Twitter та YouTube ігнорують запити України на видалення російської пропаганди

Нове дослідження європейського Центру дезінформації показало, що дописи з наративами Кремля та облікові записи їх авторів залишаються активними в соцмережах попри численні скарги українців.

З початку війни українська влада та її некомерційні партнери відстежують і позначають публікації в соцмережах, які використовують принизливі або терміни, що дегуманізують українців як спосіб виправдання війни. Останнім часом деякі великі компанії стали менш чуйними до запитів видалити контент, що поширює російську пропаганду або антиукраїнську мову ненависті. Про це повідомляє The Washington Post.

«У перші місяці повномасштабної російської агресії технологічні компанії США були дуже активними, дуже зацікавленими допомогти. Тепер вони уникають телефонувати нам», — повідомив заступник керівника Українського центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Микола Балабан.

Щоб підтвердити занепокоєння фактами, Україна в співпраці з незалежними дослідниками з Центру дезінформації, європейської коаліції, що охоплює кілька некомерційних організацій, проаналізувала ефективність українських зусиль модерації платформ.

З понад 15 000 позначених публікацій у дослідженні більшість були твітами, можливо тому, що Twitter полегшує користувачам створення кількох облікових записів, забезпечує анонімність і має меньші обмеження на мовлення, ніж його конкуренти. Понад 1000 публікацій і коментарів були з YouTube. У Facebook і Instagram було позначено по біля 100 публікацій у кожній соцмережі, а в LinkedIn менш як 100.

У звіті встановлено, що понад 70 відсотків публікацій, позначених як антиукраїнська мова ненависті у YouTube і Twitter, залишалися доступними станом на кінець червня. Також залишалися активними понад 90 відсотків облікових записів, відповідальних за такі публікації. Дописи включали образи, яких змішувалися російські слова «українець» і «бабуїн»; твіт, який перекладається як «Смерть бандерівцям, не брати в полон!», посилання на покійного лідера українських націоналістів Степана Бандеру, який нібито мав на меті пов’язати Україну з нацистською Німеччиною; коментар на YouTube російською мовою, що перекладається як «Україну зітруть з лиця Землі, ура!» та інші.

У звіті також зазначено, що LinkedIn видалив менше половини публікацій, які українські чиновники позначили як приклади російської пропаганди, що виправдовує війну.

Позитивним моментом є те, що Facebook видалив усі 98 дописів, які український уряд та його партнери позначили як такі, що містять антиукраїнські висловлювання, хоча багато відповідальних облікових записів залишаються активними. Прессекретар Facebook Ерін Макпайк пояснила це тим, що політика компанії не передбачає заборони облікового запису користувача, який вперше здійснив порушення, але передбачає ескалацію наслідків для тих, хто порушує повторно. Facebook і Instagram також загалом добре реагують на запити про видалення облікових записів, які видають себе за українських посадовців, і рекламу, що поширює тезу Кремля, хоча дослідники сказали, що вони воліли б, щоб платформи використовували більш активний підхід.

LinkedIn не коментував нове дослідження Центру, а YouTube і Twitter відповіли загальними фразами про продовження співпраці із зовнішніми організаціями та стеження за порушеннями політики платформ.

Експерти вважають, що соцмережі ненавмисно ігнорують запити України. «Я не думаю, що це погана воля з боку технологічних компаній. Насправді це просто брак ресурсів, брак інвестицій, недостатня підготовленість, а також дефіцит персоналу, який володіє російською та українською мовами та знає місцеві питання», — висловив думку старший радник глобальної некомерційної правозахисної групи Reset Tech, яка зосереджується на підзвітності платформ соціальних мереж, і співавтор звіту Фелікс Карте.

Критика не є новою. Попри те, що останніми роками найбільші американські соціальні медіаплатформи розширили свої зусилля з контролю за своїми платформами в усьому світі, дослідники та інформатори постійно зазначали, що вони виділяють менше ресурсів і мають менше досвіду в неангломовних регіонах. Компанії, включно з Facebook і Google, критикували задовго до останнього російського вторгнення за недостатню увагу до підтримуваних Кремлем кампаній дезінформації в Україні, включаючи воєнні операції у 2014 році.

На думку комісара з питань внутрішнього ринку Європейського Союзу Тьєррі Бретона, звіт Центру дезінформації є прикладом необхідності жорстких правил, щоб притягнути технологічні платформи до відповідальності.

«Російська дезінформаційна війна — це справжнє вторгнення в наш цифровий простір. Приклади у звіті ще раз показують, що великі онлайн-платформи вжили недостатніх заходів для захисту своїх користувачів від цього вторгнення», — заявив Бретон, наголосив, що російська інформаційна війна має реальні наслідки в усьому світі.