Запорізький телеканал Alex.ua під час війни: «рашистські собаки» та новини навіть у вихідні

«Детектор медіа» розпочав масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Раніше ми регулярно проводили кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяли читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і зробити свій інформаційний контент кращим.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули канали СТС із Сум та ГОК із Горішніх Плавнів. На черзі запорізький канал Alex.ua.

Що ми знаємо про Alex.ua?

На сайті каналу йдеться, що Alex.ua — «найвідоміша з недержавних телекомпаній в Запорізькому регіоні, найбільший виробник авторських програм з тридцятирічною історією». Позиціонується як сімейний телеканал, місією якого є «створення соціально-значущого телеконтенту, своєчасне інформування, реальна допомога і правовий захист онлайн», а метою — «створити максимально інтерактивне телемовлення, яке передбачає діалог з глядачем, зворотний зв'язок з ним».

Згідно із інформацією про структуру власності телеканалу, кінцевий бенефіціар ТОВ «Медіагруп Алекс.юа» — Олена Богуслаєва, дружина В’ячеслава Богуслаєва — нардепа кількох скликань від Партії регіонів та групи «Воля народу», президента концерну«Мотор Січ».

За даними наших колег, колись телеканал був найпопулярнішим у Запоріжжі, та потім «здав позиції». В одному з нещодавніх оглядів «Детектора медіа» Alex.ua  згадувався у числі тих, які через бойові дії припинили ефірне мовлення. Втім на ютуб-каналі медіа (23 тисячі підписників) регулярно публікують новий контент: випуски новин у програмі Alex Inform тривалістю 20—25 хвилин, що виходять як у будні, так і у вихідні (нетипово для регіональних телеканалів). Для моніторингу були обрані випуски за 10 днів: із 28 червня по 7 липня.

Інформативно, емоційно, бракує повноти

У моніторинговому періоді випуски новин вели Артем Кизим та Ганна Авакян. Як і на телеканалі «СТС» (Суми), огляд контенту якого ми публікували нещодавно, на Alex.ua є рубрика «Інтернет-новини», але з припискою «Хроніки воєнного стану». Тільки, на відміну від сумських, запорізькі телевізійники цією рубрикою випуски відкривають. Що виглядає доречно, адже у ній ідеться про дії окупантів як у Запорізькій, так і в інших областях України, де тривають бойові дії, про міжнародну допомогу нашій державі тощо. При цьому закадровий голос посилається на джерела інформації. Проте на екрані ніколи не пишуть, з якого ресурсу «запозичене» те чи інше відео або світлина, окрім випадків, коли на матеріалах уже є водяні знаки медіа, що їх поширили.

Найбільш показовим був сюжет про танкістів, що вийшов у випуску за 5 липня. Більшість кадрів, включно із синхронами, мали у лівому верхньому куті, вочевидь, заблурений логотип ресурсу, з якого автори сюжету на Alex.ua  їх «запозичили». Втім що це за ресурс, дізнатися не вдалося.

Ще одна «фішка» телеканалу — синхронний переклад українською спікерів, котрі послуговуються російською мовою.

Інформаційну картину дня запорізькі медійники намагаються подавати різноманітно. Наприклад, у випуску Alex Inform від 28 червня, крім традиційних фронтових хронік, були сюжети і про історію Конституції України, і про вручення дітям паспортів, і про погашення марки на честь зруйнованого окупантами літака «Мрія», і про перспективи створення індустріальних парків. В останньому відеоряд доповнювала корисна інфографіка.

Та час від часу сюжетам бракувало повноти. Наприклад, у випуску від 29 червня вийшов матеріал про поневіряння мешканців Оріхова Пологівського району, який окупанти регулярно обстрілюють із різних видів озброєння. Автори сюжету навели статистику ворожих ударів та чимало синхронів місцевих мешканців. Проте так і не дали жодної прямої мови представників влади чи рятувальників, як діяти містянам та якої підтримки очікувати.

А от у відео про ситуацію в окупованому Бердянському районі від 30 червня закадровий голос повідомив, що у місцевому селі Берестовому «окупати погрожують крадіжкою дітей». Звідки інформація, пояснень не було; якщо це власні джерела каналу, які не можна називати з міркувань безпеки, так і слід було сказати. Схожа ситуація трапилася і у сюжеті від 5 липня, де йшлося про перспективи ринку нерухомості. Медійник, який озвучував матеріал, сказав, що «у собівартості новобудови завжди була значною так звана "корупційна складова", що сягала іноді понад 50% ціни квадратного метра». Звідки у авторів така інформація, глядачі так і не дізналися.

У сюжеті про нововведення, за які проголосували депутати Верховної Ради (випуск від 30 червня), журналістка за кадром сказала, що «коли ми чуємо слово "зміни", автоматично думаємо, що це негативно впливатиме на наше життя […] Проте, майже всі нововведення (від парламентарів — Авт.) несуть у собі позитивні зрушення». Обидва твердження суб’єктивні. У цьому ж матеріалі навели пряму мову Катерини Котенкової, яка пояснювала, коли і на скільки зростуть ті чи інші соціальні виплати. Підписали спікерку «аналітиком-оглядачем». Де саме фахівчиня «аналізує та оглядає», з відео не зрозуміло. В інших ЗМІ Котенкову підписують «журналісткою».

Подекуди автори сюжетів були аж занадто емоційними у висловах про російських загарбників та місцевих колаборантів. Зокрема, у новинах від 3 липня звучали терміни «рашистські собаки» та «триколірні ганчірки». Звісно, толерувати окупантів журналістам не варто, але такого типу зворотів у новинах краще уникати: залиште їх для авторських блогів та колонок.

