День Європи у Раді. Чому так радів спікер Стефанчук?

У перший день липня та на 128-й день повномасштабної війни Росії проти України у Верховній Раді відбулось урочисте засідання, яке стало своєрідним підсумком отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС. Це засідання стало також історичним та символічним водночас, адже до українського парламенту урочисто внесли прапор Європейського союзу, який відтепер стоятиме біля президії разом із національним прапором України.

У сесійній залі на Грушевського перед народними депутатами та послами країн ЄС виступив президент України Володимир Зеленський та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона окреслила подальші кроки, які має зробити Верховна Рада для набуття Україною статусу країни-члена ЄС: якомога швидше призначення очільників САП та НАБУ, реформа Конституційного суду, запуск антиолігархічного закону та ухвалення закону про ЗМІ.

Під час 15-го засідання парламенту від початку дії воєнного стану депутати ухвалили двадцять законопроєктів та постанов, а також 250 голосами «за» призначили Дмитра Лубінця, голову Комітету з прав людини Верховної Ради, мажоритарника з Донеччини з групи «За майбутнє», на посаду уповноваженого з прав людини.

Рух «Чесно» у рамках спецпроєкту для читачів «Главкома» підготував стислий аналіз 15-го засідання Верховної Ради від початку повномасштабної агресії Росії проти України.

Сьогоднішнє засідання Верховної Ради можна назвати днем Європи в українському парламенті, адже крім урочистих виступів політиків та внесення прапора ЄС до сесійної зали, нардепи ухвалили також і низку євроінтеграційних законопроєктів. Перед внесенням почесною вартою Національної гвардії до сесійної зали прапора ЄС та зверненням президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн спершу перед народними депутатами з трибуни виступив президент Володимир Зеленський. Він заявив про початок нової історії України та Європейського Союзу: «Ми тепер не поруч, а разом. Не два сусіди, між якими кордони й бар'єри, а одна європейська родина, яка має спільні цінності та спільну долю. І це не просто слова, це не декларативно, це не якесь сподівання чи політичний розрахунок – це юридично зафіксований статус. Україна здобула статус кандидата на вступ до Європейського Союзу».

Крім того, президент закликав усіх, хто сьогодні перебуває на державних посадах, сприймали свій обовʼязок працювати заради європейського вибору, як боротьбу за Україну, та готувати державу до початку переговорів про членство.

Президент Володимир Зеленський разом із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком підписали спільну заяву. У цьому документі закріплена єдність усіх гілок влади, і він є свідченням рішучості в досягненні стратегічної мети України – повноцінного членства у Європейському Союзі.

«Ми йшли до кандидатства 115 днів. І наш шлях до членства не має займати роки, десятиліття. Ми маємо долати цей шлях швидко. Наскільки це можливо – це залежить від нас. Зробити нашу частину роботи ми маємо ідеально, щоб дати змогу нашим друзям у Європейському Союзі так само швидко, так само консолідовано ухвалити для нас іще одне історичне рішення», – цими словами завершив свій виступ Володимир Зеленський.

Після цього до українських депутатів звернулась президентка Європейської комісії, яку парламентарі зустріли стоячи та аплодисментами. Урсула фон дер Ляєн на початку промови українською мовою подякувала керівництву України за запрошення. Далі вона висловила захоплення сміливістю та відважністю українців і запевнила, що ЄС підтримуватиме Україну до здобуття перемоги над окупантом: «Ви боронитеся дуже сміливо. Європа стоятиме за Україну стільки, скільки треба. Ми не спочиватимемо, поки ви не переможете ворога. Ваші сміливі вояки на передовій готові віддавати свої життя, щоб оборонити свою землю та свій народ. І за лінією фронту з нашого боку мільйони українців борються за те, щоби підтримати їх у тилу, щоб їхня країна мала світліше майбутнє. Це дуже хоробре покоління. Вони мають бачення. Вони бачать вільну Україну як частину європейської родини».

Президентка Єврокомісії також відзначила ефективну роботу парламенту в умовах воєнного стану, ухвалення багатьох необхідних законів, які відтепер потрібно «обернути на позитивну, перспективну та тривалу зміну і реформи». Крім того, вона наголосила на внеску громадянського суспільства на шляху євроінтеграції України: «Ви мобілізували не лише свої інститути, але й найліпших людей і найвищу енергію своєї країни. Тисячі експертів із громадянського суспільства, вчені показали все те, чого Україна домоглася від Революції Гідності. І через ці зусилля ви заслужили на схвалення та на повагу всіх країн-членів Європейського Союзу. Це надзвичайна ознака довіри».

Урсула фон дер Ляєн анонсувала, що наступного тижня разом із президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Денисом Шмигалем візьме участь у конференції у Лугано для відбудови України. За її словами, Україна має залучити великі інвестиції, але паралельно з цим має відбутись нова хвиля реформ, серед яких першочерговою повинна стати боротьба та запобігання корупції.

