«Война с фейками» та шизофашизм. Як Росія створює та поширює дезінформацію

24 лютого 2022 року в телеграмі почалася масштабна російська операція з дезінформації під назвою "Война с фейками". Контент каналу націлений на росіян, присвячений запереченню російських воєнних злочинів та дискредитації українського інформаційного поля у форматі "фейк-правда". Автори каналу стверджують, що вони не займаються політикою, а хочуть давати об’єктивну інформацію про те, що відбувається в Україні.

Анонімний телеграм-канал "Война с фейками" з’явився в перший день повномасштабного російського вторгнення. У своєму маніфесті адміністрація каналу декларує, що західні країни втягнули росію в інформаційну війну, від якої страждають прості люди, і їхнє завдання – наповнити інформаційний простір об’єктивною інформацією, яка має зменшити тривогу і паніку в російському суспільстві.

Уже в перші два тижні канал "Война с фейками" набрав 700 тис. підписників, публікуючи в середньому по 30 повідомлень на день. Контент складається з текстів, які пишуться на основі українських та міжнародних новин. Завдання каналу, за словами авторів, "препарировать фейки и давать ссылки на их опровержение". Деякі публікації, які розвінчують на каналі, насправді можуть бути фейками, але справжня мета каналу – заперечувати реальні злочини російської армії.

Загальна інформація

У своїй естетиці телеграм-канал "Война с фейками" імітує популярний сьогодні формат розвідки на основі відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT). Повідомлення складається з так званого фейку, короткого "спростування" та розлогого коментаря. Як ілюстрації використовуються скриншоти або фрагменти новинних сюжетів чи відео, які зняли очевидці. Але "доказовою базою" для "спростувань" є набір оцінних суджень, емоційно забарвлена лексика, суб’єктивні припущення, брехня та маніпуляції.

Окрім основної рубрики зі "спростуваннями новин", існує ще дві: #цифрадня та #цитатадня, де публікуються вирвані з контексту цитати діячів росії та міжнародних політиків.

Структура мережі "Война с фейками"

Канал "Война с фейками" є ядром мережі (700 000 + підписників). Тут публікується оригінальний контент, який розноситься клонами та бустерними каналами. Клони – це канали, які дуже схожі з ядром, але мають значно менше підписників (від 200 до 20 000), репости робляться здебільшого з центрального каналу, тому оригінальний контент майже відсутній. Бустерні канали також схожі на клони, але мають більше відмінностей або репостять одночасно з декількох телеграм-каналів.

Напрямок стрілки на інфографіці означає напрям контенту: вхідний чи вихідний. Тобто, якщо стрілка спрямована від каналу warfake до, скажімо, каналу warfake_samara, це означає, що самарський канал репостив контент собі. Розмірами трикутників стрілок закодовано кількість репостів, що більший трикутник, то більше вихідного або вхідного контенту між каналами. Як бачимо на інфографіці, контент розходиться з каналу warfakes по клонах, які комунікують між собою. Вони закріплені за такими містами та регіонами, як Ростов, Бєлгород, Кубань, Крим, Вороніж, Самара, Республіка Калмикія, Кіров, Хабаровський регіон, Забайкалля, Башкортостан, Республіка Саха (Якутія), а також Білорусь та Україна.

Важливим каналом мережі, на який також часто посилається основний, є канал "Война с фейками. Аналитика" (82 тис. підписників). Його автори обіцяють "не только опровергать ложь и дезинформацию, но и анализировать, пытаться предсказать развитие событий и давать слово экспертам на ту или иную тему". Цей канал створили 26 лютого, а перша публікація на тему "Что скрывают украинские биолаборатории" вийшла 21 березня. Саме цей канал публікуватиме так звану аналітику про бомбардування Маріуполя та геноцид у Бучі, де заперечуватимуть причетність російських військ до цих та інших злочинів проти цивільного населення.

Усі канали створено в перший тиждень широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Приріст аудиторії до основного каналу виглядає органічно, ймовірно завдяки описаній мережі з каналів-клонів, які регулярно репостять контент, а також промоції каналу російськими посадовцями, пропагандистами та ЗМІ.

За датою реєстрації каналів ми бачимо, що 26 лютого та 1 березня створено дві великі групи каналів. Єдиним каналом, створеним до широкомасштабного наступу росії, був канал "Война с фейками. Беларусь". Його створили 27 січня з єдиною трансфобною публікацією про білоруського активіста, а вже регулярно цей канал починає постити з 26 лютого.

