Війна за чорноземи та зерно: сценарії розблокування українських портів

Він йде стопами Сталіна, прагнучи створити голодомор світового масштабу, та Гітлера, захоплюючи українські чорноземи. 

У Кремлі розуміють, що Європа, найбільший ринок збуту російських енергоносіїв, так чи інакше відмовиться від викопного палива в рамках зеленого переходу. Тобто, десь за 5 років Москва не зможе використовувати газ як зброю. Тому Путін вирішив військовою силою отримати контроль над експортом продовольства, передовсім зерна, щоб шантажувати світ голодом, заробляючи надприбутки.

Ми йому тут, як кістка в горлі. Коли окупувати Україну з її родючими чорноземами не вдалося, Путін почав навмисно знищувати наші залізничні вузли (зокрема міст через Дністровський лиман на Одещині, який зараз не працює), зернові термінали та елеватори. Україні голод не загрожує. Цього боятися не варто. А от 20-ти країнам Африки та Азії ще й як загрожує. Цим Росія і думає шантажувати Захід, залякуючи, що через голод кілька мільйонів біженців зроблять Європу більш згідливою.

ТСН.ua проаналізував чотири можливих сценарії розблокування українських портів.

Російські "хотєлкі"

Після ганьби, якої зазнав Лавров, не долетівши до Сербії, коли Болгарія, Північна Македонія та Чорногорія закрили свій повітряний простір для його літака, він попрямував до Анкари, де з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу обговорював шляхи вивозу українського зерна.

Україну на ці перемовини не запросили. Вочевидь тому, що до цього Київ вже відкинув "хотєлкі" Кремля щодо одного зі сценаріїв розблокування українських портів для вивозу 20 млн т зерна.

Москва пропонувала турецьким військовим розмінувати українські порти та фарватери, супроводити наші кораблі із зерном до Босфору, а вже там їх мали зустріти росіяни. І Москва при цьому мала право їх зупиняти і обшукувати, чи не везуть вони часом якусь зброю.

Цей вкид Кремль зробив через свої пропагандистські ЗМІ, як доконаний факт погодженої схеми вивозу українського зерна. Втім Київ це швидко спростував. За словами українського міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, турецьким ВМС ми в принципі можемо довіряти. Але хто нам гарантує, що після розмінування фарватерів російські військові кораблі нахабно не зайдуть у наші порти і не висадять десант? Дуже сумнівно, що в них стрілятимуть турецькі ВМС.

"Гарантії" Туреччини

ООН пропонує Україні, Росії та Туреччині розробити тристоронній план деблокади українських портів та вивозу українського зерна на ринки Азії та Африки. Анкара його не відкидає, погоджуючись розмінувати акваторію Чорного моря. Проте і не гарантує безпеку українським суднам.

За словами головного редактора BlackSeaNews Андрія Клименка, там є і українські, і російські міни. Українська сторона повідомляла про мінування підходів ще в січні.

"Причому це були міжнародні морські повідомлення за всіма правилами з координатами відповідних районів. Росія все навколо острова Зміїний замінувала ще 19 березня, і тоді ж – вхід з українських територіальних вод до нашого гирла Дунаю. Україна не має тральщиків. Вони є у Туреччини, Болгарії та Румунії", - каже ТСН.ua Андрій Клименко.

Заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь зауважує, що Україна дійсно заміновує десантно небезпечні напрямки. Проте, навіщо нам зараз розміновувати район Затоки чи Очакова? Можна зосередитися лише на торговельному фарватері на Одесу. До того ж міни – це не головна завада для росіян, щоб висадити десант. Заважають наші протикорабельні ракети, ППО, артилерія та авіація.

"Висадити десант, прокравшись десь там з-поміж міжнародних конвоїв у росіян не вийде. У них же немає кораблів-невидимок. ЗСУ їх бачитимуть. Тому ми маємо чітко заявити: у випадку спроби російського корабля зайти в українські територіальні води, а це 12 миль, він буде знищений. Взагалі-то, українські гарпуни і нептуни можуть знищувати російські кораблі фактично в будь-якій точці Чорного моря", - каже ТСН.ua Михайло Самусь.

Якщо цю міжнародну супроводжувальну місію під егідою ООН здійснюватиме Туреччина, за словами Михайла Самуся, страшенним ударом по українсько-турецьким відносинам, статусу Туреччини на міжнародній арені та авторитету самого Ердогана буде наприклад крадіжка українського зерна разом із росіянами. До того ж, Туреччина легко стріляє по російським літакам.

Проте під час спільної пресконференції з Лавровим після перемовин в Анкарі, Чавушоглу за словами старшої аналітикині Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенії Габер, швидше виступав у ролі адвоката диявола. За її словами, за всю 40-хвилинну пресконференцію від нього не прозвучало слово "агресія". Натомість він сказав про "війну в Україні", незрозуміло ким розв’язану і чому.

