Як проросійські медіа в Україні змінили риторику та чим пропаганда Кремля «годує» росіян

Українське інформаційне середовище зазнало суттєвих змін за три місяці від початку повномасштабної війни: приватні медіахолдинги об’єдналися у спільному марафоні; проросійські партії заборонили; з назв радіо й театрів прибрали прикметники, пов’язані з Росією; із книжкових магазинів почали зникати книжки російських авторів, а з вулиць — пам’ятники російським діячам; в «Опозиційній платформі — За життя» почали говорити, що «з народження за Україну»; ведучі каналів Медведчука та інші рупори Кремля в України розповідають про свій «патріотизм» та ще багато іншого, що до 24 лютого 2022 року годі було й уявити.

Не менш цікаве відкриття — це «очищення» сайтів-сміттярок та проросійських ресурсів в Україні від російської пропаганди, хоча про дотримання стандартів там досі не йдеться. Це суттєво вплинуло на роботу аналітиків із команди в Texty.org.ua, які протягом попередніх чотирьох років досліджували саме ці ресурси на предмет російської дезінформації.

«У центрі нашого проєкту завжди було порівняння контенту і трендів на різних типах ЗМІ. (Наприклад, порівняння між провідними українськими сайтами та рупорами російської пропаганди в Україні. — MS.) З початком війни таке порівняння стало неможливим. Можемо говорити про роз’єднання українського та російського інформаційних полів. Це роз’єднання відбувалося й до війни, але сьогодні українське та російське інфополя максимально сильно розбіглися з точки зору основних наративів. Хіба поєднуються в соцмережах, — розповіла Юлія Дукач, дослідниця дезінформації та керівниця команди моніторингу дезінформації в Texty.org.ua. — Щодо новинного простору є трошки оптимізму: за перші місяці війни більшість маніпулятивних медіа визначилися зі своєю позицію. Проросійські медіа в Україні або остаточно пристали на російський бік, або навпаки — почали доводити, що вони займають проукраїнську позицію та є патріотами своєї країни, як це було зі “Страною.ua”».

Сайти-сміттярки, які поширювали джинсу, російську дезінформацію та «зраду», змінили риторику. Там залишилися клікбейт та маніпуляції, у тому числі про «внутрішні проблеми України», однак вони перестали цитувати російську дезінформацію, з них зникла явна джинса в інтересах росіян.

Це був «карколомний фактор» для методології «Текстів». Команді довелося змінити методологію та переорієнтуватися з аналізу проросійських ЗМІ в Україні на власне російські медіа, які поширюють дезінформацію в Росії. Як наслідок постав новий дашборд «Деза війни». У ньому фіксують, що російська пропаганда озвучує для росіян, до чого апелює, як «виправдовує» війну проти України, свої дії та зміну орієнтирів. Юлія Дукач пояснює, що розуміння російського інформаційного простору допомагає краще зрозуміти й зовнішню політику, й агресію.

«Ми в режимі реального часу завантажуємо новини російських провідних медіа й російських сайтів, орієнтованих на Україну (рупори російської пропаганди, які були популярними до війни). Раніше ми ці два типи сайтів роз’єднували, бо вони мали різну стилістику, принципи та теми. Але з початком війни ми побачили, що тези із сайтів, як “Украина.ру”, почали підхоплювати в тій самій стилістиці “РИА Новости”. Тому ми почали об’єднувати всі російські сайти», — заначила керівниця команди моніторингу дезінформації Texty.org.ua.

Читайте також: Як «русский военный телевизор» потопив реальність

Аналітик Texty.org.ua Юрій Малахов уточнив, що російські сайти, орієнтовані на Україну, раніше дозволяли жорстку та «кровожерливу» риторику щодо нашої країни, а великі російські ЗМІ, своєю чергою, були стриманішими. Однак після 24 лютого ці межі почали розмиватися. «Хоча великі ЗМІ все ж більш стримані у висловлюваннях. Деякі великі сайти вдаються до “людожерської” лексики, дистанціюючись від неї зворотами типу “у мережі обговорили”», — розповів Малахов.

Загалом Texty.org.ua моніторять 72 російські сайти, орієнтовані на українську тематику, та 16 великих російських видань (перелік тут). Щотижня видання викачує дані з RSS-стрічок російських медіа та завантажує близько 30 тисяч новин із цих сайтів, які потім ділять на абзаци (близько 250 тисяч щотижня).

«Ці абзаци групуються на кластери (за допомогою автоматичного моделювання тем BERTopic. — MS), схожі між собою за змістом. Це автоматична частина роботи. Далі починаються ручний етап: ми отримуємо таблицю з кількома сотнями цих кластерів, зазвичай, 200–250. Кожен кластер ми проглядаємо й визначаємо, до якої теми чи підтеми він належить. Зазвичай це займає день-півтора, це робить декілька людей. Ми розставляємо мітки вручну, запускаємо скрипти, які продукують графіки, та вивантажуємо дані в бази, до якої потім підключається дашборд», — розповів Юрій Малахов. Також аналітики вручну редагують ці групи, відкидаючи інформацію, яка не стосуються війни або її наслідків для Росії.

