Українські регіональні медіа під час війни: кримінал та «соціалка» повертають свої позиції

Українські регіональні ЗМІ налагодили роботу під час війни. Значна частка контенту присвячена тому, як війна позначається на житті громад, яким є хід бойових дій тощо. Проте в червні вже помітно, що видання перемкнулися з оперативної хроніки російського вторгнення на новини власних громад, кримінал та соціальну сферу. Побільшало в газетах і різноманітної привітально-розважальної суміші (кросворди, гороскопи, поради).

Подібна зміна тематичних пріоритетів свідчить про те, що під час повномасштабної російської агресії регіональні ЗМІ в цілому тримають свою аудиторію в курсі змін, які відбуваються в місцевому суспільно-політичному житті, повідомляють про долі земляків, які воюють або вимушені були покинути свої домівки. Хоча, звісно, експерти ІДПО помітили й старі проблеми місцевих видань: переважання запозичених текстів, неглибоке, «паркетне» висвітлення життя громад.

Так, якщо в лютому-березні більше половини контенту регіональних ЗМІ складало висвітлення воєнних дій, ВПО, то в травні-червні кількість таких матеріалів в онлайн-виданнях упала до 23,7%, у друкованих — до 14,8%. Популярними знову стали ті ж самі теми, що й до вторгнення: в онлайні кримінал — 17,8%, у газетах на першій сходинці категорія «інше» — 24,4%. У топтрійку тем увійшло життя місцевої громади — 15,4% (друк) та 14,8% (онлайн). Теж звична картина.

Жанрова палітра друкованих видань схожа на ту, яку спостерігали до повномасштабного російського вторгнення: інформаційні повідомлення значно переважали (45,3%). Далі йдуть оголошення та реклама (9,3%), поради (8,3%). Художньо-публіцистичні жанри — 7,2%, статті та огляди — 6,1%, 2,3% аналітичні кореспонденції. Майже не представлені журналістські розслідування, рецензії, листи в редакцію.

В газетах та онлайн-медіа приблизно однакова кількість запозичених та власних публікацій — теж зрозуміла тенденція, адже видання, повідомляючи про обстріли та ситуацію в регіонах, часто брали за основу офіційні звіти та не обробляли їх. В газетах значна частка неідентифікованого контенту, майже кожен п’ятий матеріал — 19,5%.

Щодо тональності — переважала нейтральна. В газетах, як і раніше, більше позитиву — 10,8% порівняно з онлайн-виданнями — 6,2%. Натомість негативного контенту більше на сайтах — 8,9%, ніж у друці — 4,9%.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який із 30 травня по 5 червня 2022 року провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні / районі. Загалом оцінили 1072 матеріали у друкованих ЗМІ, 3067 — в онлайн-медіа. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена: якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.

Тематичні пріоритети видань можна порівняти на графіку нижче.

Газети

У деяких регіонах експерти проаналізували меншу кількість друкованих видань, оскільки не всі з них відновили свою роботу.

Так, у Донецькій області взагалі газети не виходять друком. Також призупинили свою роботу й деякі електронні версії газет.

У тяжких умовах продовжують інформувати своє населення газети у прикордонних із Росією регіонах. Так, експерти із Сумщини повідомляють, що три з чотирьох досліджуваних ними видань живуть у режимі реального виживання. Газети скоротили свій обсяг, стали рідше виходити, деякі з них — відмовилися від кольору. Загострилися також і давні проблеми видань з «Укрпоштою». Читачі нарікають, що пересувні відділення працюють нерегулярно, доставляють пресу із запізненням у декілька днів.

Зменшилася кількість друкованих видань і у вибірках Полтавського та Дніпропетровського регіонів.

Теми

Воєнна тематика (14,8%) посідала в газетах після категорії «інше» друге місце.

Найбільше про війну писали видання Львівщини, Полтавщини, Житомирщини, Дніпропетровщини та Хмельниччини (17-18%). Найменше — газети Одещини (6%). Хоча слід додати, що й тематика криміналу та життя місцевих громад так або інакше торкалася цієї теми.

