Кримський міст як ціль для ЗСУ: чи можливий удар та яка зброя потрібна

Кримський, або ж Керченський міст, який з’єднує територію РФ із Кримом, є символом незаконної окупації українського півострова.

Крім того, це стратегічна споруда, за допомогою якої окупанти перекидають зброю, техніку та вантажі своїм військам в Україні.

Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну все частіше лунають думки про необхідність знищення мосту.

Одну з останніх заяв зробив колишній командувач об’єднаними силами НАТО в Європі, генерал Філіп Брідлав, який назвав Керченський міст “легітимною ціллю” для української армії.

Чи можливий удар по Кримському мосту та що для цього потрібно – розбиралися Факти ICTV.

Міст до Криму – коли його побудували та як охороняють.

Керченський міст – це транспортний перехід з РФ до окупованого Криму через Керченську протоку.

Він складається із залізничного та автомобільного мостів, які розташовані поруч та сполучають Керченський півострів у Криму із Таманським півостровом у Краснодарському краї РФ.

Міст є найдовшим із будь коли побудованих Росією: його загальна довжина перевищує 18 км.

Автомобільну частину мосту окупанти відкрили в травні 2018 року, залізничну – в грудні 2019 року для пасажирського і в червні 2020 року для вантажного транспорту.

Вартість будівництва становить близько $3,6 млрд.

Окупанти посилено охороняють Кримський міст з суші, моря та повітря.

Вони зокрема, стягнула до півострова бойові судна та радіотехнічні системи для захисту від можливих загроз.

Згідно із заявами російських офіційних осіб, міст через Керченську протоку охороняють війська РФ та спецслужби, а також спецчастини Чорноморського флоту РФ.

Лунали і заяви про можливе залучення до охорони об’єкта “морських бригад бойових плавців” (для перешкоджання потенційним диверсантам) та гідроакустичних систем.

Крім того, міст “закривають” системи ППО, наприклад, російські зенітно-ракетні комплекси С-400 Тріумф та зенітні ракетно-гарматні комплекси Панцир-С, а також винищувачі Су-30.

Із моменту окупації РФ активно розгортала в Криму схему протиповітряної оборони.

Українська розвідка виклала у публічний доступ технічну документацію Керченського мосту.

Легітимна ціль – чи можливий удар по Кримському мосту.

Під час інтерв’ю британській газеті The Times генерал Філіп Брідлав повідомив, що Україна може завдати нищівного удару по Кремлю, атакувавши міст через Керченську протоку.

За словами військового, для цього Збройні сили України могли б використати нещодавно поставлені ракети Harpoon (Гарпун).

За словами Брідлава, що атака на міст була б виправдана повномасштабною агресією РФ проти України.

– Керченський міст є легітимною ціллю… Мене зовсім не дивує, що росіяни стурбовані Керченським мостом.

Для них це неймовірно важливо.

Тепер, коли Захід дав Україні ракети Harpoon, я думаю, у росіян є всі підстави хвилюватися щодо того, що Україна здійснить атаку на міст, – наголосив генерал.

Як уточнив Брідлав, у всіх мостів є слабкі місця, і якщо націлити удар правильно, це може зробити Кримський міст непридатним для використання, принаймні на деякий час.

А для руйнування мосту потрібне “більш цілеспрямоване бомбардування”.

Військовий експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко в коментарі Фактам ICTV підтвердив, що атака на міст є цілком легітимною ціллю для ЗСУ, з огляду на те, що цей об’єкт має ключове логістичне значення для перекидання озброєння південному угрупуванню окупаційних військ РФ.

Експерт вважає потенційний удар по мосту цілком реальним.

– Це дійсно може бути.

Я тут погоджуюся з генералом Брідлавом і з тими, хто говорить, що з точки зору міжнародного права, гуманітарного права, з точки зору взагалі права ведення воєнних конфліктів і логіки війни – це абсолютно легітимна ціль.

Вона є воєнною, тому що Росія використовує Кримський міст у першу чергу для мілітаризації Кримського півострова, і використовувала його активно до цього.

Що засуджується не однією резолюцією Генеральної асамблеї ООН.

І, крім того, зараз вони використовують міст для підвезення техніки, озброєння та великої кількості боєприпасів, яку застосовують для війни на півдні України.

