Южноукраїнський телеканал «Телебачення ПАЕС» під час війни: новини про «своїх»

«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Раніше ми регулярно проводили кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяли читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і зробити свій інформаційний контент кращим.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Раніше ми публікували огляди телеканалів СТС (Суми), ГОК (м. Горішні Плавні Полтавської області), Alex.ua (Запоріжжя) та «Візит» (Кременчук). Сьогодні оглядаємо «Телебачення ПАЕС» із міста Южноукраїнська Миколаївської області.

Южноукраїнськ — це місто в Миколаївській області, до якого в березні намагались дійти, але не дійшли російські загарбники. Зараз лінія фронту достатньо далеко від міста, щоб туди не добивала артилерія, тож це, можна сказати, тил.

Назву міста в межах тренду дерусифікації обіцяють змінити на Південноукраїнськ, але рішення про це має прийняти Верховна Рада. Колишню «Южно-Українську атомну електростанцію» — містотворче підприємство Южноукраїнська — вже перейменували на Південноукраїнську. ПАЕС почала працювати ще у вісімдесятих і зараз входить до складу держпідприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"». Телестудія «Телебачення ПАЕС» викладає матеріали на власний ютуб-канал. Він створений наприкінці 2011 року й нині має трохи менше двох тисяч підписників. Нині на ютуб-канал у будні викладають окремі новинні сюжети тривалістю 2–7 хвилин. Для огляду взято 30 відеоматеріалів, опублікованих у період із 15 червня по 15 липня 2022 року.

Поговоримо про своїх

У новинних сюжетах «Телебачення ПАЕС» з’являються титри із зазначенням імен і прізвищ членів знімальної групи, котра працювала над матеріалом. Ця ремарка може здатися дивною, але чимало телеканалів під час війни почали замовчувати імена своїх працівників.

Сюжети з’являються на ютуб-ресурсі ЗМІ з частотою один-два на добу. Ракетних обстрілів Южноукраїнськ протягом місяця не зазнавав. Було чимало матеріалів про допомогу захисникам України з боку колективу «Південноукраїнської АЕС». У моніторинговий період таких було п’ять. 16 червня вийшов сюжет про передачу бронежилетів нацгвардійцям, 22 червня — про допомогу «Південноукраїнського енергокомплексу», представники якого передали бійцям захисне спорядження та безпілотник. 27 червня із традиційного відеозвернення генерального директора електростанції Ігоря Половича глядачі знову дізналися про передачу військовим бронежилетів. Того ж дня на ютуб-каналі «Телебачення ПАЕС» вийшов сюжет про волонтерську роботу членкинь Южноукраїнського осередку Мальтійської служби допомоги, серед яких є і представниці «Південноукраїнського енергокомплексу».

28 червня глядачам показали черговий матеріал про те, як представники «ПАЕС» передали українським захисникам партію бронежилетів. Словом, новини від «Телебачення ПАЕС» подібні до матеріалів телеканалу «ГОК» із Горішніх Плавнів, де значна частина сюжетів зроблена «во славу» підприємства — утримувача ЗМІ. Усі ці сюжети маркувань про рекламу не містили.

Піарили на телеканалі й місцевих бізнесменів. Зокрема, 20 червня на ютуб-каналі розмістили сюжет про те, як місцевий підприємець Сергій Дубрівний, очільник ГО «Щира справа», роздав продуктові набори переселенцям, котрі мешкають у Южноукраїнську. Судячи з офіційного сайта тутешньої міськради, підприємець постійно співпрацює з посадовцями у гуманітарному напрямі.

А от 7 липня «Телебачення ПАЕС» розповіло вже про допомогу Южноукраїнській міській лікарні, яка отримала сучасний апарат для штучної вентиляції легень. Надав обладнання «логістичний штаб народного депутата Артема Чорноморова». Парламентар є уродженцем міста, а нині представляє фракцію «Слуга народу». У сюжеті медики дякують народному обранцеві за допомогу, а той має дві прямих мови. В обох випадках сюжети не мають позначок про те, що зроблені на комерційних засадах. Словом, корпоративний статус не заважає телеканалу надавати дружні піар-послуги іншим зацікавленим.

«Про роботу ПАЕС» — кожні три дні

Таку назву має постійна рубрика телеканалу. Раз на три дні генеральний директор Південноукраїнської атомної електростанції Ігор Полович звітує глядачам, що «енергоблоки атомної станції та гідроблоки каскаду ГЕС/ГАЕС працюють у штатному режимі». Звіт про роботу ПАЕС її шеф доповнює новинами з життя колективу. Зокрема, згадує пам’ятні дати в історії підприємства, видатних його працівників. Не забуваючи знов розповісти і про благодійну допомогу, що її представники електростанції надають захисникам України. Або ж закликати абітурієнтів іти вчитися на професії, затребувані в атомній енергетиці.