Щодо конкретних прикладів, то газета із Хмельниччини провела ребрединг і тепер шапка видання — в пікселях ЗСУ:

У регіоні в межах цієї теми висвітлювали хід бойових дій, героїчну оборону сіл та міст. Також вміщували і некрологи про загиблих на фронті земляків. 

Некрологи про загиблих земляків у газетах Хмельниччини

На Полтавщині, окрім цих тем, писали про підсумки 100 днів війни для регіону, передруковували матеріали про війну та її наслідки для України (проблема з вивезенням зерна, російські фільтраційні табори, події в Маріуполі тощо). Присвятили декілька публікацій тваринам, які страждають під час війни, і необхідності їх порятунку.

Видання Дніпропетровщини, де продовжувалися артилерійські та ракетні обстріли громад на межі з окупованою Херсонщиною, інформували про це.

В основному, воєнна тематика подавалася з посиланнями на офіційні джерела: Генштаб, військово-цивільні адміністрації, Головне управління розвідки тощо.

Щодо категорії «інше» (24,4%) — гороскопи, кросворди, привітання тощо, то кількість такого контенту залишається меншою майже на 10% порівняно із січнем. У деяких регіонах публікації цієї категорії містять більше конструктивного, ніж розважального контенту. На Житомирщині друкували поради психологів, фахівців ДСНС та статті з медіаграмотності для читачів. Розважального контенту (анекдотів, сатиричних сторінок) в регіонах майже не траплялося.

Про життя громад найбільше писали на Одещині та Сумщині (24%). Хоча, як уже зазначалося, межа між воєнною тематикою та життям громад досить умовна. Адже як на територіях, де велися бойові дії, так і в тилу це життя міцно пов’язано з наслідками російського вторгнення, яких зазнають регіони.

Так, одеські експерти повідомляють, що преса писала про організацію заходів для дітей до 1 червня, сферу дозвілля, роботу з ВПО, адміністративні послуги, пожвавлення діяльності бізнесу, роботу комунальників, благоустрій територій.

На Хмельниччині часто згадували про волонтерів, адаптацію регіону до нових умов. У публікаціях ішлося про життя цивільного населення в умовах війни, функціонування інфраструктури, проєктування дитсадків з укриттям, переїзд у тил евакуйованих із зони бойових дій підприємств.

На Дніпропетровщині видання розповідали й про створення нових сімей, роз’яснювали, чому найближчим часом вартість проїзду в міському транспорті може зрости, нагадували про необхідність дотримання правил світломаскування тощо. В області також тривала активна діяльність волонтерських організацій, які самостійно та за участі органів місцевої влади збирали в громадах, отримували з-за кордону та передавали необхідну допомогу військовим, а також допомагали тимчасово переміщеним особам.

У деяких регіонах активно висвітлювали тему ВПО, загальний відсоток — 7,6%. Найбільше на Львівщині, Сумщині, Одещині, Хмельниччині. Видання повідомляли про допомогу переселенцям, їхню адаптацію в нових громадах, про паспортні послуги, державні виплати, проблеми з відшкодуванням державою коштів за поселення.

Однакова кількість публікацій (7%) присвячена криміналу та соціальній сфері. Обидві ці теми також були найчастіше пов’язані з війною. Так, видання писали про колаборантів та їхнє виявлення, покарання за зраду батьківщини, затримання диверсантів. Хоча, звісно, були й такі публікації, де просто передруковувалися зведення МВС, Нацполіції, прокуратури. Найменше публікацій на тему криміналу вмістили видання Львівщини — 1%.

Щодо соціалки, то це були як передруки різноманітних порад, так і серйозні публікації. Так, експертка із Сумщини Алла Ярова зазначила:

«Війна Росії проти України загострила низку соціально-економічних проблем. Перед громадами постали з новою силою болючі питання утримання шкіл і лікарень. Зменшення освітньої субвенції у воєнний час, виїзд дітей задля порятунку за кордон, прогнозоване зменшення народжуваності в найближчі роки змушують громади закривати школи, скорочувати педагогів. Ще одна проблемна тема — утримування лікарень в регіонах».

Згадували також і про економіку (5,1%) — дефіцит пального, солі, інфляцію, ситуацію з тарифами.

Найменше уваги видання приділили таким темам, як викривання корупції, COVID19, надзвичайні ситуації, релігія, реформи на місцях.

