Що буде з 4 каналом після арешту майна колаборанта Ковальова?

На початку червня Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження проти  народного депутата  з фракції «Слуга народу» Олексія Ковальова через його співпрацю з ворогом в окупованій Херсонській області. Його підприємства почали вивозити харчі у Крим, а звідти — завозити пальне, у його санаторії в Голій Пристані живуть російські військові. Та й сам депутат відкрито писав у соцмережах, що Росія у Херсоні надовго. Минулого тижня суд заарештував майно колаборанта: три компанії та його банківські  рахунки, загальна вартість яких — понад 4,7 мільйонів гривень. Серед цих компаній є 4 канал (ТОВ «ТРК Інтеррадіо»), який Ковальов купив у грудні 2021 року. «Детектор медіа» вирішив з’ясувати, як арешт вплине на роботу каналу, чи буде він в ефірі та що чекає на його 200 штатних працівників.

Для чого Ковальов купив 4 канал?

В кінці минулого року 4 канал без конкурсу отримав ліцензію на цифрове ефірне мовлення. Коли після цього власник каналу — колишній політик Дмитро Добродомов — продав його маловідомому «слузі народу» Олексію Ковальову, всі сприйняли це як чергову спробу влади розширити свій медіаресурс. Були й припущення, що актив купували в інтересах Віктора Медведчука, але підтверджень не було, окрім того факту, що соратники Дмитра Добродомова раніше продавали канали Медведчуку. 2021 року оточення Медведчука заявляло про пошук каналів на заміну тим, які потрапили під санкції.

Сам Ковальов  задекларував купівлю мовника як подарунок від батьків вартістю понад 4 мільйони гривень. Також у його власності опинилась компанія «Ар Ті Ай Продакшн». Згідно реєстру він є бенефіціаром цих двох компаній, а також ТОВ «Корона Санрайс», якій безпосередньо належить цифрова ліцензія. Ймовірно, саме майно цих компаній зараз арештоване за рішенням суду.

Нардеп-бізнесмен із Голої Пристані пояснив, що канал йому подарували батьки

За словами працівників каналу, Олексій Ковальов, ставши власником 4-го, не впливав на редакційну політику. За словами головної гостьової редакторки каналу Катерина Бичихіної, депутат мав лише три зустрічі з колективом каналу. Він обіцяв вкладати гроші у розвиток, підвищувати зарплатню в кілька разів, а також представив новий менеджмент: «Наприкінці грудня, коли канал купив Ковальов, у нас із ним була неформальна зустріч на корпоративні, де він на камеру пообіцяв, що не втручатиметься у редакційну політику каналу. Після цього була вже зустріч із топменеджментом: Ковальов обіцяв підвищення заробітних плат в рази, інвестиції у розвиток каналу, зйомки нових токшоу, будівництво павільйонів». Письмових гарантій, каже Катерина, власник не давав. На третій зустрічі він представив Яну Іщенко як свою довірену особу, яка керуватиме каналом. Після цього на каналі Ковальова не бачили.

Колишня журналістка каналу «Україна» Яна Іщенко змінила на посаді генпродюсера  Владислава Бичка, який працював на каналі з часів запуску у 2018 році і фактично сформував його команду. Директором компанії «Інтеррадіо» є Тарас Боровський  — юрист, який працює на каналі також із 2018 року.

Коли стало ясно, що Ковальов зрадник, Офіс президента заявив, що жодного стосунку до переходу 4 каналу у власність майбутнього колаборанта не мав. На думку радника голови ОПУ Михайла Подоляка,  мовник був потрібен Ковальову «виключно в інтересах Росії та її внутрішніх сателітів».

Тієї ж думки гостьова  редакторка каналу: «Я думаю, що Ковальов готував цей канал під окупацію (вони ж хотіли захопити Київ за три дні), тому жодних редакційних змін ніхто не планував до захоплення. А спершу ми, весь колектив, були впевнені, що канал купив Офіс президента». Тарас Боровський на запитання, навіщо Ковальов купив канал, сказав, що не знає, але думав, що канал хочуть «поставити на службу владі». 

