«МедіаЧек»: Увага «1+1» до сім’ї Порошенків у Лондоні виправдана, але поведінка журналістки порушує закон і етичний кодекс

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.   

ВИСНОВОК № 143

щодо матеріалу «1+1» під заголовком

«Дружина Порошенка у Лондоні зламала ніготь журналістці ТСН»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 30 червня 2022 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина, який вважає, що в матеріалі порушені стандарти відокремлення фактів від коментарів, повноти і достовірності.

2. Оскаржений матеріал розміщено як сюжет теленовин «1+1» (програма ТСН) у ютубі 29 червня 2022 року, авторкою зазначена Наталка Гончарова. Тривалість – більше трьох хвилин.  

3. Матеріал присвячений факту перебування Петра Порошенка із сім’єю в Лондоні та їхній реакції на дії журналістки, яка намагалася взяти в них інтерв’ю.  

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано…» (п. 10);

«Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Журналіст при збиранні інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-яких законних, у тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в збиранні інформації. Використання негласних прийомів збирання новин допускається лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу. Такі прийоми можуть бути виправдані лише у разі, коли іншими способами зібрати інформацію неможливо.» (п. 13).

2.   Редакційний статут телеканалу «1+1» не оприлюднений на його сайті або сайті ТСН (або розміщений у такий спосіб, що звичайний користувач не може його знайти).

3.     Законодавство

3.1.      Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (в ред. 2006 р.; № 3759-XII):

«Редакційний статут телерадіоорганізації визначає:

основні вимоги до забезпечення точності, об’єктивності, неупередженості та збалансованості інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією;

вимоги до розповсюдження конфіденційної інформації;..

вимоги до перевірки достовірності інформації, одержаної від третіх осіб;..

особливості поширення інформації про політичні партії та політиків під час виборчого процесу та поза його межами;..» (ч. 4 ст. 57).

«Редакційний статут телерадіоорганізації має бути оприлюднений…» (ч. 6 ст. 57).

«Телерадіоорганізація зобов’язана:..

поширювати об’єктивну інформацію;..

не розголошувати інформацію про приватне життя громадянина без його згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною…» (п.п. «в», «и» ч. 1 ст. 59).

«Творчий працівник телерадіоорганізації зобов’язаний:.. не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;» (п. «в» ч. 1 ст. 60)

«…поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб,..;» (абзац 14 частини 2 статті 6).

3.2.Цивільний кодекс (№ 435-IV):

«Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.» (ч. 1 ст. 307).     

«Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи,..» (ч. 1 ст. 308).

3.3. Закон України «Про інформацію» (в ред. 2011 р., № 2657-XII), ст. 29:

«Поширення суспільно необхідної інформації

1. Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

2. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо». 

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Звертаючись по коментар для матеріалу, журналісти повинні поводитись спокійно і утримуватись від провокаційних дій.
2. Предмет розгляду. Ініціатива «МедіаЧек» не схвалює будь-яких спроб фізичного впливу на журналістів, включаючи виривання телефонів, але в силу своєї компетенції й мандата Ініціатива оцінює лише журналістський матеріал, а не дії людей, які конфліктували з авторкою.
3. Тема розглядуваного матеріалу. Хоча заголовок матеріалу фокусується на зламаному нігтеві, але йдеться в ньому про перебування Петра Порошенка та членів його сім’ї за кордоном під час війни. Цей матеріал є сюжетом із випуску новин, якому передує підводка ведучої в студії.
4. Відокремлення фактів від коментарів. У матеріалі є зокрема такі висловлювання журналістів, як «Петро Порошенко в соцмережах хизується поїздкою…» (перше речення ведучої в студії), далі – висловлювання авторки сюжету: «…навіть не збагнула, що люди ховаються…» (1 хвилина ефіру), «…наскільки сильно пані Марина не хотіла, щоб їхню родину побачили в Британії…» (2 хвилина ефіру), «вочевидь…» (2 хвилина 40 секунд). Ці висловлювання оцінкові, не є твердженнями про факти. Нав’язувати глядачеві думки авторів новинного матеріалу неприпустимо — це порушення пункту 9 Кодексу етики українського журналіста.
5. Щодо зйомки сім’ї Порошенків у ресторані. Питання виїзду чоловіків за кордон у період воєнного стану, зокрема критеріїв, за якими їм дозволяють виїжджати, в Україні є предметом дискусії, тому його висвітлення становить суспільний інтерес. У розглядуваному сюжеті йдеться про окремий випадок, а саме про перебування за кордоном політика та його повнолітніх синів, тобто у висвітленні питання перебування сім’ї Порошенків за кордоном є суспільний інтерес.

