Укрзалізниця підвищила тарифи для бізнесу на 70%. Але це ще не кінець

У бізнесу до "Укрзалізниці" традиційно багато питань. Зокрема – про архаїчну тарифну систему, корупцію, кризу в управлінні, зношену інфраструктуру. Повідомляє "Економічна правда".

Якщо раніше залізничні проблеми вирішувалися в'яло, то зараз питання стало ребром.

Після блокади портів залізниця перетворилася на один з найбільш затребуваних видів транспорту. У суспільстві виник запит на те, щоб навести лад у державній компанії. Найбільш чутливе питання – тарифи.

Керівництво "Укрзалізниці" вважає, що під час війни ціни треба піднімати, аби зберегти компанію на плаву. Бізнес вважає, що підвищувати тарифи в умовах логістичної кризи – самогубство для економіки.

Більш того, в окремих галузях жаліються, що тарифи несправедливі, й окремі підприємці отримують більше пільг на перевезення товарів. Як вирішуватимуть суперечку?

Тарифне питання

Особливість українського залізничного транспорту в тому, що вартість перевезення неоднакова для всіх товарів. Ціна на послуги "Укрзалізниці" складається з базового тарифу та коефіцієнта, на який він множиться.

Тариф залежить від типу вагона, відстані, особливості вантажу (рідкий, твердий, небезпечний, негабаритний, малий термін зберігання). Коефіцієнт змінюється залежно від класу товару.

До першого класу належать руда, вугілля, добрива, цемент. До другого – зерно, цукор, ліс, кокс, нафта. До третього – нафтопродукти, машини та метали. Ще є група позакласових товарів (щебінь, пісок, сіль), але зараз мова не про них.

Найменші коефіцієнти застосовуються до товарів першого класу, тому їх транспортування найбільш вигідне. Їх перевезення не покриває собівартості послуг УЗ, а виробники таких товарів економлять на логістиці мільярди гривень.

У 2021 році 46% залізничних перевезень припадали на товари першого тарифного класу.

Наказ про такий розподіл тарифів Міністерство транспорту видало у 1997 році. Ідея полягала в тому, щоб субсидувати перевезення товарів з меншою доданою вартістю заради підтримки конкурентоздатності українських підприємств.

Найбільший зиск з цього отримали сировинні компанії Ріната Ахметова, Вадима Новинського, Костянтина Жеваго та Дмитра Фірташа.

Читайте також: Без права на існування. Що говорять українські виробники з різних галузей про підняття тарифів УЗ

У дев’яності роки такий розподіл цін був логічним. Світові ціни на сировину були низькими, а Україна переживала важкий період трансформації після розпаду СРСР. Підприємства не відрізали від субсидування, щоб уникнути банкрутств.

Проте за 25 років ситуація змінилася

У 2000-х роках попит на сировину зріс, зокрема через індустріалізацію Китаю. Ціни на руду, вугілля та зерно зростали до 2011 року. Потім вони поступо знижувалися, однак до рівня дев'яностих років жодного разу не опускалися.

У 2021 році ціни на сировину знову пішли вгору. Попит стимулювали відновлення промисловості після пандемії, енергетична криза та переорієнтація на "зелену" модель економіки.

Аналітики очікують, що в найближчі роки вартість сировини залишатиметься високою.

З роками рентабельність сировинного бізнесу зросла, проте дисбаланс у тарифах залишався. Виробники вугілля, руди та добрив продовжують отримувати пільги на перевезення.

Через збиткові перевезення, управлінську кризу та корупцію "Укрзалізниця" з року в рік втрачала десятки мільярдів гривень. Недоотримані доходи компанія перекривала шляхом підвищення тарифів для інших товарних класів.

Через брак фінансування страждала залізнична інфраструктура, зношувалася матеріально-технічна база, падала якість обслуговування.

Корупція та тарифи для Ахметова: за що летять голови в "Укрзалізниці"

Через накопичені проблеми "Укрзалізниця" втрачала клієнтів. Якщо у 2012 році її коліями перевезли 457 млн тонн вантажів, то у 2021 році – 314 млн тонн.