Із сайтами схожа схема. Російськомовний сайт створено 24 лютого, а багатомовний сайт із перекладами шістьма мовами (англійська, китайська, німецька, французька, іспанська, арабська) https://waronfakes.com, який містить орієнтовно 10% контенту каналу, створено 1 березня. Російськомовний сайт https://войнасфейками.рф/mo—rf/ повністю ретранслює основний телеграм-канал з відставанням у кілька годин та має рубрикацію контенту: усі фейки, аналітика, ЗСУ, "Гражданские", "ЛНР", "ДНР", "МО РФ". Обидва домени зареєстровано в москві через портал reg.ru.

Наративи

Перші три місяці (лютий-березень, квітень, травень) топнаративами каналу були заперечення воєнних злочинів армії рф та звинувачення українців у створенні фейків. Наприклад, у березні, коли росіяни бомбили Маріупольський пологовий будинок з персоналом та пацієнтками всередині чи драмтеатр, у якому ховалися сотні цивільних, канал публікує матеріал, де пишуть, що це "постанова". Ось типова для Warfakes риторика:

История вызывает много вопросов: логично предположить, что, если бы там действительно были роженицы, сотрудники службы спасения и очевидцы, прибывшие на место первыми, сразу сделали бы фото с места ЧП на свои телефоны, не дожидаясь известного репортажного фотографа (https://www.instagram.com/evgenymaloletka/?utm_medium=copy_link). Однако так получилось, что первым подготовил и опубликовал фотографии известный украинский пропагандист Евгений Малолетка (https://www.evgenymaloletka.com/about)...

Текст зводиться до того, що на місці злочину нібито був полк "Азов", який використовував це приміщення як свою базу. Те саме вони писали про драматичний театр, а після того, як світ побачив кадри з Бучі, адміністратори каналу присвятили цілий місяць тому, щоб заперечувати причетність російської армії до цих жахливих убивств.

Наведемо приклад із другим наративом – "звинувачення українців у створенні фейків". Після візиту Анджеліни Джолі хтось дійсно створив фейк, що актор Єн Маккелен, який зіграв Гендальфа у "Володарі Перстнів", нібито теж приїхав до Львова.

Фейк: Известный актер Иэн Маккелен, сыгравший Гендальфа в саге "Властелин колец", посетил Львов и сфотографировался с фанатом. Такие сообщения распространяли крупнейшие тг-каналы Украины и ряд СМИ.

Правда: На самом деле 82-летний актер не посещал Украину и даже не планировал это делать, о чем сообщил в своем официальном твиттере: "Несмотря на сообщения СМИ и предполагаемые фотографии, распространяющиеся в сети, я НЕ посещал Львов или еще какое-либо место на Украине".

Цей фейк дійсно поширювали українськи сайти та телеграм-канали. Але раніше канал "Война с фейками. Аналитика" писав, що приїзд Анджеліни Джолі до Львова був постановний, хоча не спростовував її перебування у Львові. Розбираючи тексти, які публікуються мережею цих каналів, буває складно знайти логіку, адже заявлена тема в заголовку часто не збігається з тим, що пишеться в статті. Тобто замість того, щоб довести, що Джолі у Львові не було, вони сипали звинуваченнями на кшталт "А що, в Донецьку кава не така смачна?", "У Сирії було гірше, і їх бомбили США". Ось фінальний фрагмент цього тексту:

Анджелина Джоли далеко не единственный актер Голливуда, который поддержал Киев. В первые дни спецоперации президент Украины Владимир Зеленский встречался с актером Шоном Пенном. После этого стало известно, что в Польшу прилетел целый самолет голливудских продюсеров, сценаристов и специалистов по спецэффектам. Их основная цель – создание дезинформации, направленной на западного зрителя, и кровавых постановок. После вчерашнего визита Джоли можно ожидать появления новых фейков в западных медиа.

Через три місяці, коли ці наративи себе відпрацювали, у топ виходить дискредитація Збройних сил України в парі з наративом, який позиціює російських військових як нібито високоморальних людей, що добре ставляться до українців, рятують і дають прихисток. "Русские военнослужащие спасли жизнь раненому офицеру ВСУ, которого бросили свои, поспешно покидая позиции". Із відгуком врятованого солдата: "Спасибо большое врачам. Я, если честно, был уверен, что надо мной будут издеваться, бить. Неожиданно хорошее отношение со стороны медицинского персонала".

Другим за популярністю наративом у червні стала інформація про те, як налагоджується життя на окупованих територіях та заперечення будь-яких наслідків масових убивств та інфраструктурних руйнувань. Наприклад:

Фейк: В Мариуполе – вспышка холеры, об этом сообщают СМИ со ссылкой на заявления бывшего мэра Мариуполя Вадима Бойченко и британскую разведку.

