Правосуддя, децентралізація, статус Криму: експерти розповіли, які зміни до Конституції на часі

Сьогодні, 28 червня, в Україні відзначають День Конституції.

Цей документ Верховна Рада ухвалила у 1996 році.

Проте з того часу Основний закон зазнавав чимало змін.

Водночас незмінним залишається дотримання положень Конституції, що й визначає державу як демократичну.

Факти ICTV поспілкувалися з експертами щодо важливих змін, які потрібні нашій Конституції.

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що українська Конституція на час свого ухвалення була однією з найбільш демократичних в Європі, а можливо, й у світі.

– У нас було вісім спроб змінити Конституцію.

Але вони всі зводилися до врегулювання у трикутнику президент – Верховна Рада – Кабінет міністрів.

Тут у нас лишаються певні проблеми, але не самої Конституції, а створення додаткових законів, які б деталізували ті чи інші положення Конституції, – зазначає Рейтерович.

Він нагадує, що є закон про Кабінет міністрів, про регламент Верховної Ради, але на сьогодні немає закону про повноваження президента України.

– Президент має дуже багато неформальних повноважень, як-от право вето.

Так ось у певних моментах воно виглядає аж занадто прерогативою, особливо в парламентсько-президентській республіці, – наголошує Рейтерович.

Для реалізації ініціативи про множинне громадянство не потрібно змінювати Конституцію – Веніславський.

На думку політолога, не менш важливі зміни до Конституції мають стосуватися судової гілки влади.

Законодавцям також варто подивитися на першу і третю статті Основного закону щодо відповідності сьогоденню.

Насамперед це стосується поняття соціально-правової держави.

– Ми є правовою державою, але чи залишаємося соціальною.

Чи той соціальний рівень, який прописаний в законах, відповідає реаліям сьогодення.

Тому тут важливо детально розписати ці пункти у Конституції або, як це робили інші країни, відмовитися від подібних формулювань.

Оскільки уряд не може виконувати їх на практиці, – наголосив Ігор Рейтерович.

Також дуже важливо, щоб Основний закон мав положення, які б не дозволили уряду чи іншим гілкам влади ігнорувати приписи Конституції.

Данілов: Україні потрібна жорстка президентська республіка.

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко вважає, що внесення змін до Конституції не є панацеєю для кращого життя українців.

На його думку, для побудови більш демократичної країни нам необхідні комплексні зміни до 4-го (повноваження Верховної Ради), 5-го (повноваження Президента України) та 6-го (повноваження Кабінету Міністрів) розділів Конституції України.

В певних положеннях є незбалансованість та прогалини – все це вимагає виправлень.

– Ми маємо визначити, яку хочемо республіку: парламентсько-президентську, президентсько-парламентську чи парламентську.

Після ми повинні визначити повноваження гілок влади… Адже по факту у нас президент втручається у занадто багато питань, які його не стосуються, – зауважив Богдан Бондаренко.

За словами експерта, на конституційному рівні варто завершити децентралізацію, є моменти, які стосуються правосуддя.

За каденції п’ятого президента Петра Порошенка вносилися пропозиції щодо змін у 10-й розділ про Автономну Республіку Крим.

– Тоді напрацьовували якісь зміни, але питання з того часу підвисло, – говорить Богдан Бондаренко.

Він наголошує, що будь-які зміни до Основного закону мають вноситися комплексно, і їх треба гарно продумувати.

Експерт зауважує, що українці, на жаль, погано знають Конституцію, а значний відсоток її взагалі не читали.

– Соціологія показує, що більше українців, які хочуть переписати Конституції, ніж тих, хто її прочитав.

До того ж люди зазвичай говорять про свої права, які прописані в Конституції, але там є ще й обов’язки.

І про це чомусь забувають, – наголосив Богдан Бондаренко.

Зміни до Конституції України.

Кожен президент України намагався внести свої правки до Конституції.

У 2000 році президент Леонід Кучма виніс на референдум чотири питання щодо змін до Основного закону:.

про право президента розпускати Верховну Раду, якщо протягом місяця не була сформована коаліція або протягом трьох місяців не затвердили бюджет;.

про позбавлення народних депутатів недоторканності;.

про скорочення кількості нардепів з 450 до 300;.

про запровадження двопалатного парламенту.

Хоча українці підтримали зміни до Конституції, їх не підтримала Верховна Рада – не вистачило голосів.

Наприкінці 2004 року пройшла масштабна конституційна реформа за ініціативи Кучми.

Зокрема, передбачалося:.

перетворення України на парламентсько-президентську республіку;.

збільшення терміну повноважень Верховної Ради з 4 до 5 років;.

вибори до парламенту на пропорційній основі;.

уряд формується парламентською коаліцією, прем’єр-міністр призначається Радою за поданням президента;.

у разі дострокового припинення повноважень президента його обов’язки виконує голова Верховної Ради.

У президента Віктора Ющенка були дві спроби внести зміни, але не вдалося.

Зокрема, правки в закон Про Конституційний Суд України, де передбачалося, що суддів КСУ призначає президент своїм указом.

Однак профільний комітет Верховної Ради відправив ініціативу на доопрацювання.

У березні 2009 року Віктор Ющенко представив свій варіант Конституції України.

Але тоді в Раді не вистачило голосів, щоб відправити документ до Конституційного Суду.

Партія регіонів після набуття Віктором Януковичем повноважень президента звернулася до КСУ про визнання конституційної реформи 2004 року незаконною.

У вересні 2010 року суд ухвалив відповідне рішення.

А ось на початку 2014 року, після Євромайдану, ми повернулися до варіанту Конституції 2004 року.

П’ятий президент Петро Порошенко є автором змін до Основного закону в частині правосуддя.

Крім того, за його каденції у Конституції закріпили стратегічний курс України на набуття членства в ЄС і НАТО.

Рада не змінюватиме Конституцію щодо намірів вступу до НАТО – Стефанчук.

Президент Володимир Зеленський запропонував кілька змін до Конституції, зокрема: скасування адвокатської монополії, щодо законодавчої ініціативи народу, а також скорочення чисельності народних депутатів до 300.