Один із впливових представників владної верхівки, близький до Володимира Зеленського, у розмові з «Радіо Свобода» зауважив, що про намір Ковальова придбати 4 канал не знав навіть президент.

На останніх фото Олексій Ковальов не буває веселим

Що сталося з каналом після зміни власника

Редакційна політика каналу справді не змінилась, хоча за рішенням Ковальова припинилася співпраця з ведучими Бориславом Березою, Остапом Дроздовим та Антоном Мухарським. Ведучі пов’язували це з їхньою позицією, критичною до влади.

З приходом нової генеральної продюсерки кількість ефірів та навантаження на працівників 4 каналу зросла. Зарплатня — ні. «В січні було багато вихідних, і канал фактично працював на рахунок раніше записаного контенту, — розповідає Катерина Бичихіна. — Сказати, що ми перепрацьовували, — це нічого не сказати. Яна Іщенко могла писати о другій ночі, що о шостій ранку ми маємо бути на роботі. Ми працювали по двадцять годин на добу і практично жили на каналі». На цей час на каналі було близько двох сотень штатних працівників; ще кількох привела Яна Іщенко.

24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, працівники 4 каналу питали Яну Іщенко у спільному чаті, чи виходити їм на роботу. За словами Катерини, вона не відповіла; колектив вирішив працювати.

«Частина колег живуть у Гостомелі, Ірпені та Бучі. Вийшовши на роботу, вони більше не повернулись додому. А в багатьох із них не лишилось домівок, — розповідає Катерина. — До обіду ми робили ефір попри вибухи, а Яна так і не вийшла на зв’язок».

Згодом, отримуючи від працівників 4 каналу запитання щодо зарплатні, Яна Іщенко відповідала, що не має ані грошей, ані відповідальності за виплати. І зрештою, за словами Катерини Бичихіної зовсім зникла з радарів. «Детектор медіа» телефонував Яні Іщенко; вона відповіла, що більше не працює на каналі, й порадила звертатись до директора. Ми надіслали їй запитання та сподіваємось на відповідь.

«25 лютого я дав бухгалтеру вказівку всі гроші, які були на рахунку підприємства, перерахувати на зарплату працівникам та виплату податків, якими обкладаються зарплати, — сказав «Детектору медіа» директор компанії Тарас Боровський. — Зовсім незначну частину зарплати в той день люди отримали. Варто зважати на те, що Ковальов у лютому дав вказівку посилювати темпи роботи. Люди перепрацьовували, він натомість обіцяв їм суттєве підвищення зарплатні. А в лютому вони не отримали навіть своєї звичної зарплатні. Після цього надходжень на рахунки компанії не було».

Команда намагалася зв’язатися з Ковальовим, але він не відповідав. Лише раз власник зателефонував одній із редакторок. «Він тоді був в окупованому Херсоні, — розповідає Катерина Бичихіна. — У розмові він крив її матом, називав нас пацюками й казав, що ми нічого не знаємо про справжню війну. Це нас страшенно образило». Спершу Ковальов казав, що може повернутись із окупованої території і пояснити, що він там робить, а також стверджував, що займається волонтерством. І взагалі має бути зі своїми виборцями. Колеги по фракції почали критикувати його, занепокоєння висловив і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. 

Аби добитися виплати боргів, працівники 4 каналу звернулись по допомогу до «слуги народу» Ігоря Фріса. Той зателефонував Ковальову й почув: «Денег нет. Я в Херсоне. Деньги заблокированы в Херсоне. Но как только они появятся, я им все верну».  У травні Олексія Ковальова виключили з фракції, й надії вплинути на нього за допомогою колег-нардепів більше не було. В кінці квітня колектив каналу засудив Ковальова й дистанціювався від нього. Ковальов публічно оголосив, що планує кадрові зміни, бо не задоволений журналістами каналу, й іще раз пообіцяв усе повернути.