Тому це легітимна ціль, – наголосив Мусієнко.

Експерт також пояснив, “коли до цього може дійти”.

За словами Мусієнка, зараз у повномасштабній війні спостерігається стадія, коли ЗСУ знищують ближні лінії забезпечення ворога, ближню логістику і так звані ближні тили.

Йдеться про нанесення протягом останніх тижнів серії ударів на сході та півдні України по складах боєприпасів та командних центрах військ РФ.

Під час таких ударів українські захисники ефективно знищують озброєння та живу силу ворога.

– А далі, щоб здійснювати не просто оборону, а переходити до контратак, критично важливо буде знищувати та переривати логістичне забезпечення військ противника на дальшій відстані, ніж ближній тил.

Це дальші рубежі, понад 100 км, звідки може надходити таке забезпечення.

Треба розбивати сили противника, і тільки це забезпечить успішний перехід до контратаки.

І уже в цю лінію теоретично входить і забезпечення Кримським мостом, – пояснив Мусієнко.

А військовий експерт Олег Жданов у коментарі Фактам ICTV наголосив, що завдати удару по Кримському мосту не лише можливо, а й необхідно.

Це б дозволило перервати поставки озброєння та техніки військам РФ одразу на трьох напрямках фронту в Україні.

– Це артерія постачання зброї і резервів з материкової Росії до південного угруповання російських військ.

Ми б закрили цю “лавочку” і забули б про постачання зброї та боєприпасів з боку Криму на Херсонський напрямок, і на Запорізький напрямок, і на Криворізький напрямок, – розповів експерт.

Жданов уточнив, що не обов’язково знищувати об’єкт – достатньо буде пошкодити колію на залізничному мосту та дорожнє покриття, щоб він перестав функціонувати.

Крім того, можна завдати удару по з’їздам з мосту.

– Не обов’язково його довбати, доки він не впаде.

Він повинен перестати виконувати основну функцію мостового переходу між Росією та Україною… Ми можемо вразити з’їзди з мосту – керченську розв’язку, там дуже велика розв’язка – можна знищити її вщент.

Не буде з’їзду з мосту, – пояснив військовий експерт.

Водночас голова Служби зовнішньої розвідки України в 2005-2010 роках, генерал армії Микола Маломуж в інтерв’ю виданню Главред висловив думку, що ЗСУ поки не чіпатимуть міст, принаймні до моменту, коли Росія ослабне і не зможе застосовувати стратегічні озброєння.

Маломуж також назвав кілька причин, через які міст зараз не буде вражений:.

• Наші ракетні засоби, навіть ті, які Україна отримала від Заходу, не дістають до мосту.

А тому українській армії поки що буде складно завдати по ньому потужний удар.

А одна або кілька ракет міст не знищать.

• За твердженням генерала, існує начебто неофіційна домовленість, що Керченський міст не є об’єктом нападу.

– Неофіційно є домовленість, що Кримський міст не є об’єктом нападу.

Наприклад, його можна було б бомбити авіацією і закрити цю тему.

Але для того, щоб не створювати передумови для нових масових ударів Росії по Києву, по центрах ухвалення рішень, по інших містах України, Кримський міст вирішено до якогось часу не чіпати.

І західні партнери, думаю, підтримують цю позицію, що міст поки що не варто бомбардувати, аби не провокувати Росію на агресивні дії і погрози ядерною зброєю, – розповів Маломуж.

Водночас він не виключає, що коли РФ ослабне, і там “почнеться хаос”, Україна зможе “нейтралізувати загрозу” у вигляді Кримського мосту.

Що заявляли українські посадовці та військові.

Ще в квітні секретар РНБО Олексій Данілов повідомив в інтерв’ю Радіо НВ, що Збройні сили України готові завдати удару по Кримському мосту за першої нагоди.

– Якщо б у нас була спроможність це зробити, ми б це вже зробили.

Якщо буде можливість це зробити, ми це обов’язково зробимо, – запевнив він.

Згодом в ексклюзивному інтерв’ю програмі Вікна-новини Олексій Данілов пояснив, що Україна вдарить по мосту, якщо буде необхідна зброя та рішення військових.

Рішення ухвалюватиметься відповідно до ситуації та стратегії на цьому напрямку.

