Закон збереження Ярмол в Англії, або значимість однієї літери

Закон збереження Ярмол в Англії, або значимість однієї літери.

Розповідаємо про унікальний проект, частиною якого тепер буде український проспект.

Черговим українцем у системі клубу АПЛ став не Мудрик та не Довбик, а Єгор Ярмолюк.

Брентфорд підписав контракт із 18-річним гравцем Дніпра-1, який у минулому сезоні зіграв лише один матч у стартовому складі.

Контракт гравцю з настільки невеликим досвідом ігор на професійному рівні дивує, але тільки не в контексті унікального проекту Брентфорда – і саме про нього ми вирішили вам розповісти.

✍️ Yehor Yarmoliuk is a Bee! #BrentfordFC pic.

— Brentford FC (@BrentfordFC) July 14, 2022.

Теза, що ворогів немає тільки в тих, хто нічого не представляє, підтверджується на довгій дистанції, але взагалі Брентфорд зробив усе, щоб стати улюбленцем глядачів Прем'єр-ліги.

Приголомшлива селекція, що дозволяє щораз знаходити талановитих гравців; розумний тренерський штаб, що ідеально інтегрує таланти в яскраву атакуючу схему; класний менеджмент, що дозволяє заробляти на продажах.

Все це вивело дуже периферійний клуб в еліту англійського футболу вперше за Єлизавети II, тобто вперше за дуже, дуже довгий час.

Ну а серця тих, кому було цього недостатньо, мала розтопити історія з Еріксеном.

У момент, коли ніхто не міг поручитися, що Крістіан потягне навантаження професійного футболу, Брентфорд дав йому шанс – і зірвав джекпот, отримавши топ-гравця.

Все це чудово, але саме особливість Брентфорда як клубу, його унікальний шлях робить трансфер Єгора Ярмолюка не просто наймом на нову роботу, а справжньою пригодою, з дуже великою “виделкою” можливих результатів.

Ярмолюк у Брентфорді? Ви забули одну літеру.

Починати треба з того, що 99% новин та матеріалів про трансфер Ярмолюка свідомо чи несвідомо втрачають одну літеру.

Ярмолюк переходить до Брентфорда Б.

Це абсолютно логічно для 18-річного футболіста, який навіть у чемпіонатах України розпочав у стартовому складі лише п'ять ігор – але до потенційних баталій проти Салаха, де Брейне, Стерлінга стосунку не має жодного.

Тренер Брентфорда Томас Франк взагалі не дуже довіряє молоді: минулого сезону він жодного разу не випустив у старті на матчі АПЛ гравця молодше 21 року.

І навіть якщо говорити про виходи на заміну, то лише в одній грі дав Фінлі Стевенсу 14 хвилин.

Інша новина полягає в тому, що друга команда Брентфорда не просто так уникає уточнень типу “U-21”, “U-18” тощо.

Справа в тому, що молоді у бджіл..

Той самий математичний підхід, хвалені алгоритми геніїв-селекціонерів дозволили ще 2016 року закрити свою академію та систему молодіжних команд.

Причому мотиви цього рішення пояснюються дуже просто, одним словом: Лондон.

Брентфорд – лондонський клуб, і немає сенсу пестити і плекати місцеву академію, якщо навіть Кристал Пелас і Вест Хем спроможні запропонувати талантам кращі умови та переманити їх ще у дитячому віці.

Про Челсі, Тоттенгем, Арсенал навіть говорити в цьому контексті немає сенсу: це величини спочатку зовсім іншого рівня та масштабу.

Умовний Сандерленд або Вулвергемптон захищені від цього правилом, згідно з яким неповнолітніх талантів не можна переманювати надто далеко від їхнього місця народження – а Брентфорд і знаходиться недалеко від топів.

Як наслідок, Брентфорд має просто другу команду, яка не бере участі в жодному офіційному турнірі і просто проводить товариські матчі протягом усього сезону.

До неї Брентфорд набирає або талановиту молодь з усієї Європи, або тих гравців, які вже не підійшли до Тоттенхема, Челсі, Арсеналу.

Огляд типового контрольного матчу — з Брондбю.

Ось як створення команди пояснював Роберт Роуен, колишній технічний директор клубу (на жаль, він помер 2018-го): “Ми обговорювали різноманітні варіанти – і вирішили, що модель команди B є тією, яка дала нам найкращі шанси створити гравців першої команди.