За п’ять місяців, що минули з початку великої війни, частина працівників звільнилася, частина ­— пішла служити в армію, однак більшість залишаються штатними працівниками 4 каналу. Після незначних виплат у лютому ніхто з працівників грошей не отримував; канал також винен державі мільйони гривень за трансляцію. У березні канал почав ретранслювати спільний телемарафон «Єдині новини» й робить це досі.

«Ми провели перемовини з провайдерами, — розповідає директор каналу Тарас Боровський. — Багато хто з найбільших провайдерів пішов нам назустріч і зменшив вартість трансляції до 1 гривні, хоча раніше ми платили їм кому 10 тисяч, кому 80 тисяч, а кому і 200 тисяч гривень на місяць. За рахунок перемовин та оптимізації видатків канал де-не-де є в ефірі. Зараз на нашій частоті виходить “Рада” навіть без логотипу 4 каналу. Студія відключена від концерну РРТ — це зробили для того, щоб приміщенням каналу та апаратною не заволоділи зловмисники й не запустили свої наративи».

Команда не має доступу до офісу телеканалу — люди навіть не можуть потрапити на свої робочі місця, щоб забрати речі. За інформацією «Детектора медіа», працівники кілька місяців тому обговорювали ідею забрати собі або розпродати майно каналу, яке залишилось в офісі, аби бодай частково виплатити борги, однак юристи порадили цього не робити — це незаконно.

Тим часом на початку липня Ковальов став так званим заступником керівника окупаційної адміністрації Херсонської області. 

Що значить арешт майна Ковальова для каналу?

Ухвали суду в реєстрі поки що немає, тому ми не знаємо деталей щодо долі активів Олексія Ковальова. Чи будуть вони конфісковані, відчужені на користь державі, передані в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). «Детектор медіа» звернувся до Державного бюро розслідувань та АРМА із запитаннями, що далі буде з 4 каналом, його колективом та ліцензією. Поки що ніхто не приймав рішення про припинення мовлення та відмову від ліцензії. Оскільки канал зараз транслює марафон, ми також звернулись із запитаннями до Міністерства культури та інформаційної політики, яке координує «Єдині новини». Відповідей поки що немає.

«Що зараз робити, поки що не зрозуміло, — коментує Тарас Боровський. — Я ще не бачив ухвали щодо арешту майна й не знаю, що саме арештовано й що саме заборонено».

«З повідомлення ДБР ми знаємо, що заарештовано сто відсотків статутного капіталу, — коментує членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан. — Арешт означає, що власник не має права розпоряджатись каналом. Але при цьому як компанія і медіа канал може працювати». Втім зараз, транслюючи марафон, канал не має жодного способу заробляти гроші, аби розрахуватись із боргами перед колективом та державою. Це питання — як платити за трансляцію, поки ретранслюєш марафон, — постає й перед іншими мовниками, які не мають інших джерел заробітку, крім реклами.

За словами Олени Щербан, конфіскувати актив і забрати у свою власність держава зможе лише після вироку суду у кримінальній справі щодо колабораціонізму Ковальова. Важливо, щоб це був вирок, який набув законної сили, себто не був оскаржений в наступних інстанціях. Цей процес може тривати кілька років, якщо Ковальов доживе до вироку (зрадники на окупованих територіях — група ризику) й вирішить оскаржувати рішення першої інстанції.