Водночас деякі матеріали можуть фігурувати в різних темах, особливо якщо вони великі. Наприклад, якщо стаття, присвячена «українському питанню», довга, то там можуть бути тези про «зовнішнє управління», «бойові дії», «економічну залежність» тощо. Юлія Дукач також повідомила, що на графіках у дашборді відображені відносні величини — відсоток від усіх новин із російського інформаційного поля. «Абсолютні показники можуть відрізнятись залежно від ситуації з RSS-стрічками, — пояснила вона й додала, що кібератаки на російські ресурси ускладнили процес отримання інформації з російських джерел. — З точки зору оборони — це круто. З точки зору завантаження даних було складно».

Окрім цього, в новому дашборді Texty.org.ua відмовилися від моделі, яка оцінювала текст на рівень маніпуляцій. «У попередній дашборд входили тексти, які є маніпулятивними. Зараз ми розмірковували, чи можливо натренувати модель для російських текстів, щоб виявляти маніпулятивні. Фактично всі російські сайти, які ми досліджуємо, називають війну “спецоперацією”. Відповідно, ми розуміємо, що весь російський інфопростір — маніпулятивний, якщо ми говоримо про тему України та наслідки війни для Росії. Зараз етап обробки — це відкинути нерелевантні абзаци й тексти, які погано завантажилися. Наша модель продовжує оцінювати ці тексти на предмет маніпулятивності, але ми не покладаємося на ці результати», — розповіла керівниця команди моніторингу дезінформації в Texty.org.ua.

Загалом у межах проєкту «Деза війни» дослідники Texty.org.ua виділили шість тем, які російська пропаганда просуває на своїй території. Майже кожна з цих тем має підтеми, а саме:

1. Війна в Україні:

• російсько-українська війна. Ця підтема включає маніпулятивні новини про бойові дії, дискредитацію української армії та політичних діячів;
• біолабораторії — російські медіа пишуть про це регулярно, по декілька разів на тиждень. Цю підтему відстежують, адже вона може стати «прикриттям» для застосування зброї масового ураження тощо;
• ядерна зброя. Цю підтему відстежують, адже російська пропаганда може заздалегідь готувати ґрунт для своїх провокацій, у тому числі з ядерною зброєю;
• перемовини Росії з Україною;
• біженці. У цій підтемі зібрані матеріали, як Росія «евакуює» (фактично — депортує) людей на власну територію чи в раніше окуповані частини Донецької та Луганської областей, а також новини з меседжем про «поганих українських біженців» за кордоном;
• «російська гуманітарка».

2. Антизахідна риторика:

• російська дипломатія. У підтему включають матеріали про «дружні» або нейтральні до Росії країни або як Росія «зміцнює» позиції на міжнародній арені;
• антизахідна пропаганда.

3. Санкції:

• вплив санкцій. Переважно російські ЗМІ поширюють меседжі, що «Європа постраждає від санкцій більше, ніж Росія», або про «російське імпортозаміщення»;
• стан внутрішньої економіки. Російські ЗМІ нейтрально висвітлюють цю тему в своїх матеріалах, зазвичай не згадуючи про санкції.

4. «Накачування» внутрішньої авдиторії. Це тоталітарна пропаганда, в якій ідеться про пошук внутрішніх ворогів, переважно російських зірок; засудження людей за антивоєнні заяви; відновлення «піонерії»; створення тоталітарних засобів контролю тощо.

5. «Україна — недодержава». Йдеться про внутрішні проблеми України, які не стосуються теми бойових дій. Зокрема, це дискредитації зусиль України в питанні євроінтеграції, нападки на Володимира Зеленського та Петра Порошенка.

6. Крим. Про окупований півострів російська пропаганда переважно пише в контексті затримань кримських татар; «сплеск» фіксували після захоплення Каховської ГЕС у Херсонській області, руйнування дамби на Північнокримському каналі та запуску дніпровської води на півострів.

Дані дашборду Texty.org.ua оновлюватимуть щотижня, разом із цим щотижнево публікуватимуть аналітичні звіти з витягами з цих моніторингів. Самостійно користувачі можуть переглянути теми, обравши різні часові проміжки від 24 лютого 2022 року; переглянути заголовки новин та джерела (без посилань); простежити розвиток у російських ЗМІ за ключовими словами через пошук. Інструмент пошуку видання хоче доповнити іншими функціями, наприклад, можливістю шукати за декількома ключовими словами або, навпаки, можливість додати слова, які шукати не треба. Водночас доступ до викачування даних відкривати Texty.org.ua не планують.

Методологію й теми дашборду можна переглянути тут.