Політичної волі для вирівнювання тарифів не знайшла жодна влада. Імовірно, це було пов’язано з небажанням конфліктувати з бізнес-групами.

Певного зближення тарифів вдалося досягти у 2021 році. Якщо раніше різниця коефіцієнтів між першим та другим тарифними класами становила 30%, то з початку 2022 року – 20,7%. Так проблемне питання зрушило з місця.

Бізнес поступово переорієнтовувався на інші види транспорту, і на певний час суперечка навколо залізничних тарифів втратила гостроту.

Усе змінилося після початку великої війни. Російські окупанти заблокували українські порти, а залізниця вмить перетворилася на найбільш затребуваний вид перевезень. Тут тарифне питання заграло новими барвами.

Ціни підняли для всіх

Велика війна показала, наскільки важлива робота залізниці в екстрених ситуаціях. Компанія безкоштовно евакуйовує людей із зони боїв і налагоджує шляхи для експорту товарів, намагаючись хоча б частково замінити заблоковані порти.

Читайте також: Зачинятись чи возити зерно вантажівками? Що аграрії говорять про підвищення тарифів на залізниці

Зброя від західних партнерів теж постачається залізничними шляхами, через що власність компанії часто потрапляє під удари росіян. За даними KSE, внаслідок обстрілів "Укрзалізниця" отримала збитків на 2,7 млрд дол.

З такими екстремальними викликами компанія справляється лише завдяки щомісячній дотації на 2-3 млрд грн, але держбюджет і так має колосальний дефіцит.

Для продовження роботи компанії доведеться залучати зовнішнє фінансування, зокрема в рамках лендлізу, однак цього все одно не вистачить.

До кінця 2022 року УЗ потрібно знайти 25-26 млрд грн. Половину цієї суми покриють коштом українських платників податків, а все інше треба шукати самотужки.

Вартість пасажирських перевезень під час війни компанія обіцяла не підвищувати. Викрутитися вирішили шляхом підвищення вартості вантажних перевезень. З 1 липня Мінінфраструктури підвищило тарифи для всіх класів на 70%.

За даними УЗ, це дозволить додатково залучити 11,2 млрд грн. Компанія зазначає, що нові тарифи нібито не сильно вдарять по бізнесу, бо вартість логістики компенсується вищими цінами на сировину на зовнішніх ринках.

Однак ця теза доволі суперечлива. Наприклад, закупівельні ціни на зерно в Україні з початку війни не зростають, а падають, бо фермери не можуть реалізувати продукцію і витрачають більше коштів на логістику.

Ціна на світовому ринку та гроші, які отримують українські фермери, – різні суми.

"Протягом весни та літа ціни на зерно падали. Причина в логістиці, яка не дає вивезти зерно. Не маючи прямого морського сполучення, ми втратили можливість експортувати товар у Єгипет, Саудівську Аравію, Китай.

В умовах жорсткого дисбалансу між пропозицією та логістичною спроможністю експортуються крихти, тому з ціни вимивається значна частка на логістику", – сказав аналітик консалтингової компанії Barva Invest Павло Хаустов.

Ціна в Україні (червона крива) була вищою, ніж на Чиказькій біржі, через близькість ринків збуту. Ціна на біржі в Чикаго (синя крива) взагалі не враховує витрати на доставку

До 24 лютого фермери мали налагоджені ланцюги постачань через зернотрейдерів. Після початку великої війни трейдери припинили закупівлю, бо їх товар простоює в чергах.

Фермери вимушені шукати альтернативні шляхи для виходу на світовий ринок. Як правило, ці шляхи передбачають більші витрати на логістику та менший дохід.

Отже, рішення "Укрзалізниці" про підвищення тарифів збільшить витрати на логістику та зменшить доходи фермерів. За даними Української зернової асоціації, подекуди вони вже продають урожай за цінами, нижчими за собівартість.

"Я готувався до війни, до окупації, до бомбардувань". Як фермер з-під Донецька веде бізнес біля лінії фронту

Несолодко від нових тарифів і металургам. Руда – найпоширеніший товар у залізничних перевезеннях в Україні. У 2021 році на неї припадали 25% вантажообігу.