– Коли буде така зброя та рішення військових із цього приводу, ми зможемо все побачити на власні очі, – зазначив секретар РНБО.

Водночас радник глави МВС України Віктор Андрусів висловив думку, що руйнування Кримського мосту – лише питання часу.

– У нас для цього поки немає такої зброї.

Точніше є, але нам треба значно ближче просунутися до узбережжя Азовського моря… Можу сказати одну річ: Кримський міст точно буде зруйнований.

Питання тільки в тому, коли це відбудеться, – запевнив Андрусів.

А генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко, який керував обороною Миколаєва, наголошував, що міст є ціллю номер один для українських військових.

Вочевидь, подібні заяви всерйоз занепокоїли окупантів.

На початку липня вони влаштували навчання на мосту із протидії можливій атаці ЗСУ.

Під час навчань над об’єктом було помічено стовп диму.

Крім того, російські окупанти посилили протиповітряну оборону, охорону Кримського мосту та встановили на баржах “щити-мішені з світловідбивними елементами”.

Такі баржі можуть відволікати ракети, оснащені радіолокаційними головками самонаведення.

Яка зброя потрібна для потенційного удару по Кримському мосту.

Як уже зазначив генерал Брідлав, удар по мосту можна було б завдати ракетами Harpoon, дальність яких може перевищувати 300 км.

Ця ракета є протикорабельною, але в деяких модифікаціях може вражати як морські, так і наземні цілі.

Україна вже отримала Гарпуни під час поставок військової допомоги.

Як пояснив у коментарі Фактам ICTV військовий експерт Олександр Мусієнко, щоб знищувати логістичне забезпечення військ РФ на дальніх рубежах, зокрема через Кримський міст, Україні потрібно, окрім Гарпунів, мати:.

• американські реактивні системи залпового вогню HIMARS, обладнані далекобійними балістичними ракетами ATACMS з дальністю пострілу до 300 км;.

• далекобійні системи артилерії максимальної дальності, як реактивної, так і ствольної;.

• авіацію – штурмову та тактичну;.

• ударні безпілотники – як дрони-камікадзе, так і безпосередньо ударні БПЛА.

– Ось в принципі та зброя, яка нам потрібна.

Ну і подальше посилення бронетехнікою.

І тоді можна буде говорити про реалізацію в подальшому стратегії по добиванню Росії, знищенню її сил забезпечення, перериванню її логістики та веденню наступальних дій, – наголосив Мусієнко.

Водночас оглядач журналу Forbes Девід Екс у статті для цього видання висловив думку, що Україна могла б завдати удару по Кримському мосту двома способами:.

• отримати нові ракети більшої дальності (наприклад, ракети ATACMS до систем HIMARS із дальністю 300 км та GPS-наведенням);.

• підійти ближче до об’єкта і використати наявну зброю по-новому (йдеться, зокрема, про ракети Гарпун).

– Щоб пошкодити прольоти мосту, не кажучи вже про те, щоб їх обрушити, можуть знадобитися тисячі фунтів вибухівки.

Це більша вогнева потужність, ніж можуть забезпечити кілька вертольотів Мі-24 та винищувачів Су-27 з ракетами та некерованими бомбами або безпілотників Bayraktar ТБ2 із ракетами малої дальності, – пише автор.

Девід Екс водночас наголошує, що можливості України для завдання ударів глибоко в тил ворога покращуються.

– Щоб тримати під загрозою Кримський міст без придбання нових боєприпасів, українській армії необхідно відбити частину узбережжя вздовж Азовського моря на схід від Криму… Закріпившись на узбережжі Азовського моря, ВМС України можуть запустити частину своїх нових протикорабельних ракет Гарпун по Кримському мосту.

У Гарпуна є дальність, щоб перетнути Азовське море, дістатися до мосту, і точність, щоб вразити його завдяки своїй радіолокаційній головці самонаведення, – пояснив оглядач.

Варто зазначити, що новопризначена посол США в Україні Бріджит Брінк під час першого брифінгу в Києві запевнила, що дальність пострілів реактивних систем HIMARS корегуватимуть українці.

А колишня тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін інформувала, що Вашингтон надає нашій державі військову допомогу без якихось особливих умов з приводу використання зброї щодо Криму та Донбасу.