Жанри

В усіх регіонах переважали інформаційні жанри (45,3%). Найбільше таких публікацій на Житомирщині (58%) та Одещині (55%). 

Оголошення та реклама (9,3%) траплялися, зокрема, через те, що не всі газети маркували їх відповідним чином. Найбільше такого контенту у виданнях Одещини (14%) та Львівщини (12%).

Поради (8,3%) також становили значну частку в регіональних виданнях, найбільше — на Полтавщині. Тут у лідерах «Зоря Полтавщини» (майже третина контенту). Усі ці матеріали — передруки з різноманітними порадами. При цьому у випуску за 27 травня 19 публікацій стосуються саме порад, і лише 5 журналістських матеріалів відображають місцеве життя.

За допомогою художньо-публіцистичних жанрів (7,2%) видання розповідали історії земляків за часів війни, а також піднімали бойовий дух читачів, вміщуючи вірші патріотичного змісту. Значну кількість публіцистики зафіксували експерти на Сумщині, тут порівняно з іншими періодами кількість таких публікацій збільшилася. З цього приводу експерт Володимир Садівничий зауважив:

«Ми почали забувати таку своєрідну документальну форму, як побутописання. І ось своїми життєвими історіями про війну краснопільська газета “Перемога” повертає побутописання в журналістику сьогодення. Єдиний мінус — стосується воно такої невтішної теми як війна. Значущий плюс таких матеріалів полягає у фактографічному відтворенні війни з елементами емоційності, у біографізмі конкретних людей, у орнаментації та деталізації території. Саме такі матеріали, а не виступи політиків чи “аналіз” експертів, повинні лягати в основу майбутньої історії України».

Публікація газети «Перемога» (Сумщина)

Траплялися і якісні тексти аналітичного жанру (6,1%). На Хмельниччині «Подолянин» запропонував читачам ґрунтовну аналітику на тему війни. У матеріалі «Утилізували зброю, знищували міць держави» проаналізували ситуацію на фронті та вказали, як знищувався військовий потенціал України, що врешті призвело до проблем із забезпеченням ЗСУ.

Лідером із розміщення аналітичних публікацій на Одещині стала газета «Чорноморські новини» — 14 публікацій за моніторинговий період.

Також на Одещині новинкою стали тексти з оприлюдненням позиції редакцій друкованих ЗМІ щодо діяльності в умовах воєнного стану, в яких чітко заявлялася громадянська позиція медіа.

Журналістське розслідування з’явилося тільки в одному сумському виданні — його опублікувала газета «Перемога».

Аналіз жанрового різноманіття газет показує традиційну проблему — брак аналітичних публікацій, журналістських розслідувань. Їх бракувало як до повномасштабного вторгнення, так і не вистачає зараз.

Походження

Ситуація з власним контентом дуже нерівномірна. Середній показник по регіонах — 41,8%. Але якщо у виданнях Хмельниччини (67%) та Львівщини (66%) він домінує, то видання Полтавщини та Житомирщини вмістили його найменше (22% та 20% відповідно). У цих же регіонах найбільша кількість запозичених публікацій.

На Полтавщині найбільше запозичень у газетах «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава». Фактично це дайджести. При цьому якщо «Вечірня Полтава» хоча б добирала контент, присвячений актуальним поточним питанням, то «Зоря Полтавщини» віддавала перевагу іншим темам: як вирощувати орхідеї, які є породи гусей тощо.

На Житомирщині обласні газети «Житомирщина» та «Ехо» переважно друкували авторські матеріали, а тижневик «Субота» вмістив занадто багато передруків. Зокрема, газета практикувала передрук статей про акторів та житейських історій з інших видань чи сайтів. У тому числі — російських таблоїдів. Наприклад, у номері за 1 червня ц. р. «Субота» розмістила статтю «Тюремный роман, История любви женщины-следователя, которая сейчас живет в Житомире и последнего преступника СССР». Джерело цієї історії — російський сайт woman.ru.

Натомість експерти з Дніпра відзначили професійний підхід журналістів у підготовці власних матеріалів. На шпальтах газети розповідали життєві історії біженців, як ті вибирались із окупованих територій до безпечнішого місця, як інтегруються у громади. А також про місцевих мешканців — дніпрян, синельниківців, які з початком активних бойових дій в Україні буквально переформатували власне життя, змінили вид діяльності, зайнялися волонтерством, не припиняють допомагати переселенцям, армії, лікарням.

