Фашизм у рашистській формі: дайджест пропаганди РФ за 22 червня

Путін знищив репутацію росіян як «народу-переможця» та експерементує з нацистською символікою. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 22 червня.

1. Кінець «переможної» ідеології ВОВи
2. Путін поховав подвиг «солдата-визволителя» у Європі
3. Берлін не оцінив бренди Z і V
4. Чи треба судити російських «штрайхерів»?

Кінець «переможної» ідеології ВОВи

Подвиг дідів-переможців нацизму розглядають у Кремлі в якості активу, символічного капіталу у власному розпорядженні. Як і всі інші російські активи, він працює на підтримання агресивної війни.

22 червня – одна з тих дат в календарі, коли в сусідній країні стаються сплески в освоєнні символічного капіталу Східного фронту Другої світової, більше відомого там як «Велика Вітчизняна війна» (або за російською абревіатурою – ВОВ).

Саме в такі дні (9 травня, 22 червня) і відбувається котирування акцій ВОВ на російському ринку мобілізуючої ідеології. Схоже, що попри всі зусилля економіки пропаганди, курс 77-річних акцій не врятувати від постійного просідання. 

Тому що пересічним росіянам, на прикрість головному російському Вові, загалом байдуже на всі ці сакральні дати.

Ми вже писали про те, що саме молодь є головною ідеологічною проблемою для Кремля. Її вирішенню не допомагає ані «піонерія» з «юнармією» ані проплачені «безсмертні полки» та інші хороводи мрій про минуле, кули влада постійно намагається повернути голови молодих росіян.

НАСПРАВДІ, більше половини з них не змогли навіть згадати дату початку ВОВ. Про те, що це 22 червня 1941 року знають лише 48% росіян віком від 18 до 34 років. Це випливає з опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ).

У віці від 35 до 44 років на це питання правильно відповіли 68%, від 45 до 59 років — 85%. Найчастіше (88%) точну дату називають респонденти, яким за 60.

Неправильну дату назвали 17% росіян, ще 5% зізналися, що взагалі не знають, коли почалася війна; такій самій кількості опитаних було важко визначитися з правильною відповіддю.

Також серед росіян знижується частка тих, хто обізнаний про участь своїх рідних у Другій світовій.

Цей факт свідчить про те, що російська молодь не хоче жити минулим, і як і будь-яка інша розмірковує передусім про сьогодення та майбутнє. А майбутнє у російської молоді далеко не безхмарне.

Путін поховав подвиг «солдата-визволителя» у Європі

Пристаркуваті (навіть не стільки за віком, скільки за мисленням) московські ідеологи другою Великою Вітчизняною вже називають розпочату війну з Україною. А тепер ця ВОВ-2 перетворилася на «війну з брехливою невдячною Європою».

НАСПРАВДІ, бачимо, як європейцям погрожують, що агресія Путіна однією Україною не обмежиться. А росіян їхні керманичі готують до нової спецоперації: «завершити зараз те, що не завершили діди у 1945-му в Європі».

Проблема полягає в тому, що для того, аби йти війною на всю «невдячну Європу», треба спочатку здолати хоча б одну Україну. Яка зараз є передовим краєм європейської оборони. Наскільки вдалося прорвати цю оборону знають всі: від рядового Шишимаріна до генералісімуса Шойгу. 

До того того ж про жодну втому європейців від війни не йдеться, як і про неминучість поступитися частиною української території для досягнення миру з Москвою і «збереження обличчя» Путіну.

Символічно, що 22 червня саме канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав політику російського Вови «агресивною та імперіалістичною».

«Ми далекі від переговорів, бо Путін вірить у продиктований Україні мир. Тим важливіше, щоб ми неухильно трималися курсу. ЄС, НАТО та G7 на найближчих самітах повинні продемонструвати те, що демократії світу разом стоять у боротьбі проти імперіалізму Путіна», – заявив Шольц.

За неповні чотири місяці «війни з нацизмом» Путін довоювався, наприклад, до того, що на регулярний пам’ятний захід, присвячений звільненню концтабору Бухенвальд, вперше в історії не запросили офіційних представників Росії. Адміністрація, певно, довго вагалася, але вбивство у Харкові одного з останніх в’язнів Бухенвальда, 96-річного Бориса Романченка стало останньою краплею.

Тому «проклята Європа» вже більше не схилить голову перед «подвигом солдата-визволителя 1945 року». 

Берлін не оцінив бренди Z і V

Навколо літер Z і V в Росії розпочалась масштабна інформаційна кампанія одразу 24 лютого. Хоча пояснити, що вони означають, ніхто досі не може. Були припущення, що це напрямок руху військ: Z – «Запад», V – «Восток». Дехто вважав, що літери — ініціали імені президента України Володимира Зеленського. Згодом вигадали досить тупе пояснення, що Z – означає «Zа перемогу», V – «сила V правді».

