Дугін як послання

Дугін як послання

Денацифікація та демілітаризація Zомбі триває: на концерт до Кобзона відправилась донька одного з найбільш одіозних рупорів кремлівського нацизму – Олександра Дугіна.

У принципі, більш кривавого ідеолога нацизму, ніж Дугін, важко собі уявити: він, на відміну від багатьох патологічних убивць, є ідеологічно підкутим маніяком нацистського імперіалізму. І, як будь-який теоретик, пояснює свою жорстоку манію щодо знищення всього західного людства духовними, релігійними концепціями.

Є дві версії вбивства. Або українські диверсанти, або боротьба кланів. Першу можна вважати нежиттєздатною. Поки що.

Немає жодних доказів – тим паче, колеги з України категорично відкидають свій інтерес до персони Дугіна. А надто до його доньки, яку все ж було вбито випадково: основною мішенню був саме Олександр.

А ось боротьба кланів виглядає доволі ймовірною. З гри постарались викреслити довірену, хоч і на певній дистанції, особу Путіна. Вбивство стало головою свині на порозі будинку. Дугін потрапив під приціл одного із силових блоків, що конкурують між собою. Це підтверджує раніше подану тезу: провал російських військ підсилює внутрішнє кипіння еліт, які ведуть боротьбу за постпутінський престол.

Тепер на місце ідеологів, яким ліпше бути у божевільні, претендують інші кадри – люди сили, а не ідеї. Сам Дугін опинився в ролі розмінної монети. Як придворний блазень.

Версія, що вбивство доньки Дугіна було більше сигналом для «своїх», ніж «українським слідом», підтверджують канали, пов’язані з Кремлем. Brief із посиланням на джерело стверджує, що в цій справі не варто поспішати, а слідство неодмінно розбереться. Готується експертиза, і «український слід» уже не в пріоритеті. «Незыгарь» додає, що Рубльовка дрижить.

Чому ж теракт проти Дугіних матиме великі політичні наслідки?

Місце теракту подивіться. Це ж поряд зі знаменитим Рубльовським шосе. Це там, де живуть Путін, Мєдвєдєв, Патрушев, Сєчін. Там поселились майже всі члени уряду, голови корпорацій, шефи ЗМІ, провідні депутати. Замовники теракту подають їм знак: бійтесь, ви можете бути наступними.

Удар по членах сім’ї – те, що відчиняє двері страху настіж. Бо якщо боси ще хоч якось захищені, то члени їхніх сімей – ні. Наприклад, поїде дружина міністра до супермаркету, а на стоянці їй підкладуть міну й підірвуть.

Переконаний, що зараз у сім’ях усіх великих начальників, усіх урядовців тривають сімейні наради. Як уберегти авто від мінування? Як стежити, щоб під час старту була лише одна людина в кабіні? Як зробити так, щоб терорист не потрапив у будинок під виглядом електрика чи кур’єра? Дітям дадуть суворі інструкції: як поводитись, аби зменшити загрозу терористичної атаки.

В результаті різко жорстокішими стануть усі політичні позиції. Адже тепер терористи прийшли зі своїми терактами безпосередньо на Рубльовку.

Ви ж чули, що на стоянці поряд із місцем проведення фестивалю «Традиція», який перед смертю відвідала Дар’я Дугіна, останні два тижні не працювали камери спостереження? І хто ж наперед вимкнув камери… Хто ж проник на «закриту» стоянку, поруч із якою перебували люди зі спецслужб? Невже...

Версію про СБУ, якій захотілось убити Дугіна, відкинуло саме російське слідство. Цими чутками займаються або клоуни з Z-каналів, або «українські опозиціонери», а насправді – ті, хто цим клоунам співчуває. Шарій, канали на кшталт «Легітимного».

Тепер звернімо увагу на тих, хто взяв на себе відповідальність за замах. Так звана «НРА». Маніфест організації додаємо.

Відповідальність на себе бере проект, який раніше не був відомим. Лише за декілька годин до замаху він починає розсилку своєї програми. Втім, остання до болю нагадує вільне трактування лозунгів Леніна.

Ба більше, так звана опозиційна армія виводить себе у публічну площину. У жорсткій авторитарній державі може існувати лише декілька варіантів воєнної опозиції.

Перший. Реальна силова вертикаль змовників, що працює секретно. Про неї ніхто не чув, учасників вербують на найвищому рівні, з тривалими перевірками на лояльність. Утім, саме такі люди ніколи не публікуватимуть маніфестів. І точно не стануть привертати до себе увагу гучними вбивствами. А ось прикритись підконтрольними організаціями – запросто.

Другий. Опозиція «під ковпаком», якій силовики готують гучний кейс. Тоді всі успіхи забезпечують спецслужби, а функціонує система лише у ЗМІ. Зростання популярності течії суворо контролюється.

Третій. «Клоунська» опозиція. Збирає гроші, присвоює собі будь-які випадкові події для збору пожертв. Бурхлива лише в мережі. Реальної загрози нікому, крім себе, не несе.

Тут у нас або перше, або друге.

Також помітна серйозна прив’язка до часу. Про замах на Дугіна команда змовників явно була в курсі, тож найбільш імовірний другий варіант.

Ця група може брати на себе негатив, актив – бути арештованими як прикриття для реальних замовників і виконавців. Під маскою другого варіанту може переховуватись перша група, що й запустила цю гру.

Може, Дар’я й була мішенню. Може, й ні. Насправді це не має жодного значення, оскільки нам була ефектно продемонстрована «свиняча голова на порозі будинку».

Дугін не є надто захищеною персоною. Його могли вбити тихо та без зайвого шуму. Раніше це відбувалось із представниками «Газпрому», що стали зайвими.

Тут важлива медійність події. Це було пряме послання елітам.

Також у мережі з’явився один цікавий пост «Генерала СВР»: він ліг у той самий часовий діапазон, що й розсилка маніфесту. Фраза про «обнулення Іванича (Путіна)» не була випадковою – автори дали достатньо часу, аби текст зафіксували ті, для кого він і був підготовлений, а потім видалили публікацію. Все це ланки одного тактичного ланцюжка, коріння якого йде вглиб силового апарату.

Випадково щось двічі не вкидають, ще й водночас. Акції мають чітко виражене послання.

Смерть Дугіна нікому не була цікава, як і сам Дугін – він і так тримається на дистанції від Путіна доволі тривалий час. А ось як сигнал – так, усе підходить.

Сигнал працює в обидва боки.

«Партія миру» отримує натяк, що прибічників війни можуть прибрати свої ж. А те, що таких будуть затикати, я попереджав іще у березні, щойно посипався київський напрямок наступу ЗС РФ.

«Партія війни» здобуває ще одну жертву на свій вівтар. Жертва, що верещить: потрібна ще більша радикалізація! Та, на яку Путін не здатен.

Нещодавно я писав, що одні еліти хочуть проскочити через війну, другі прагнуть розпалити її – а Путін, відчуваючи слабкість, волів би її заморозити. Що ж, силова вертикаль відчула смак крові. Це результат путінського провалу. І не кажіть, що ми про це не попереджали ще 24 лютого.

Поразка Путіна у війні = падіння його авторитету. Отже, кінець його кар’єри як медіатор між силовими структурами.

Час настав.

Блог автора: Telegram