Правда: Эту информацию опровергают сами горожане, представители власти и международные организации. Например, житель Мариуполя Алексей Парамонов рассказывает о том, как обстоят дела с гигиеной в городе. Водоснабжение восстанавливается, жители не испытывают дефицита питьевой или технической воды.

Хто створює контент для "Войны с фейками"?

Мережа виглядає як масштабна централізована інформаційна воєнна операція, спрямована насамперед на громадян рф та розкачування проросійських настроїв серед лояльно налаштованої до росії аудиторії. З огляду на синхронізованість каналів, об’єми контенту та масштаби мережі, можемо припускати, що це роблять представники двох підрозділів збройних сил рф.

Із 2014 року в складі міністерства оборони рф з’явилося формування під назвою "Війська інформаційних операцій". В інтернеті можна знайти багато новин про появу цього підрозділу. Метою таких військ є протидія віртуальним загрозам, шпигунство, кібератаки й захист військових систем управління та зв’язку. Чи займаються вони пропагандою, неясно, але відомо, що цей підрозділ підпорядковується міністерству оборони росії, чий телеграм-канал під назвою "Міноборони рф" щодня робить репости з каналу "Война с фейками".

Також у складі збройних сил рф існують "Підрозділи психологічних операцій (ППсО)", які підпорядковуються центральному органу управління військової розвідки, більш відомому як ГРУ. Саме вони займаються різноманітною пропагандою, вимкненням теле- та радіосигналу на окупованих територіях, поширенням дезінформації, проведенням індивідуальних розмов з населенням та полоненими на окупованих територіях.

Зв'язки з російським урядом

У березні марія захарова, речниця МЗС рф, зробила два репости з цього каналу. Один репост був промоцією англомовного каналу мережі, а другий матеріал, який вона репостнула, був про бомбардування пологового в Маріуполі, який ми цитували на початку статті. За їхньою версією, пологовий використовували бійці "Азову" як свою базу і цивільного населення там не було, а всі докази протилежного – "постанова українських пропагандистів".

Щодня канал ретранслюють російські пропагандистські телеграм-канали та міністерство оборони рф.

За межами телеграму

За допомогою інструменту crowdtange ми також виявили, що в перший місяць широкомасштабного наступу промоцію каналу warfake зробили 10 російських посольств та 23 інституції під назвою "Русский дом", які перебувають у підпорядкуванні міністерства закордонних справ росії. Усього таких домів 44, і всі вони є частиною програми "Россотрудничество" МЗС росії та просувають російську мову, науку та культуру за кордоном. Кожна з цих фейсбук-сторінок мала в середньому 9800 фоловерів (від 49 471 до 594), а кожен пост мав коефіцієнт залучення від 1482 до 5.

Яка ж мета інформаційної операції з дезінформації?

"Війна з фейками" запозичує фактчекінгову риторику і в такий спосіб підриває загальні епістемологічні основи, називаючи факти фейками, а фейки програми – фактами. Шизофашизм – термін, який добре описує це явище, адже, як і в разі шизофренії, симптомами російської пропаганди є параноя, викривлене розуміння дійсності та порушення логічного мислення. Це все уособлюється в конспірології, суперечливих версіях подій, брехні та підміні понять.

Мережа "Война с фейками" не просто дезінформує читачів, а нав’язує спотворену картину світу, у якій у росії всім добре живеться, санкції не страшні, російські солдати хороші, а на тимчасово окупованих територіях місцеві респектують окупантам.

Ми вважаємо, що поширювати такий контент і підписуватися на подібні канали не варто, навіть якщо ви знаєте, що там пишуть неправду. Кількість читачів збільшує охоплення та лояльність платформи до каналу.

Варто пам’ятати, що важливою складовою російського шизофашизму є воєнні інформаційно-психологічні операції (ІПСО). Спецоперації, описані в статті, є психологічною зброєю, яка має деструктивний вплив на людську психіку. Тому ми радимо навіть не читати подібних каналів, якщо ви робите це не з дослідницькою метою.

This article was based on the findings of the project executed during the Digital Methods. Winter School in 2022 in Amsterdam. Participants: Karyna Lazaruk and Marc Tuters (project leaders), Borka Balogh, Marta Ceccarelli, Emillie de Keulenaar, Kiara Khorram, Devin Mitter, Son Nguyen, Stijn Peeters, Emilie Schwantzer, Cemal Tahir, Alexander Teggin, Yana Mashkova and Anton Mishchuk.