Посилення ролі Нацради, відповідь загрозам в інформаційній безпеці та регулювання онлайн-медіа: головне з дискусії щодо законопроєкту «Про медіа»

У вівторок, 2 серпня, в агенції «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему: «Новий закон про медіа – крок до імплементації рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу країни – кандидата ЄС».   

27 липня нардепи «Слуги народу» запропонували нову редакцію до законопроєкту «Про медіа», який був зареєстрований у Верховній Раді наприкінці 2019 року. 19 травня 2020 року парламент відправив проєкт на повторне перше читання. Узгодження медійного законодавства України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є однією з вимог для вступу України в ЄС. Запропонований у 2019 році, а нині оновлений законопроєкт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам. На необхідності його відкритого обговорення та ухвалення наполягали медійники та громадські організації.

Серед учасників обговорення в «Укрінформі» були: голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв; заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук; голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк; член Нацради Олександр Бурмагін; заступник голови МКІП Тарас Шевченко; генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк; голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов; представники громадського сектору, медійної галузі та іноземних дипломатичних місій. 

«Детектор медіа» розповідає про головне з дискусії. 

Строки ухвалення закону «Про медіа» 

Народна депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук повідомила, що Верховна Рада має ухвалити закон «Про медіа» у двох читаннях восени.

«Рада має ухвалити закон "Про медіа" у двох читаннях восени, а до 1 грудня закон має бути підписаний президентом Володимиром Зеленським. Після цього буде оцінка ЄС», – сказала Кравчук. 

Докладніше – за посиланням.

Перед голосуванням у парламенті свою оцінку нової редакції закону «Про медіа» має надати Єврокомісія 

Директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк повідомила, що у новій редакції законопроєкту «Про медіа» враховані п’ять зауважень від Європейської комісії.

Зокрема, усунені майже усі розбіжності з директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Відтепер Єврокомісія має оцінити оновлений законопроєкт: «Після врахування цих рекомендацій ми розраховуємо на підписання до 1 грудня».

Докладніше – за посиланням. 

Голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк підкреслила, що основні положення законопроєкту, згідно  рекомендацій Європейського союзу, зводяться до подолання надмірних приватних інтересів, впровадження директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та зміцнення ролі національного регулятора.

Вона підкреслила, що посилення ролі Нацради викликає дискусії, але це те, що очікують від нас у Європі. А незалежність регулятора є запорукою незалежності ЗМІ (стаття 30 Директиви визначає незалежність регулятора від будь-якого впливу). 

Докладніше – за посиланням.

Далі  більшу частину круглого столу зайняли презентації членами робочої групи окремих частин законопроекту.  Зокрема, нову редакцію закону  обговорили юрист Лабораторії цифрової безпеки та Комісії з журналістської етики Максим Дворовий, заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай, медіаюристка та голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська,  директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко, виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Законопроєкт «Про медіа» урегульовує обмеження ретрансляції російських каналів 

Юрист Лабораторії цифрової безпеки та КЖЕ Максим Дворовий повідомив, що у новій редакції законопроєкту «Про медіа» врегульована процедура блокування каналів та ОТТ-сервісів держави-агресора.

Зокрема, у законопроєкті є розділ про обмеження, пов’язані зі збройною агресією. У ньому деталізовано процедуру блокування ОТТ-сервісів та сервісів провайдерів держави-агресора, а також контенту лінійних каналів держави-агресора на платформах спільного доступу до відео.

Також вдосконалена процедура формування чорних списків російських акторів, співаків та інших діячів культури, яка раніше не врегульовувалась нічим, крім бажання СБУ.  Передбачене право Нацради звертатись до міжнародних платформ щодо видалення чи обмеження трансляції відео каналів держави-агресора. 

Докладніше – за посиланням. 

Посилення ролі Нацради

Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай повідомив, що згідно новій редакції законопроєкту «Про медіа» регулятор має право своїм рішенням анулювати ліцензії медіа, реєстрації та розповсюдження друкованих ЗМІ, а також тимчасово забороняти поширення онлайн-медіа у певних випадках. Зокрема, закон розширює можливості регулятора на час воєнного стану. 

Докладніше – за посиланням. 

У новій редакції законопроєкту «Про медіа» чіткіше прописано, кого саме вважатимуть онлайн-медіа

Медіаюристка та голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська розповіла про новації у новій редакції  законопроекту «Про медіа», щодо критеріїв для визначення ЗМІ як онлайн-медіа та про покарання для онлайн-медіа за значні та грубі порушення.

Зокрема, у новій редакції законопроєкту чіткіше прописано, кого саме вважатимуть онлайн-медіа, запропоновано два основні критерії визначення онлайн-медіа, дається можливість блогерам зареєструватись як онлайн-медіа. Також медіаюристка перерахувала санкції, які можуть бути запроваджені проти онлайн-медіа у випадку порушення законодавства. 