Машину колаборанта підірвали 22 червня; Ковальов вижив і звинуватив українську владу в теракті

Є й інші варіанти розвитку подій. «У процесі розслідування ДБР може звернутись до суду з проханням передати актив в управління державі. Це можна зробити рішенням слідчого судді. Тоді канал перейде до АРМА, яке може обрати управителя», — каже Олена Щербан. Процес обрання управителя — теж непроста історія; можна згадати хоча б історію з «Українським медіахолдингом», який у вересні Печерський райсуд Києва передав в управління АРМА. За рік, у вересні 2020 року, тендерний комітет АРМА обрав управителем для УМХ ТОВ «1+1 Інтернет», що входить до групи «1+1 медіа» Ігоря Коломойського.  Однак інші учасники конкурсу оскаржили це рішення. Зрештою ще за рік у червня 2021 року Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення АРМА про визнання ТОВ «1+1 Інтернет» управителем УМХ. Нового управління АРМА так і не обрало.

Можна припустити, що за теперішніх умов, коли держава і так контролює інформаційне мовлення більшості телеканалів, вона не дуже зацікавлена контролювати (а отже, й фінансувати) 4 канал і віддавати борги Ковальова. «Зараз усе виглядає так, що всіх влаштовує ця ситуація, — коментує Олена Щербан. — Значно вигідніше тримати це медіа під арештом. До того ж, поки триває війна, ніхто не робитиме зайві виплати».

Тим часом директор каналу мріє про звільнення. «Як директор я не можу звільнитись із цього підприємства й маю відповідати всім партнерам і працівникам про борги. Директором я став за півтора місяця до початку війни, а до того працював юристом каналу. Мене призначили ще старі власники. Ковальов, купивши канал, не став мене звільняти — ми домовилися, що я залишаюсь на перехідний період», — розповів «Детектору медіа» Тарас Боровський. За його словами, зараз він у процесі звільнення. Він написав заяву про звільнення ще в середині квітня і надіслав на робочу адресу нардепа у Верховну Раду, а також за місцем прописки у Голу Пристань. «Звісно, листи повернулись до мене. Після цього я скликав загальні збори учасників, щоб повідомити про своє звільнення. Ковальов на збори не прибув, я склав акт, і в середині червня подав до суду про припинення трудових відносин. Шевченківський районний суд міста Києва зараз завантажений, коли дійде черга до моєї заяви, я не знаю. Коли це станеться, я піду до державного реєстратора, щоб моє ім’я видалили зі складу керівників цієї юридичної особи. Я дуже сподіваюсь, що незабаром активи будуть передані АРМА і буде призначений управитель, який зможе мене звільнити. Я буду тоді дуже радий», — сказав «Детектору медіа» Тарас Боровський. Він пояснив, що його запрошують на іншу роботу та на державну службу, але без офіційного звільнення з 4 каналу він не може прийняти ці пропозиції.

Частина працівників каналу з власної ініціативи переформатували ютуб-канал 4-го, перейменувавши його на ProUA. Раніше в Україні існувало онлайн-видання з такою назвою, однак його поглинуло видання «Коментарі».

«Ютуб-канал не належав Ковальову — це окрема структура, оформлена на нашу колегу, яка розвивала цей канал із першого дня, — пояснює Катерина Бичихіна. — Всі паролі були в нас. І наші 120 тисяч підписників також залишились. Зараз ми намагаємось розвивати канал. У нас є кілька редакторів, за кожним закріплена рубрика. Є журналісти, які мають власні рубрики — Діана Доскоч, Євгенія Бритик, Ігор Козак та інші. Ведучі прямих етерів Марина Рева та Володимир Курінний. Також на глядачів чекає сюрприз — повернення Остапа Дроздова, наш спільний проєкт. Я — керівниця проєкту, займаюсь організаційними питаннями, допомагаю з гостями».

Нагадаємо, в такий самий спосіб вчинив із ютуб-каналом «Наш» колишній ведучий телеканалу Макс Назаров після того, як безслідно зник власник «Нашого» Євгеній Мураєв.

Над каналом ProUA працюють близько сорока працівників 4 каналу — поки що на волонтерських засадах, але сподіваються знайти інвестора. «Проукраїнського інвестора», — наголошує Катерина.