Але дивним чином це пояснення і спрацювало. Саме з нього і почали створювати бренд. За аналогією з георгіївською стрічкою.

МО РФ жодних пояснень цьому бренду не давало. В обліковому записі відомства в інстаграмі лише з’явились гасла на кшталт: «ZаПацаноV».

Але навколо Z почала вибудовуватись масштабна інформаційна кампанія. Російський пропагандистський телеканал RT став називати війну в Україні «спецоперацією Z» та розпочав випуск футболок із цією символікою. Вони з’явилися також у найбільшому інтернет-магазині РФ Wildberries.

За тиждень після початку війни кемеровський губернатор Цивільєв наказав називати свою область «КуZбас» в офіційних документах.

Видання SOTA опублікувало методичку для блогерів на підтримку російської армії. У своїх публікаціях вони зобов’язані були використовувати хештеги ZаРосію, ZаНаших, ZаПутіна.

Z перетворилась в Росії на сакральний символ, над яким заборонено жартувати. За коментар «Z означає засранці» мешканця Сургута оштрафовали на 40 тисяч рублів.

НАСПРАВДІ, «невдячна Європа» на чолі з Німеччиною не осягнула усієї величі креативу путінських «визволителів від нацизму» з літерами Z і V.

Адже на одному з канонічних фото нацистський міністр закордонних справ фон Ріббентроп красується саме літерою V.

А літерою «Z» позначали зони знищення у концтаборах третього райху. У Заксенгаузені існувала «Stazion Z» за назвою останньої літери німецького алфавіту. Входили ув’язнені до концтабору через вежу «А» (перша буква алфавіту), а вихід для них був лише один – через газову камеру та крематорій. Ось і назвали цей вихід «Z».

Щодо символу «V», то його мали право носити лише старі члени СС. Право на носіння шеврона «старого бійця партії» вважалося високою честю, оскільки було свідченням вірності ідеям націонал-соціалізму ще в часи до приходу Гітлера до влади.  

Чи треба судити російських «штрайхерів»?

А обергруппенфюрера СС Ріббентропа, нагадаємо, 16 жовтня 1946 року було страчено за вироком Нюрнберзького трибуналу. Хоча він доводив, що був лише «солдатом дипломатичного фронту і виконував політичну волю фюрера». Також до страти у Нюрнберзі було засуджено Юліуса Штрайхера. Він нікого особисто не вбивав. І наказів убивати не віддавав. У концтаборах не працював і в СС не служив. Але це його не врятувало. Штрайхера все одно повісили.

НАСПРАВДІ, Штрайхер керував газетою «Штурмовик», єдиним завданням якої було розпалювати ненависть до євреїв та комуністів. Він — автор дикої та варварської пропаганди нацистського режиму в Німеччині. Ось одна з його цитат: «У більшовицькій Росії має бути проведена каральна експедиція проти євреїв…Тоді весь світ побачить, що кінець євреїв це кінець більшовизму».

Перед судом у Нюрнберзі постало важливе питання – чи повинні відповідати ті, хто закликав до вбивств, нарівні з тими, хто їх вчиняв?

Штрайхера зрештою звинуватили у «змові з метою здійснення агресивної війни» – як пропагандиста, який відіграв у ній велику роль. А також у «злочинах проти людяності». Адже саме Штрайхер, як ідеолог, готував остаточне вирішення «єврейського питання».

Нагадаємо, на початку травня міністра закордонних справ РФ Лаврова єврейське питання також турбувало.  

А ось цитата зі статті «Що Росія має зробити з Україною» Тимофія Сергєйцева: «Денацифікація неминуче буде й деукраїнізацією — відмовою від розпочатого ще радянською владою масштабного штучного роздмухування етнічного компонента самоідентифікації населення територій історичних Малоросії та Новоросії».

Це до питання чи треба судити різноманітних російських «штрайхерів».

І наостанок. Гітлер, звертаючись до своїх солдатів якось сказав: «Я звільняю вас від химери, що називається совістю». А на нещодавньому ПМЕФ Симоньян на панелі з Путіним, обговорюючи війну в Україні, заявила: «Люди гинуть. Нам не соромно. Дякую, Володимире Володимировичу!». Багатьом, хто це бачив, у цей момент не вистачило тільки її зігування. 

Отже, зважаючи на те, що патріотичні акції ВОВи дешевшають, в Кремлі їх вирішили зміцнити нацистськими брендами. Гібридом комунізму і фашизму став рашизм, який прагне помсти – водночас і «невдячній Європі», і творцям антигітлерівської коаліції англосаксам.