Враховуючи, що сусідня з Південноукраїнською Запорізька АЕС із перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів загарбана, повідомлення, що на ПАЕС триває нормальний робочий процес, — важливі. Та чи доцільно записувати звернення гендиректора про стабільну роботу підприємства кожні три дні, якщо проблем у його функціонуванні, на щастя, немає? Вочевидь, відео для рубрики «Про роботу ПАЕС» можна було би публікувати й рідше. Роблячи додаткові звернення до громади тільки в разі форс-мажору.

Помилки, як у всіх

Як і чимало інших регіональних та центральних медіа, автори сюжетів на «Телебаченні ПАЕС» ще не звикли використовувати фемінітиви на постійній основі. Тому в сюжетах про чергові пленарні засідання сесій Южноукраїнської міськради жінок-посадовиць підписують «начальниками відділів», «членами виконкому». При цьому в наступному матеріалі іншу спікерку титрують як «активістку та волонтерку». Отже, авторам просто необхідно звикнути до регулярного використання фемінітивів при написанні матеріалів.

Схильні журналісти «Телебачення ПАЕС» і до «паркетних» матеріалів. Приклади — сюжети про пленарні засідання сесій міської ради. Наприклад, від 23 червня, де йшлося про 28-му сесію. Авторка сюжету Ірина Павлова у шестихвилинному відео розповіла про основні проблемні питання, порушені в сесійній залі, та подала синхрони учасників зібрання — місцевих депутатів та начальників структурних підрозділів Южноукраїнської міськради. Весь відеоряд, як і синхрони, були набрані безпосередньо в сесійній залі. Схожим був і сюжет про 29-ту сесію міськради, що вийшов на ютуб-каналі ЗМІ 1 липня. Аналогічно «паркетним» виявився й матеріал про засідання виконкому від 12 липня. Крім того, цьому матеріалу забракло й повноти інформації. Журналістка Ірина Павлова наприкінці відео повідомила: «Також у громаді продовжать виконувати заходи комплексної програми "Турбота" та підтримки учасників АТО, ООС і членів їхніх сімей. Поки ж відзвітували про те, що зроблено за цими напрямами минулого року». А от яким чином звітували посадовці і які цифри навели, із сюжету дізнатися не вдалося.

У специфічний спосіб журналісти телеканалу висвітили і прощання із загиблим захисником України Ігорем Мостовим. У півторахвилинному відео не було жодних слів журналіста і прямої мови, лише кадри із траурної процесії. Дізнатися, хто саме загинув, можна було лише з опису під матеріалом на ютубі. Хоча в цьому випадку, як видається, про захисника краще було би зробити розлогий сюжет із коментарями.

Трапилася в моніторинговий період і одна-єдина технічна помилка. Коли в сюжеті про волонтерську роботу членкинь Южноукраїнського осередку Мальтійської служби допомоги підписали «влонтерками». У цьому ж відео авторка Галина Медвінська використала зворот «Ці вправні дівочі руки сіють добро», від чого повіяло стилем державних телерадіокомпаній часів раннього Януковича. Проте в цілому сюжет вийшов інформативним.

Якісного не бракує

У моніторинговий період на «Телебаченні ПАЕС» виходили й доволі змістовні та якісні сюжети. Серед таких — матеріал від 15 червня про змагання турнікменів (хоча й зорганізоване представниками Південноукраїнської АЕС, про яких тут чимало згадували).

Інформативним був і сюжет від 17 червня, де вже згадувана журналістка Галина Медвінська розповідала глядачам про старт пляжного сезону в Южноукраїнську. Авторка встигла поспілкуватися з відпочивальниками, і з рятувальниками, і з представниками місцевої влади.

Прикладом того, як, не виходячи з одного приміщення, можна зробити дуже детальний сюжет про волонтерів, став матеріал Ірини Павлової від 5 липня. У ньому йшлося про так званий «Ромашковий батальйон», що діє на базі місцевого дитсадка № 2 «Ромашка». У майже шестихвилинному відео якісно висвітлено всі напрями волонтерської роботи згаданої спільноти, є чимало синхронів як волонтерів, так і переселенців. Єдиним мінусом сюжету можна вважати те, що авторка забула використати фемінітиви. Проте в іншому матеріал настільки якісний, що переглядається на одному подиху.

Зрештою, автори сюжетів «Телебачення ПАЕС» намагаються давати місцевому глядачеві об’єктивну картину сьогодення. Адже є й матеріали про роботу місцевої влади, і про будні рятувальників, і про турботи волонтерів, і про спортивні події. І журналісти, і оператори, й монтажери працюють злагоджено: картинка в сюжетах якісна, титри читабельні та майже не містять помилок.

Проте, як і в новинах горішньоплавненського «ГОКу», тут домінують згадки про підприємство, на базі якого діє ЗМІ. Адже у 30 матеріалах, що потрапили в огляд, у 20 були позитивні згадки про представників Південноукраїнської АЕС. Ще по одному разу в сюжетах траплялися ознаки комерційного та політичного піару інших осіб.