Це дало нам набагато більше гнучкості щодо того, як ми це робимо, оскільки ми не настільки обмежені положеннями чи правилами.

Це був найбільш стійкий і ефективний варіант.

Набагато легше оцінити те, що має оборот три роки, ніж понад 10 років.

Коли це закінчиться, ми, ймовірно, переглянемо ще раз і побачимо, що нам потрібно зробити інакше, щоб досягти нашої мети.

Наприклад, ми знаємо все про кожного гравця у віці до 18 років у Тоттенгемі.

Немає особливого сенсу в тому, щоб шукати молоді таланти в клубах нижчої ліги, оскільки кожен клуб Прем’єр-ліги може перевищити наші витрати та ресурси.

Насправді це марна трата ресурсів/часу для нас, тому замість цього ми хочемо мати глибокі знання про тих, кого можуть звільнити з великих клубів”.

Будні Брентфорда Б: турне Європою, матчі з любителями.

За яких умов варяться дублери Брентфорда? Наведу список усіх команд, з якими Брентфорд Б провів спаринги протягом минулого сезону:.

Кембрідж Юнайтед, Далвіч Гамлет, Саутенд Юнайтед, Крістал Пелас, Олдершот, Істлі, Челсі, Форест Грін Роверс, Квінз Парк Рейнджерс Б*, Хемптон енд Річмонд Боро, Чарльтон Атлетік U-23, Барнет, ФК Фішер, Пафос, Родіна, Аріс, Броудфілдс Юнайтед, Максимум Перфоманс Академія, Суонсі, Оксфорд Юнайтед, Мейденхед Юнайтед, Ганвелл Таун, Герроу Борроу, Брейдаблік, Брондбю, Хальмстад, Монако, Дартфорд U-23, Арсенал, ФК Баркінг, Барнет, Картахена Б, Хендон, Бредфорд, ПСВ (дубль).

40 матчів, симуляція повноцінного сезону.

Боси Брентфорда, без іронії, видатні люди, бо сама сміливість, аби зважитися на такий масштабний та тривалий експеримент, з'явилася б далеко не у всіх.

Приємно бачити, що Брентфорд Б іноді отримує можливість грати навіть проти по-справжньому топових суперників.

Матч з Арсеналом і близько не передбачав гри проти якихось юніорів: у березні проти дубля бджіл зіграли Нкетія, Ляказетт, Тавареш та інші гравці найближчої підміни.

Але жодний позитивний імідж, жодний статус клубу АПЛ не в змозі забезпечити своїм дублерам суперників скільки-небудь гідного рівня протягом усього сезону.

Величезна частина суперників Брентфорда – це або інші юніори, або команди аматорського рівня, з п'ятої та нижче ліг.

Брентфорд дбає про свій дубль, забезпечує йому турніри в Португалії, Іспанії, на Кіпрі – але треба розуміти, що ситуація, коли команда добровільно відмовляється від турнірів, виняткова.

Будь-яка інша команда має свої повноцінний сезон, завдання, графік – і грати посеред сезону погодиться далеко не кожен.

Дивно, що в останні місяці Брентфорд Б не зіграв із Динамо, Шахтарем, збірною України, але так чи інакше: будні Ярмолюка – це матч із Мейденхед Юнайтед (п'ятий, тобто аматорський дивізіон) вже завтра, а зовсім не гра з Лестером у першому турі АПЛ.

І, дивлячись на це, навіть виникає сумніви – а чи потрібно переходити туди молодому таланту із (як мінімум) третьої команди України?.

Втім, є приклад, який має Ярмолюка зараз надихати.

Мадс Бех Серенсен виховувався у данському футбольному клубі Горсенс.

У 16 років і 3 місяці він дебютував за нього в офіційному матчі і став наймолодшим гравцем у його історії – а вже о 18-й підписав контракт із Брентфордом.

У першому сезоні на Альбіоні Мадс не зіграв за першу команду “бджіл” жодного разу – лише за дубль.

Більше того, і два наступні сезони, разом узяті, принесли лише 9 матчів за клуб Чемпіоншипу (а арендою в Вімблдон) – і лише після цього він став повноцінним гравцем обойми.

