Які запобіжники має "Нафтогаз" проти крадіжки 76 мільярдів гривень?

Прямо зараз українська влада проектує одну з найбільших угод в історії «Нафтогазу» про врегулювання проблемної заборгованості перед «облгазами Фірташа». І вже у понеділок очікується вкрай промовисте призначення в «Нафтогазі» з цієї теми – колишньої керівниці НКРЕКП Оксани Кривенко, яку Володимир Зеленський звільняв під акомпанемент обшуків НАБУ. Attention, please!

Як пише видання nashigroshi.org, на початку червня у Верховну Раду зайшов урядовий законопроект 7429 щодо фінансування заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час війни та подальшого відновлення. Ним пропонується взяти докупи 76 мільярдів гривень «Нафтогазу» та 188 млрд грн від міжнародних донорів. Отриману купу поділити так: 150 млрд грн на компенсацію різниці в цінах газу (умовно на закупівлю газу за захмарною ринковою ціною та продажем українцям по низькій довоєнній ціні), 38 мільярдів на компенсацію дорогого опалення в квартирах по регіонам та 76 млрд грн (увага!) на урегулювання старої заборгованості держави.

Йдеться про “довоєнну” історію зі списанням боргів облгазів перед державою (з них 70% це угрупування Дмитра Фірташа, див. текст «Ліги антитрасту»). Торік Верховна Рада прийняла закон про те, що держава пробачає облгазам накопичені за 10 років борги. Під приводом різних законних та псевдозаконних колізій газовики не заплатили державі за деякими оцінками близько 100 мільярдів гривень. І тоді «слуги народу» вирішили, що мир із Фірташем краще війни, прийнявши закон про списання боргів. За деякою інформацією, близько 30 мільярдів боргу за цей час встигли анігілювати різними інструментами. І ось підійшли до основної суми – 76 млрд грн.

Отже передбачається, що держава візьме ці гроші і запустить по ланцюжку: держбюджет→Нафтогаз→облгази→акціонери→держава.

Відмітимо, що напередодні Фірташа в облгазах стало менше. У травні ДБР арештувало облгази по старим боргам за несплату оренди газорозподільчих мереж, віддало АРМІ, а уряд наказав віддати облгази «Чорноморнафтогазу». Тобто виглядає так, що під акціонерами наприкінці ланцюжка має бути держава у вигляді нафтогазівської «дочки».

Але є одне але.

Віджим облгазів по справі ДБР – не дуже безспірна історія з точки зору юриспруденції. Облгази за логікою мали б платити орендну плату за трубопроводи до абонентів. Але вона була оформлена державою так, що цілком піддається судовому позову. Тому у Печерському суді чи десь на Окружній може знайтись суддя, який після заходу 76 мільярдів облгази прийме рішення про їх повернення попереднім акціонерам. Згодом ці акціонери навіть можуть повернути отримані мільярди державі, як і передбачено планом.

Але тоді друге але.

На виході приватні власники облгазів отримають абсолютно чисті від боргів підприємства і продовжать генерувати прибуток, ніби й не було величезних боргів, які вони «прожили» у Відні.

І можливо ще третє але.

Ніхто не дасть гарантій, що йтиметься про повернення облгазів саме Фірташу, як ми всі звикли вважати. Держреєстри покриті мороком воєнної таємниці. Тому ми не можемо отримати навіть опосередкованих доказів того, що облгази контролює віденський в’язень, а не скажімо ОПЗЖний Львочкін. І без інструментів СБУ, НАБУ, ФБР, ЦРУ ми не зможемо розрізнити потоки в напрямку льовочкінських лоялістів у Офісі президента Єрмака. Тобто бенефіціара схеми ми можемо тільки вирахувати, а не побачити. Тому і хочеться не бігати/ловити потім, а мати запобіжники схемі.

Тим більш, що на ключову позицію в цій історії очікується промовисте призначення.

За даними від джерела «Наших грошей», у понеділок 20 червня «Нафтогаз» може призначити директором із проблемної заборгованості Оксану Кривенко.

Оксана Кривенко до 2018 року працювала заступником директора департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій галузі НКРЕКП. Це так званий «газовий департамент», який був дуже лояльний до Фірташа (70% ринку облгазів), і вона у ньому була одним з ключових комунікаторів з менеджерами монополіста.

У другий половині президентського терміну Порошенка під «рошенівським» керівником НКРЕКП Дмитром Вовком вже почало шкварчати крісло через його відверту гру на користь Ріната Ахметова по формулі «Роттердам+». І зрештою йому довелось тікати за кордон подалі від НАБУ. А Оксана Кривенко у травні 2018 року здійснила стрибок у члени НКРЕКП, а вже у червні очолила Нацкомісію.

У цей час досить цікаву метаморфозу пройшов бізнес її брата. Максим Козіс довгі роки був співвласником ТОВ «Східенергоприлад» разом з Євгеном Євдокімовим. А це брат іншого члена НКРЕКП тієї пори Володимира Євдокімова. Це один з ключових фігурантів справи «Роттердам+», у якого НАБУ влаштувало обшуки в 2019 році разом з Кривенко і він проходить по кримінальному провадженню.

Так ось. «Східенергоприладу» почало дуже фартити на державних підрядах в сфері енергетики саме у 2018 році, коли Кривенко приєдналась до Євдокімова у складі НКРЕКП. Фірма за один рік отримала 84 мільйони гривень, що у рази перевершувало її попередні здобутки. І після розжалування Кривенко з посади голови у прості члени Нацкомісії у 2019 році її здобутки знову впали. І фактично зійшли нанівець після остаточного звільнення Оксани Кривенко з НКРЕКП 1 липня 2021 року.

Тоді Володимир Зеленський ще питав у Порошенка «скільки йому занесли з Роттердам+». Тому після обшуків та виявлення готівки незрозумілого з декларації походження Кривенко пішла у відставку. Але на її захист стали найвідвертіші ДТЕКівські лобісти, справа по «Роттердам+» почала саботуватись Офісом генпрокурорки Ірини Венедіктової та не отримала політичної підтримки з Офісу президента (див. «Адвокати з юрфірми Татарова захищають менеджерів Ахметова по справі «Роттердам+».). Тож Кривенко просто пішла у певне небуття. З якого її і можуть підняти у «Нафтогаз» для освоєння проблемної заборгованості.

Нагадаємо, її попередник Олег Діденко купив собі «бентлі» під час війни, навіть не маючи доступу до потоку у розмірі 76 млрд грн.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»