«Терорист-смертник» у паралельній реальності: дайджест пропаганди РФ за 26 липня

У Москві хочуть визнати Україну «державою-терористом» і негайно «знайшли» її першого представника у Запорізькій області. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 26 липня.

Кремль створює паралельну правову реальність
«Український план Сладкова», присвячений Кадирову
Дедоларизація від Володіна: теорія і практика
Москва знайшла першого українського «терориста-смертника»

Кремль створює паралельну правову реальність

Філія монопартії «Єдина Росія» з дивною назвою «Справедливая Россия – Патриоты – За правду» 26 липня внесла в Держдуму РФ законопроект про визнання України «терористичною державою».

Міронов, який є одним з очільників цієї псевдопартії, заявив, що «нині деякі країни навмисне організовують теракти, вибухи, спрямовані проти мирного населення. Насамперед, маю на увазі Україну з її «офісом Зеленського».

НАСПРАВДІ, це така собі підготовка дзеркальної відповіді на неодноразові заклики президента України Володимира Зеленського до світової спільноти визнати Росію державою-спонсором тероризму. Лунають вони на тлі воєнних злочинів окупантів, зокрема вбивств мирних жителів та ракетних ударів по цивільній інфраструктурі.

І відповідні кроки в цьому напрямку вже зроблені. Верховна Рада визнала РФ державою-терористом ще 14 квітня, запровадивши для цього спеціальний термін у вітчизняному законодавстві.

Третього травня український парламент звернувся до Палати представників та Сенату Конгресу США із закликом визнати РФ спонсором тероризму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Країна у вигнанні. Що дасть визнання Росії країною-спонсором тероризму

Також у травні вже члени Комітету Палати представників із закордонних справ, республіканець Джо Вілсон та демократ Тед Лью, представили двопартійну резолюцію, у якій пропонується визнати РФ державою-спонсором тероризму.

А наприкінці червня аналогічну резолюцію затвердив комітет Сенату США з міжнародних відносин. Цей документ також двопартійний: його запропонували республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь.

Сенатори навели довгий список аргументів на підтримку своєї вимоги, в якому є не тільки Україна. Серед них:

за вказівкою Путіна влада РФ заохочує акти міжнародного тероризму проти політичних опонентів та національних держав;
за наказом Путіна уряд РФ розпочав кампанію терору, застосувавши грубу силу проти цивільних осіб під час Другої чеченської війни, а дії армії РФ у Грозному призвели до загибелі чи поранення великої кількості невинних чоловіків, жінок та дітей;
з 2014 року уряд РФ підтримує сепаратистів, які здійснюють акти насильства проти українських мирних жителів на Донбасі;
з моменту вступу РФ у громадянську війну в Сирії в 2015 році, російська армія завдавала ударів по її мирних громадянах, здійснюючи напади на ринки, медичні установи та школи; при цьому влада РФ надає матеріальну підтримку Сирії – країні, яка вже є державою-спонсором тероризму;
РФ сіє терор у всьому світі, у т. ч. через приватні військові мережі найманців, таких як «ПВК Вагнера», у спробі закріпити свій вплив над низкою регіонів та підтримати цілі зовнішньої політики РФ; при цьому Міністерство фінансів США вважає ПВК Вагнера «маріонетковими силами МО Росії»;
у лютому 2022 року повідомлялося, що понад 400 російських найманців, у тому числі з групи Вагнера, було відправлено до Києва з наказом вбити президента Зеленського та українських урядовців;
ЗС РФ вчинили численні масові страти безневинних цивільних осіб і намагалися приховати свої злочини масовими похованнями по всій Україні.

20 липня видання Politico розповіло про бесіду спікера Палати представників США Ненсі Пелосі з головою Держдепу Ентоні Блінкеном, під час якої вона вимагала від держсекретаря оголосити Росію спонсором тероризму. Або це зробить Конгрес.

І ось тепер усе це, нехай і незграбно, намагається мавпувати Росія. Таким чином, вона просто намагається створити «паралельну правову реальність», в який саме «Україна з її «офісом Зеленського» винна у кривавій війні.

Ця «реальність» вже знайшла відображення у так званому «міжнародному трибуналі над українськими бойовиками», в якому за повідомленнями росЗМІ, вже зголосилися взяти участь «представники РФ, Білорусі та Сирії».