Читайте також: Тарифний рекет. Як проблеми «Укрзалізниці» будуть вирішувати аграрії

Через блокаду портів металурги мають таку ж проблему з реалізацією товару на зовнішньому ринку, як і аграрії, тому високі світові ціни нічого не компенсують.

Підвищені тарифи вдарять і по видобутку вугілля, експорт якого заборонений. За даними джерел ЕП, після рішення про підвищення тарифів щонайменше чотири українські шахти стали збитковими.

Тарифи залишили нерівними

На ринку залізничних перевезень стало тісно. Нові тарифи змусили повернутися до дискусії про справедливість "класового" розподілу вартості перевезень, адже тепер різниця між класами в абсолютних показниках зросла ще більше.

Аграрії вважають, що вони доплачують за транспортування руди, адже тариф на її перевезення нижчий за собівартість, й "Укрзалізниця" компенсує це завдяки більшій вартості перевезення зерна.

Фермери вимагають прийти до спільного знаменника між першим та другим класами товарів. Тоді для аграріїв вартість зменшиться, а для металургів – зросте.

За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Романа Сластьона, через дискримінацію в цінах аграрії програють металургам конкуренцію за залізничні вагони.

Це призводить до того, що в складних логістичних умовах замість зерна на експорт іде переважно руда.

Товар поїде без обмежень. Що означає для України транспортний "безвіз"

Металурги вважають, що поточний тарифний розподіл за класами має існувати, бо собівартість перевезення зерна значно вища, ніж перевезення руди. Отже, вирівнювання тарифних класів дискримінуватиме виробників руди.

"Перевезення руди більш технологічне та зручне для залізниці. Маршрути перевезення руди заздалегідь визначені і не мають сезонних коливань на відміну від сезонних зернових вантажів.

Для перевезення руди до початку війни використовувалося до 30 залізничних станцій та близько 2,7 тисячі кілометрів магістральних залізничних шляхів. Для перевезень зерна – близько 500 станцій і 14,8 тисячі кілометрів шляхів.

На 10 мільйонів тонн перевезень зерна потрібно в 37 разів більше залізничних станцій і в десять разів більше шляхів, ніж для руди", – зазначили ЕП в групі "Метінвест".

Патова ситуація

Коли вартість перевезення окремих товарів субсидується, бізнес до цього звикає. Якщо це субсидування різко прибрати, то галузь отримає шок. Під час війни це небажаний сценарій, бо на карту поставлені робочі місця та виживання бізнесу.

Однак таке субсидування шкодить іншим галузям в умовах безпрецедентної логістичної кризи.

За словами операційного директора УЗ В’ячеслава Єрьоміна, компанія схильна привести тарифні класи до спільного значення. Така ініціатива просувалася й раніше, однак її гальмували на різних етапах затвердження.

Розподіл тарифів за ознакою товару архаїчний. Україна адаптує законодавство до норм ЄС і прагне позбутися цієї норми. Ліквідація розподілу цін за тарифними класами передбачена в стратегії "Укрзалізниці" до 2023 року.

За словами заступника директора департаменту комерційної роботи "Укрзалізниці" Валерія Ткачова, наступне підвищення вартості послуг відбуватиметься з урахуванням зближення тарифів.

Проте мова може йти про часткове зближення, як у 2021 році, а не про ліквідацію поточної системи ціноутворення.

Зараз підвищення залізничних тарифів матимуть негативні наслідки. Питання в тому, наскільки доцільно для виживання економіки рятувати "Укрзалізницю" за кошти бізнесу.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков вважає, що існування в умовах нових тарифів буде внеском бізнесу в підтримку економіки та обороноздатності країни.

Представники влади натякають, що бізнес має поділитися надприбутками, які українські експортери отримали у 2021 році завдяки високим цінам.

Президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков вважає, що держкомпанія замість підвищення тарифів мала б залучати більше допомоги з-за кордону та розширювати пропускну спроможність прикордонних переходів.

Якщо вирішено фінансувати дефіцит шляхом підвищення тарифів, то принаймні правила для різних галузей мають бути рівними. Особливо в умовах блокування портів та логістичного колапсу.