Корупція, насильство, секс та «Сімпсони». Чим займались депутати у 117-й день війни

Верховна Рада два дні поспіль збиралася на засідання в сесійній залі на Грушевського для ухвалення законів, які були в переліку необхідних для надання Україні статусу кандидата у члени ЄС.

У понеділок, 20 червня, на 117-й день від початку повномасштабної російської агресії Росії проти України, парламентарії прийняли невеликий пакет із чотирьох таких євроінтеграційних законів. Найбільш дискусійним питанням із цього переліку стала Стамбульська конвенція, ратифікацію якої, за словами президента Зеленського, в Україні десятки років «збивали».

Не менш важливим стало ухвалення Антикорупційної стратегії, прийняття якої раніше також відкладали, але саме вона відтепер визначатиме напрямки державної антикорупційної політики на найближчі роки. За попередніми підрахунками, антикорстратегія допоможе державі заощаджувати до 200 млрд грн на рік.

Важливими екологічними рішеннями, за які проголосували вчорашньому засіданні, став закон про управління відходами, ухвалення якого, за словами нардепів, також зривалося кілька років поспіль через вплив олігархів, і закон про посилення контролю за збереженням лісів.

Рух «Чесно» у рамках спецпроєкту для читачів «Главкома» зробив стислий аналіз 13-го засідання Верховної Ради від початку повномасштабної війни Росії проти України.

Останнім часом Верховна Рада проводить засідання кілька днів поспіль, тому з більшою впевненістю можемо говорити про те, що український парламент повертається до звичного формату та режиму роботи і типових пленарних тижнів.

На 13-му засіданні, як і на попередньому, були відсутні закордонні політики та не було офіційних промов, але їх компенсували українські депутати під час обговорення порядку денного. Засідання у вівторок, 20 червня, виявилось одним із найкоротших за кількістю питань порядку денного та часом їх розгляду – майже дві години.

Найбільш жваві обговорення та дебати були під час розгляду вже згаданої Стамбульської конвенції, яку Україна підписала ще у 2011 році, але досі не ратифікувала (зазначимо, що міжнародні документи набувають чинності тільки після ратифікації – до цього вони не є обовʼязковими до виконання в державах, які їх підписали). Повна назва міжнародного договору – «Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».

Відповідний законопроєкт № 0158 президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті, а вже 20 червня народні депутати ратифікували конвенцію 259 голосами.

Понад 60% нардепів у сесійній залі підтримали ратифікацію Стамбульської конвенції. Найбільше голосів очікувано дала фракція «Слуга народу», а також представники депутатських груп «Довіра» та «Відновлення України». Для багатьох несподіванкою стало голосування та підтримка ратифікації Стамбульської конвенції від колишніх представників ОПЗЖ, які зараз входять до груп ПЗЖМ, «Відновлення України» та позафракційних. Адже більшість із них, в тому числі Юрій Бойко, Нестор Шуфрич, Олександр Фельдман, позиціонували себе як більш консервативні та релігійні. Проте всі вони голосували за ратифікацію.

Однак це голосування не стало винятком та відповідає загальній тенденції останнього часу. Адже після заборони найбільшої проросійської партії, розпуску фракції ОПЗЖ і формування її нардепами інших «дочірніх» структур присутні на засіданнях переважно голосують за питання порядку денного Верховної Ради. Раніше такого не було: фракція була вкрай пасивна і давала найменший відсоток голосів за ухвалення законопроєктів.

Тож можемо припустити, що зміна позиції депутатів колишньої фракції ОПЗЖ може бути пов’язана, по-перше, із демонстрацією владі своєї корисності під час важливих голосувань, по-друге, з побоюванням щодо відкриття нових кримінальних проваджень через попередню діяльність.

