Будемо мерзнути? Як Україна у війну готується до опалювального сезону

Цьогорічний опалювальний сезон буде складним, про це українців відверто попереджають і урядовці, і органи місцевого самоврядування.

Унаслідок ракетних ударів рашистів пошкоджено багато комунальної інфраструктури, і, ймовірно, росіяни будуть зумисне цілити по важливих об’єктах, щоб зірвати опалювальний сезон в Україні.

Відтак гостріше питання навіть не у забезпеченні газом чи електроенергією, а саме у збереженні та відновленні інфраструктури, кажуть в Міністерстві енергетики.

– Ми очікуємо справді важкий сезон, навіть не з точки зору нестачі ресурсів, а з точки зору, що відбувається війна і ми, на жаль, втрачаємо генерації, відбуваються обстріли станцій і шляхів постачання.

Ми готуємося, і готуємося дуже відповідально, розуміючи ті ризики, які є.

Є вже затверджені плани, ми рухаємося у встановлених строках і термінах.

Ці плани передбачають необхідну ремонтну кампанію, баланс виробництва електроенергії та газопостачання в період опалювального сезону.

Ми маємо споживати економно, дійсно розуміючи те, що ми знаходимося у війні, – наголосив в ефірі телемарафону міністр енергетики Герман Галущенко.

Зруйновані ТЕЦ – чи доцільно відновлювати?.

Рашисти повністю зруйнували Охтирську ТЕЦ на Сумщині, 18 червня дві ракети випустили по Кременчуцькій ТЕЦ на Полтавщині, досі майже все місто без гарячої води.

28 червня окупанти вдарили по території Криворізької ТЕС, напередодні “анонсувавши” атаку у своїх пропагандистських ЗМІ.

Нині у містах вже думають про доцільність відновлення цих об’єктів, але деталей не розкривають з міркувань безпеки.

Міський голова Кременчука Віталій Малецький описав сценарії, за якими може відбутися цей опалювальний сезон.

За словами очільника міста, за поганим сценарієм, якщо рашисти продовжать руйнувати міські теплові потужності, місто залишиться без централізованого опалення, а магістральні та будинкові мережі порве від морозу.

Тоді зігрітися зможуть лише ті, у кого індивідуальне газове, електро- або пічне опалення.

За гарним – централізоване опалення буде забезпечене за рахунок резервних (законсервованих) міських котелень, розташованих у різних частинах міста, та поступово переведене на нові квартальні котельні.

Зараз у Кременчуці працюють над диверсифікацією джерел опалення, але закликають мешканців активніше переходити на індивідуальне.

– Радимо всім бажаючим переходити на індивідуальне опалення.

Цим ви допоможете місту, зменшуючи навантаження на систему централізованого опалення, і зробите себе незалежними в питанні опалення власного житла.

Максимально спрощуємо процес переходу на індивідуальне опалення, – написав Малецький у своєму Facebook.

Аналогічна ситуація і в Охтирці на Сумщині, яку рашисти упродовж березня рівняли із землею, розбили місцеву ТЕЦ.

Людей заохочують переходити на індивідуальне опалення – надають одноразову допомогу в 10 тис.

грн на це.

За словами міського голови Павла Кузьменка, місто все ж буде відновлювати ТЕЦ, але деталей до перемоги над рашистами розкривати не будуть.

– ТЕЦ буде відновлена, вона буде працювати.

А коли це буде, де вона буде стояти, у якому режимі працювати – до перемоги я б не хотів про це говорити.

Можливо, у нас буде навіть декілька джерел постачання.

Було прийняте рішення 375 домогосподарств, квартир і одноповерхових будинків відімкнути від центрального теплопостачання.

Перевівши їх на індивідуальне опалення, ми і знизимо відсоток тепловтрат, і ці домогосподарства отримають більш якісну послугу, – розповідає очільник Охтирки Павло Кузьменко.

План Б – модульні котельні.

В Асоціації Енергоефективні міста України припускають, що атаки рашистів на теплогенерувальні підприємства ближче до опалювального сезону можуть лише посилюватися.

А відбудувати пошкоджену інфраструктуру так швидко навряд чи вдасться.

Як вихід пропонують встановлювати модульні котельні у районах.

Якщо у вас не одна велика ТЕЦ, а 10 маленьких котелень, ваша система буде стійкішою, її складніше знищити.

У ситуації з Кременчуком є сенс зробити маленькі квартальні котельні модульного типу, їх можна швидко поставити.

– Це, очевидно, вимагає зміни системи теплопостачання в місті, сегментування її на теплові райони.

Встановити хороші контейнерні котельні на декілька будинків.

Я вірю, що ми можемо встигнути поставити контейнерні котельні радше, ніж наставити індивідуальних котлів, – певен очільник Асоціації Святослав Павлюк.

Крім того, було б добре, якби органи місцевого самоврядування мали такі модульні котельні в резерві, щоб у разі потреби, виходу з ладу ТЕЦ чи інших котелень, могли переключитися на модульну котельню.

Нехай температура буде не такою ж високою, як від централізованого опалення, але й мешканці не замерзнуть у квартирах.

Бути відповідальним і подбати про свою оселю.

В уряді вже попередили, цього сезону температуру в оселях знизять, вона коливатиметься від 18 до 20 градусів за європейським прикладом.

Що можуть зараз зробити українці, щоб легше пережити зиму?.

До опалювального сезону залишилося мало часу, і комплексну термомодернізацію будинків провести навряд чи хтось встигне.

Державні програми співфінансування нині призупинені, та й українці не мають багато коштів на такі роботи.

Утім ОСББ можуть, наприклад, утеплити труби в підвалах, це вже зменшить тепловтрати.

Перевірити вікна та двері у під’їздах, за можливості, замінити їх або, якщо геть немає фінансів, заклеїти.

Навіть встановлення доводника на двері під’їзду може суттєво скоротити тепловтрати.

Крім того, в Асоціації енергоаудиторів України радять мешканцям за наявності перевірити свої індивідуальні теплові пункти, щоб вони справді економили кошти, а не працювали без діла.

– Понад 80% обладнання працює у “ручному режимі” або в “заводських налаштуваннях”.

Приведення його у відповідність із фактичними потребами будинку дозволяє знизити споживання тепла на 5-30%.

Інший захід – встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) з погодним регулюванням на вводах будинків, – радить очільник асоціації Вадим Литвин.