«Ви створили машину боротьби з корупцією, але тепер цей комплекс інститутів «потребує справжніх зубів». І потрібно, щоби очолювали ці установи належні люди, щоби був прокурор САП, новий директор НАБУ. Їх треба призначати якомога швидше. Додайте у свої плани реформи Конституційного суду. Законодавству потрібно теж, щоби можна було обрати суддів, згідно з рекомендацією Венеційської комісії. Установи мають жити, щоби вони могли справдити дії ваших людей», – наголосила президентка Європейської комісії.

Також Урсула фон дер Ляєн виокремила запуск закону «про олігархів» та ухвалення закону про ЗМІ: «Сьогодні Україна — єдина країна у Східному партнерстві, що ухвалила закон для того, щоб «розчепити кліщ олігархічної влади на економіці». Тепер треба зосередитися на реалізації цього закону. І правним чином, належним, беручи до уваги всі висновки Венеційської комісії, на які ми сподіваємося. Медійний закон також потрібен – той, що поєднає українське законодавство з поточними стандартами Європейського Союзу, що унормує регуляцію незалежних медійних засобів».

Після урочистих виступів президентів та голови Верховної Ради почесна варта Національної гвардії внесла до сесійної зали прапор Європейського союзу.

У свою чергу голова Верховної Ради Руслан Стефанчук так описав сьогоднішній день у парламенті: «До сьогоднішнього ранку у мене було дві мрії. Перша — коли в залі Верховної Ради, поруч із жовто-блакитним стягом, майорітиме прапор Європейського Союзу! Друга — коли я нарешті зніму військовий однострій та одягну білу сорочку з костюмом, аби проводити пленарні засідання у мирному парламенті. Перша мрія вже збулась. Значить і друга здійсниться! Обов’язково!».

Під час 15-го засідання Верховної Ради від початку дії воєнного стану депутати ухвалили прийняли сім законів, 11 законопроєктів та чотири постанови.

Слід зазначити, що в ухваленому переліку з порядку денного не було законодавчих ініціатив, які б отримали конституційну більшість у 300 та більше голосів «за». Така тенденція, як показав аналіз Руху «Чесно», зберігається останні три засідання, натомість на засіданнях у березні конституційною більшістю нардепи ухвалювали понад 90% порядку денного.

Депутати ухвалили у першому читанні кілька євроінтеграційних законопроєктів, які ініціював Уряд:

• зміни у сфері захисту прав інтелектуальної власності (№6464),
• приведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності до норм ЄС (№6244),
• зміни у сфері охорони прав на географічні зазначення для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів (№5616).
• Також Верховна Рада ратифікувала низку конвенцій:
• Європейську конвенцію про скасування легалізації документів, складених дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами (№0130),
• угоду з республікою Туніс про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах (№0131)
• Конвенцію про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах (№0132).

Тут варто зазначити, що напередодні голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час зустрічі з делегацією ФРН на чолі з виконувачем обов’язків голови Комітету у закордонних справах Бундестагу Томасом Ерндлем запевнив, що кожне пленарне засідання Верховної Ради відтепер буде присвячене ухваленню законів, пов’язаних з євроінтеграцією. Або ж парламент буде присвячувати окремі пленарні дні для євроінтеграційних законопроєктів. Керівництво Ради врахує всі зауваження, які отримали від Європейської комісії та Європейської ради і щодо яких необхідно вжити негайних кроків.

На цьому ж засіданні депутати 250 голосами «за» призначили голову Комітету з прав людини парламенту, мажоритарника з Донеччини з групи «За майбутнє» Дмитра Лубінця на посаду уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Фракція «Європейської солідарності» єдина у парламенті не дала голосів за це призначення, і це при тому, що в минулому скликанні Верховної Ради Дмитро Лубінець входив до фракції «Блоку Петра Порошенка» та був обраний до парламенту як член цієї партії. Також зазначимо, що у Верховній Раді VIII скликання Рух «Чесно» тричі фіксував кнопкодавство Лубінця, а також неодноразове гречкосійство.

Крім того, у лютому 2019 року Лубінець був одним із 59 депутатів, які підписали подання, на підставі якого Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. Тоді це рішення поставило під загрозу безвіз та співпрацю з МВФ, адже цей закон був однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом. Також у грудні минулого року Лубінець разом із низкою інших депутатів подали законопроєкт з пропозицією відновити змішану (пропорційно-мажоритарну) систему виборів.

Верховна Рада також проголосувала за створення спеціальної комісії з питань права війни та військових злочинів в умовах агресії Росії, яку очолив харківський мажоритарник від «Слуги народу» Олександр Бакумов.

Також чотири ініціативи парламентарі провалили:

• законопроєкт щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану (№7316),
• зміни щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки (№6199),
• дві постанови щодо податкових та митних пільг для індустріальних парків (№5688-П, №5689-П).

Раніше Рух «Чесно» писав про неймовірне перевзування ОПЗЖ і те, як соратники Медведчука забороняють російську музику і «вступають» у ЄС.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»