ЗМІ пояснили, з чим краще варто боротися під час війни: торгівельні центри або кіоски

Про це йдеться у авторському матеріалі порталу Киеввласть. Наводимо без коментарів та ремарок редакції.

Річ у тім, що підлеглі Віталія Кличка взяли курс на знищення бізнесу дрібних підприємців під приводом начебто загрози ТС для мирного населення. В той же час, ще ближче до тих же станцій метрополітену працюють великі торгівельні центри (ТЦ), які часто належать друзям столичного мера, і в разі нанесення по ним російськими військами ракетного удару дійсно можуть поховати під завалами сотні чи тисячі людей.

Як повідомила KВ співголова Київського міського комітету порятунку бізнесу Тетяна Петренко, наразі підприємці, які ведуть свою діяльність в ТС, намагаються добитися від столичної влади скасування рішень щодо демонтажу кіосків біля станцій метро “Політехнічний інститут” та “Героїв Дніпра”.

За словами активістки, незважаючи на те, що такі дії чиновники пояснюють необхідністю убезпечити мешканців Києва від ракетних обстрілів, насправді мова йде про відверті спроби знищення законного малого бізнесу. Тетяна Петренко впевнена, що столична влада повинна переглянути свої підходи до взаємодії з підприємцями, адже це може мати низку негативних наслідків.

Як повідомляла KВ, 6 травня 2022 року Рада оборони міста Києва формально доручила структурним підрозділами Київської міськдержадміністрації (КМДА) та районним в місті Києві державними адміністраціями (РДА) перевірити та в разі необхідності демонтувати об’єкти торгівлі, які встановлені біля станцій метрополітену. Дане рішення пояснювалось тим, що кіоски можуть перешкоджати містянам швидко потрапити у ці захисні споруди у разі загрози бомбардування та/або ракетного обстрілу.

На виконання такого протокольного рішення 8 червня 2022 року Комісія з питань розміщення ТС при КМДА прийняла рішення про демонтаж (можливе перенесення) біля 80 (вісімдесяти) кіосків. У ньому вказувалось, що більшість з цих ТС розташовані неподалік до входів (виходів) до станцій метрополітену “Політехнічний інститут” та “Героїв Дніпра”.

11 червня 2022 року голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея звернувся до керівника Київської міської військової адміністрації (КМВА) Миколи Жирнова з вимогами зупинити такий демонтаж ТС, встановити чіткі правила, з посиланням на законодавчі норми, щодо можливого демонтажу та перенесення таких споруд.

Справа в тому, що Громадська рада при КМДА перевірила законність та доцільності внесення в перелік на демонтаж відповідних ТС. Під час цієї перевірки було встановлено, що більше 90% тимчасових споруд знаходяться на відстані від 25 до 150 метрів від входів (виходів) зі станцій метрополітену, суміщених підземних переходів та інших підземних переходів. А це ніяким чином не порушує передбачених державними будівельними нормами правил для доступу до відповідних підземних переходів та метрополітену. Крім цього, громадськістю були виявлені об’єкти ТС, які з незрозумілих причин взагалі не потрапили до переліку на демонтаж, що може свідчити про вибірковість окремими чиновниками при прийнятті відповідних рішень.

За словами Тетяни Петренко, підприємці вже проконсультувались з адвокатами, і їхня позиція чітка: Рада оборони Києва не мала повноважень приймати рішення щодо демонтажу кіосків біля станцій метро. Крім того, юристи звернули увагу на те, що в протоколі засідання Ради оборони від 6 травня 2022 року немає жодної конкретики, на яку могла б посилатися комісія при КМДА з питань ТС – у документі немає інформації щодо того, в радіусі якої відстані від станцій метро потрібно прибирати кіоски, біля яких станцій метро має відбутися демонтаж тощо. При цьому, Тетяна Петренко вказує на те, що керівник КМВА Микола Жирнов у бесіді з нею заперечив, що очолюваний ним орган звертався до КМДА з клопотанням щодо демонтажу кіосків. Більше того – він повідомив, що необхідності у таких заходах немає.

