Росія просуває пропаганду в соцмережах за допомогою посольств

Російська пропаганда продовжує поширюватися на глобальних платформах соціальних медіа майже через шість місяців війни, навіть якщо ці платформи вжили низку заходів для її обмеження.

Згідно зі звітом дослідницької групи Advance Democracy, Росія знайшла лазівки, щоб обійти заборони та просунути свої головні наративи, включно з демонізацією українців як нацистів. Про це повідомляє The Washington Post.

Facebook, YouTube і TikTok заборонили російські державні медіа в Європі невдовзі після вторгнення під тиском європейських регуляторів. Однак більшість обмежень не поширювалися на акаунти російського посольства. Є вагомі причини для того, щоб технічні платформи не забороняли повністю облікові записи посольства Росії. Росіяни живуть у країнах по всьому світу, і вони мають право на листування зі своїми посольствами, і навпаки. Але російська пропаганда швидко почала використовувати платформи посольства для пропаганди війни.

Наприклад, в публікації у Facebook у квітні, яка набрала понад 700 лайків, посольство Росії в Індонезії оприлюднило хронологію, яка нібито довела, що Росія не несе відповідальності за очевидну різанину мирних жителів у київському передмісті Буча, де знайдено 458 тіл після російської окупації.

В іншому дописі у квітні посольство Росії в Австралії опублікувало на своїй сторінці у Facebook відео, в якому стверджувалося, що біля Маріуполя «немає ознак передбачуваних масових поховань». Але супутникові зображення, надані компанією Maxar Technologies, показали ряди могил у передмісті.

Також акаунти російського посольства у Facebook знайшли способи відмивати російську пропаганду з облікових записів державних ЗМІ, які перебувають під санкціями, наприклад, копіювати та вставляти відео державної Russia Today, а не посилатися на них. З 2020 року Meta — материнська компанія Facebook, Instagram і WhatsApp — додає мітки до ЗМІ, які знаходяться під редакційним контролем уряду. Але коли посольство Росії публікує в дописах безпосередньо вбудовані відео, компанія не застосовує попереджень.

В інших випадках облікові записи посольства спрямовували користувачів стежити за ними в соціальних мережах із менш суворими правилами модерації вмісту. У березневій публікації сторінка російського посольства на Мальті у Facebook оголосила про відкриття каналу в Telegram. Подібний пост пізніше того ж місяця з'явився на сторінці посольства Росії в Індонезії у Facebook .

У звіті виявлено щонайменше 26 каналів, пов’язаних з російськими посольствами, які працюють у Telegram, понад 80 відсотків з яких були створені після вторгнення 24 лютого. Загалом вони мають понад 50 000 підписників.

Не оминає проблема і Twitter. Широко відомим став інцидент, коли посольство Росії у Великобританії закликало в Twitter повісити полонених азовців. Твіт посилався на відео YouTube з каналу російського посольства в Лондоні та закінчувався хештегом #StopNaziUkraine.

У відповідь на обурення користувачів Twitter сховав твіт за попереджувальним ярликом і заблокував його розповсюдження, але дозволив і твіту, і обліковому запису російського посольства у Великобританії залишитися на платформі, посилаючись на міркування суспільного інтересу. Пізніше YouTube, що належить Google, видалив відео, на яке посилався твіт, посилаючись на правило, яке забороняє повторне завантаження контенту із заблокованих російських державних медіаканалів, хоча канал YouTube посольства Росії в Лондоні залишається онлайн.

Згідно з новим дослідженням Advanced Democracy, облікові записи російських посольств у країнах по всьому світу отримали більше залучення у Facebook і Twitter з початку війни, ніж до вторгнення Росії 24 лютого.

Так, твіти облікових записів російського посольства в середньому лайкають або ретвітують близько 279 разів, що на 240 відсотків більше, ніж до російського вторгнення. Дослідники виявили подібний стрибок у Facebook, де середня кількість реакцій, коментарів або поширень допису в обліковому записі посольства зросла на 108 відсотків після вторгнення.

«Еволюція методів російської пропаганди в Інтернеті була неминучою, і не можна очікувати, що глобальні технологічні компанії ідеально модеруватимуть кожен небажаний обліковий запис або допис у всьому світі. Але це не означає, що вони не можуть зробити краще», - сказала Кеті Харбат, генеральний директор консалтингової фірми Anchor Change і колишній директор з громадської політики Facebook.

Щоб протистояти новим методам російської пропаганди, українці закликають країни Заходу об’єднатися проти дезінформації.

«У кінетичній війні у них є принаймні деякі правила війни. У медіасфері нічого не заборонено. Нам потрібно об’єднатися принаймні із західними урядами й компаніями та медіасферою та розробити якісь чіткі правила», - запропонував Георгій Дубінський, заступник міністра цифрової трансформації України.