Уельс — Україна. Наші оцінки

Уельс — Україна.

Наші оцінки.

ua разом з VBET — преміум-спонсором збірної України з футболу,На жаль, але кожен матеріал, присвячений матчу між збірними Вельсу та України потрібно буде розпочинати зі шкодування за втраченою нагодою спостерігати за представниками нашої країни на чемпіонаті світу-2022 в Катарі.

Колектив Олександр Петракова подолав великий шлях до звітного вечора, проте у вирішальний момент удача відвернулася від "синьо-жовтих".

Не варто й згадувати, що під час фактично всього ігрового часу наша команда виглядала кращою за суперників, однак ті здобули перемогу навіть без нанесеного власноруч вирішального пострілу, через що біль тільки посилюється.

Тож тепер, разом із VBET — преміум-спонсором збірної України з футболу, спробуємо тепер звести до купи загальні враження від дій кожного з гравців у переможній для нас грі.

ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Кардіфф Сіті (за 10-бальною шкалою).

Георгій Бущан — 7,5.

Після помилки в матчі проти Шотландії, від нашого голкіпера хтось міг очікувати спробу відновити репутацію, проте більш врівноваженою думкою було побажання для Георгія просто зіграти в звичному спокійному стилі.

Саме таким він і був, коли відбивав потужний постріл Бейла з близької дистанції в другому таймі, яким ця гра б була достроково закрита.

Але коли на протилежному боці візаві за позицію робить ТАКІ сейви, то й протиставити нема чого.

Олександр Караваєв — 7,0.

У попередній грі Караваєв був дуже помітним у побудові завершальної стадії наших атак, тоді як проти Вельсу Олександр скоріше мав більше нагод власними зусиллями ставити в них крапки.

Однак удача в нього була приблизно на такому ж рівні, що й в інших, що лише підкреслив момент із невлучанням по м’ячу в убивчій ситуації в першому таймі.

Ілля Забарний — 7,5.

Стабільність упродовж обох матчів плей-оф кваліфікації була наявна в діях лише одного нашого виконавця.

Забарний учергове продемонстрував перформанс найвищого ґатунку, тож тепер Динамо може знадобитися сталева витримка для того, аби не спокуситися на пропозиції європейських клубів щодо його можливого придбання.

Майже бездоганний вибір позиції, робота на перехопленнях та різноманітних підбираннях.

Микола Матвієнко — 7,0.

Представника Шахтаря також важко за щось дорікнути за підсумками цієї гри.

Матвієнко майже завжди був присутнім в місцях, куди спрямовувався м’яч суперниками, та брав багато участі в побудові наших атак.

Не дивно, що саме в нього більше за інших набігло хвилин утримання м’яча під контролем серед наших футболістів, та й фірмові переведення подекуди становили велику загрозу для суперників.

Віталій Миколенко — 7,0.

У протистоянні проти валлійців лівий захисник збірної України виглядав значно сміливіше, аніж проти шотландців, тож дозволяв собі бути більш присутнім на чужій половині поля та навіть пробував бити здалеку по воротам.

Дійсно, можна було зауважити спробу будувати наші флангові наступи саме через лівий край, проте загострюючі передачі непогано було б хоча б інколи доводити до логічного завершення.

Тарас Степаненко — 7,0.

Щодо відсутності суто руйнівних функцій нашого опорного півзахисника стало зрозуміло вже під завісу гри, хоча й суперники не дуже й намагалися навантажувати його роботою й під час усього ігрового часу.

Зрештою, Степаненку запропонували взяти участь лише в двох протиборствах, тому решту власної роботи він скоріше виконував у зоні підбирань.

Переважно вдало, але атакувальні опції Сидорчука на заключні хвилини нам були потрібні більше.

Андрій Ярмоленко — 5,5.

Дуже втомився наш досвідчений гравець стартового складу, то ж великим питанням до тренерського штабу й досі залишається перебування Андрія на полі аж до фінального свистка.

А тут ще й ця прикра невдача з автоголом, яку була можливість виправити в другому таймі, проте захисники суперників рівно з такою ж самовідданістю кидалися під м’яч, як Ярмоленко намагався його вибити головою на доленосній 32-й хвилині.

Руслан Маліновський — 7,0.

Представник Аталанти у цій грі був звичним чином відповідальним за нашу дальнобійну артилерію, тож брав участь у повсякчасному навантаженні роботою Геннессі, але з його пострілами голкіпер усе ж таки впорався повною мірою.

Маліновський був помітним у будь-яких епізодах боротьби з суперниками в своїй зоні, проте зрештою саме він і привіз штрафний удар на наші ворота, після якого суперники відзначились вирішальним голом.

Олександр Зінченко — 7,5.

Півзахисникові знову фактично нічим було дорікнути, бо через нього як будувалися атаки нашої команди, так завдяки його зусиллям та дальнім пострілам і завершувалися.

Хоча інколи партнери дещо не встигали за швидкістю думок Зінченка, що особливо було помітно під час того скидання під удар у другому таймі, яке в підсумку виявилося невдалим.

Віктор Циганков — 6,5.

У порівнянні з матчем проти Шотландії, Циганкову не доводилося бігати навпростець крізь усе поле заради того, аби підстраховувати партнерів у обороні, тож він більше концентрував власну увагу на своїх безпосередніх обов’язках у атаці.

Зрештою, їхня пара з Яремчуком у взаємодії виглядала дуже потужно та привабливо в першій половині гри, але в другому таймі обидва примудрилися втратити відмінні нагоди забити під час одного моменту, то ж потім так само синхронно й відправилися на лаву для запасних.

Роман Яремчук — 6,0.

Перший тайм у виконанні нашого центрального нападника запам’ятався вдалими відіграваннями на партнерів, проте після перерви потрібно було вже щось пропонувати в сенсі забитих м’ячів, і ось тут уже Яремчук відчув певну спраглість.

Навряд чи йому можна було дорікнути за той раптовий невдалий відскок від ноги, проте зрештою Геннессі він так і не потурбував як слід.

Сергій Сидорчук — 6,0.

Півзахисника випускали на поле з метою підтримати хоч якісь свіжість та баланс у центрі поля та дати збірній ще одну опцію дальнього удару, проте перші два складники в нагоді майже не стали, а з останнім у Сергія виникли певні проблеми.

Геннессі зрештою він не дуже й турбував.

Микола Шапаренко — 6,0.

Шапаренко додав гостроти нашим атакам у вирішальний момент наприкінці зустрічі, але зрештою його спроби загострення також не стали тим чинником, який був би здатен змінити ситуацію на нашу користь.

Не гірший вихід на поле, проте за потенційною ефективністю в порівнянні з Маліновським ще є певні приводи посперечатись.

Михайло Мудрик — 5,5.

Чергова поява на полі з лави для запасних від безперечно талановитого юнака виявилася геть невдалою.

На відміну від матчу проти Шотландії, Михайло не мав можливості демонструвати власну швидкість, бо суперники сиділи занизько в захисті, та й погодні умови були для цього невдалими.

Зрештою, навіть із передачами в Мудрика якось не склалося, тому важко назвати цей виступ вдалим.

Артем Довбик — 6,5.

Навряд чи можна було критикувати нападника за швидкість адаптації до подій на полі після виходу на заміну, бо вона була блискавичною, проте в цій грі Довбик не мав двох-трьох моментів для голу, тому мав забивати вже з першої спроби.

На жаль, не впорався, а міг би вчергове стати героєм.