Єдиною фракцією парламенту, яка не дала жодного голосу за ратифікацію Стамбульської конвенції, стала «Батьківщина». Лідерка партії Юлія Тимошенко стала чи не найбільшим критиком ратифікації в сесійній залі. Вона кілька разів виступала з трибуни із тлумаченням «гендерної філософії та ідеології» та закликала не голосувати за ратифікацію. Під час розгляду Тимошенко заявила, що попри те, що «конвенція називається «про запобігання насильству стосовно жінок», але вона не зовсім про те», вона не про рівність між чоловіками та жінками, не про насилля, а вводить поняття гендеру. Далі Тимошенко цитувала статтю про гендер із «Вікіпедії»:

«Гендерні відмінності – хто ти, чоловік або жінка – не закладені природою, а формуються у процесі гендерної соціалізації: під впливом сімейного виховання, навчання у школі, взаємодії з іншими дітьми. Після прийняття цієї конвенції розпочнеться дуже тривалий шлях прийняття відповідного законодавства, яке буде говорити про те, що діти наші від народження – вони за статтю не так, як народилися, а вони за статтю так, як їх виховала школа, родина, соціум і так далі. І насправді вони можуть у 12 років тільки визначитися, хто вони: вона, він або воно».

Юлія Тимошенко закликала нардепів не «чинити зараз розкол України на дві частини» та демонструвала їм звернення Ради церков:

«У нас вільна країна, люди, які займаються так, як вони хочуть, сексуальним життям – будь ласка, у нашій країні ніхто не забороняє це робити. Але те, що стосується виховання дітей від народження, ми не можемо дати з вами таким чином руйнувати психіку наших дітей, які після того перейдуть уже в психічні захворювання».

Згодом головуючий повідомив про заяви від двох фракцій про перерву на 15 хвилин, після чого депутати повернулись до розгляду Стамбульської конвенції. Від фракції «Батьківщини» на виступ записався Іван Крулько. Він передав слово Тимошенко, яка знову почала розповідати про застосування «гендерної філософії та гендерної ідеології»:

«З’ясувалося, що в тих країнах, де найбільше застосували цю гендерну ідеологію, найбільше насильства проти жінок. Це абсолютно конкретно, і назвали цей парадокс «скандинавським парадоксом». Я можу вам сказати, що, можливо, коли вже жінок вже жінками не рахують, тоді можна їх і бити, і ґвалтувати, і все що завгодно робити. Тому що вони вже не жінки, це вони вже не краща частина нашої планети, найніжніша і найслабкіша».

Перед голосуванням голова Верховної Ради Руслан Стефанчук звернувся до депутатів і навів такий приклад: «Все це залежить насамперед від родин. Не від заяв у парламенті, не від гучних гасел, а в першу чергу від кожної родини. І я хочу процитувати слова Мета Грейнінга – людини, яка написала нафантастичніший телевізійний мультиплікаційний серіал «Сімпсони». Коли його спитали, як зробити так, щоб в родині не виховувати Бартів Сімпсонів (найстарша дитина у родині Гомера і Мардж Сімпсон. Втілення образу бешкетника та посереднього учня – «Главком»), він сказав унікальну річ: для цього треба не бути Гомером Сімпсоном».

У свою чергу перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко після голосування наголосив, що найближчим часом усі, хто боявся ухвалення Конвенції, побачать, що ці страхи не підкріпленні аргументами та реальністю. Адже, за його словами, Україна – одна з небагатьох країн, яка ратифікувала Конвенцію зі спеціальним застереженням, у якому йдеться, що жодна ідеологія не може бути нав’язана на рівні освіти або родини.

Водночас гендер у Конвенції визначено як «соціально визначені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає притаманними жінкам та чоловікам». А гендерно обумовлене насильство щодо жінки означає, що вона потерпає та зазнає дискримінації саме тому, що є жінкою.

Проти ратифікації Стамбульської конвенції виступили восьмеро нардепів із різних фракцій та груп, а також позафракційні, серед яких і мажоритарник, який балотувався від уже забороненої партії «Опозиційний блок», протодиякон православної церкви Московського патріархату Вадим Новинський.

