28 липня – День хрещення Київської Русі-України

Понад тисячу років тому відбулася важлива подія, яка змінила хід історії, ціннісні орієнтири й визначила долю багатьох поколінь українців.

Йдеться про хрещення Київської Русі.

Цього року Україна святкує вже 1034-у його річницю.

День Хрещення Київської Русі щороку відзначається на державному рівні.

Датою свята обрано 28 липня – адже саме цього дня православний світ вшановує пам’ять рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича.

Він, як відомо, не лише сам навернувся до християнства, а й посприяв тому, що воно стало державною релігією Київської Русі.

Історія свята.

В Україні свято офіційно називається День Хрещення Київської Русі – України.

Це державне свято, яке було засновано 25 липня 2008 року указом третього президента України Віктора Ющенка.

Відзначається щорічно 28 липня.

Дату обрано не випадково.

За переказами, саме в цей день у 988 році князь Володимир прийняв нову віру і повернувся до Києва, щоб охрестити народ Русі.

До речі, точну дату хрещення так і не встановили, її відзначили лише ймовірно.

Це 14 серпня (за старим стилем або 27 липня за новим) 988 року.

Серед усіх реформ Київської Русі, здійснених князем Володимиром найважливішою була релігійна.

Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду.

Так як язичництво з його ідолами і жертвопринесеннями не зовсім підходило державним планам князя.

Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою».

Так, волзькі болгари пропонували князю перейти в іслам.

Потім гінці з Риму, послані Папою, кликали в свою віру, а хозарські євреї запрошували руського князя прийняти іудаїзм.

Насправді ж, як підкреслює більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники.

По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог».

По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство.

По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту.

На цьому, зокрема, наголошує у своїх творах український вчений і церковний діяч Іван Огієнко.

За літописами, ми знаємо, що християнство на українські землі прийшло раніше: у 882 році князь Аскольд намагався запровадити цю віру, а пізніше у 955 році бабуся Володимира княгиня Ольга проповідувала християнство.

Сам Володимир хрестився в Херсонесі, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім’я Володимиру дали при хрещенні.

Повернувшись до Києва, князь також охрестив своїх синів і підданих, а потім знищив усі язичницькі ідоли та вівтарі.

На стародавньому капищі також було збудовано церкву святого Василя, а потім і Десятинну.

З історичних літописів відомо, що кияни спускалися до Дніпра, щоб охреститися саме на місці сучасної Поштової площі в Києві.

Як хрещення Русі змінило князя Володимира.

Відомо, що до хрещення Русі князь Володимир поклонявся язичництву і був жорстоким правителем, який любив гучні бенкети.

Після того, як сам прийняв християнство і охрестив киян, він сильно змінився.

Згідно з історичними даними, після хрещення Русі князь Володимир почав влаштовувати при дворі свята і благодійні обіди для простих людей, а також почав будівництво християнських храмів.

Одними з перших з’явилися Десятинна церква, на яку князь виділив десяту частину своїх доходів, і Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир.

При церквах почали відкриватися школи та бібліотеки.

У Десятинній церкві був похований князь Володимир і його християнська дружина Анна.