Тональність

У виданнях переважала нейтральна тональність.

Найбільше позитивного контенту вмістили видання Хмельниччини (34%) та Сумщини (20%). Видання друкували інформацію, що має вселяти надію на перемогу й побороти паніку.

До негативної тональності експерти відносили публікації про загибель наших захисників.

Сайти

У деяких регіонах, зокрема на Сумщині та Полтавщині, на сайтах зменшилася кількість публікацій на стрічках новин. Оцінюючи онлайн-видання першого регіону, експерт Володимир Садівничий зазначив:

«У порівнянні з попереднім моніторинговим періодом (з 26 лютого до 10 березня 2022 року) інтернет-медіа зменшили активність, розмістивши майже на половину менше матеріалів. Зменшилася кількість практичних порад — де що продають, як працюють установи, які лікарі приймають тощо. Це свідчить про те, що життя на території Сумщини практично ввійшло в колію: з одного боку, життя у війні стало в чомусь звичним; з іншого — життя, попри війну, нормалізувалося, якщо можна так сказати за нинішніх часів».

На Полтавщині відчутно знизилася кількість публікацій, а також їхній обсяг на сайтах «Коло», «Ехо».

Однак інтернет-видання намагалися знаходити й цікаві підходи до читача. Донецькі експерти відзначили, що деякі видання створювали подкасти.

«Якщо аудіоверсія матеріалів на сайті “Вільного радіо” є цілком очікуваною, подкасти на слов’янському 6262 свідчать про прагнення задовольнити потреби аудиторії і збільшити її. Тематика подкастів різна: як передбачувана (“Подкаст з переселенкою зі Слов’янська. Про виїзд з міста, дорогу і те, як живеться на заході України”, “Подкаст з журналісткою з Маріуполя”, “Залишатись у Слов'янську стає дедалі небезпечніше”), так і геть неочікувана (“Подкаст з геєм-активістом” чи “Як працюють журналісти-переселенці у Чернівцях. Подкаст з головою Чернівецької спілки журналістів”)», — повідомляє координаторка донецької експертної групи Тетяна Строй.

Теми

На сайтах уваги до теми війни було більше, ніж у газетах — 23,7%. Найбільше на Донеччині (34%), Одещині (32%).

Повномасштабне російське вторгнення кардинально змінило тематику сайтів Донеччини. Якщо в січні тут домінувала тема ковіду, то цього разу тільки один матеріал присвячений їй. Зараз — у кожній третій публікації йшлося про воєнні події. Це ситуація на фронті, втрати, пастки на полі бою чи прогнози розвитку подій. Експерти регіону звернули увагу, що деякі сайти навіть зловживали обстрілами міст на Донеччині як інформаційними приводами. Замість оновлювати новину, створювали окремі публікації про одне й те саме, посилаючись на різні джерела (військових, місцеву адміністрацію, Нацполіцію, прокуратуру).

На Одещині мережеві видання постійно стежили за подіями на фронті, публікували хроніку війни, порушували питання зовнішньої політики та допомоги Україні, описували життя українців, що постраждали через війну.

На Хмельниччині так само сайти більше писали про війну. На сайті «Вечірній Кам’янець» 48 матеріалів зі ста на цю тему. Водночас на сайті «Поділля News» це лише 7 матеріалів із 75 новин, що, звісно, недостатньо для якісного інформування, адже саме ця тема нині тривожить читачів.

Полтавські експерти відзначили у зв’язку з глибоким висвітленням теми видання «Полтавщина», яке не просто інформувало, але давало важливий контекст. Журналісти аналізували ситуацію з фінансуванням добровольчого формування, укладені місцевими чиновниками договори щодо військових та рішення щодо ВПО, не просто передруковуючи їх, як це зробила більшість видань. Усі видання регіону вмістили інформацію про суд над російськими військовими, які обстрілювали житлові будинки з «градів».