В останньому сезоні "бджіл" у Чемпіоншипі він зіграв у 32 турах, у сезоні АПЛ – лише в 11 (після підписання Крістофа Айєра став запасним), але він у будь-якому випадку може назвати себе значним гравцем команди.

Брентфорд для Ярмолюка – не хепі-енд, а хепі-старт.

Ярмолюк дебютував у чемпіонаті України у 16 ​​років та 4 місяці.

Він, звісно, ​​став наймолодшим гравцем у короткій історії Дніпра-1, але й для всіх чемпіонатів України це другий результат в історії.

У молодшому віці дебютувала лише трагічна легенда Дніпра: Сергій Перхун, який вперше зіграв уже через місяць після 16-річчя, а в 23 загинув прямо на полі.

Вже о 18 Ярмолюк підписав контракт із Брентфордом..

А далі все залежить тільки від нього.

Дуже багато футболістів, тренерів, та й журналістів, говорячи про футбол, згадують перехід у топ-клуб або топ-лігу як хепі-енд: все, головне сталося, що буде далі – не важливо.

Напевно, саме тому у наших стільки провалів у топ-лігах: надто багато хто підсвідомо думає, що після переходу до кращих про тебе повинні піклуватися всі, а не ти сам.

Випадок Ярмолюка демонструє, що запрошення від клубу АПЛ – лише початок, причому особливо жор.

сткої, доведеної до екстремуму формі.

У Єгора не буде топ-контракту (той самий Роуен розповідав, що Брентфорд Б відкрили, коли витрати на академію в 2 мільйони фунтів на рік визнали занадто великими), топ-матчів і, тим більше, особливого до нього ставлення.

В найближчому сезоні в нього, з 99-відсотковою ймовірністю, у новій команді будуть лише сорок товарняків, без жодної хвилини в офіційних матчах.

Приводів для скепсису, щиро кажучи, дуже багато.

Стосовно УПЛ усі десятиліттями звикли говорити про низький рівень, але Ярмолюк замість гарантованих офіційних матчів проти Шахтаря, Динамо, Кривбасу отримує сезон, що більш ніж наполовину складається з ігор з аматорами.

Яка їхня мотивація, наскільки легко рости в таких баталіях – питання відкрите.

Прикладів успішного прогресу мало.

Окрім Серенсена, є ще випадок Кріса Мефема, за якого цілих 12 мільйонів фунтів заплатив Борнмут – але він не дуже чистий.

Все ж таки Мефем чотири роки грав за молодіжку Борнмута до її розформування – і лише потім відіграв сезон за Брентфорд Б, перш ніж повноцінно перейти в першу команду.

Чистий приклад переходу з команди "Б" у першу команду Брентфорда – один Серенсен, і не сказати, щоб він захоплював свідомість.

До 23 років він жодного разу не зіграв за збірну Данії.

Дійсно дуже класна селекція "бджіл" дозволяє не надто орієнтуватися на дубль.

Навіщо довго і ретельно підводити молодь від рівня аматорських турнірів до рівня АПЛ, якщо селекція дозволяє, наприклад, пописати Саїда Бенрахма за 2,7 млн.

фунтів, а через три роки продати його за 25 мільйонів? Це не згадуючи про величезні призові від самої Прем'єр-ліги, якими “бджоли” можуть користуватися вже другий рік.

Саме тому, коли черговий український “інсайдер” говоритиме “Томас Франк уважно стежить за Ярмолюком”, хочеться знати про мотиви таких висновків.

90-95% гравців "Брентфорда Б" не отримують навіть шансу в першій команді.

Це не означає, що переходити до дубля Брентфорда не треба.

Той же Серенсен, безумовно, може розраховувати на місце в основі багатьох команд Чемпіоншипу і, можливо, навіть АПЛ, якщо наважиться піти з Брентфорда.

Трансфермаркет оцінює його в 4,5 млн фунтів – за всіх умовностей подібних оцінок, можна з упевненістю говорити, що данець завдяки Брентфорду виріс у серйозного гравця.

Це не Золотий м'яч і навіть не “клуб рівня ЛЧ”, про які любили говорити зірки УПЛ у минулому житті – але цей шлях теж ще треба пройти.

Поки що Ярмолюк знаходиться на самому його початку.