Над створенням паралельної «правової» реальності невпинно працює Слідчий комітет РФ на чолі з Бастрикіним, який регулярно дає вказівки вивчити обставини «обстрілів українськими неонацистами мирних мешканців Донбасу» та порушити відповідні карні справи.

Підготовка до псевдореферендумів про входження до складу РФ на тимчасово окупованих українських територіях також стали цією частиною російської «паралельної правової реальності».

Голова комітету Ради Федерації з конституційного законодавства Клішас вже навіть її «узаконив», заявивши, що «Україна скоро втратить статус суб’єкта міжнародного права, за фактом це вже так».

Якщо так, то на питання «кого нещодавно закликав Лавров на мирні переговори?» реальної відповіді немає.

«Український план Сладкова», присвячений Кадирову

Проте, є фантазії щодо майбутньої «російської України». З цього приводу висловився один з «воєнкорів» Сладков, який виклав свій план:

«У територіальному аспекті: вся Україна перейде до Росії. Вся. Бо якщо залишити укронацистам хоч один квадратний метр, вони на ньому не хліб вирощуватимуть, а готуватимуть антиросійських диверсантів.

У політичному аспекті: жодних автономних республік (тільки Донбас на це заслужив), а лише повноцінні області Росії. На завойованих територіях треба поводитися завойовником, а не скромним гостем. Народ любить господарів, а не мямлів.

У військовому: спочатку буде період розгрому ЗСУ та нацбанд. Керують на цьому етапі генерали Міноборони. Другий період — розшук і нейтралізація ватажків, розгром банд і підпілля. В цей час керуватиме ФСБ. Третій період – повне припинення силового опору залишків укронацистів. Цей період за Росгвардією».

НАСПРАВДІ, те, що написав Сладков, по-перше, тягне щонайменше на гільйотину. І лише гуманізм європейців на майбутньому міжнародному процесі над інформаційними злочинцями врятує Сладкова та інших «воєнкорів» від ешафоту, замінивши його довічним ув’язненням.

По-друге, цьому організованому злочинному інформугруповуванню за такі й безліч подібних «геостратегічних» дописів вже потроху починають давати по руках і в самій Росії. Поки що у Telegram-каналах інших башт Кремля. Але тенденція така є.

По-третє, схоже, цей «план Сладкова», присвячений саме Кадирову (як там його по-батькові), що у приступі чергового пропутінського креативу причепив на форму своїх «TikTok воїнів» наліпку «На Київ».

По-четверте, (і це набагато важливіше усіх цих замовних дописів) з огляду на «величезні успіхи» російської армії в Україні за майже півроку «спецоперації» з її 40-тисячними втратами (що вже більше, ніж у всіх війнах, які вели СРСР та Росія з 1970-х років), усіх «визволителів» на чолі з командирами та корпоративними дописувачами чекатиме все ж таки розстріл. Саме за (відповідно до плану Сладкова) «лживый доклад о ситуации в вверенном регионе».

Дедоларизація від Володіна: теорія і практика

Водночас Москва вперто малює у своїх вологих фантазіях крім правової і воєнної також паралельну фінансову реальність. 26 липня спікер Держдуми Володін у черговому антиамериканському угарі заявив про занепад долара.

НАСПРАВДІ, навіть перший пункт Володіна розтрощить першокурсник будь-якого фінансового факультету. Саме в американській валюті номіновано колосальний обсяг боргу – приблизно 40%. І відповідно гіпотетичний крах долара призведе до руйнування всієї світової фінансової системи.

Ще під час фінансової кризи 2008 року неамериканські банки мали міжнародні зобов’язання на суму еквівалентну 27 трлн доларів. Близько 18 з них було номіновано саме в американській валюті. У підсумку Федеральному резерву США довелося збільшити свої лінії для закордонних центробанків – це був єдиний спосіб задовольнити доларовий голод.

Проте ця фінансова криза зрештою зробила американську валюту ще більш впливовою, оскільки розширила її використання у глобальній торгівлі. Вже у 2018 році зобов’язання банків Німеччини, Франції та Великої Британії у доларах були більшими, ніж у євро та фунтах стерлінгах.