Єдиним нардепом від владної фракції «Слуги народу», який голосував проти ратифікації Стамбульської конвенції, став наймолодший депутат парламенту та співголова одного з найбільших міжфракційних об’єднань у Верховній Раді «Цінності. Гідність. Родина» Святослав Юраш.

Раніше у коментарі руху «Чесно» Юраш наголошував, що саме завдяки його МФО у парламенті досі не було цієї конвенції, натомість проводяться щомісячні бесіди з Радою церков:

«Мене за період 2016–2019 років дуже вражало, як в парламенті постійно «пропихали» різноманітні проєкти постмодерного клину, які мали на меті вводити норми політично модні, але для нашого народу цілком неприйнятні. У наше МФО увійшло таке собі консервативне крило з усіх фракцій. Не випадково, що в парламенті досі немає Стамбульської конвенції або проєктів про цивільні партнерства. Ми вибудували такий інститут, як щомісячні бесіди з Радою церков, щоб мати проактивне розуміння, як я називаю, між Вічною радою і обраною Радою».

Також серед важливих голосувань було ухвалення Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки, яка, переконані нардепи, забезпечить злагодженість і системність на всіх рівнях влади у запобіганні та протидії корупції. Розробляти проєкти антикорстратегії буде НАЗК, яке також оцінюватиме ефективність заходів та ініціюватиме перегляд державної антикорупційної програми. При НАЗК буде створено координаційну робочу групу з питань антикорупційної політики. Її співголовами стануть очільник НАЗК та представник Кабміну. Уряд затвердить склад Координаційної робочої групи, до якої за згодою можуть входити й народні депутати.

Перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики, депутат від фракції «Голосу» Ярослав Юрчишин наголосив, що працююча та ефективна антикорупційна стратегія – одна із ключових вимог ЄС до України:

«Антикорупційна стратегія – це документ, який забезпечує адекватну роботу всіх механізмів, дотичних до боротьби з корупцією в Україні. Як центральних органів влади, так і на рівні місцевого самоврядування. Допоки не була прийнята антикорупційна стратегія, уся та велика машина, покликана знищити зло, працювала хаотично. Успіхи мали точковий або локальний характер, бракувало системності. За розробку стратегії, що логічно, відповідальне НАЗК. Саме НАЗК її розробило на основі аналізу ситуації щодо корупції та результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії та задає вектор роботи щодо подолання корупції».

Також Рада ухвалила екологічний пакет законопроєктів, серед яких закон про управління відходами (№ 2207-1-д), який запроваджує передові підходи в цій сфері. Документ майже півтора року був на доопрацюванні після першого читання та не мав повної підтримки зали. Експерти у сфері відходів демонструють стриманий оптимізм, мовляв, євроінтеграційна реформа відходів після ухвалення цього закону отримала друге дихання. Цей рамковий закон набирає чинності через рік, а протягом цього часу депутати повинні прийняти кілька секторальних законів, змінити систему оподаткування при захороненні відходів, ввести кримінальну та адміністративну відповідальність за його порушення. Крім того, Кабінет міністрів має затвердити близько 60 підзаконних нормативно-правових актів, у регіонах мають розробити регіональні плани управління відходами, а бізнес повинен почати створення відповідної інфраструктури.

Також нардепи проголосували за посилення контролю за збереженням лісів (№5650), який серед іншого передбачає спрощення та стимулювання процедури лісорозведення. Задля збереження лісів запропоновано зробити складнішою процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення. Крім того, законом вводиться можливість викупу земельних ділянок за кошт бюджету для збереження територій природно-заповідного фонду та ведення лісового господарства тощо.

Раніше Рух ЧЕСНО писав про неймовірне перевзування ОПЗЖ і те, як соратники Медведчука забороняють російську музику і «вступають» у ЄС.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»