На другому місці в інтернет-видань — кримінал (17,8%). Якщо увага до війни в багатьох регіонах зменшилася майже вдвічі, то кримінал, навпаки, збільшився удвічі або й утричі. Теж сигнал про те, що в більшості регіонів ситуація нормалізується, наскільки це можливо. А от на Донеччині кримінальних новин мало — 4%.

Частково кримінальні інформаційні приводи були такими ж, що й до повномасштабного вторгнення: ДТП у нетверезому стані, бійки, шахрайство, але все ж писали і про викриття колаборантів, ухилянтів, викриття чиновників, які хотіли нажитися на війні, незаконну втечу за кордон тощо. На Дніпропетровщині тему доповнювали повідомлення про воєнні злочини — руйнування у громадах Криворізького, Павлоградського, Синельниківського районів внаслідок обстрілів територій російськими військами, а також про відкриті кримінальні провадження проти окупантів.

Життя місцевої громади — ще одна топтема (14,8%). На Житомирщині писали про руйнування та відбудову інфраструктурних об’єктів, житла постраждалих сіл та міст під час ракетних обстрілів. Видання Полтавщини порушували питання волонтерів, екологічні проблеми, порятунок тварин, потребу у фонтанах у місті під час війни, підвищення цін на проїзд, скасування випускних у школах. На Дніпропетровщини інтернет-видання орієнтувалися на місцевого читача, порушуючи локальні питання, проблеми. Усі сайти подавали щоденні звернення очільників своїх громад чи військових адміністрацій (Нікополя, Павлограда, Кам’янського, Кривого Рогу), начальника Дніпропетровської обласної військово-цивільної адміністрації, голови Дніпропетровської обласної ради. «Нікополь.Інформатор» також щоранку подавав офіційну інформацію про роботу Запорізької АЕС.

Увага до ВПО — нерівномірна (9,9%). Найбільше на Донеччині (21%) та Сумщині (18%). Найменше — на сайтах Полтавщини (4%) та Житомирщини (3%).

На Донеччині писали про долі постраждалих чи переміщених земляків. Експерти зауважили, що подібні публікації умовно поділялися на дві групи: корисні матеріали (контакти, телефони, канали комунікації та алгоритми взаємодії з певними структурами) та історії-приклади про побут під обстрілами, перебіг евакуації, перебування на чужині.

На Хмельниччині, хоч і не писали про ВПО багато, але порушували питання соціалізації переселенців:

• «У Хмельницькому вивчилися на швачок 53 переселенки» («ВСІМ»);
• «У Хмельницькому переселенців вчитимуть основам кіберграмотності» («ПоділляNews»);
• «У філію Харківського університету, що евакуювався до Кам’янця, готові прийняти 700 курсантів» («ПоділляNews»).

На Львівщині популярною була тема міжнародної політики, здебільшого — також у контексті підтримки України з боку іноземних партнерів — 17% повідомлень. В інших регіонах про неї згадували значно менше.

Походження

На сайтах більше запозиченого контенту (48%), ніж власного (45,4%). Неідентифікованих публікацій — 6,8%.

Найбільша кількість запозичень на сайтах Житомирщини (76%), Полтавщини (66%), Донеччини (65%).

Експерти з Донеччини зазначили, що найбільшими проблемами онлайн-медіа регіону був брак власних журналістських матеріалів і, відповідно, велика кількість запозичень.

«В результаті втрачається сенс регіонального медіа, адже майже все, що публікується, можна прочитати у всеукраїнських медіа або почути в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Натомість більше користі принесли би коментарі місцевих чиновників, волонтерів, активістів, які би детальніше пояснили ті чи інші речі, цікаві місцевим мешканцям. Хоча, звісно, в ситуації, коли більшість журналістів Донеччини змушені виїхати принаймні за межі області, а можливо і за кордон України, очікувати збільшення власного контенту будо б занадто оптимістичним», — зазначила координаторка Донецької експертної групи Тетяна Строй. Якщо в січні власних публікацій в регіоні було 53%, то у травні-червні — 23%. Найбільша кількість власних текстів на сайтах «Вільне радіо», «Сайт города Мариуполя» і «Восточный проект».

