«Мені страшно»: з якими проблемами стикаються українці в США

Вирішила фіксувати свої думки та емоції від нового життя у Сполучених Штатах.

Довго вагалася, чи взагалі варто влаштовувати публічне скиглення.

Зрештою, кого я дратувала своїми мандрами, тих вже нема у списку френдів.

А комусь мій досвід стане у нагоді.

Отже, наша Америка і перший місяць.

Насамперед поясню, що до Сполучених Штатів ми хотіли потрапити ще до війни.

Навіть грали у лотерею грін карт.

Поки що не виграли, але будемо пробувати далі, бо грін карт дає право на подальшу легалізацію у США.

Наш гуманітарний пароль є тимчасовим захистом на два роки.

Без права на зміну статусу.

За умовами програми у липні 2024 році ми маємо залишити країну.

За умовами програми протягом цих двох років ми не маємо права залишати країну.

Тобто, в принципі якщо сильно треба, то поїхати можна, але навряд чи вас пустять колись назад до США.

Чи зміниться щось у програмі протягом цих двох років ніхто не знає.

Ніхто не знає що взагалі буде зі світом у найближчі роки.

Просто живемо далі.

Отже, минув місяць.

Поки що я прокидаюся щоранку з думкою: Господи, я ще тут!? Я не хочу сказати, що мені тут погано.

Боже упасі.

Це інше.

Ось ви любите шалену швидкість? Хайвей з потоком машин 75 миль за годину? Я взагалі водити не вмію і страшенно боюся.

Ось я зараз на цьому хайвеї і несуся.

Іноді дуже хочеться кудись з‘їхати на тихе узбіччя, знайти маленьку вуличку, припаркуватися і відпочити.

Але ти не можеш.

Нема поки що на горизонті тихих вуличок.

США це дуже висока планка.

Якщо у вас нема грошової подушки, родичів чи таких чудових друзів як у нас, навіть не намагайтеся.

Їжа і медстраховка у вас будуть, з цим усе чудово.

Є фудбанки, є благодійні організації, є люди які завжди готові допомогти.

Але це не Європа.

В Європі життя в цілому набагато простіше і легше.

Перша проблема для новоприбульців – це дозвіл на роботу.

Ми чекаємо три тижні і це ніщо.

Кажуть, що зазвичай чекають на дозвіл від 3 до 9 місяців, іноді до року.

Поки в нас нема дозволу на роботу, у нас нема social security number.

Того самого, який часто фігурує в американських фільмах.

Без нього ти не можеш багато чого.

Наприклад оформити real ID, який дає право на перельоти у межах країни.

Із SSN можна розпочати кредитну історію, щоб потім була змога отримувати нормальні позики.

І зрештою знімати житло.

Друга проблема – житло.

Дуже дорого і складно.

Наприклад, для цікавості, ми подивились скільки коштує оренда житла в нашому місті.

Від 4000$ будинок, це найдешевший варіант що ми побачили.

У ЛА невелику квартирку у спокійному районі можна зняти від 2,500$.

Але! Ви нічого не знімете без кредитних історій, рекомендаційних листів, завдатків і співбесід з власниками та сусідами.

Вашу кандидатуру як нового мешканця ще мають ухвалити.

Якщо нема постійної роботи, нема реноме, нема кредитної історії, можете шукати далі.

За місяць мо шось і знайдете, але навряд чи це буде благополучне місце.

Чимало наших співгромадян приїздять і заявляють на весь фб, що поки чекають дозвіл на роботу, то готові працювати де завгодно за кеш.

Я розумію їхній відчай, але це небезпечні і протизаконні речі.

Хоча й кажуть, що Каліфорнія «штат нелегальних працівників», я б з цим не жартувала.

Можуть запросто депортувати.

Мені тут навіть запропонували допомагати дивитись за старенькою українкою, але я тепер шукаю коректну відповідь, щоб відмовити.

З двох причин цього робити не стану.

Я не медик, а раптом щось піде не так? У мене нема дозволу на працю і я не хочу мати проблеми з американською владою.

До того ж хочеться почати працювати в англомовному середовищі, щоб прискорити процес американізації.

Тому ми сумлінно чекаємо на робочий дозвіл.

На SSN.

На водійську ліцензію для Вови.

На раптове англомовне осяяння.

Щоб хтось клацнув пальцями і ми раптом почали розуміти усе, що чуємо.

А поки я несуся хайвеєм і намагаюся не думати про те, що боюся швидкості.

Господи, мені ще реально треба буде вчитися водити авто, бо без машини в США жити тяжко.

Цікаво, що я через місяць напишу? Якщо двома словами описати нинішню емоцію про життя в США, то це буде: Мені страшно.