І всі різноманітні «чорні лебеді» в найближчому майбутньому будуть призводити до сплеску попиту саме на долари. Доведено росіянами, які одразу після запровадження санкцій кинулись чомусь купляти саме ненависну валюту США, а не рідний рубль.

До того ж 22 липня голова Центробанку РФ Набіулліна заявила, що «навіть за найбільш апокаліптичного сценарію готівкові долари в Росії будуть, бо їх на руках у росіян близько 85 млрд».

Тому Володіну, випускнику Саратовського інституту механізації сільського господарства за спеціальністю «інженер-механік», перш ніж боротися з Америкою або хоча б з Набіулліною варто записатись принаймні на курси початкової фінансової грамотності.

Але усі ці періодичні (останнім часом регулярні) російські волання про «виживемо без долара» – лише інкрустація їх мантри про «багатополярний світ» і свідчать лише про комплекс власної меншовартості. А пов’язані ці волання виключно із фінансовими санкціями, які запроваджені США та ЄС проти російської банківської системи, і від якої вона зараз шалено потерпає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін, втративши Європу і Америку, відкриває Африку

Можливо, є сенс взяти приклад із Зімбабве, чия банкнота 100 трлн місцевих доларів 14 років тому назавжди увійшла в історію символом повного фінансово-економічного краху.

Місцева влада тоді навіть засекретила дані про інфляцію. Були лише експертні оцінки, і за однією з них у 2008 році інфляція склала 89,7 секстильйонів відсотків. Секстильйон – це число з 21 нулем.

У 2009-му Зімбабве відмовилася від свого долара і перейшла на розрахунки в іноземних валютах. За 10 років знову повернулась, але зараз зімбабвійський долар впав відносно до американського більш ніж у 150 разів.

Цього разу Зімбабве вирішила боротися з інфляцією банальним способом – випуском золотих монет, чия вартість визначатиметься не номіналом, а ринковою ціною золота.

Вартість кожної монети дорівнює ціні унції плюс 5% на покриття витрат на карбування. Наприкінці минулого тижня унція коштувала 1724 – і не російських рублів, китайських юаней чи індійських рупій, а саме американських доларів.

З огляду на ембарго експорту російського золота Москва в черговий раз може накарбувати «золотих червонців» і боротися з доларом до безтями.

А краще – повернутись до рідного «дерев’яного» неконвертованого рубля і продовжувати морочити голову своєю «багатополярною величчю» усій Африці і зокрема Зімбабве.

Москва знайшла першого «терориста-смертника»

І наостанок про ще одну російську паралельну реальність – інформаційну. Так – вона усім відома, всім набридла і у притомних людей вже не викликає жодних емоцій, крім сарказму. Вигадати щось нове для просування купи своїх наративів, які мають виправдати головний: «ми напали, щоб на нас не напали», російській пропаганді все важче. Було все: від «нацистів-сатаністів» до «птахів з біологічною зброєю під крилами».

Але 26 липня прокремлівські «креативщики» вигадали новий «жах» під назвою «український терорист-смертник».

Можна, звісно, вказати пропагандистам, що Запоріжжя і один населених пунктів Запорізької області, де тимчасово перебуває Росгвардія, – це різні речі. Але справа не в цьому: зліпили, як зліпили.

Схоже, що «терорист-смертник» з’явився, щоб догодити Міронову з його «державою-терористом». Якщо й надалі пропаганда буде знаходити «українських смертників» на окупованих територіях, можна вважати це черговим трендом для залякування власного населення. Адже до цього про «терористів – смертників» воно чуло виключно у ваххабітсько-ісламістському контексті. І ось тепер з’явився бандерівсько-український.

НАСПРАВДІ, всю інформаційну паралельну реальність, в якій нині існує російське суспільство, описав опозиціонер Ілля Яшин, котрий зараз очікує у СІЗО 10-ти років в’язниці за «дискредитацію російської армії» (за те що сказав правду про трагедію в Бучі).

За його словами, «прослуховування «Радио России» ООН має визнати формою тортур».

Вся ця паралельна реальність (правова, воєнна, фінансова, інформаційна) вказують на серйозні проблеми у Путіна. Насамперед, психічні. Можливо, цей «террорист-смертник» дійсно прагне таким чином уникнути у майбутньому справжнього, а не «паралельного» міжнародного трибуналу. Даремно.