Уельс — Україна: історія протистоянь

Уельс — Україна: історія протистоянь.

ua розглянув історію зустрічей між майбутніми суперниками в боротьбі за путівку на чемпіонат світу.

Уже незабаром на збірну України очікує найважливіший матч усього 2022 року, бо безпосередньо від результату гри проти Уельсу буде залежати успішність кваліфікації "синьо-жовтих" до основного раунду чемпіонату світу в Катарі.

Представники Британських островів не є для нас незвіданим супротивником, проте з останньої зустрічі з ними минуло вже більше шести років, тому було б доречно пригадати, як саме Україна змагалася з "червоними драконами" раніше.

Статистика очних зустрічей.

Історія особистих взаємин між Україною та Уельсом загалом охоплює вже більш ніж 20-річний відтинок часу, проте разом із тим налічує всього 3 гри — дві з них відбулося під час кваліфікації до чемпіонату світу-2002, а ще одного разу ми зіграли товариську гру в контексті підготовки до чемпіонату Європи-2016.

Усього матчів: 3.

Перемоги Уельсу: 0.

Перемоги України: 1.

Нічиї: 2.

Голи: 2-3.

Найбільша перемога України: 1:0 (2016).

Шлях до чемпіонату світу-2002.

У кваліфікаційній групі з Польщею, Білоруссю, Норвегією та Вірменією команда під керівництвом легендарного Валерія Лобановського в підсумку посіла друге місце.

При чому, Україна поступилася "біло-червоним" географічним сусідам в усього чотири очки — рівно стільки ж, скільки "синьо-жовті" втратили за підсумками протистоянь проти валлійців.

28.03.2001, кваліфікація на ЧС-2002, Мілленніум Стедіум, Кардіф (Уельс).

Уельс — Україна — 1:1.

Голи: Гартсон, 12 — Шевченко, 52.

Уельс: Пол Джонс, Ділейні, Бернард, Мелвілл, Пейдж, Робінсон, Меттью Джонс (Девіс, 54), Белламі, Гартсон (Сандерс, 69), Спід, Гіггз.

Україна: Шовковський — Лужний, Попов (Мелащенко, 70), Ващук, Несмачний — Тимощук, Головко — Яшкін, Ребров (Кардаш, 46), Воробей — Шевченко.

Уперше українцям довелося зіграти проти Вельсу в його столиці, Кардіфі, наприкінці березня 2001 року.

Кількома днями раніше команда Лобановського недоотримала потрібних очок за підсумком домашнього протистояння проти Білорусі (0:0), тому від наступного гостьового протистояння наша публіка очікувала хоча б на забиті м’ячі.

Але сталося не так, як гадалося — Джон Гартсон ще на початку гри відкрив рахунок, на що Андрію Шевченку вдалося відповісти лише поперерві.

Відбулася друга втрата очок.

І це ми ще не зіграли жодного матчу проти Польщі!.

06.06.2001, кваліфікація на ЧС-2002, стадіон Динамо, Київ (Україна).

Україна — Уельс — 1:1.

Голи: Зубов, 43 — Пембрідж, 73.

Україна: Шовковський (Левицький, 90) — Старостяк (Несмачний, 46), Ващук, Парфенов, Дмитрулін (Лужний, 46) — Головко, Тимощук — Зубов, Ребров, Шевченко, Воробей.

Уельс: Джонс, Ділейні (Дженкінс, 37), Бернард, Мелвілл, Пейдж, Пембрідж, Девіс, Блейк (Ковмас, 72), Гартсон, Спід, Гіггз.

Чекати на зворотній візит Марка Г’юза занадто довго не було жодної потреби — червневий міжнародний цикл для України розпочався з чергової нічиєї — удома проти Норвегії, після чого ми мали на НСК Олімпійський прийняти представників Британських островів.

Майже дзеркальне відображення гри в Кардіфі відбулося вже на наших теренах — Геннадій Зубов відзначився голом під завісу першого тайму, але наприкінці зустрічі Марк Пембридж зрівняв рахунок.

Із чотирма поспіль нічиїми за плечима будувати плани на майбутнє стало ще важче.

Україна в підсумку посіла лише другу сходинку, тому їй довелося грати в плей-оф кваліфікації проти Німеччини, із заключною поразкою на Вестфаленштадіон, але це вже була інша історія.

28.03.2016, товариський матч, НСК Олімпійський, Київ (Україна).

Україна — Уельс — 1:0.

Гол: Ярмоленко, 28.

Україна: Пятов — Федецький, Кучер, Хачеріді, Шевчук — Степаненко, Гармаш — Ярмоленко, Ротань (Сидорчук, 59), Коваленко — Зозуля.

Уельс: Геннессі, Гантер, Тейлор (Генлі, 72), Девіс, Честер, Вільямс (Річардс, 65), Аллен, Г’юс (Ледлі, 79), Черч (Воукс, 6, Лоуренс (Бредшоу, 73)), Джонатан Вільямс (Макдональд, 61).

Утретє, і в останнє станом на сьогоднішній день, Україна та Вельс зустрічалися в товариській зустрічі наприкінці березня 2016 року.

До нашого провального виступу на чемпіонаті Європи у Франції тоді залишалося ще кілька місяців, а команда під керівництвом Михайла Фоменка настільки вдало долала опір Кіпру, Албанії та Румунії в контрольних матчах, що передчуття майбутньої невдачі не було зовсім.

Уельс у цьому плані виключенням не став — Андрій Ярмоленко ще в середині першого тайму вразив чужі ворота, шо в підсумку зумовило нашу остаточну мінімальну перемогу в одній із 12 ігор за той насичений рік.