За часом чи пробігом: коли міняти оливу у двигуні?

Чи не час міняти моторну оливу – задаємося ми питанням? Відповідь залежить від умов експлуатації машини.

Коли потрібно змінити моторну оливу? Найпопулярніші відповіді звучать так: поміняю під час найближчого ТО, заміню з настанням зими (або літа), дочекаюся круглого числа на одометрі.

А останнім часом підказку все частіше дає лампочка на панелі приладів – пора, мовляв! Очевидно, що розумна лампочка враховує не лише кілометри, а й мотогодин.

А що враховувати нам?.

Навіщо його міняти?.

Взагалі кажучи, моторна олива – продукт терплячий.

І якщо створити йому райські умови – чистенький новенький мотор, середні оберти, невисокі навантаження (читай: робота без перегріву), – то воно простягне довше, ніж говорять розумні книжки.

Але рай – це там, де нас немає.

У реальному житті олія починає старіти буквально з моменту свого переселення із запечатаної каністри в лабіринти двигуна.

Починається його окислення, що прискорюється постійними нагріваннями і охолодженнями, йдуть мийні присадки, накопичується бруд.

Нічого несподіваного у всьому цьому немає: олія повинна не тільки змащувати і охолоджувати, але ще й мити мотор, а також видаляти з нього різні нечистоти.

Але цілком очевидно, що темпи старіння моторної оливи сильним чином залежать від умов його роботи.

Донедавна було прийнято особливо обговорювати «важкі умови роботи», за яких моторну оливу належало міняти частіше, ніж при «звичайній» їзді.

Передбачалися в першу чергу гірські дороги і дороги без покриття, їзда з важким причепом і т.

А потім список поповнився найгрізнішою сучасною страшилкою – їздою в пробках.

Чим шкідлива така їзда для олії? Так, практично всім! У картері воно починає інтенсивно псуватися від контакту з незгорілим паливом і що прорвалися туди картерними газами.

При цьому температура олії зростатиме через відсутність обдування: окислення прискориться.

Через неминуче зростання низькотемпературних відкладень підвищене забруднення олії забезпечене.

А оскільки при невисокій частоті обертання погіршуються умови мастила в циліндропоршневій групі (мала лінійна швидкість переміщення – немає масляного клину – зростає знос), то всі продукти зносу в тій чи іншій концентрації обов’язково виявляться в маслі.

Залізо, алюміній, хром, мало що….

Зі сказаного вище повинно бути зрозуміло як мінімум одне: на цю тему будуть написані ще десятки кандидатських.

Тому, що чіткої відповіді на питання, коли саме у двигуні потрібно міняти масло, не існує.

А чарівна лампочка, що підказує, є далеко не на всіх автомобілях.

Та й чим вона керується – справа темна.

Але ми постараємося обійтися і без кандидатських, і без лампочки.

Календар? Одометр? Мотогодинник? Пальне?.

Доки машина гарантійна, всі «масляні» питання краще адресувати сервісменам.

А ось далі все залежить від умов експлуатації машини.

Умовно можна розбити всі автомобілі на три великі групи.

● Машина дачника.

Річний пробіг – від сили пари тисяч кілометрів, в основному здачі і на дачу.

Загалом, майже завжди стоїть і лише іноді їздить.

● Машина вихідного дня.

Їздить в основному з вечора п’ятниці до недільного вечора.

Як правило, їзда заміська, річний пробіг – десяток-два тисячі кілометрів.

● Машина міського службовця.

Їздить щодня, постійно штовхаючись у пробках.

Річний пробіг невеликий – з десяток тисяч кілометрів.

Зрозуміло, що наш поділ на групи умовний, проте принцип зрозумілий.

Зрозумілі і рекомендації щодо заміни олії.

Скажімо, згаданому дачнику (а такі водії постійно дзвонять до редакції саме з цим питанням!) ми рекомендуємо керуватися лише календарем.

Минув рік – міняйте масло, навіть якщо показання одометра майже не змінилися.

З машиною вихідного дня також зрозуміло.

Режим їзди такого автомобіля в сьогоднішніх умовах близький до ідеального: висока середня швидкість (скажімо, 50 км/год) цілком дозволяє керуватися, як і в минулому столітті, показаннями лічильника пробігу.

Скажімо, від’їздив 15 000 км – міняй масло.

● А ось що робити мешканцю мегаполісу? Середня швидкість – від сили 20 км / год, денний пробіг – кілометрів тридцять, але при цьому людина щодня проводить в машині по кілька годин.

Зрозуміло, що по автобану за той час можна було проїхати в кілька разів більше.

І якщо дивитися тільки на одометр, то подумки потрібно, як кажуть, ділити все на два – ніяка моторна олива згадані 15 000 км точно не витримає.

● Втім, є ще один спосіб.

Оскільки міський автомобіль працює багато, але пробігає при цьому мало, є сенс вимірювати його пробіг не в кілометрах, а в годинах.

Так у всі часи чинили, наприклад, власники човнових моторів.

Технічно завдання вирішується наразі: достатньо встановити в машині лічильник мотогодин.

У продажу їх досить багато – як електронних, так і електромеханічних.

Підключаєте лічильник до будь-якого ланцюга, що активується з пуском двигуна, і, власне, все! Пам’ять енергонезалежна, відключення не боїться.

Тепер – трошки арифметики.

Припустимо, інструкція до автомобіля наказує замінювати олію не рідше ніж кожні 15 000 км.

При середній швидкості 50 км/год це відповідає 300 годин.

Якщо прийняти цю величину за орієнтир, то і при меншій середній швидкості можна змінювати масло через ті ж 300 мотогодин, хоча пробіг при цьому буде меншим.

● І останнє.

В окремих випадках поштовхом до негайної заміни масла може стати його реальний стан.

Скажімо, якщо на моторному щупі висить страхітлива крапля, схожа на гудрон, або, навпаки, масло по консистенції почало нагадувати воду, то роздумувати ніколи.

Зрозуміло, що для моніторингу доведеться час від часу лазити під капот, але… Але ми вважаємо, що це не найгірша звичка.