В інших регіонах окремі видання віддавали перевагу запозиченням та неідентифікованому контенту. Так, 98 зі 100 публікацій в «Галінфо» (Львівщина) були неідентифікованими. Саме цей інформаційний ресурс, за повідомленням експертів, традиційно не вказує авторів публікацій, які є відповідальними за контент. На Дніпропетровщині на сайтах «Павлоград.dp.ua» і «Событие» усі матеріали не ідентифіковані / не мають вказаного авторства, проте містять відсилання до першоджерела: «як повідомляє», «за інформацією» тощо. На «Gorod.dp.ua» частка власних повідомлень — 31%, а запозичених з посиланням на джерело — 69%.

В режимі копіпасту працювали деякі видання на Сумщині. Переважали статистичні зведення, пресрелізи, запозичення.

Тональність

На сайтах переважала нейтральна тональність — 85%. Негативної — 8,9%, позитивної — 6,2%.

Негативна тональність — повідомлення про втрати наших захисників, прощання з ними. Хоча все ж, незважаючи на війну, сайти лишаються нейтральнішими. Навіть на Донеччині. Тут кількість негативного забарвлення збільшилася у порівнянні з січнем — 7% (у січні — 2%).

Висновки

Українські регіональні ЗМІ також серйозно постраждали від війни. Якщо з початком повномасштабного вторгнення це було очевидно у випадку газет (більшість із них або припинила випуск, або ж значно «схудла»), то тепер наслідки бачимо й у випадку сайтів. Так, на початку війни саме мережеві видання публікували якомога більше корисної інформації, намагаючись якнайповніше вести хроніку російської агресії. Але вже в травні-червні сайти потроху зменшують кількість матеріалів на стрічках новин, їхній обсяг, а також вимушені послуговуватися копіпастом.

Аналіз тематичних пріоритетів показує, що від міжнародних та всеукраїнських новин, яких було дуже багато на початку повномасштабного вторгнення, видання повернулися до звичних тем: життя місцевої громади, кримінал, соціальна сфера тощо. Хоча, звісно, висвітлення залишається не дуже глибоким, почасти через те, що видання користуються офіційними джерелами, як і має бути під час війни.

Повномасштабне вторгнення не змінило суттєво й жанрову палітру регіональних друкованих видань. Як і раніше, інформаційні жанри домінували. Хоча побільшало й художньо-публіцистичних текстів, у яких ішлося про долю земляків. Звісно, практично зник розважальний контент, за рахунок чого й зменшився відсоток матеріалів у категорії «інше» в газетах.

Кількість запозиченого контенту лишилася приблизно на тому ж рівні. Тож копіпаст, неідентифіковані матеріали, як і раніше, залишаються проблемою.

Щодо тональності — дещо збільшилася кількість негативу, але все ж нейтральний контент переважав.

Результати моніторингу тематичних пріоритетів, жанрової палітри, тональності та походження текстів українських регіональних видань показують, що незважаючи на скрутну ситуацію, місцеві медіа намагаються тримати зв’язок із читачем та інформувати про події у громадах. А добре поінформована аудиторія — надзвичайно важлива складова для формування громадського спротиву й готовності відбудовувати країну після перемоги.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

ІДПО — https://idpo.org.ua/reports

«Детектор медіа» — https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену ІДПО в рамках проєкту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлену Інститутом демократії в 2016, 2019 та 2021 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

• Донецька область: «Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».
• Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району; «Ворскла», Великописарівська районна газета; «Наш край», інформаційний тижневик Липова Долина; «Перемога», Краснопільська газета Сумської області; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал», «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».
• Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронна версія газети «Кременчуцький телеграф», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».
• Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: «Думская», 048.ua, Odessa.online, «Украинская служба информации».
• Львівська область: газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі — Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград); сайти: «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал».
• Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький), «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».
• Житомирська область: газети: «Житомирщина», «Ехо», «Субота» та «20 хвилин»; сайти: «Житомир.інфо», «Ріо Бердичів», «Час Полісся», «Новоград.city».
• Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (м. Дніпро), «Берег надій» (м. Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (м. Павлоград), Gorod.dp.ua (м.Дніпро), «49000.com.ua» (м.Дніпро), «Событие» (м.Кам’янське), KRIVBASS.CITY (м. Кривий Ріг).

Контакти:

Керівниця проєкту з моніторингу регіональних ЗМІ — Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Фото: istockphoto.com