Бували у матеріалах і проблеми з балансом. Показовим у цьому плані був сюжет у випуску від 2 липня про проблеми мешканців садового товариства «Будівельник», на потреби якого місцева насосна станція ніяк не може подати воду. У відео є чотири синхрони голови товариства та ще чимало прямої мови представників «Будівельника», які скаржаться на побутові негаразди. Втім точка зору представників Широківської громади, на балансі якої, як ішлося у сюжеті, є ця насосна станція, наведена не була. 

Іноді автори сюжетів нехтують і фемінітивами. Наприклад, речницю місцевого ГУ ДСНС Юлію Баришеву підписують «начальником відділу…». Тоді як, наприклад, у сюжеті від 6 липня про роботу новоствореного «Центру допомоги врятованим» (допомагають переселенцям) з використанням фемінітивів жодних проблем не було.

Траплялися у моніторинговий період і суто технічні помилки. Наприклад, у доволі інформативному сюжеті про стан справ у курортній Кирилівці (новини від 2 липня) начальника відділу туризму та курортів Запорізької ОДА Євгена Коваленка підписали «мешканкою садового товариства Ганною» (сюжет про нього йшов наступним). У відео про Кирилівку, що викладене на ютуб-каналі окремо, помилку виправили.

А от один і той самий сюжет про проголосовані парламентом соціальні ініціативи вийшов у двох випусках новин поспіль: від 30 червня та 1 липня.

Сюжетів із очевидними ознаками політичної або комерційної замовності у моніторинговий період у випусках новин Alex.ua  не було. Досить часто у новинах з’являються представники місцевої влади: найбільше «пощастило» очільнику Запорізької ОВА Олександру Старуху, пряма мова якого звучала у семи з 10 переглянутих випусків. Рідше, але теж регулярно у відео з’являлися секретар Запорізької міськради Анатолій Куртєв та мелітопольський міський голова Іван Федоров. Втім, поява посадовців у сюжетах телекомпанії не була «притягнута за вуха» та виглядала доречною, зважаючи на теми матеріалів. Згадували у новинах і представників компанії «Мотор Січ», президентом якої є чоловік власниці телеканалу В’ячеслав Богуслаєв. Втім прямого піару акціонерного товариства у випусках не було.

Записуємо підводки заздалегідь?

Помітною проблемою кожного випуску новин стали студійні підводки ведучих. І Артем Кизим, і Ганна Авакян замість того, щоб говорити, про що йтиметься у конкретному сюжеті, анонсували глядачам «зведення коротких новин» (про що?) або ж видавали підводки на кшталт «про зміни і нововведення у сфері освіти ми розповімо далі».

Позитивні новини у випусках ведучі супроводжували словами: «Україна переживає страшні часи. Але ми маємо знаходити у собі сили радіти. І не лише успіхам наших захисників і поразкам ворога. Адже події, що дарують нам віру у перемогу, можуть залишатися непомітними, але відбуваються щодня». Більше того, одні й ті ж підводки виходили у різних випусках новин. У програмі Alex Inform від 30 червня після наведених вище слів пішов сюжет про обласний перинатальний центр, а 2 липня після них же — матеріал про визнання ЮНЕСКО борщу українською стравою.

«Рекордною» стала підводка: «Як війна впливає на економіку, інфраструктуру України, різні сфери діяльності? Які зміни відбуваються у державі? Про це — далі». Її використали у п’яти випусках з десяти оглянутих Кожного разу після неї йшов новий сюжет.

Про те, що ведучі новин записують студійні підводки заздалегідь для великої кількості випусків, свідчить і вбрання медійників. Якщо на Ганні Авакян час від часу змінюється хоча б піджак, то Артем Кизим весь час постає перед глядачами у незмінному вбранні. Чому не можна щоразу вигадувати нові підводки, як роблять зазвичай новинарі — цікаве питання.

Якісні сюжети — окраса будь-якого випуску

Траплялися у період з 28 червня по 7 липня і якісні сюжети, до підготовки яких автори, вочевидь, підійшли дуже ретельно. Один з таких вийшов у випуску новин від 28 червня і розповідав, як в Україні ухвалювали Конституцію. Авторка подала не лише пряму мову свідків тих подій, але і бекграунд ухвалення основного закону. Сюжет тривав майже 7 хвилин, але нудним не виглядав.

1 липня у новинах на ютуб-каналі Alex.ua вийшов доволі розлогий сюжет про роботу волонтерів у Василівському районі, а наступного дня — змістовний матеріал про зрив курортного сезону у Кирилівці (враження від якого не зіпсувала навіть вищезгадана технічна помилка у титрі). До сюжетів, які цікаво дивитися, можна віднести і матеріал від 3 липня про ситуацію на ринку медичних препаратів, а також  згадуване відео про роботу у Запоріжжі «Центру допомоги врятованим» (випуск від 6 липня). Немає зауважень і до дизайну титрів чи роботи операторів.

Попри припинення ефірного мовлення через війну, автори запорізького телеканалу принаймні через ютуб намагаються задовольнити потреби місцевих глядачів у новинах регіону. У сюжетах телеканалу немає неприкритого комерційного чи політичного піару, а місцевих посадовців не «тягнуть за вуха» у сюжети просто заради формальної появи. Та й теми для матеріалів — різноманітні та актуальні у воєнний час.

Втім повнота подачі інформації на телеканалі добряче шкутильгає. Автори сюжетів майже ніколи не підписують «запозичене» відео, не завжди посилаються на джерела інформації, допускають суб’єктивізми. Окрему «непозбувну бентегу» викликають студійні підводки ведучих, що є набором загальних фраз, записаних заздалегідь на кілька новинних випусків. Проте такі проблеми не важко виправити.