ми бачимо, як реальність перемагає російську пропаганду, ми бачимо, що побільшало тих, хто вважає, наприклад, і російську культуру елементом пропаганди. Ми бачимо, що окремі питання, були штучно привнесені російською пропагандою до українського інформаційного простору, – питання щодо МВФ та нібито "зовнішнього управління". Результати опитування засвідчують, що поменшало тих, хто так вважає, і побільшало тих, кому важко відповісти. Тут реальність зіштовхнулась з пропагандою, адже люди бачать, що саме західні партнери надають нам допомогу для протидії агресії Росії. З іншого боку, ця теза, завдяки пропаганді ще досить міцно сидить у головах», – каже Лигачова.

Зараз Росія продовжує просувати пропагандистські наративи, зокрема, що у Києві «неонацистський режим», «Україна не відбулась, як держава» і так далі.

«Не можна сказати, що дуже сильно змінились наративи, які були до повномасштабної війни, можливо, тільки наратив про "неонацистський режим" набув більшої гостроти, бо мені здається, до війни просувався більше наратив, що "Україна – це держава, яка не відбулась"».

Наталія Лигачова зазначила, що журналісти та ведучі, які раніше поширювали проросійську пропаганду, а зараз долучились до Нацмарафону, мали б понести відповідальність за свої дії.

«Безумовно, ці люди мали б понести відповідальність, хоча б вибачитись, а не ось так, одразу увійти до Нацмарафону…Є певний дисонанс, коли окремі проукраїнські канали, які хоч і мали незбалансовану щодо влади позицію, не запрошують до Нацмарафону, ба навіть більше, вимикають з цифроового етеру, а тих, хто роками просував проросійську пропаганду, запрошують до Нацмарафону...

Як веде себе людина, яка щиро визнає, що вона помилялась? Вона каже, що помилялась, і вона просить вибачення. Що ми бачимо натомість? Ні, вони не помилялись, вони просували ліберальні цінності, видається, що вони помилялись лише в тому, що вважали, що треба просувати ліберальні цінності, а зараз вони зрозуміли, що треба було просувати проукраїнські цінності. Це не визнання помилок, бо вони просували не ліберальні цінності, а російську пропаганду. І вони мають про це заявити. Тоді я повірю, що вони щиро зараз визнали свої помилки».

Лигачова нагадала, що на сайті Кабміну зареєстрована петиція із закликом відсторонити цих ведучих.

• Читайте також: Українці віддали пріоритет захисту держави над пріоритетом дотримання свободи слова – опитування

Опитування методом face-to-face проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології за підтримки John Fell Oxford University Press Research Fund  впродовж 7–15 травня 2022 р. Загалом було опитано 1000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення семи західних (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська,  Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області) та чотирьох центральних (Вінницька, Кіровоградська, Хмельницька, Черкаська області) областей України. Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Для порівняння використані дані опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у лютому та грудні 2021 року та лютому 2022 року в тих самих регіонах України.

Опитування було проведене з розумінням обмежень для подібних досліджень, які з’явилися внаслідок російської агресії, руйнувань, завданих агресором, та вимушеної евакуації мільйонів громадян. Проте порівняння результатів цього опитування із даними довоєнних опитувань у тих самих областях дають Фонду підстави робити спостереження та висновки про зміни в українському суспільстві, які сталися протягом перших 90 днів війни. Обґрунтування вибірки цього опитування міститься у пресрелізі після результатів.

Фото: Генеральний штаб ЗСУ/Facebook