У зв'язку з цим, за словами Тетяна Петренко, підприємці зробили для себе чіткий висновок: демонтаж кіосків – це особисте рішення мера Києва Віталія Кличка та його оточення, і насправді такі дії не мають жодного відношення до питань безпеки. Серед іншого, “кіоскери” звернули увагу, що, відповідно до рішень столичної влади, демонтаж ТС за дивним збігом обставин має відбутися в місцях, де свою бізнес-діяльність ведуть люди із оточення Віталія Кличка. Наприклад, прямо над станцією метро “Героїв Дніпра” знаходиться торгово-розважальний центр (ТРЦ) “Оазис”, власником якого є Валерій Іщенко – депутат Київради VI скликання (був обраний від “Блоку Віталія Кличка”) та Верховної Ради VII-VIII скликань (обирався від партії мера Києва Віталія Кличка "УДАР" та "Блоку Петра Порошенка").

“Коли ми почали вести переписку з різними структурами, то з'ясували, що Департамент муніципальної безпеки КМДА надіслав листи Шевченківській та Оболонській РДА щодо демонтажу кіосків лише біля двох станцій метро. А чому лише по двом, якщо в Києві 52 станції метро? Хто визначив, що демонтаж має відбуватися саме біля цих станцій? Якщо проаналізувати, то є станції, де набагато більше ТС. Але саме біля цих двох станцій знаходяться торгові центри людей, наближених до Віталія Кличка людей. Протягом останнього року підприємцям погрожують, що їх звідти приберуть, і пропонують перейти працювати у торгові центри, де вони зможуть орендувати площі. Ті, хто це пропонують, не розуміють, що підприємці, які працюють в кіосках, і підприємці з торгових центрів – це різні сфери бізнесу. Це виглядає не стільки як необхідність прибрати ТС біля станцій метро, скільки як намагання “зачистити” територію від конкурентів”, – вважає Тетяна Петренко.

На думку активістів, демонтаж ТС в Києві може мати чимало негативних наслідків. Щорічно легальні “кіоскери” сплачують до столичного бюджету Києва близько 68 млн гривен в якості пайових внесків. І хоча наразі через воєнний стан міська влада звільнила їх від необхідності цих перерахувань, підприємці все рівно є важливим елементом наповнення бюджетів різних рівнів – за рахунок сплати земельного податку (ті кіоски, яким свого часу відводили в користування землю. – KВ), єдиного податку тощо. Тетяна Петренко звертає увагу на те, що ці кошти мають особливо важливе значення в умовах, коли державі доводиться усіма силами й ресурсами забезпечувати військових на фронті. Не менш серйозним є і той факт, що демонтаж кіосків в столиці може призвести до підвищення рівня безробіття та, як наслідок, втрати доходів сотень і навіть тисяч людей.

“Як саме патріотична влада може прийняти рішення про демонтаж 83 ТС? Один кіоск це щонайменше три робочих місця. Тобто, в результаті такої “турботи влади про безпеку” близько 250 осіб втратять роботу. Якщо мова буде йти про усі станції метро, то цю цифру можна помножити в десятки разів”, – зазначила Тетяна Петренко.

Також підприємці обурені тим, що запропонована міською владою “реформа” подається “під соусом” турботи про безпеку громадян – начебто “кіоски” заважають проходу до укриттів. Насправді, за словами Тетяна Петренко, саме торгові центри, які, судячи з усього захищає столичне керівництво, є об'єктами підвищеної небезпеки.

“Державна влада постійно говорить про те, що нам потрібно уникати скупчень людей. Але торгові центри – це саме ті місця, де збирається найбільша кількість містян та гостей Києва. Ми маємо трагічні ситуації зі столичним ТРЦ “Ретровіль” та кременчуцьким ТЦ “Амстор”, де через влучання ракет постраждали людей. У свою чергу, біля ТС ніколи немає черг довжиною в сотні людей, немає такої кількості покупців. Міська влада заявляє, що ТС на відстані пів кілометра від метро впливають на безпеку, але чомусь не каже, що, наприклад, можливо, потрібно було б розібрати торговий центр на станції метро, адже у випадку влучення в нього ракети там буде “захоронено” сотні, а може й тисячі людей”, – вважає Тетяна Петренко.

Не менш важливим є і той факт, що в умовах війни власники малого та середнього бізнесу відіграють важливу роль у волонтерській діяльності, направленій на забезпечення військовослужбовців Збройних сил України (ЗСУ) та інших формувань продуктами, технікою, різноманітним спорядженням та амуніцією. За словами Тетяни Петренко, чимало столичних “кіоскерів” допомагають армії коштами або різноманітними товарами, а деякі навіть транспортують волонтерські вантажі на передову. Крім того, в столиці вистачає власників ТС, які взяли зброю і захищають країну в різних гарячих точках на сході та півдні України – саме в той час, коли влада вирішила “прорідити” кількість їхніх кіосків.

