Тарифний рекет. Як проблеми «Укрзалізниці» будуть вирішувати аграрії

З 29 червня інфраструктурний тариф на вантажні перевезення залізницею зріс на 70%. Про різке підвищення бізнесмени дізналися за декілька днів до цього, адже ніяких громадських слухань та обговорень підняття тарифу не було.

7 бід

Чим тільки не пояснюють зростання цін на вантажні перевезення офіціальні представники влади: росіяни бомблять інфраструктуру, зросли ціни на електроенергію, безкоштовно возили потягами людей та гуманітарні вантажі та взагалі впала бізнес-активність, тому послуги залізниці стали менш популярними. Держава навіть підтримувала УЗ для покриття збитковості, але впоратись не може.

Читайте також: Подвійний удар "Укрзалізниці": металургам усе, аграріям нічого

«Суто державної підтримки вже недостатньо. Окрім втрат значної частини вантажних та пасажирських перевезень, зростають витрати на відновлення залізничної інфраструктури, яка постійно руйнується ворогом, енергоносії та паливно-мастильні матеріали. Це все ставить під загрозу стабільне функціонування «Укрзалізниці». Мініфраструктури підтримало пропозицію залізничників провести індексацію тарифів, підвищивши їх на 70% на всі групи вантажів», - написав за 4 години до підвищення тарифів міністр інфраструктури Олександр Кубраков у своєму фейсбуці.

Підприємців, які мають такі ж самі проблеми як і УЗ, але без державної підтримки, про підняття тарифів не питали. Громадських обговорень вдалось уникнути завдяки воєнному стану, який дозволяє, у разі необхідності, впроваджувати зміни на державному рівні без належних процедур.

«Ми розуміємо, що в УЗ складна фінансова ситуація, але в аграріїв вона не менш складна. Взяти хоча б північно-східні регіони, які здебільшого завжди виробляли кукурудзу. У них немає змоги продати її за високими цінам. Плюс впали обсяги перевезення. Одна компанія до повномасштабної війни вивозила 70 тис. тонн кукурудзи в місяць, зараз можуть вивезти 14 тис. тонн. Сьогодні вони отримують 20% від планової виручки. Врахуйте падіння вартості зерна на 30-40% саме через здорожчання логістики», - зазначив під час онлайн-конференції із представниками УЗ, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон. 

«Залізні» аргументи

Протягом 4 останніх місяців держава прямо дотувала бюджет УЗ. Потім в уряді вирішили диверсифікувати наповнення бюджетної «діри» УЗ. Щоб залізничний монополіст міг дотягнути до кінця року, йому потрібно 25-26 млрд гривень, з яких 14 млрд готова покрити держава. Частину грошей шукають у іноземних партнерів, а те що залишається – 11,2 млрд гривень, прокриють за рахунок зростання тарифів на вантажні перевезення, каже заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.

Читайте також: Ніж у спину. Чому аграрії не можуть вивезти зерно, вирощене під обстрілами?

«3,4 млрд грн піде на покриття збільшення вартості пального. 2,2 млрд грн ми витратим на матеріали необхідні для відновлення залізничної інфраструктури. 1 млрд грн ми плануємо направити на сплату рахунків за критичними видам послуг. 4,6 млрд ми плануємо витрати в інвестиційну діяльність. У нас є близько 12 інвест-проєктів, які мають покращити інфраструктуру на кордоні. Це електрифікація та будівництво нових переходів. Ці інвест-проєкти дозволять більше експортувати вантажів через кордони», - розповів про плани УЗ щодо додаткових надходжень від підняття тарифів заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.

На справедливі тарифи за типами вантажу не витрачали часу

З таблиці можна помітити, що УЗ вважає, що вагон із зерном потребує більше витрат на транспортування, ніж однаковий за вагою інший тип вантажу. І так було завжди: аграрна продукція перевозилися за тарифами, які були вдвічі-втричі вищими, ніж для продукції гірничо-металургійного комплексу. Водночас, витрати на транспортування не залежать від товару, кажуть у Всеукраїнській Аграрній Раді.

«Розподіл вантажів за тарифними класами, встановлений постановою Кабміну №605, з урахуванням "фактору платоспроможності за родом вантажу", застарів. Ця диференціація передбачала знижені тарифи на перевезення відносно дешевих вантажів і більшу плату за високовартісну продукцію, якою вважалися зерно, соняшник та олія. Зараз ціни на ці товари не вищі за ціни на метал і руду. Якщо раніше держава виходила з міркувань, що дорожчі вантажі мають перевозитися за вищою ціною, то наразі зерно рекордно подешевшало», - пояснив голова ВАР Андрій Дикун.

Та додав, якщо "Укрзалізниця" потребує додаткових доходів, потрібно не піднімати вартість перевезень, а вирівняти тариф і зробити його однаковим для всіх.

Читайте також: Правові зміни: які закони сектору економіки ухвалили депутати на четвертому місяці війни

При розрахуванні підвищення цін на вантажні залізничні перевезення, уряд не враховував зближення тарифів на види товарів, тому що це б зайняло багато часу.

«Ми пропонували Міністерству інфраструктури альтернативний варіант, з урахуванням зближення тарифів. Але через те, що тарифи потрібно було піднімати швидко, через форс-мажорні обставини, було ухвалено рішення підняти тарифи звичайною індексацією на 70%, не поглиблюючись у зближення тарифних класів, хоча УЗ підтримує вирівняння тарифів, і будемо йти в цьому напрямку. Наступне підняття тарифів буде відбуватись з урахуванням зближення вартості», - заявив Валерій Ткачов.

Тим не менш, аграрні асоціації закликали передивитись ставлення уряду до тарифоутворення для залізничних вантажних перевезень. Інакше УЗ може взагалі лишитись клієнтів з аграрного сектору, в свою чергу АПК може не дорахуватись сотні підприємств через удорожчання і без того високовартісної логістики.