Зйомкою журналістка зафіксувала, що Петро Порошенко та його молодший син, якому двадцять один рік, перебували в Лондоні. Сніданок у ресторані готелю не є заходом публічного характеру, але фіксація такого факту була виправдана суспільною важливістю інформації (стаття 29 закону «Про інформацію» має пріоритет порівняно з нормами ЦКУ та ЗУ Про телерадіомовлення). Однак, на думку Ініціативи, достатньо було зняти Порошенків без демонстративного втручання у розмову родини, не попередивши про зйомку на телефон, а згодом це відео було оприлюднене у випуску новин. У проведенні саме провокативної відеозйомки не було переважного суспільного інтересу, тому з боку журналістки та телеканалу це порушення пункту 3 Кодексу етики.

6. Посилання на джерела та перевірка інформації. У сюжеті йдеться про перебування синів Петра Порощенка та його самого за кордоном в час дії воєнного стану. Саме по собі це питання становить суспільний інтерес, оскільки йдеться про політика, народного депутата України. Але постають питання щодо джерел інформації та її перевірки. Зокрема йдеться, що «за даними джерел ТСН» Олексій Порошенко був помічений в Цюріху (2,5 хвилина ефіру), тобто джерело є анонімним, що позбавляє телеглядачів можливості оцінити його надійність та незаангажованість. У сюжеті нічого не сказано про виняткові обставини, які б обґрунтовували анонімізацію джерел (загроза їх життю абощо). Журналістка намагалася запитати Петра Порошенка, де його «старші діти», на що він відповів: «ми на фронті». Проте варто детальніше звернути увагу на те, як і за яких обставин було поставлене це питання.

Вище вже йшлося про неправомірність зйомки відео, в процесі якої відбувався діалог журналістки з політиком та його дружиною. Зйомка була демонстративною та провокативною, що не сприяло нормальному діалогу, коли журналістка мала б уточнити в Порошенка, де його старший син. Ініціатива звертає увагу на складний шлейф взаємин каналу «1+1» та його журналістів із одного боку й Петра Порошенка та його політсили з іншого. (дивіться зокрема пункт 7 Висновку Незалежної медійної ради від 7 січня 2022 р оку). Конфліктна обстановка зйомок без згоди політика, питання про «старших дітей», а не про старшого сина, не сприяли отриманню якісних відповідей від Петра Порошенка. Ми не виключаємо, що він правильно зрозумів питання й міг не хотіти казати, де знаходиться його син Олексій. Але за цих обставин Ініціатива не може визнати, що журналістка перевірила інформацію про місце перебування Олексія Порошенка, просто озвучивши це запитання Петрові Порошенку.

Наприкінці сюжету повідомляється, що на початку червня Петра Порошенка побачили на вулиці Лондона і «сфотографували» (насправді – зняли на відео, близько 2:50) під час прогулянки з донькою. При цьому не сказано ні хто зняв їхню прогулянку вулицею, ні як це відео потрапило до журналістів. Отже, наявне порушення пункту 6 Кодексу етики.

7. Повнота інформації. Використання неназваних джерел — це порушення професійного стандарту журналістики щодо повноти інформування. В сюжеті також не роз’яснено, яким категоріям посадовців дозволений виїзд за кордон і з якою метою, чи є зараз поїздки народних депутатів за кордон звичайною справою тощо. Крім того, не згадано, що Олексій Порошенко має досвід військової служби, що є критерієм для його мобілізації в пріоритетному порядку. Це також порушення пункту 6 Кодексу етики.
8. Неупередженість. Оцінкові висловлювання у сюжеті, явно критичні до сім’ї Порошенків,  анонімні джерела негативної інформації про Порошенків, проведення провокативної зйомки — все це свідчить про упередженість при підготовці розглядуваного сюжету (пункт 9 Кодексу етики). Також це є порушенням і пункту «в» частини 1 статті 59 закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо об’єктивного інформування аудиторії, оскільки неупередженість охоплюється поняттям об’єктивності, а упереджений матеріал є протилежністю об’єктивному.
9. Щодо редакційного статуту телеканалу. У своєму Висновку № 138 Ініціатива вже зазначала: «Частина 6 статті 57 згаданого закону [про телерадіомовлення] передбачає, що  редстатут має бути оприлюдненим, але закон не вказує, в який саме спосіб. Зважаючи на сучасний рівень розвитку інформаційного простору, саме сайт каналу виглядає адекватним місцем для оприлюднення редакційного статуту». Це стосується і «1+1».

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що телеканал «1+1» у своєму сюжеті під назвою «Дружина Порошенка у Лондоні зламала ніготь журналістці ТСН» порушив пункти 3, 6 і 9 Кодексу етики українського журналіста, пункт «в» частини 1 статті 59 закону «Про телебачення і радіомовлення».

Ініціатива закликає телеканал оприлюднити свій редакційний статут на власному сайті. 

Копію цього висновку надсилаємо до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Ініціатива не схвалює фізичного впливу на журналістів, навіть якщо ті допускають порушення етики та законодавства в своїй роботі.

16 липня 2022 року