“Ніхто не сперечається, що в столиці потрібно навести порядок з кіосками. Але війна – це не час, коли потрібно боротися з підприємцями. Я особисто знаю, що підприємці – власники кіосків – щотижня передавали “на передок” продукти, речі й амуніцію (квадрокоптери, бронежилети) для наших збройних сил: одна поїздка це мінімум один завантажений мікроавтобус із грузом близько однієї тони, а інколи й більше. Мені соромно перед нашими хлопцями, які боронять державу на фронті, що ми протягом останніх трьох тижнів не відвозили таку допомогу, обмежившись декількома посилками з амуніцією через “Нову пошту”. По-перше, через ці “розбірки” з владою у нас немає можливості організувати збір та відправити допомогу, по-друге – підприємці почали економити кошти, боячись вже найближчим часом залишитись без заробітків. Військовослужбовці просто в шоці: вони там залишають своє здоров'я та свої життя, а ми тут, в тиловому Києві, воюємо з чиновниками”, – зазначила Тетяна Петренко.

В Київського міському комітеті з порятунку бізнесу впевнені: недавні рішення столичної влади – це продовження її цілеспрямованої політики щодо знищення в Києві малого бізнесу. Однією з ключових осіб у такій “політиці” Тетяна Петренко вважає Дмитра Білоцерковця – депутата Київради діючого IX скликання (обраний від партії мера Києва “УДАР”), ексдиректора Департаменту міського благоустрою КМДА (2014-2016 роки) та нардепа VIII скликання (обирався від “Блока Петра Порошенка”). За інформацією Тетяни Петренко, Білоцерковец прямо не є власником кіосків, але очевидно має вплив на вирішення питань у цій сфері, керуючись своїми фінансовими інтересами.

“Протягом останніх шести років команда Кличка начебто намагається впорядкувати сферу ТС, обіцяючи прийняти нові правила розміщення, впровадити нові алгоритми роботи тощо. Але увесь цей час жодна дія влади не була направлена на вирішення проблемних питань. Ми неодноразово пропонували свої механізми реформування цієї сфери – такі, які б задовольнили і нас, і владу, і мешканців Києва. На мою думку, єдине завдання влади – викинути із цього бізнесу максимальну кількість підприємців і завести на цей ринок “своїх” людей. Найлегший спосіб – розірвати договори, а потім через тендер або аукціон укласти договори з новими підприємцями, як це було зроблено в ситуації з зупинковими комплексами. Я вважаю, що до цього може бути причетним Білоцерковець: зі слів самих підприємців знаю, що за його ініціативи чимало кіосків було перенесено з територій біля торгових центрів на інші, менш вигідні локації”, – розповіла КВ Тетяна Петренко.

Як неодноразово повідомляла KВ, відносини столичної влади та власників ТС в останні декілька років є досить напруженими, що призводить до регулярних акцій протесту, скандалів у стінах КМДА тощо.

Так, міська влада постійно наголошує на тому, що сферу розміщення ТС в столиці потрібно реформувати, у тому числі – за рахунок проведенні торгів на право встановлення кіосків через систему Prozorro.Продажі та скорочення кількості локацій, де можуть з'являтися нові споруди. Підприємці принципово не проти реформ, але наголошують, що проводити їх можна лише чітко затвердивши “правила гри” та викорінивши корупцію у владних колах, через яку чиновники руками комунальних служб нерідко демонтують легальні споруди з усіма дозвільними документами та лобіюють встановлення ТС наближеними до влади особами на місці знесених кіосків без жодних офіційних погоджень з КМДА.

Черговий етап цього протистояння мав місце навесні 2022 року: тоді підприємці поскаржились Президенту України Володимиру Зеленському, Уряду та іншим держорганам на столичну владу, яка в умовах воєнного стану почала масово демонтувати законні ТС і не чіпала незаконні кіоски, які з'явилися вже під час активної фази війни з росією. На той час “кіоскери” заявляли, що команда Віталія Кличка фактично спонукає їх до протестів, проведення яких наразі заборонено.