Пилипець влітку – це чудове і тихе місце для відпочинку.
Тут навколо величні гори, мальовничі краєвиди, джерельна чиста вода та свіже повітря.
Посеред віковічних смерек у лісах – спокій, якого не знайти більше ніде.
Високогірне село Пилипець (Закарпатська область) відоме як гірськолижний курорт.
Але зайнятися тут є чим упродовж усього року.
Зараз тут малолюдно.
Тому це відмінне місце, щоб послухати тишу, поспостерігати за природою, переключитися, відпочити і відновити свій фізичний та емоційний стан.
Дістатися до Пилипця нині можна трьома способами – автомобілем, автобусом та потягом.
Який із них дешевший і зручніший – вирішувати вам.
До Ужгорода регулярно їздять потяги із Харкова, Києва, Одеси та Львова.
Від Ужгорода сюди 135 кілометрів.
Від станції Воловець, де зупиняються поїзди – лише 14.
До курорту можна замовити недорогий трансфер або таксі.
До карантину і повномасштабної війни гірський Пилипець щодня відвідували тисячі туристів.
Тепер їх тут майже немає.
Після 24 лютого усі готелі і турбази були заселені переселенцями.
Хтось дозволяв жити безкоштовно, інші платили лише за комунальні послуги.
Нині половина внутрішньо переміщених осіб уже виїхала з території курорту.
Тут достатньо вільних місць, заклади розміщення наразі можуть прийняти 1 тис.
– Загалом на курорті рівень завантаженості дуже низький, десь 20%.
Мало туристів нині у горах.
Люди менше подорожують.
В основному це вікенд-тури для місцевих.
Посеред тижня гостей дуже мало, – каже туризмознавець, викладач факультету туризму та міжнародних комунікацій Ужгородського національного університету Олександр Коваль.
Ціни на проживання у Пилипці менші на 20%, аніж торік.
У зеленій садибі доба на одного коштуватиме від 150 грн.
У готелі від 500-700 до 1,5 тис.
грн залежно від класу готелю.
Ціни доступні.
Умови – хороші.
– У нашій садибі шість номерів.
У трьох із них із початку війни живуть переселенці – дві сім’ї із Запоріжжя, одна – з Києва.
Ми можемо прийняти 20 людей.
На літо дуже мало запитів.
Дзвінків мало, навіть щоб поцікавитися, не те щоб забронювати житло.
Двомісний номер у нас коштує 400 грн.
Торік був 500.
Без сніданку.
Сніданки у нас коштують 80 грн, вечері – 150, – розповідає власниця зеленої садиби Вікторія Яслиган.
У Пилипці є чим зайнятися і на що подивитися.
Можна просто милуватися краєвидами, дихати на повні груди та слухати дзюрчання прозорої води у найближчому потічку.
Це неабияк заспокоює.
Хто хоче активності та екстриму, може вирушити в гори.
Навколо Пилипця пролягає безліч туристичних маршрутів.
Вони зараз відкриті, і ними можна пройти.
Найвідоміший туристичний об’єкт цього курорту – водоспад Шипіт.
Він – один із найкращих в Україні.
Висота водоспаду – 14 метрів.
Він не замерзає навіть у найлютіші морози.
Шум води чутно здалеку, тому водоспад легко знайти.
Від Пилипця до нього веде кілька стежок.
Дорогою – сувенірне містечко із крамничками, де багато всякого оригінального краму.
А ще – прохолодні напої та смачні страви.
Туристи біля Шипіту фотографуються.
Кажуть, що кришталевий водограй нагадує їм шепіт.
Відчайдухи у літню спеку під водою, що спадає, навіть купаються.
Хоча вона – крижана.
Ще однією особливістю Пилипця є гора Гимба.
Це найвідвідуваніша вершина полонини Боржави.
З неї відкриваються неймовірні краєвиди.
Висота Гимби 1 491 метр.
На гору можна піднятися на крісельному підйомнику.
Взимку він возить на схили лижників та сноубордистів.
Підйом триває 20 хвилин.
Коштує в обидва боки 180 грн.
На вершині гори на мандрівників чекають квадроцикли та навіть параплани.
Одна година їзди на квадроциклі коштує на двох 1 тис.
грн, але є обов’язкова умова.
Разом із вами має їхати ще й інструктор.
А це ще – 1 тис грн.
Літати на парапланах цього літа тут почали тиждень тому.
Це неймовірне задоволення і незрівнянні відчуття.
Екстрим, відчуття вільного польоту і справжньої свободи.
Полонина Боржава – найкраще місце для польотів в Україні, бо вона полога.
Тут неймовірні краєвиди, які захоплюють дух.
Усі польоти для туристів обов’язково з інструктором.
Тривають 15 хвилин із набором висоти до 1,5 тис.
Коштує таке задоволення 1,5 тис.
Частину грошей інструктори віддають ЗСУ.
У Пилипці є кілька чанів.
Там можна оздоровитися та оригінально відпочити, скориставшись цією унікальною терапією.
Працюють сауни.
Якщо на цей курорт приїдете на кілька днів, можна вирушити на екскурсії до найвисокогірнішого в Україні озера Синевир, до села музеїв Колочава, піти в реабілітаційний центр бурих ведмедів і обов’язково власноруч назбирати смачних і вітамінних чорниць.
Саме зараз ці дикі ягоди дозріли.
Відвідати всі туристичні принади Пилипця можна за один день.
З Ужгорода організовують спеціальні тури за 600 грн із людини – з трансфером і харчуванням.
Якщо добиратися самостійно – вийде дешевше.
В умовах війни в Україні нині нема безпечних місць.
Але поруч із Пилипцем немає стратегічних об’єктів.
На території села є два великі укриття, де під час повітряної тривоги сховаються усі місцеві і гості курорту.
Про наявність безпечних сховищ у зелених садибах треба уточняти у їх власників перед бронюванням.
– Деякі готелі мають підвальні приміщення.
Спеціальних сховищ не будували.
Але небезпеки у нас нема.
На території, якщо говорити конкретно про нашу громаду, нема стратегічних об’єктів.
І у нас доволі спокійна ситуація у громаді.
Є облаштовані укриття.
Ми розклеїли повсюди по Пилипцю карти.
Там інформація – де розташовані укриття і як до них добиратися.
З цим нема проблеми, – запевняє голова Пилипецької територіальної громади Віталій Пиринець.
Усі сільські садиби, готелі і колиби у Пилипці працюють.
Їх відремонтували й причепурили.
Тут чекають на туристів.
– Ми не говоримо про розкіш, про задоволення.
Ми говоримо про банальне відновлення сил.
І гірські готелі і турбази для цього призначені.
Економіка має працювати.
І сфера туризму має працювати, – каже Олександр Коваль.
Дивувати є чим: як війна змінила туризм на Закарпатті та скільки коштує відпочинок.