«Дія» видалила пост в соцмережах, що спровокував скандал

Застосунок зазнав критики через невдалий приклад повідомлень про діяльність колаборантів у чаті єВорог.

12 липня «Дія» в черговий раз відзвітувала про кількість повідомлень про діяльність колаборантів, що надійшли у чат єВорог. «Вже надійшло 1807 заявок. Дякуємо, що пильнуєте та повідомляєте в чатбот», - написала команда «Дії» на сторінці застосунку в Facebook. Як приклад повідомлень, що надсилають українці у чат єВорог, адміністратори навели анонімну розповідь про родину, де донька «вагітна від рашиста», а мати «готує росіянам їжу». «Отримуємо такі короткі, але яскраві повідомлення», — зазначили вони.

Наведений приклад викликав бурхливу реакцію користувачів соцмереж. Команду «Дії» звинуватили у сексизмі, клікбейт-контенті, ігноруванні реальних злочинів за рахунох «сільського стукацтва» тощо.
Головна редакторка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська наголосила, що офіційний державний ресурс повинен відрізняти плітки від реальних прикладів колабораціонізму.

«Чи при своєму розумі Мінцифра? Чи це точно найяскравіший приклад колабораціонізму? Виявляється, офіційний чатбот єВорог існує, щоб збирати такі історії, плітки і обмазувати ворота дьогтем. Чи може таке бути, що вагітність стала наслідком зґвалтування? Чи може таке бути, що та мати готує їсти, бо боїться за себе й дочку? Чи існують інші приклади колабораціонізму, які можна було навести? Я, правда, не уявляю, як люди, які представляють український орган державної влади, можуть це писати», — написала Тетяна Трощинська на своїй сторінці в Facebook.

Тієї ж думки дотримується комунікаційниця, блогерка Олена Шкарпова. «Я не проти програми єВорог, напевно вона приносить користь державі, тим більше що колаборантів у нас справді чимало може бути. Але історія, яку наводить як приклад сммник Дії, явно некоректна», — висловила думку вона на своїй сторінці в Facebook.

На некоректність наведеного прикладу вказав також журналіст та блогер Віктор Трегубов. «Це точно саме той тип повідомлення по колаборацію, які ви хочете отримувати в Дії?» , — запитав він на своїй сторінці в Facebook.

Журналістка Олександра Горчинська наголосила на недоречності наведеного «Дією» прикладу на тлі величезної кількісті повідомлень про випадки зґвалтувань на окупованих територіях. «Маємо скандал з Денісовою, маємо купу публікацій в ЗМІ про воєнні злочини проти жінок під час війни, маємо зафіксовані і підтверджені поліцією випадки сексуального насильства з боку російських окупантів, і ще матимемо, на жаль, бо війна не скінчилася. Натомість Дія, розповідаючи про роботу бота єВорог, чомусь обирає скриншот, на якому найбільшим ворогом виставляють жінку, яка «вагітна від рашиста», — написала Горчинська на своїй сторінці в Facebook.

Після критичних зауважень «Дія» видалила пост у Facebook, а натомість попросила вибачення за «недостатньо зрозумілу та некоректну комунікацію щодо заявок про колаборантів у чатбот єВорог». «Наша команда врахує помилки та буде більш коректною під час комунікації», — йдеться у повідомленні.

На сторінках у Facebook Міністерства цифрової трансформації України та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, де зазвичай копіюються пости з «Дії», наведені інші приклади повідомлень про співпрацю з окупантами. Також пости містять інструкцію щодо виявлення ворогів с чіткими ознаками колоборантів, зокрема, «участь у бойових діях на боці Росії», «участь в організації виборів на окупованої території», «публічне заперечення збройної агресії РФ» тощо.

Історія змін сторінок Мінцифри та Федорова не показує, що пости були виправлені. Але принаймні у Telegram Мінцифри вчора з’явився перший варіант повідомлення «Дії», що містив згадки про вагітну. Зараз цей пост змінено.

Попередні звіти Мінцифри про діяльність чатбота єВорог також містять приклади повідомлень, що надходили до чатботу. Але вони не відповідають ознакам колаборантів, що були наведені в останніх повідомленнях відомства. До того ж у наведеном у червні прикладі мова йдеться про родича користувача, чия співпраця з окупантами не є очевидною навіть для того, хто повідомляє про ймовірний злочин. Тож мотивація користувача може викликати сумніви.