Шість місяців великої війни. Як змінилися українці

Свято Незалежності України припало цього року на той самий день, коли минає пів року з початку повномасштабного вторгнення Росії.

«Це важливий день для всіх нас.

А тому цей день, на жаль, важливий і для нашого ворога.

Ми повинні усвідомлювати, що можливі жахливі російські провокації та жорстокі удари», – попередив президент України Володимир Зеленський.

Президент РФ Путін, російські еліти та ідеологи, які підтримують його війну, розглядають Україну як штучну державу та невід’ємну частину «руського міра» – реваншистської концепції щодо російських імперських володінь.

Є інформація, що Кремль планував військовий парад у центрі Києва після завершення, як він очікував, легкого завоювання.

Натомість маємо парад спалених російських танків, що стоять на центральній вулиці столиці, а жителі, розмахуючи українськими прапорами, позують для фотографій.

Київ став фактично неприступним для Кремля після того, як українські військові відбили першу російську атаку на столицю.

Українські війська мобілізуються, щоби повернути землі на півдні країни, захоплені раніше російськими окупантами, хоча аналітики передбачають, що попереду буде тривала важка битва.

Війна забрала у українського народу багато життів, ресурсів та інфраструктури.

Водночас вона продемонструвала розрив між Україною та її більшим сусідом.

Перша здобула статус кандидата у Європейський Союз і широку солідарність за кордоном, а друга отримала західні санкції та міжнародну ізоляцію.

Dozens of destroyed Russian tanks are on display in Kyiv, as Ukraine marks six months of Russian invasion — and the anniversary of its independence from Soviet rule.

— DW News (@dwnews) August 23, 2022.

Шість місяців війни зміцнили українське почуття національної єдності.

Це наслідок, додала вона, інтимного та внутрішнього «розуміння екзистенціального ворога та загрози».

Климпуш-Цинцадзе, розмовляючи по телефону з Києва, сказала, що антиукраїнська риторика, що йде від Кремля та його пропагандистських рупорів, не кажучи вже про задокументовані звірства, вчинені російськими військами на українській землі, змусила її співвітчизників відповідати на «гамлетівське» питанням: бути чи не бути?».

У тіні війни ентузіазм щодо української ідентичності лише зростає.

У квітні колеги-журналісти засвідчили, що багато двомовних українців перестали послуговуватися російською, коли на їхню батьківщину почали сунути російські солдати.

Перейшли на українську навіть багато українців, які виросли у переважно російськомовних регіонах.

«Багато людей почали переходити на українську, розуміючи, що їх насильно русифікували», – говорить Климпуш-Цинцадзе, підкреслюючи, що ця відмінність полягає не лише в етнічних деталях, а й у політичних цінностях.

«Я вважаю, що мова ілюструє розуміння, до якої частини цивілізації ми належимо.

Багато людей, попри те, якою мовою вони говорять, не хочуть асоціюватися з «руським міром», який Путін намагається принести у нашу країну».

Україна має глибоку і складну політичну історію.

Нинішня форма українського націоналізму під час війни відзначається інклюзивністю, стверджував український політичний філософ Володимир Єрмоленко у нещодавньому інтерв’ю.

«Україна – дуже плюралістична країна… Абсолютно неправильно думати, що Україна розділена між якимись ідентичностями», – сказав він і вказав на «чудову консолідацію» між українськими християнами та мусульманами, насамперед кримськими татарами, а також україномовними та російськомовними українцями.

«Це різноманітне та інклюзивне почуття української ідентичності втілюється у… Зеленському – єврей, який виріс у російськомовній громаді, але чиє лідерство під час війни спирається на розуміння того, як об’єднати багато течій, що складають сучасну Українську націю», – написав Адріан Каратницький з Atlantic Council.

Володимир Єрмоленко зауважив, що відбулося зближення ліберального та «консервативного, патріотичного» порядку денного, і що українська ідентичність зараз зосереджена не навколо культурних чи етнічних чинників, а навколо прагнення країни до демократії.

«Боротьба за незалежність України йде рука в руку з боротьбою за особисту свободу», – сказав він.

VIDEO: During a National Flag Day ceremony in Kyiv, President Volodymyr Zelensky pledges that the blue and yellow Ukrainian flag will eventuallly fly over all of Ukraine - including Crimea and other areas occupied by Russia pic.

— AFP News Agency (@AFP) August 23, 2022.

Це підтверджує нещодавнє.

Найпоказовішим є те, що на запитання, що на їхню думку об’єднує українців, 76% респондентів назвали «віру у краще майбутнє».

Це удвічі більше, ніж у грудні 2021 року.

«Цей сплеск колективного оптимізму вказує на те, що допомога Заходу може посилити надію українців на своє майбутнє, а також їхню рішучість боротися з агресією Росії», – пишуть дослідники Михайло Алексєєв і Сергій Дембіцький.

Війна змінила українців: соціологи фіксують вражаючі тренди.

Сполучені Штати намагаються зробити свій внесок.

Адміністрація Байдена оголосила про надання Україні додаткових $3 млрд допомоги для підготовки та оснащення українських військ.

Офіційні особи у Києві все ще вважають, що Заходу потрібно значно посилити тиск на Росію.

Українські захисники завадили «Росії зруйнувати українську державність і знищити українську націю, але, безсумнівно, що Росія не відмовилася від своїх планів знищити Україну.

Навпаки, Москва, здається, як ніколи рішуче продовжить реалізацію своєї програми геноциду, будь-якою ціною», – написав міністр оборони України Олексій Резніков.

«Кожного дня ми втрачаємо людей, наші міста руйнуються, сім’ї залишають свої домівки.

У нас немає іншого вибору, крім боротьби, щоб вижити», – констатує Климпуш-Цинцадзе.

Ішаан Таруур.

Колумніст, який висвітлює геополітику.

Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком».

«Національна легенда» Ганна Бут: Я звернулась до Залужного, бо дуже хочу додому.

Пісні, від яких рветься серце.

Спецпроєкт до Дня Незалежності.

Готовність №1.

Чого чекати від Путіна на День незалежності.