"Натомість Чавушоглу закликав вивозити зерно з портів Росії так само, розблокувати російські можливості постачання на міжнародний ринок зерна і добрив. А для цього, за його словами, треба відновити страхування російських кораблів, роботу російської банківської системи. Тобто, турецька сторона закликає міжнародне співтовариство відновити співпрацю з Росією, щоб відновилося постачання не лише українських, а й російських с/г товарів на міжнародні ринки", - розповідає ТСН.ua Євгенія Габер.

Міжнародна місія

Тобто, Туреччина прямим текстом закликає зняти з Росії санкції. Власне, про це заявляв і сам Путін: зніміть з Росії санкції, і ми не дамо Африці та Азії померти з голоду. Чи може Україна, коли Анкара захищає Москву, довіряти Туреччині? Беручи до уваги ще й той факт, що обсяги краденого Росією українського зерна, яке розвантажується в турецьких портах, за словами Євгенії Габер, наростає незрозумілими темпами.

"Якщо в березні цього року там було 102 тис. т українського зерна, вивезеного з окупованих портів на російських і сирійських кораблях, і Туреччина це приймала, то в квітні це вже було 109 т. І за травень десь близько 100 тис. т зерна, яке вивозиться, розвантажується і продається нелегально", - зауважує Євгенія Габер.

При цьому Туреччина цього навіть не приховує. За словами посла України в Туреччині Василя Боднара, росіяни транспортують крадене українське зерно в російські порти, а потім - на продаж до Туреччини, яка робить вигляд, що не "бачить" жодних правопорушень у підроблених документах. Ба більше, Анкара ще й пропонує Києву продавати своє зерно зі знижкою у 25% за те, що Туреччина допоможе розблокувати українські порти.

Звичайно, що за таких обставин, коли Туреччина грає на боці Росії, Україна не може покладатися на її гарантії по розмінуванню та забезпеченню безпеки українських кораблів із зерном.

В ідеалі, за словами Андрія Клименка, це має бути міжнародна військово-морська гуманітарна операція (за участі американських та британських військових кораблів – ред.), яка б включала розмінування, розблокування фарватерів (тобто, дістати те, що там затопили) і постійний супровід конвоями наших комерційних суден.

"Для цього має бути припинена війна в Чорному морі. Російські військові кораблі мають бути відведені до пунктів їхнього базування з постійним міжнародним контролем, що вони там дійсно знаходяться. Також має бути демілітаризація острову Зміїний. А щоб розблокувати порт Миколаїв, треба, щоб Росія забралася з Херсонської області. Тим паче, що днями ракетними ударами Росія в Миколаєві знищила другий за величиною зерновий термінал в Україні", - розповідає ТСН.ua Андрій Клименко.

Проте наразі натівці не можуть зайти в Чорне море. Ще 27 лютого Туреччина закрила Босфор і Дарданелли для проходу військових кораблів за Конвенцією Монтре. І якщо зараз Анкара дозволить прохід кораблів Альянсу до Чорного моря для забезпечення безпеки судноплавства та безперешкодного проходу наших суден із зерном, Росія звинуватить Туреччину у порушенні Конвенції Монтре, бо, за словами Андрія Клименка, у Середземному морі перебувають два ракетних кораблі і два підводних човни ЧФ РФ, яких Туреччина не пропускає.

Силовий сценарій

Зараз Росія по світу розповсюджує чергову брехню. Мовляв, до широкомасштабної війни об’єм експорту українського зерна на світові ринки був не більше 1%. Насправді ж Україна обіймає п’яту сходинку за експортом пшениці в світі. Раніше ми його вивозили через порти Одеси (потужність там до 10 млн т на місяць), Південний та Чорноморськ.

Наразі на українських елеваторах накопичилося 22 млн т зерна. А восени, за словами Зеленського, це вже може бути 75 млн т. Наземними коридорами, залізницею та автошляхами, через ЄС ми можемо вивезти до 10%. Проте це одразу ж позначиться на собівартості. А ціни на пшеницю на тлі війни Росії проти України і без того підскочили.

Розблокування українських портів Росії не треба. Тому, за словами головного редактора BlackSeaNews Андрія Клименка, навряд чи до кінця війни ми зможемо вивезти своє зерно морем. І навіть якщо уявити, що завтра військові дії у Чорному морі припиняються, все розміновується і піднімаються затоплені судна (а на це за скромними оцінками треба 3-4 тижні), нам знадобиться 3-4 місяці, щоб вивезти наразі заблоковані 20 млн т зерна. Бо останній місяць перед війною морем ми експортували 5 млн т зерна. До того ж, треба враховувати новий урожай, який піде з 1 липня.

Тому єдиний на сьогодні вихід – надання Україні протикорабельних ракет у такій кількості, щоб ми самі могли забезпечити безпеку наших портів від посягань російських загарбників. Адже навіть ЄС, який має досвід організації морських оперативних місій біля Лівії та Сомалі, не має політичної волі, щоб допомогти Україні. Як власне і НАТО, яка не може дати раду Туреччині. Ну а Україні поки що нічого не залишається, як створювати мобільні зерносховища.