Докладніше – за посиланням. 

Позиція експертів

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко нагадала, що у законопроєкті «Про медіа» з’явилися норми щодо регулювання цієї сфери під час воєнного стану.

«Мабуть, вони з’явилися там через очікування, що поточний воєнний стан триватиме довго та/або може повторюватися в майбутньому. А це означає, що Україна ще неодноразово стикатиметься з викликами стосовно дотримання балансу між національною безпекою та свободою слова. Як показує практика, зараз ми досить непогано даємо собі раду з цим викликом. Але важливо, щоб ми були спроможні впоратися з ним і в майбутньому, коли, наприклад, до влади в країні прийдуть інші люди. І в цьому сенсі стає навіть не так важливо, як виписана та чи інша норма, як правозастосовча практика: наскільки регулятор захоче зловживати своїми повноваженнями, з одного боку, і наскільки медіа ризикнуть випробувати його терпіння, працюючи неналежним чином», – сказала вона.

Експертка також нагадала, що робоча група при Міністерстві культури та інформаційної політики щодо створення плану відновлення в сфері медіа нещодавно визначила, що якщо до кінця 2022 року на ринку залишаться хоча б 50% медіа, це вважатиметься хорошим розвитком подій в умовах воєнної агресії та зростаючої економічної кризи.

«Як і будь-якому бізнесу в Україні, медіа зараз вкрай складно працювати через економічні умови, а також через те, що будь-яка господарська діяльність в Україні досить зарегульована. Саме тому ми підтримуємо правки тих наших колег-юристів (зокрема, з Інституту масової інформації), які спрямовані на лібералізацію умов роботи медіа. Якщо можна зробити для них ще меншими штрафи чи градацію суворості порушень, то будь ласка, давайте це зробимо. Також ми виходимо з трактування необхідності посилення медійного регулятора саме як необхідності посилення його незалежності, тому підтримуємо всі правки, які можуть цьому сприяти», – сказала Галина Петренко.

Загалом вона зазначила, що в ГО «Детектор медіа» згодні з тими учасниками круглого столу, які вважають, що внесені нещодавно правки до законопроєкту «Про медіа» помітно його покращили – зокрема, в частині регулювання онлайн-медіа. Хоча все ще залишаються певні не з’ясовані моменти, такі як реєстрація медіа, які одночасно і створюють контент для сайту, і мають ютуб-канали, але їх можна додатково прицільно пропрацювати.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк висловиладумку, що у законопроєкті прописані певні норми, які послаблюють механізми захисту національного інформаційного простору.

«Зокрема, стаття 110 містить таке: "до значних порушень у аудіовізуальних медіа відноситься порушення більш як на 10 відсотків вимог щодо обсягів європейського та/або національного продукту".  Нагадаю, раніше було 5%. Тобто таким чином індустрія розширила собі квоти на цілих 10 відсотків. Квоти, які мали захищати національній і європейський продукт і які чинні зараз. Я вважаю, що в теперішніх умовах розширювати квоти є неприпустимим. Однозначно, ми не можемо підтримати цю норму», — зазначила Романюк під час обговорення.

Також, за її словами, ще одним нюансом, на який слід звернути увагу, є незалежність Нацради.

«Так, існує висновок ГНЕУ, але те, що з законопроєкту прибрали комісію, яка рекомендує Президенту призначати членів Нацради, ми вважаємо кроком до непрозорості. Цю комісію потрібно повернути. Висновки цієї комісії будуть швидше рекомендаціями, тому як крок до прозорості це необхідно зробити», — зазначила очільниця ІМІ.

Також Оксана Романюк вважає необхідним  ретельніше обговорити регулювання використання платформ онлайн-ЗМІ, зокрема, ютубу.

«Коли я слухала, у мене виникло питання: у медіа є канал на ютубі, воно має його реєструвати як додаткове онлайн-медіа? Якщо воно саме по собі онлайн-медіа?» — запитала Романюк і запропонувала долучати до дискусії більше представників саме онлайн-ЗМІ.

На її думку також регулювання онлайн-медіа є більшим, ніж для аудіовізуальних, і в цій редакції законопроекту. 

«Передбачено блокування онлайн-медіа терміном на один місяць за значне порушення. Я не бачу такого блокування для аудіовізуальних медіа. Тому ми або для всіх робимо однаково, або якось по-іншому треба цей нюанс відрегулювати», — резюмувала директорка  ІМІ.

«Детектор медіа» запитав експертів та медіагрупи про основні зміни в новій редакції законопроєкту. Перша частина опитування – тут, друга частина – тут. 

Скриншот відео: Ukrinform TV/YouTube